Постанова № 9513178, 07.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м.Харків, вул. Мар'їнська,18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

07.04.2010 р. №2а- 992/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

за участю:

представника позивача Корнієнко Б.Д.

представників відповідача Демчан А.В., Буряківського О.В., Міхєєвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст"доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харковапро визнання нечинним та скасування рішення,-

встановив:

Позивач,Товариство з обмеженою відповідальністю "Диаст", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив задовольнити, надав додаткові письмові пояснення, в яких виклав свої доводи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів позивача, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надав письмові заперечення, в яких виклав свою позицію.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Диаст" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за ІІІ квартал 2004 року, винесено акт №1769/16-12/32675979 від 27.10.2009 року, в якому встановлені порушення п.п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000471600/0 від 06.11.2009 року.

Судом зазначається, що ТОВ "Диаст" було подано "Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартал 2004 року вхідний №56116 від 04.12.2004 року, в якому згідно з графою 11.1.1 "розрахунку" було заявлено до відшкодування ПДВ шляхом зарахування в рахунок наступних платежів, тобто, зарахування заявленої до відшкодування суми ПДВ у рахунок погашення самостійно нарахованих ТОВ "Диаст" в наступних періодах сум ПДВ. Рядком 6.2. та 11 розрахунку визначено суму відшкодування - 20012,00 грн.

Податковим органом ця Декларація перевірена та прийнята до виконання, внаслідок чого протягом кількох наступних податкових періодів здійснювалося відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість шляхом зарахування податкових зобов'язань, що виникали в цих податкових періодах. Зазначена обставина в судовому засіданні визнана відповідачем.

Спірне повідомлення - рішення відповідача від 06.11.2009 р., яким було виконано перерахунок податкових зобов'язань позивача, тобто, списання завищеної, на думку відповідача, суми бюджетного відшкодування, виконано та винесено на підставі та на виконання, як сказано у ньому: «...згідно з підпунктами «в»підпункту 4.2.2. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року

Відповідно до пп. «в»п. 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі коли в результаті проведення камеральної перевірки виявляє помилки в наданій платником податків податковій декларації, які призвели до ... завищення суми податкового зобов'язання. Тобто, правова природа винесеного податкового повідомлення - рішення - це визначення податковим органом суми податкових зобов'язань платника податків.

Відповідно до норми п. 15.1.1 ст. 15 Закону України № 2181 за виключенням випадків, визначених пп 15.1.2 Закону №2181-ІІІ, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем останнього терміну подання податкової декларації або за днем її фактичного подання. Якщо на протязі вказаного терміну - 1095 дн. податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань..., спір, який стосується такої декларації, не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що Декларація - уточнюючий розрахунок, подано позивачем до ДПІ 03.12.2004р., таким чином граничний строк перерахунку податкових зобов'язань закінчився 03.12.2007р., за строком давності, створення податкового повідомлення - рішення у 2009 році, через 5 років щодо декларації від 03.12.2004р., є неправомірним.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ передбачено подання саме заяви, а не уточнюючого розрахунку для проведення списання коштів, оскільки відповідно до п.п. 7.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у ред., що діяла на момент подання уточненої декларації) передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем не спростовано правомірності не відображення позивачем сум зобов'язань протягом вказаних періодів, в тому числі сум податку на додану вартість, на підставі дослідження наявних у позивача первинних облікових бухгалтерських, та податкових документів.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади ті їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Суд також зазначає, що позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним рішення. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірним, обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 122, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст"доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харковапро визнання нечинними та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 06.11.2009 року № 0000471600/0.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 06.11.2009 року № 0000471600/0.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У paзi подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова буде виготовлена 12.04.2010 року.

Суддя Ю.В.Зоркіна