Ухвала суду № 95133976, 25.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 лютого 2021 року Справа № 160/17065/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі питання щодо залишення без розгляду адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекосистеми" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

21.12.2020 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекосистеми", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекосистеми" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 54 100,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 27.01.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.

Особливості перебігу строку реалізації суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду обумовлюється днем виникнення підстав, що дають такому суб`єкту пред`явити визначені законом вимоги.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, що затверджене наказом від 14.04.2011 року № 129 Міністерства соціальної політики України, фонд соціального захисту інвалідів є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України. Фонд як бюджетна установа є правонаступником Фонду як урядового органу. Фонд є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в державних банках та органах Казначейства.

Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень, має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Як свідчить зміст адміністративного позову Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за 2019 рік.

Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Пунктом 2.1 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна звітність) «Звіт зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Отже, річний звіт за формою № 10-ПІ щодо кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю за 2019 рік відповідач повинен був надати позивачу не пізніше 01 березня 2020 року та розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, - до 15 квітня 2020 року.

Таким чином, 16 квітня відповідного року у Фонду виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку і на подання такого позову поширюється саме строк звернення до суду, встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наведене, відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто 16 квітня 2020 року.

Таким чином, відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто 16.04.2020 року.

Отже, посилання позивача про те, що ним не пропущено строки звернення до суду, з тих підстав, що він дізнався про порушення відповідачем норм чинного законодавства саме з 09.12.2020 року, тобто з моменту отримання позивачем "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік", є неналежними та спростовані вищенаведеним.

Таким чином, звернувшись із адміністративним позовом 21.12.2020 року, суб`єктом владних повноважень пропущено тримісячний строк, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.11.2020 року у справі № К/9901/3972/20.

Згідно з ч. 3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач не заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та не зазначав про поважні причини пропущення такого строку.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається обставин, які б непереборно перешкоджали позивачу вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, якщо позивач вважав їх порушеними, а тому суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 3 та 4 ст. 123 цього Кодексу.

У рішенні «Устименко проти України» (заява № 32053/13), яке набуло статусу остаточного 29.01.2016 року, Європейський суд зазначив, що «національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції». (п. 53).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Враховуючи, що позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів поданий після закінчення строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст.122 КАС України, з огляду на відсутність клопотання про поновлення строку звернення до суду та підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною четвертою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 340 від 16.12.2020 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи, викладене, суд вважає за можливе повернути позивачу судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекосистеми" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити без розгляду.

Повернути Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів ( вул. Старокозацька, буд. 52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) сплачений судовий збір в адміністративній справі № 160/17065/20 в сумі 2102,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 340 від 16.12.2020 року.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна