Рішення № 95134680, 24.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Справа № 280/7351/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства «Облводоканал» (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 07.07.2020 №0083475004 на суму 326501,40 грн.

Ухвалою суду від 21.10.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.11.2020.

24.11.2020 продовжено підготовче провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 20.01.2021.

20.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в його діях відсутня вина у несвоєчасній сплаті грошового зобов`язання. Так, позивач зазначає, що є підприємством, яке надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Зазначає, що КП «Облводоканал» ЗОР не мало можливості своєчасно сплачувати грошові зобов`язання – податок на додану вартість у зв`язку з тим, що фактична вартість послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не відповідала встановленим тарифам. Також, позивач вказує на те, що на протязі останніх років КП «Облводоканал» ЗОР перебувало у скрутному фінансовому стані, зокрема, через довготривалу заборгованість основних споживачів - контрагентів послуги з водопостачання. Зазначає, що із-за збитковості, яка викликала неплатоспроможність, все майно підприємства та його банківські рахунки починаючи з 2014 року по 2017 рік були арештовані за зведеним виконавчим провадженням №42652378. Позивач вказує на те, що лише за 2019 рік підприємство отримало збитки в розмірі 12 945 тис.грн. Зазначає, що арешт банківських рахунків позбавив КП «Облводоканал» ЗОР можливості розпоряджатися своїми рахунками та відповідно, грошовими коштами, що знаходились на рахунках, та у зв`язку із цим не було змоги відкривати поточний рахунок та взагалі здійснювати будь-які фінансові операції, зокрема поповнювати електронний рахунок ПДВ підприємства. Позивач зазначає, що він намагався провести реєстрацію податкових накладних, проте отримав квитанції про відмову в реєстрації через недостатність коштів. За таких обставин, позивач вважає, що відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій, оскільки вина позивача відсутня. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обгрунтування заперечень зазначено, що за результатом проведеної камеральної перевірки, висновки якої викладені в акті від 11.06.2020 №2771/08-01-50-04/03327115, встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, у зв`язку з чим податковим органом винесено спірне податкове повідомлення – рішення. Посилаючись на норми статті 100 та пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11.06.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради про що складено акт №2771/08-01-50-04/03327115.

Перевіркою встановлено порушення КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України. За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання протягом граничних строків передбачена відповідальність ст.126 ПК України.

На підставі висновків Акту перевірки №2771/08-01-50-04/03327115 від 11.06.2020, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0083475004, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 326501,40 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання в розмірі 1 632 507,00 грн.

Не погодившись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення – рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням ДПС України від 01.10.2020 №29203/6/99-00-06-02-05-06 залишено без змін спірне ППР, а скаргу – без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняттям спірного податкового повідомлення – рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, на платника податку покладено обов`язок щодо самостійної сплатити суми податкового зобов`язання, зазначеної у податковій декларації, протягом 10 календарних днів. При цьому у разі несвоєчасної сплати платником податків узгодженого грошового зобов`язання податкове законодавство наділяє контролюючий орган правом нарахувати штраф.

Судом встановлено та не спростовано позивачем, що ним не своєчасно виконано податковий обов`язок за уточнюючим розрахунком від 07.09.2018 №9189251402, кількість днів затримки сплати складає більше 30 днів.

Враховуючи те, що узгоджені грошові зобов`язання з податку на додану вартість КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради були сплачені з затримкою, що позивачем фактично визнається, то застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України є правомірним.

Позивач не заперечує проти встановленого контролюючим органом факту несвоєчасної сплати сум узгодженого грошового зобов`язання уточнюючим розрахунком від 07.09.2018 №9189251402, однак посилається на відсутність в його діях вини, що на думку платника є підставою для звільнення його від відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до п.109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 ПК України).

Тобто, тлумачення змісту ст.109 ПК України дає підстави стверджувати, що податковими правопорушеннями визнаються протиправні діяння (дії чи бездіяльність) платників податків. При цьому будь-якого посилання на те, що це мають бути саме «винні» протиправні діяння вказана норма не передбачає. Отже, стаття 109 ПК України не передбачає застосування податкової відповідальності до платника податку лише за наявності вини.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд зазначає, що нестача оборотних коштів позивача не є підставою для звільнення платника податків від обов`язку вчасної сплати встановлених чинним законодавством податків та не виключає відповідальності за неналежне виконання цих обов`язків.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом зокрема у постанові від 12.03.2019 по справі №804/20015/14.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог КП «Облводоканал» ЗОР.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69057, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 129-А, код ЄДРПОУ 03327115) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова