Постанова № 9513402, 07.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 40500/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 р. м. Харків

Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

суддів - Білової О.В., Ізовітової-Вакім О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників позивача - Дзюзюра Г.Ф., Голубченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000252301/0 від 20.07.2009р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним правомірно сформовано склад податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року, які отримані від постачальників із запізненням. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно. В судовому засіданні представники позивача доводи адміністративного позову підтримали, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданні не зявився, судом належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду по даній справі. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що позивач неправомірно задекларував податковий кредит за податковими накладними, отриманими пізніше періоду їх виписки. Вважає, що позивач мав право задекларувати податковий кредит лише в періоді, в якому настала перша з подій, визначених в п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», акцентуючи увагу на тому, що позивач позбавився права на податковий кредит, не скориставшись правом подання скарги на постачальника до податкового органу відповідно до положень п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 цього ж Закону. Просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»зареєстрований Вовчанською РДА як субєкт підприємницької діяльності (розпорядження №39 від 05.11.1996р.), з 01.07.1998р. перебуває на обліку як платник податків у Вовчанській міжрайонній державній податковій інспекції у Харківській області, обліковий №18. Зареєстроване платником податку на додану вартість, 11.07.1997р., свідоцтво платника ПДВ №277452747.

17.07.2009 року ВАТ «Вовчанський агрегатний завод», відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», прийняло рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року, про що було відмічено у податковій декларації з податку на додану вартість до якої додані довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр платіжних доручень за квітень 2009 року по ВАТ «Вовчанський агрегатний завод».

У звязку з поданням ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №628/18-14309847 від 17.07.2009 року.

Відповідно до висновків акту перевірки, позивач порушив п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- зависив суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на 257888,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість не підтверджених документами, визначеними згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст. Закону, чим порушено вимоги пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, а також порушення Порядку заповнення та подання декларацій з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 17 березня 2008 року №159, в результаті чого зменшено значення р.26 декларації з ПДВ за травень 2009 року в сумі 69649,00 грн., тобто значення р.26 декларації з ПДВ за травень 2009 року складає 1582100,00 грн.

На підставі акту перевірки №628/18-14309847 від 17.07.2009р. начальником Вовчанської МДПІ 20.07.2009 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000252301/0, яким ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 257888,00 грн.

Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2009р. (а.с. т.3 а.с. 9-33), дати отримання всіх податкових накладних, включених до нього відносяться до квітня 2009 року.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України № 168-97/ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Пункт 1.8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпункт 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст.7 вказаного Закону встановлює, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»подало до Вовчанської МДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2009 року разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. У рядку 25 декларації за травень 2009 року зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 447805,00 грн. За результатами перевірки Вовчанська МДПІ зменшила суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену позивачем за квітень 2009 року на 257888,49 грн.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Положення п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону визначають дату виникнення права платника податку на податковий кредит, якою вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд доходить висновку, що позивач мав право на декларування податкового кредиту в тому місяці, коли виникла подія, яка дає право на податковий кредит або сплата постачальнику, або отримання податкової накладної, яка свідчить про придбання товарів (робіт, послуг). Однак, цілком правомірно податковий кредит був задекларований тоді, коли позивачем були отримані податкові накладні від постачальників.

Суд звертає увагу, що Закон України «Про податок на додану вартість»не містить обмежень щодо декларування податкового кредиту після дати, з якої виникає право на податковий кредит.

Посилання відповідача на те, що позивач був зобов'язаний подати до органу ДПС заяву про відмову його постачальника видати податкову накладну, суд вважає необґрунтованими. В п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таким чином, законодавець визнає за платником податку право на подання такої заяви і подальшого включення відповідних сум до податкового кредиту відповідного звітного періоду, але не зобов'язує його подавати таку заяву.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах мова йде не про відмову постачальників від надання податкових накладних, а про подання їх із затримкою. Оскільки Законом України «Про податок на додану вартість» не встановлений строк для надання податкових накладних контрагентові, факт передачі таких накладних у періодах, наступних за датою їх виписки, не є правопорушенням.

Інших обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідачем під час проведення перевірки не встановлено і, відповідно, суду не надано.

Податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що розрахунок відємного значення ПДВ за результатами квітня 2009 року з урахуванням податкових накладних, отриманих в травні 2009 року та виписаних в минулих податкових періодах, був здійснений правомірно, з додержанням всіх умов формування податкового кредиту з ПДВ, визначених Законом України № 168-97/ВР.

Відповідно, перенесення відємного значення з ПДВ по декларації за квітень 2009 року до податкового кредиту по декларації з ПДВ за травень 2009 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування були зроблені також правомірно.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, як це і вимагається ч.1 ст.86 КАС України, суд доходить до висновку про те, що формування податкового кредиту ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»у квітні 2009р. відповідає вимогам чинного законодавства, доводи відповідача про порушення вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.5.1 п. 7.5, п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є безпідставними, відповідач не виконав приписи п. 2 ст. 71 КАС України і не довів належним чином правильність та законність прийнятого ним податкового повідомлення рішення, а тому позовні вимоги є правомірними, документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Вовчанської МДПІ у Харківській області №0000252301/0 від 20 липня 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Вовчанський агрегатний завод" 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2010 року.

Головуючий суддя Шевченко О.В.

СуддіБілова О.В.

Ізовітова-Вакім О.В.