Рішення № 95133851, 22.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/17234/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про:

- визнання протиправним рішення від 26.11.2020 №032350010881, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 19.11.2020, зарахувавши до страхового стажу за даними трудової книжки НОМЕР_1 від 29.06.1979 періоди роботи з 29.06.1979 по 01.02.1985 в Головному АТП "Волиньтранссільгосптехніка", з 01.02.1985 по 07.02.1986 у Волинському спеціалізованому автопідприємстві "Транссільгосптехніка" , з 07.02.1986 по 03.01.1987 на Обласній базі МТС Волинського об`єднання "Сільгосптехніка", з 04.01.1987 по 10.05.2002 у ВАТ "Луцьке АТП- 0201", з 13.05.2002 по 29.11.2002 у ПП "Експрес Сервіс", з 02.12.2002 по 19.04.2007 у ТОВ "ЛМК", із врахуванням при обрахунку пенсії довідки №50 від 22.09.2004 про заробіток для обчислення пенсії з січня 1989 року по грудень 1994 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач звернулась до сервісного центру Луцького відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про надання довідки про страховий стаж та про право на пенсію за віком, на яку було надано відповідь про те, що згідно наданих нею копій трудової книжки НОМЕР_2 від 29.06.1979, інформації з облікової картки застрахованої особи НОМЕР_3 її страховий стаж становить 27 років 0 місяців 2 дні, що дає їй право на пенсію за віком після досягнення 59 років 6 місяців, починаючи з 01.07.2020.

19.11.2020 позивач звернулась до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, надавши необхідний пакет документів, які підтверджують достатній страховий стаж та право позивача на призначення пенсії за віком згідно з статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 26.11.2020 № 032350010881 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Про прийняте рішення позивача повідомлено листом №0300-0302-8/41746 від 09.12.2020 у якому вказано, що, згідно наданих позивачем документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, її страховий стаж становить 14 років 20 днів, при необхідних не менше 27 років. Відповідач вказав, що при обчисленні страхового стажу не враховано періоди роботи за даними трудової книжки НОМЕР_2 від 29.06.1979, оскільки трудова книжка на першій сторінці містить нечіткий відтиск печатки, який не прочитується. Для врахування до трудового стажу періоду роботи з січня 1989 року по грудень 1994 року відповідно до довідки про заробітну плату від 22.09.2004 №50 відсутні підстави, оскільки довідка про заробітну плату, видана на бланку старого зразка.

Відмову пенсійного органу у призначенні пенсії за віком із зазначених підстав позивач вважає незаконною, та такою, що порушує її конституційне право на соціальний захист з огляду на наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом про трудову діяльність працівника та таким, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Вимоги до ведення трудової книжки та до оформлення записів до неї, регламентовані Порядком ведення трудо вих книжок працівників №58 від 29.07.1993.

Для вирішення подібних питань (щодо неясності в оформленні трудової книжки) прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою КМУ за №637 від 12.08.1993.

Так, згідно до пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших доку ментів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установа ми.

Позивачем надано відповідачу для підтвердження страхового стажу трудову книжку НОМЕР_4 від 29.06.1979. Відповідно до записів, що містяться у ній вона видана ОСОБА_1 . На першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки зазначено прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, освіта, професія, дата заповнення, підпис працівника, якому видано трудову книжку. Підписом працівника, що видав трудову книжку засвідчено правильність внесених відомостей та проставлено печатку підприємства, на якому вперше заповнюється трудова книжка, однак відтиск печатки у зв`язку з давністю видачі книжки вицвів.

Таким чином, записами в трудовій книжці НОМЕР_2 , які відповідають вимогам пунктів 2.14 та 2.27 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» №58 від 29.07.1993, повністю підтверджуються відомості, які мав врахувати відповідач при обчислені трудового стажу позивача для призначення пенсії.

Для обчислення пенсії та врахування до трудового стажу періоду роботи з січня 1989 року по грудень 1994 року позивачем було надано відповідачу довідку про заробітну плату від 22.09.2004 №50, яка була видана головним бухгалтером підприємства.

Позивач зазначає, що довідка про заробіток для обчислення пенсії №50 від 22.09.2004 відповідає вимогам Додатку 1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002. №224/30, який був чинним та діяв на момент її видання, а тому у відповідача при обчисленні страхового стужу не було законних підстав не брати її до уваги.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін (а.с.23).

У відзиві на позовну заяву від 19.01.2021 №0300-0802-7/2896 представник відповідача позовних вимог не визнала та вказала, що статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що право на призначення пенсії за віком до досягнення віку 60 років мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року, за наявності страхового стажу не менше 27 років. Наявність необхідного страхового стажу визначається на дату досягнення відповідного віку.

Страховий стаж ОСОБА_1 обраховано за даними персоніфікованого обліку форми ОК-5.

До уваги при призначенні пенсії не взято трудову книжку, оскільки вона заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях (міститься нечіткий відтиск печатки на першій сторінці, яка не прочитується).

Відповідно до рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 26.11.2020 (протокол № 032350010881) до трудового стажу позивача зараховано 14 років 20 днів (страховий стаж до 01.01.2004 - 7 років 9 днів, страховий стаж після 01.01.2004 - 7 років 11 днів).

На заміщення страхового стажу по трудовій книжці НОМЕР_4 від 29.06.1079, де міститься нечіткий відтиск печатки на першій сторінці, яка не прочитується, головним управлінням були зараховані періоди:

1) з 13.10.1983 по 06.02.1986 - догляд за дитиною до 3-х років (2 роки 3 місяці 24 дні);

2) з 01.01.2000 по 08.05.2002 - стаж згідно з індивідуальними даними ОСОБА_1 з Реєстру застраховани осіб (2 роки 4 місяці 8 днів);

3) з 14.05.2002 по 29.11.2002 - стаж згідно з індивідуальними даними ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб (6 місяців 16 днів);

4) з 02.12.2002 по 31.12.2003 - стаж згідно з індивідуальними даними ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб (1 рік 1 місяць).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж з 01.01.2004 зарахований ОСОБА_1 виключно за її індивіальними даними з Реєстру застрахованих осіб (всього 7 років 4 місяці 10 днів). З огляду на вимоги названої норми, немає правових підстав зараховувати страховий стаж ОСОБА_1 з 01.01.2004 за записами трудової книжки НОМЕР_2 від 29.06.1979.

Крім того, представник відповідача зазначає, що всі періоди трудового стажу з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 29.06.1979 розглядатися не можуть, так як відсутній предмет спору по тих періодах, які без трудової книжки зараховані Головним управлінням до страхового стажу позивача.

При оцінці довідки від 22.09.2004 №50 про заробітну плату ОСОБА_1 з січня 1989 року по грудень 1994 року, Головним управлінням встановлено, що вона видана на бланку старого зразка та не відповідає Додатку 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пункт 2.1 розділу II). Тому немає підстав зарахувати до страхового стажу позивача вищезазначений період роботи.

У зв`язку з невиконанням однієї із умов призначення пенсії, передбаченої статтею 26 Закону, а саме наявність у 2020 році не менше 27 років страхового стажу, Головним управлінням прийнято рішення від 26.11.2020 №032350010881 про відмову позивачу у призначенні пенсії по віку.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулась до сервісного центру Луцького відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про надання довідки про страховий стаж та про право на пенсію за віком, на яку листом надано відповідь по те, що згідно наданих ОСОБА_1 копій трудової книжки НОМЕР_2 від 29.06.1979, НОМЕР_5 від 28.06.1979, свідоцтва про навчання та інформації з облікової картки застрахованої особи НОМЕР_3 її страховий стаж становить 27 років 0 місяців 2 дні, що дає їй право на пенсію за віком після досягнення 59 років 6 місяців, починаючи з 01.07.2020.

19.11.2020 ОСОБА_1 звернулась до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до якої додала: трудову книжку НОМЕР_2 від 29.06.1979 та трудову книжку колгоспника НОМЕР_5 від 28.06.1979; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; копію паспорта; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення від 19.11.2020; довідки про заробітну плату №50 від 22.09.2004 за період страхового стажу до 01.07.2000; довідки про прийняття на роботу (навчання) від 14.02.2020 №21-94, від 21.11.2019 №1016/06-15, від 02.12.2019 №872/01.21, від 02.12.2019 №258/1-12; свідоцтво про народження дітей; свідоцтво про шлюб (а.с.31,34-43,46-49,52-53).

Листом від 09.12.2020 №0300-0302-8/41746 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що у зв`язку із невиконанням однієї з умов пенсії передбаченої статтею 26 Закону, а саме наявність у 2020 році не менше 27 років страхового стажу, Головним управлінням прийнято рішення №032350010881 від 26.11.2020 про відмову у призначенні пенсії по віку.

З листа-відповіді також вбачається, що згідно наданих позивачем документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, її страховий стаж становить 14 років 20 днів. При обчисленні страхового стажу не враховано періоди роботи за даними трудової книжки НОМЕР_2 від 29.06.1979, оскільки трудова книжка на першій сторінці містить нечіткий відтиск печатки, який не прочитується. Для врахування до трудового стажу періоду роботи з січня 1989 року по грудень 1994 року відповідно до довідки про заробітну плату від 22.09.2004 №50 відсутні підстави, оскільки довідка про заробітну плату, видана на бланку старого зразка (а.с. 8, 9).

Позивач, вважаючи рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 26.11.2020 №032350010881 про відмову у призначенні пенсії за віком протиправними, звернулася за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних у даній адміністративній справі дій з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07. 2003 №1058-ІV

За нормами статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року право на призначення пенсії за віком до досягнення віку 60 років мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року, за наявності страхового стажу не менше 27 років.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься у статті 1 вказаного Закону, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.

З вищезазначеного слідує, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов`язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Наведене кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону №1058-ІУ, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1).

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За приписами пунктів 4.1, 4.7, 4.8 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно із пунктами 1 та 2 Порядку №637 (з наступними змінами та доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи за даними трудової книжки НОМЕР_2 від 29.06.1979, оскільки трудова книжка на першій сторінці містить нечіткий відтиск печатки, який не прочитується.

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що до трудового стажу позивача зараховано 14 років 20 днів.

Страховий стаж до 01.01.2004 - 7 років 9 днів, включає періоди роботи в колгоспі та навчання, які підтверджуються трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_5 від 28.06.1979 та документом про навчання ( 8 місяців 21 день).

Разом з тим, на заміщення страхового стажу до 01.01.2004 по трудовій книжці НОМЕР_4 від 29.06.1079, де міститься нечіткий відтиск печатки на першій сторінці, яка не прочитується, головним управлінням були зараховані періоди:

1) з 13.10.1983 по 06.02.1986 - догляд за дитиною до 3-х років (2 роки 3 місяці 24 дні);

2) з 01.01.2000 по 08.05.2002 - стаж згідно з індивідуальними даними ОСОБА_1 з Реєстру застраховани осіб (2 роки 4 місяці 8 днів);

3) з 14.05.2002 по 29.11.2002 - стаж згідно з індивідуальними даними ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб (6 місяців 16 днів);

4) з 02.12.2002 по 31.12.2003 - стаж згідно з індивідуальними даними ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб (1 рік 1 місяць).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж з 01.01.2004 зарахований ОСОБА_1 пенсійним органом виключно за її індивідуальними даними з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування - всього 7 років 4 місяці 10 днів).

Таким чином, судом встановлено, що при розрахунку страхового стажу позивача трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 29.06.1979, ГУ ПФУ у Волинській області не досліджувалась та не була взята до уваги. А відмова ГУ ПФУ у Волинській області щодо зарахування страхового стажу за даними трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, як це передбачено нормами законодавства, мотивована тим, що трудова книжка позивача заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях (трудова книжка на першій сторінці містить нечіткий відтиск печатки, який не прочитується).

Так, Верховний суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 сформував правовий висновок, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Наявність сумнівів у відповідача, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нетрудового стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховно го Суду від 06.03.2018, справа №127/9055/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не взято до уваги трудову книжку ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 29.06.1979 при розрахунку страхового стажу позивача та, як наслідок, не враховано до страхового стажу позивача даних трудової книжки, яка відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ до є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

З матеріалів справи вбачається, що періоди роботи вказані у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 29.06.1979 належним чином не досліджені та не перевірені пенсійним органом, оскільки трудова книжка вцілому не була взята до уваги.

Натомість страховий стаж з 01.01.2004 зарахований позивачу виключно за її індивідуальними даними з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).

Щодо не взяття до уваги пенсійним органом довідки від 22.09.2004 №50 про заробітну плату ОСОБА_1 з січня 1989 року по грудень 1994 року, виданої Луцьким АТП-0201 з тих підстав, що довідка про заробітну плату видана на бланку старого зразка суд зазначає, що дана довідка відповідає вимогам Додатку 1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002. №224/30, який був чинним та діяв на момент її видання, а тому у відповідача при обчисленні трудового та страхового стажу позивача не було законних підстав не брати її до уваги.

Оскільки, відповідач не витребував необхідних документів від позивача для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком, при цьому, періоди роботи вказані у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 29.06.1979, які не враховані відповідачем до страхового стажу позивача, не були належним чином досліджені та перевірені пенсійним органом, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 26.11.2020 №032350010881 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку є передчасним, необгрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб`єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов`язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб`єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб`єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Відтак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що в даному випадку необхідно визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 26.11.2020 №032350010881 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку та зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2020 про призначення пенсії за віком з урахуванням даних трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 29.06.1979 та висновків, викладених у судовому рішенні.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з урахуванням зазначеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 420,40 грн, сплачені згідно з квитанцією від 18.12.2020 №86.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.11.2020 №032350010881 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2020 про призначення пенсії за віком з урахуванням даних трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 29.06.1979 та висновків, викладених у судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Т.М. Димарчук