Постанова № 9513454, 22.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

КОПІЯ< Текст >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22.04.2010 р. № 2а- 2518/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Шаповал Ю.П.

Відповідача: Осіпов Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Дочірнього підприємства "Прогрес-Ресурси" Проектно-будівельного концерну "Прогрес" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень та другої податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірне підприємство "Прогрес-Ресурси" Проектно-будівельного концерну "Прогрес", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.08.2009 р. № 0001532330/0, від 03.11.2009 р. № 0001532330/1 з податку на прибуток за заниження податкового зобов'язання на загальну суму 182362,1 грн. та від 26.08.2009 р. № 0001542330/0, від 03.11.2009 р. № 0001542330/1 з податку на додану вартість за заниження податкового зобов'язання на загальну суму 219780,00 грн. Скасувати другу податкову вимогу від 12.02.2010 р. № 2/122 по збільшенню податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2898,94 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі міста Харкова, проти задоволення позовних вимог заперечує, посилається на обґрунтованість і законність прийнятих податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. В письмових запереченнях на позов відповідач виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову Дочірнього підприємства "Прогрес-Ресурси" Проектно-будівельного концерну "Прогрес" в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 11.08.2009 року Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова проведено перевірку по дотриманню податкового законодавства Дочірнім підприємством „Прогрес-Ресурси” Проектно-будівельного концерну „Прогрес”.

За результатами перевірки складено акт № 3754/233/33120006 від 11.08.2009 р., на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001532330/0 від 26.08.2009 року з податку на прибуток на суму 182362,1 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001542330/0 від 26.08.2009 року з податку на додану вартість на суму 219780,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, 04 вересня 2009 року підприємством позивача була подана первинна скарга до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

03 листопада 2009 року підприємство отримало з ДПІ у Червонозаводькому районі м. Харкова рішення про результати розгляду первинних скарг за № 17739/10/25-009 від 30.10.2009 р., яким було відмовлено у задоволенні скарги та скасуванні податкових повідомлень-рішень від 26.08.2009 року № 0001532330/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 182362,10 грн. (основний платіж 135567,0 грн, штрафна (фінансова санкція) 46795,10 грн.), № 0001542330/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додатну вартість у загальному розмірі 219789,0 грн. (основний платіж 146520,0 грн., штрафна (фінансова) санкція 73260,0 грн.).

12 листопада 2009 р. підприємством позивача була подана повторна скарга до ДПА у Харківській області.

18 грудня 2009 р. підприємство отримало з ДПА у Харківській області рішення за результатами розгляду повторної скарги за № 5310/10/25-103 від 17.12.2009 р., яким було відмовлено у задоволенні повторної скарги та скасуванні податкових повідомлень-рішень від 26.08.2009 року № 0001532330/0 та № 0001542330/0, а також було збільшене податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 2898 грн. (основний платіж на 1932 грн., штрафні санкції на 966 грн.).

25.12.2009 р. позивачем була подана повторна скарга до ДПА України.

02.03.2010 р. підприємство отримало з ДПА України рішення за результатами розгляду повторної скарги за № 1890/6/25-0115 від 26.02.2010 р., яким було відмовлено у задоволенні повторної скарги та скасуванні податкових повідомлень-рішень від 26.08.2009 року № 0001532330/0 та № 0001542330/0 (від 03.11.2009 р. № 0001532330/1 та № 0001542330/1).

В ході перевірки встановлено такі порушення:

1) п.п .5.1, п.5.2.1, ст.5. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.2007року № 283\97-ВР - встановлено його заниження за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2009 р. на суму 135567,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 61250 гри., за 4 квартал 2008року у сумі 74317грн.;

2) п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009року у сумі 146520 грн., у тому числі по періодах: липень 2008р.- у сумі 22842 грн., серпень 2008р. у сумі 11358 грн., вересень 2008р. у сумі 7933 грн., жовтень 2008р. - у сумі 99453 грн., за листопад 2008року у сумі 2825 грн., за січень 2009року у сумі 571 грн., за лютий 2009року у сумі 1538 грн.

3) п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР зменшене відємне значення по податку на додану вартість задеклароване по рядку №26 декларації: за липень 2008року у сумі 409 грн., за серпень 2008року у сумі 491 грн., за вересень 2008року у сумі 6711грн., за жовтень 2008року у сумі 4934 грн., за листопад 2008року у сумі 2109 грн., за грудень 2008року у сумі 2109 грн., за січень 2009року у сумі 1538 гри.

За період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. ДП «Прогрес-Ресурси» ПБК «Прогрес» задекларовано валові витрати у сумі 20511398,00 грн. За результатами перевірки встановлено їх завищення на 542266,67 грн., у тому числі за 3 кв. 2008 року у сумі 245000грн., за 4 кв. 2008 р. у сумі 297266,67 грн.

Судом встановлено, що ДП «Прогрес-Ресурси» ПБК «Прогрес» (довіритель) укладено договір №118-07\08 від 21.07.2008року і ТОВ СП «Харківська інвестиційна компанія» (комерційний агент). Згідно цього договору комерційний агент за агентську винагороду зобовязується надавати послуги довірителю із сприяння у вчиненні та укладати від імені та за рахунок довірителя угод на купівлю природного газу українського походження в обсязі 2000000м. кубічних, який можливо придбати у листопаді 2008року на умовах 100 відсоткової передплати відсоткової передплати за такий природний газ.

Позивачем укладено такі договори: від 22.08.2008року №118-08\08; від 12.08.2008року №118-09\0; від 21.07.2008року №118-07\08; від 14.07.2008року №118-08\08; від І6.06.2008року №118-06\08.

Згідно звітів до агентських договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Харківська інвестиційна компанія» знаходило постачальника газу СП «Полтавська газонафтова компанія», код 20041662, з яким ДП «Прогрес-Ресурси» ПБК укладало договори на поставку природного газу українського походження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, через такі підстави.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.5.2.1.ст.5. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.2997року № 283\97-ВР до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) на протязі звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну)…

Податковий орган вважає, що агентські послуги від ТОВ «СП «Харківська інвестиційна компанія» по пошуку постачальника природного газу СП «Полтавська газонафтова компанія», код 20041662 не повязані з господарською діяльністю та не повинні відноситись до складу валових витрат.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4.ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На думку податкового органу, ДП «Прогрес-Ресурси» ПБК «Прогрес» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за агентські послуги від ТОВ «СП «Харківська інвестиційна компанія» згідно реєстрів отриманих податкових накладних. Також внаслідок порушення 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР перевіркою зменшене відємне значення по податку на додану вартість задеклароване 10 по рядку №26 декларації.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу через таке.

В акті був зроблений висновок про те, що укладання агентських угод між ТОВ СП „Харківська інвестиційна компанія” та ТОВ СП „Харківська інвестиційна компанія” та їх виконання, начебто не повязане з господарською діяльністю ДП „Прогрес-Ресурси” ПБК „Прогрес”. Тобто, послуги, що надавалися ТОВ СП „Харківська інвестиційна компанія” ДП „Прогрес-Ресурси” ПБК „Прогрес” при виконанні агентських угод, начебто не використовувалися у господарській діяльності ДП „Прогрес-Ресурси” ПБК „Прогрес”. Такий висновок було зроблено внаслідок того, що ДП „Прогрес-Ресурси” ПБК „Прогрес” в 2006-2007 роках мало регулярні взаємодії з СП „Полтавська газонафтова компанія”. Таким чином, ДПІ був зроблений висновок, що такий постачальник для ДП „Прогрес-Ресурси” ПБК „Прогрес” не є новим, і через це у ДП „Прогрес-Ресурси” ПБК „Прогрес” начебто не було необхідності користуватися послугами посередника при укладанні договорів з СП „Полтавська газонафтова компанія” в 2008 році на закупівлю обсягів природного газу.

У звязку з чим, в акті зроблений висновок про те, що ДП „Прогрес-Ресурси” ПБК „Прогрес” в третьому та четвертому кварталі 2008 року безпідставно відносило до складу валових витрат при формуванні обєкту оподаткування податком на прибуток суми агентських винагород, що сплачувалися на користь ТОВ СП „Харківська інвестиційна компанія”.

Представник позивача пояснив, що послугами посередника ТОВ СП „Харківська інвестиційна компанія” - ДП „Прогрес-Ресурси” ПБК „Прогрес” користувалося не з власної ініціативи, а тому що укладення в 2008 році договорів з СП „Полтавська газонафтова компанія” на постачання природного газу через вказаного посередника було обовязковою вимогою самого СП „Полтавська газонафтова компанія”, власника ресурсів природного газу. Без вказаного посередника укласти договори з СП „Полтавська газонафтова компанія” в 2008 році на постачання природного газу було неможливо. Так, як вбачається з матеріалів справи на запит позивача СП „Полтавська газонафтова компанія” надало відповідь (лист від 11.08.2009 року) про те, що вказаний постачальник природного газу реалізовує природний газ власного видобутку у червні, липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2008 року за допомогою ТОВ СП „Харківська інвестиційна компанія”. Ця практика повязана зі зміною моделі ведення бізнесу СП „Полтавська газонафтова компанія” та відповідними рекомендаціями бізнес-консультантів засновників СП „Полтавська газонафтова компанія”.

Таким чином, постачальник природного газу підтвердив, що закупівля у нього обсягів природного газу через посередника - ТОВ СП „Харківська інвестиційна компанія” відбувалася з ініціативи Постачальника, а не Покупця. Таким чином, закупівля обсягів природного газу у СП „Полтавська газонафтова компанія” через посередника є звичайною господарською діяльністю. А витрати на сплату винагороди посереднику є такими, що повязані з господарською діяльністю ДП „Прогрес-Ресурси” ПБК „Прогрес”. Тобто, без посередника позивач не мав би змоги закуповувати у вказані періоди 2008 році обсяги природного газу у СП „Полтавська газонафтова компанія”.

Отже, сплата агентської винагороди на користь ТОВ СП „Харківська інвестиційна компанія” правомірно відносилися підприємством позивача на валові витрати при формуванні обєкту оподаткування податком на прибуток в третьому та четвертому кварталі 2008 року та правомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за агентські послуги.

Крім того, суд зазначає, що факт укладення угоди, її реальне виконання та фактичний розрахунок за неї підтверджується матеріалами справи та не спростовуються податковим органом..

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про те, що дії підприємства щодо укладання агентського договору є не прибутковим для підприємства в звязку з тим, що суперечать поняттю підприємницька діяльність (пошук СП «Полтавська газонафтова компанія» був не потрібний), оскільки, по-перше, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість"). По-друге, чинним законодавством України не надано права органу державної податкової служби втручатися в господарську діяльність підприємства, визначати доцільність чи недоцільність угод, що укладаються між господарюючими суб'єктами, визначати доцільність вибору контрагента (в даному випадку постачальника газу), робити аналіз прибутку підприємства або збитковості..

Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення від 26.08.2009 р. № 0001532330/0, від 03.11.2009 р. № 0001532330/1 з податку на прибуток за заниження податкового зобов'язання на загальну суму 182362,1 грн. та від 26.08.2009 р. № 0001542330/0, від 03.11.2009 р. № 0001542330/1 з податку на додану вартість за заниження податкового зобов'язання на загальну суму 219780,00 грн. прийняті неправомірно.

З огляду на те, що відсутні підстави для визначення за результатами перевірки податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за основним платежем, відсутні підстави для застосування штрафних фінансових санкцій.

Також необхідно зазначити, що оскільки суд дійшов висновку про неправомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень, у звязку з чим останні підлягають скасуванню, позовні вимоги про скасування другої податкової вимоги від 12.02.2010 р. № 2/122 по збільшенню податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2898,94 грн. також є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Прогрес-Ресурси" Проектно-будівельного концерну "Прогрес" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень та другої податкової вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.08.2009 року № 0001532330/0 (від 03.11.2009 р. № 0001532330/1) з податку на прибуток за заниження податкового зобовязання на загальну суму 182362,1 грн.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.08.2009 року № 0001542330/0 (від 03.11.2009 р. № 0001542330/1) з податку на додану вартість за заниження податкового зобовязання на загальну суму 219780,00 грн.

Скасувати другу податкову вимогу від 12.02.2010 року № 2/122 по збільшенню податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 2898, 94 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 27.04.2010р.

Суддя підпис< Текст >П'янова Я.В.

Постанова не набрала чинності. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >

З оригіналом згідно< Текст >

Суддя Я.В. П*янова< Текст >

Секретар О.В. Нікітіна< Текст >