Рішення № 95131674, 23.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2021м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (904/5522/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сервіс Компані", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровській металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043)

про стягнення заборгованості за договором підряду №15-0839-02 від 01.04.2015 року, пені, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 8 431 757,12 грн.

Представники:

від позивача представник Смірнов А.А. ордер АЕ №1044126 від 18.11.20р.

від відповідача представник Терехова О.О. дов. № 140 від 20.10.20р.

СУТЬ СПОРУ:

09.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сервіс Компані", м.Дніпро звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровській металургійний комбінат", м. Кам`янське про стягнення заборгованості за договором підряду.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 31.05.2019 Господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпровській металургійний комбінат", м. Кам`янське порушено провадження у справі про банкрутство №904/2104/19, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, з огляду на викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сервіс Компані", м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства "Дніпровській металургійний комбінат", м. Кам`янське, відносно якого порушено справу про банкрутство має розглядатися в межах провадження у справі №904/2104/19.

Ухвалою господарського суду від 12.10.20р. (суддя Мартинюк С.В.) матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сервіс Компані", м. Дніпро (вх. №1530/20 від 09.10.2020) передані для розгляду в межах справи Господарського суду Дніпропетровської області №904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровській металургійний комбінат", м. Кам`янське.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи № 904/2104/19 (904/5522/20) передані до провадження судді Владимиренко І.В.

Ухвалою господарського суду від 19.10.20р. прийняті матеріали позовної заяви по справі № 904/2104/19(904/5522/20) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сервіс Компані", м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровській металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043) про стягнення заборгованості за договором підряду №15-0839-02 від 01.04.2015 року, пені, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 8 431 757,12 грн. в межах справи № 904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043) до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 18.11.2020р. о 12:00год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу - відповідь на відзив відповідача (у разі його отримання - до дня першого підготовчого засідання), складену відповідно до вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відповіді на відзив відповідачу; оригінали документів, доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні); відповідачу: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання, заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня першого підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу; сторонам: належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

18.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги не визнані у заявленому розмірі з посиланням на завищення позивачем показників обсягу фактично виконаних робіт у актах виконаних робіт та не доведеність позивачем фактичного обсягу виконаних робіт відповідно до умов договору через відсутність щозмінних звітів про фактичні обсяги виконаних робіт. Судом відзив прийнятий до відома.

18.11.2020р. до суду від відповідача надійшло клопотання №б/н від 16.11.20р. про витребування від позивача доказів. Судом клопотання прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 18.11.20р. клопотання відповідача №б/н від 16.11.20р. про витребування від позивача доказів задоволено частково. Витребувано від ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” наступні документи та інформацію: перелік фізичних осіб (із зазначенням ПІБ, рнокпп, посади, професії, виду робіт, що виконувала фізична особа на території ПАТ “ДМК”) правові підстави залучення Позивачем праці даної фізичної особи - трудовий договір/ЦПД, тощо), які виконували роботи на території ПАТ “ДМК” за травень – червень 2019 року; табелі обліку робочого часу працівників Позивача, що виконували роботу на ПАТ “ДМК” в за травень – червень 2019 року, акти виконаних робіт , підписаних із фізичними особами, що виконували роботу на території ПАТ “ДМК” від імені ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” на умовах цивільно-правового договору, звіт 1 ДФ за травень – червень 2019 року; звіт за формою № Д4 за травень – червень 2019року; фінансову звітність за 9 місяців 2019 року з розшифровкою строки балансу, що стосується основних засобів, запасів Позивача; звіти про обсяги виконаних робіт за кожну зміні на відповідних фронтах у травні – червні 2019 року, оформлені належним чином згідно умов Договору; перелік техніки, обладнання, транспорту, що були використані. Позивачем під час виконання робіт на території ПАТ “ДМК” в травні – червні 2019 року, докази походження цих ТМЦ та докази їх ввезення на територію комбінату для виконання робіт; інформацію щодо перевиставлення Позивачем на третіх осіб послуги з ідентичною номенклатурою у травні – червні 2019 року (чи були факти придбання аналогічних послуг у третіх осіб із зазначенням місця виконання робіт - на ПАТ “ДМК”, якщо так, зазначити правові підстави залучення третіх осіб без згоди ПАТ “ДМК” для виконання підрядних робіт). Зобов`язано ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” витребувані судом документи та інформацію надати до суду в строк до 10.12.2020р. Відкладено підготовче судове засідання на 17.12.2020 року о 11:30 год. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, в залі судових засідань № 2-201 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1. Викликати у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу: - оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду у судовому засіданні), відповідь на відзив відповідача (у разі його отримання - до дня першого підготовчого засідання), складену відповідно до вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відповіді на відзив відповідачу; відповідачу: - заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня першого підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; в строк до 10.12.2020р. подати суду докази на підтвердження заперечень проти позову ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ”; сторонам: - належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

14.12.2020 р. до суду від позивача надійшло клопотання № 10-12/2020 від 10.12.2020р. про залучення письмових доказів на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у справі №904/2104/19 (904/5522/20), в якому позивач просив суд долучити до справи: правові підстави залучення Позивачем фізичних осіб, які виконували роботи на території ПАТ “ДМК” за травень - червень 2019 року; табелі обліку робочого часу працівників Позивача, що виконували роботу на ПАТ “ДМК” в за травень - червень 2019 року, акти виконаних робіт , підписаних із фізичними особами, що виконували роботу на території ПАТ “ДМК” від імені ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” на умовах цивільно-правового договору; звіт 1 ДФ за травень - червень 2019 року; звіт за формою № Д4 за травень - червень 2019року; фінансову звітність за 9 місяців 2019 року з розшифровкою строки балансу, що стосується основних засобів, запасів Позивача; докази походження ТМЦ. Також, у вказаному клопотанні представник позивача просив суд продовжити строк для надання до суду необхідних додаткових документів та інформації до 17.12.2020 о 11:30 год. Судом клопотання прийнято до розгляду.

14.12.2020 р. до суду від позивача надійшло клопотання № 14-12/2020 від 14.12.2020р. про залучення письмових доказів на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020р. у справі №904/2104/19 (904/5522/20), в якому позивач просив суд поновити строк для надання до суду необхідних додаткових документів та інформації та залучити до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 року у справі № 904/2104/19 (904/5522/20): копію транспортного пропуску № 907, виданого ПАТ “ДМК”; оригінал переліку фізичних осіб, що виконували роботи по прибиранню, переміщенню та відвантаженню технологічного сміття та вантажно-розвантажувальні роботи, роботи по ручному очищенню вагонів на території комбінату на території ПАТ “ДМК” в рамках договору №15-0839-02 від 01.04.2015р. у травні-червні 2019 року; оригінал переліку техніки, обладнання, транспорту, що були використані ТОВ “Індастріал сервіс компані” під час виконання робіт на території ПАТ “ДМК” в травні-червні 2019 року в рамках договору № 15-0839-02 від 01.04.2015 р.; копія листа ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” від 13.05.2020 року № 192; копія листа ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” від 10.06.2020 року № 224; копія листа ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” від 25.06.2020-року № 234; копія листа ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” від 25.06.2020 року № 235; копія листа ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” від 25.06.2020 року № 236; копія подорожніх листів вантажного автомобіля ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” за травень-червень 2020 року; копії наказів ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” про прийняття на роботу працівників. Судом клопотання прийнято до розгляду.

15.12.2020р. до суду від позивача надійшло клопотання № 15-12/2020 від 15.12.2020р. про залучення письмових доказів, в якому позивач просив суд залучити до матеріалів справи № 904/2104/19 (904/5522/20): докази надсилання до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання від 10.12.2020 року № 10-12/2020 про залучення письмових доказів разом з письмовими доказами; докази надсилання ПАТ “ДМК” клопотання від 14.12.2020 року №14-12/2020 про залучення письмових доказів разом з письмовими доказами. Судом клопотання прийнято до розгляду.

17.12.2020 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив суд поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк для подання відповіді на відзив; залучити до матеріалів справи додаткові письмові докази: копії довідки ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” від 13.05.2019 р. № 188; від 13.05.2019 р. № 187; від 06.05.2019 р. № 184; листів ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ” від 29.05.2019 р. №207; від 31.05.2019 р. № 213; від 13.06.2019 р. № 227; від 13.06.2019 р. № 229; від 18.06.2019 р. № 230; від 26.06.2019 р. № 242; від 22.05.2019 р. № 205- підтвердження узгодження залучення до виконання робіт згідно договору підряду, фізичних осіб, що працювали за трудовими договорами та виконували роботи згідно договорів цивільно-правового характеру, а також підтвердження використання транспорту при виконанні робіт. Заперечення викладені у відзиві на позов Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” - відхилити в повному обсязі. Судом відповідь на відзив прийнята до відома.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.20р. усне клопотання представника ПАТ "Дніпропетровській металургійний комбінат" про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів задоволено. Продовжено підготовче провадження на 30 днів. Відкладено підготовче судове засідання на 19.01.2021 року о 10:10 год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу: - оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду у судовому засіданні); відповідачу: - заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня першого підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; подати суду докази на підтвердження заперечень проти позову ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ”; сторонам: - належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

Ухвалою господарського суду від 19.01.2021 усне клопотання представника ПАТ "Дніпропетровській металургійний комбінат" про відкладення підготовчого провадження в межах розумних строків задоволено. Відкладено підготовче судове засідання на 27.01.2021 року о 12:00 год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу: - оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду у судовому засіданні); відповідачу: - заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня першого підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; подати суду докази на підтвердження заперечень проти позову ТОВ “ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ”; сторонам: - належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

27.01.2021 представник відповідача подав до канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Суд прийняв до відома подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

27.01.2021 позивач подав до суду заперечення вих. №26-01/2021 від 26.01.2021 щодо клопотання про приєднання письмових доказів по справі та продовження процесуальних строків. Суд прийняв до відома заперечення позивача.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 23.02.2021 о 12:30 год.

23.02.2021р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.02.2021р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІТ-БІЗНЕС ГРУП” (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат” (Замовник), укладений Договір про виконання розвантажувальних робіт №15-0839-02 від 01.04.2015 р., за умовами якого Виконавець зобов`язався виконувати роботи по вивантаженню, очищенню, підготовці вагонів під навантаження та здавання на вантажних фронтах доменного цеху, агломераційного цеху №2, відділення вапна та вогнетривів конверторного цеху, цеху ремонту металургійного обладнання РСЦ, ділянці гідравлічного очищення вагонів, майданчиках шлакової ями та шихтового двору колишнього Мартена №3, залізничних станціях замовника, та дільниці ЦПВ станції Широка, окрім дільниці ПАТ «Керамет», надалі – роботи, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити за виконані роботи згідно з цінами, які вказані в специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №1).

Згідно угоди №1 про заміну сторони від 01.12.2017 року, укладеної між ТОВ «ІТ-БІЗНЕС ГРУП» та ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, сторони погодили замінити одну із сторін Договору, а саме передати Новому Виконавцю - ТОВ «ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ» (позивач) усі права та обов`язки первісного виконавця - ТОВ «ІТ-БІЗНЕС ГРУП» за договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору вартість робіт за даним договором визначається на умовах, зазначених у Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата робіт за даним Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт за відповідний місяць.

Відповідно до п.5.4. Договору датою оплати вартості виконаних робіт вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника.

У випадку порушення строку оплати виконаних Робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня (п.8.2. Договору).

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що факт виконання Роботи підтверджується актом приймання-передачі виконаних Робіт, який підписується уповноваженими представниками Замовника та Виконавця та скріплюється печатками Сторін. Форма акту визначена в Додатку №4 до даного Договору.

Акт приймання-передачі виконаних робіт за звітний місяць Виконавець зобов`язаний надати Замовнику не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним (п.6.2 Договору).

До акту додаються рахунок та розшифровка за видами виконаних робіт з відображенням кількості розвантажених вагонів, найменування та кількості розвантаженого вантажу на підставі звітів, які оформляються представником Замовника і підписуються представником Виконавця кожну зміну на вантажних фронтах. За умови відсутності зауважень до виконання Роботи з боку Замовника він розглядає та підписує акт не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним (п.6.3. Договору).

Відповідно до п. 12.1 договору, в редакції додаткової угоди від 01.03.2018 року № 25 та від 01.04.2019 року № 41, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.04.2015 року і діє до 30.06.2019 року.

Згідно умов укладеного між сторонами Договору №15-0839-02 від 01.04.2015 р. в травні-червні 2019 р. позивач виконував, а відповідач приймав роботи, передбачені договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт №82 від 31.05.2019р. на суму 6 296 731,14 грн. та № 94 від 30.06.2019 р. на суму 1 592 514,00 грн., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без заперечень та скріпленні печатками сторін (а.с.133, 145 т.1).

Загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт у травні-червні 2019 р. складає 7 889 245,14 грн.

Враховуючи умови п.5.3. Договору, строк оплати робіт, є таким, що настав: за актом виконаних робіт № 82 від 31.05.2019р. на суму 6 296 731,14 грн. – 01.07.2019; за актом виконаних робіт № 94 від 30.06.2019 р. на суму 1 592 514,00 грн. – 30.07.2019.

У встановлений п.5.3 Договору 30-ти денний строк з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, відповідач оплату виконаних позивачем робіт в сумі 7 889 245,14 грн. не здійснив.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду №15-0839-02 від 01.04.2015 року у розмірі 7 889 245,14 грн., 71 676,87 грн. пені, 174 256,77 грн. інфляційних втрат та 296 578,34 грн. 3% річних.

Наведені обставини стали причиною виникнення цього спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надавши оцінку аргументам, наведеним сторонами, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Д виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору та взяті за ним зобов`язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини підряду, які регулюються нормами ЦК України та ГК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 321 ГК України, ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав роботи, передбачені договором, що підтверджується актами виконаних робіт № 82 від 31.05.2019р. на суму 6 296 731,14 грн. та № 94 від 30.06.2019 р. на суму 1 592 514,00 грн., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без заперечень та скріпленні печатками сторін (а.с.133, 145 т.1), а відповідач не виконав покладених на нього обов`язків за договором щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи.

Враховуючи викладене, за умов підтвердження належними та допустимими доказами факту виконання відповідачем підрядних робіт, строк оплати є таким, що настав.

Факт наявності заборгованості за договором підтверджений матеріалами справи та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 7 889 245,14 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву стосовно того, що: - Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, що згідно умов Договору первісно визначають дійсний обсяг виконаних робіт щозмінно та на підставі яких підсумково розраховуються та включаються Виконавцем до Акту приймання-передачі виконаних робіт загальні обсяги виконаних робіт за звітній місяць та відповідно до яких визначається розмір оплати за виконання цих робіт; - Позивачем не надано доказів того, що він мав можливість та дійсно виконав заявлені ним в актах виконаних робіт обсяги робіт, суд зазначає таке.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що факт виконання роботи підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками Замовника та Виконавця та скріплюється печатками сторін. Форма акту визначена в Додатку №4 до даного Договору.

Акт приймання-передачі виконаних робіт за звітний місяць Виконавець зобов`язаний надати Замовнику не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним (п.6.2 Договору).

До акту додаються рахунок та розшифровка за видами виконаних робіт з відображенням кількості розвантажених вагонів, найменування та кількості розвантаженого вантажу на підставі звітів, які оформляються представником Замовника і підписуються представником Виконавця кожну зміну на вантажних фронтах. За умови відсутності зауважень до виконання Роботи з боку Замовника він розглядає та підписує акт не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним (п.6.3. Договору).

Умовами п. 6.1. договору, сторони визначили, що факт виконання роботи підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт.

Факт виконання робіт підтверджується матеріалами справи, а саме актами виконаних робіт № 82 від 31.05.2019р. на суму 6 296 731,14 грн. та № 94 від 30.06.2019 р. на суму 1592 514,00 грн.(а.с.133, 145 т.1),

Зазначені акти виконаних робіт підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, із зазначенням, що роботи, виконані в повному обсязі, сторони взаємних претензій до якості виконаних робіт не мають.

При цьому, на час підсисання відповідачем актів виконаних робіт, відповідачем не було заявлено до позивача жодних претензій та не було відмовлено позивачу у підписанні вказаних актів виконаних робіт з підстав їх невідповідності фактично виконаним роботам.

Із врахуванням викладених вище положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарський суд дійшов висновку, що акти виконаних робіт, на які посилається позивач, і які підписані відповідачем, містять всі обов`язкові реквізити, визначені законом для первинних документів та є належним доказом виникнення у відповідача заборгованості,

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки під час підписання актів відповідачем не було заявлено зауважень, як це передбачено у п. 6.3. договору, а тому відповідно до п. 6.1. договору, роботи вважаються виконаними, та відповідно, у відповідача виникло зобов`язання з оплати робіт у строки, передбачені п. 5.3. договору.

Суд також відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.111950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З урахуванням вказаного, суд відзначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 71 676,87 грн. за період з 09.10.2019 по 30.01.2020, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Згідно з п. 8.2. договору, у випадку порушення строку оплати виконаних Робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати робіт у розмірі 71 676,87 грн. за загальний період з 09.10.2019 по 30.01.2020.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає обставинам справи, а тому позовні вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 71 676,87 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 174 256,77 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2019 по серпень 2020 та 296 578,34 грн. 3% річних за період з 02.07.2019 по 07.10.2020, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних втрат та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому підставою відповідальності за грошовим зобов`язанням є сам факт порушення зобов`язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає обставинам справи, а тому позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 296 578,34 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з серпня 2019 по серпень 2020 складають 174 256,77 грн.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7 889 245,14 грн., пені у розмірі 71 676,87 грн., інфляційних втрат у розмірі 174 256,77 грн. та 3% річних у розмірі 296 578,34 грн.

Також, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 20 000 грн.

При цьому, відповідач у відзиві на позов заперечував проти заявленого позивачем розміру на оплату послуг адвоката та просив суд про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу до розміру 4 000,00 грн.

Оцінюючи доводи сторін та наявні у справі докази, господарський суд приходить до наступних висновків.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

У відповідності до ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи викладене вище, ціна позову, необґрунтованість розміру заявлених витрат, а також те, що вирішення справи не могло вплинути на репутацію позивача та відсутність будь-якого публічного інтересу, як до процесу розгляду справи так і до результату її вирішення, враховуються судом при вирішення питання щодо розміру стягнення витрат на професійну правову допомогу.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 29.04.2020 р. у справі № 920/13/19.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 по справі № 922/2685/19 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2020 р. між позивачем (Замовник) та адвокатським бюро “Смірнов та партнери” (Виконавець) було укладено Договір №01-10/2 про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого Виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язався протягом строку, зазначеного у Договорі, надати Замовнику професійну правничу допомогу – юридичні послуги, а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

Згідно п.1.2 Договору № 01-10/2 наведена детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим Договором:

- вивчення первинних, банківських документів, що підтверджують існування простроченої заборгованості ПАТ «Дніпровський меткомбінат» за договором підряду № 15-0839-02 від 01.04.2015 року за актами від 31.05.2020 року № 82, від 30.06.2019 року № 94, проведення юридичного аналізу даних документів, вивчення судової практики, надання юридичної консультації Замовнику, надання пропозицій (варіантів) вирішення спірного питання, складання попереднього розрахунку заборгованості ПАТ «Дніпровський меткомбінат» розробка правової стратегії та узгодження її з Замовником.

- складання, підписання позовної заяви про стягнення заборгованості з ПАТ «Дніпровський меткомбінат» за договором підряду № 15-0839-02 від 01.04.2015 року за актами від 31.05.2020 року № 82, від 30.06.2019 року № 94, проведення розрахунків пені, збитків від інфляції та 3 % річних.

- підготовка додатків до позовної заяви про стягнення заборгованості з ПАТ «Дніпровський меткомбінат» за договором підряду № 15-0839-02 від 01.04.2015 року за актами від 31.05.2020 року № 82, від 30.06.2019 року № 94, копіювання та засвідчення їх, оплата судового збору в інтересах клієнта в банківській установі, направлення позовної заяви з додатками з описом вкладеного відповідачу, передача позовної заяви до суду.

- підготовка додаткових доказів, клопотань про залучення доказів, відкладення тощо, заяв про зміну розміру позовних вимог, відповідей на відзиви відповідача, письмових пояснень, у вищезазначеній справі, направлення їх сторонам у справі та до суду, отримання копій процесуальних документів;

- представництво інтересів Замовника в судових засіданнях в Господарському суді Дніпропетровської області, в тому числі: надання пояснень;

- надання інших необхідних Замовнику юридичних послуг, спрямованих на стягнення заборгованості з ПАТ «Дніпровський меткомбінат» за договором підряду № 15-0839-02 від 01.04.2015 року за актами від 3 1.05.2020 року № 82, від 30.06.2019 року № 94.

Згідно п.2.2 Договору № 01-10/2 якість послуг, що надаються, повинна відповідати максимально високим професійним стандартам, що звичайно ставляться до юридичних послуг у відповідному напрямку галузі права та забезпечити всебічний і повний захист інтересів замовника.

Пунктом 3.2. Договору №01-10/2 визначено, що загальна вартість Послуг за цим Договором включає в себе витрати Виконавця, пов`язані із наданням Послуг за Договором та складає 20 000, 00 грн., що дорівнює 1000,00 грн. за 1 годину.

Згідно з п.3.4 договору №01-10/2 до вартості послуг Виконавця включено усі витрати, понесені у зв`язку виконанням цього Договору, такі як судовий збір за подання позовної заяви, за подання апеляційної скарги (у разі необхідності), за подання касаційної скарги, кур`єрські послуги, канцелярські витрати, телефонні переговори, інтернет, послуги пошти, фотокопіювання, переклад та інші (далі – технічні витрат), та не входять транспортні витрати поза межами міста Дніпра, які оплачуються додатково.

Оплата вартості Послуг здійснюється банківським переказом коштів або іншим способом – на рахунок виконавця в наступному порядку: 100% попередня оплата (п. 4.1. договору).

07.10.2020 між позивачем та адвокатським бюро “Смірнов та партнери” було підписано акт №1 приймання-передачі наданих юридичних послуг (правничої допомоги) на суму 8 000 грн., а також звіт від 07.10.2020 про надані послуги згідно з цим актом.

За змістом акту №1 від 07.10.2020 та звіту від 07.10.2020, адвокатське бюро “Смірнов та партнери” надало, а позивач прийняв наступну професійну допомогу:

1. Вивчення первинних, банківських документів, що підтверджують існування простроченої заборгованості ПАТ «Дніпровський меткомбінат» за договором підряду № 15-0339-02 від 01.04.2015 року за актами від 31.05.2020 року № 82, від 30.06.2019 року № 94, проведення юридичного аналізу даних документів, вивчення судової практики, надання юридичної консультації Замовнику, надання пропозицій (варіантів) вирішення спірного питання, складання попереднього розрахунку заборгованості ПАТ «Дніпровський меткомбінат» розробка правової стратегії та узгодження її з Замовником.; кількість часу – 2 години; сума – 2000 грн.;

2. Складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ПАТ «Дніпровський меткомбінат» за договором підряду №15-0839-02 від 01.04.2015 року за актами від 31.05.2020 року № 82, від 30.06.2019 року № 94, проведення розрахунків пені, збитків від інфляції та 3 % річних; кількість часу – 4 години; сума – 4000грн.;

3. Підготовка додатків до позовної заяви про стягнення заборгованості з ПАТ «Дніпровський меткомбінат» за договором підряду №15-0839-02 від 01.04.2015 року за актами від 31.05.2020 року № 82, від 30.06.2019 року № 94, копіювання та засвідчення їх, оплата судового збору в інтересах клієнта в банківській установі, направлення позовної заяви з додатками з описом вкладеного відповідачу, передача позовної заяви до суду.; кількість часу – 2 години; сума – 2000грн.

Доказів надання позивачу професійної допомоги, адвокатським бюро “Смірнов та партнери” на суму 12 000 грн., матеріали справи не містять.

На оплату професійної допомоги, адвокатським бюро “Смірнов та партнери” було виставлено позивачу рахунок – фактуру №01-10/2 від 06.10.2020 на суму 20 000 грн., який було оплачено позивачем відповідно до квитанцій №5867627 від 08.10.2020 на суму 200,00 грн., №25-2214К від 06.10.2020 на суму 4 950,00 грн., №15 від 06.10.2020 на суму 4 950,00 грн., №1 від 07.10.2020 на суму 4 950,00 грн., №1-1241К від 07.10.2020 на суму 4 950,00 грн.

Відповідач заперечував проти заявленого позивачем розміру оплат послуг адвоката та просив суд зменшити суми витрат на професійну правничу допомогу до 4 000, 00 грн., в обґрунтування свого клопотання відповідача послався на те, що даний спір є звичайним спором про стягнення простроченої заборгованості за виконані роботи за договором за два місяці, із незначним обсягом первинних документів та фактичних обставин, нескладним арифметичним розрахунком суми позову, що обумовлює відсутність будь-яких складнощів у вивченні фактичних обставин справи чи в формуванні правового обґрунтування позову. Крім того, відповідач просить суд врахувати фінансовий стан відповідача, що перебуває у процедурі банкрутства, фактичну поведінку

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (позивача).

З огляду на предмет та фактичний обсяг даної справи цей спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору. У спорах такого характеру судова практика є сталою.

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів та підзаконних нормативних актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, суд вважає, що адвокатом необґрунтовано завищено час та суму на надання послуг позивачу, оскільки справа є нескладною та ідентичною аналогічним категоріям справ, що розглядаються судом.

Крім того, згідно наданих позивачем доказів адвокатом фактично було надано позивачу послуги адвоката лише на суму 8 000,00 грн., тому за відсутності доказів фактичного надання послуг на залишок попередньої оплати у розмірі 12 000,00 грн., відсутні правові підстави для стягнення цих сум з відповідача, оскільки ці витрати не підтвердженні фактичним наданням послуг адвоката на суму 12 000,00 грн.

З огляду на вищенаведені обставини, господарський суд погоджується із доводами відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 127 741,20 грн.

При цьому, на підтвердження сплати судового збору позивачем подано до суду квитанцію №124 від 07.10.2020 на суму 126 476,40 грн.

Стосовно цього суд зазначає, що сума судового збору за подання до суду позову про стягнення, 8 431 757,12 грн. повинна була складати 126 476,36 грн.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 126 476,40 грн., відповідно до квитанції №124 від 07.10.2020.

За таких обставин та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, втрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 126 476,36 грн.

З урахуванням наведеного вище, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору у розмірі 1264,84грн. (127 741,20 грн. - 126 476,36 грн. = 1264,84 грн.).

При цьому враховуючи, що переплата судового збору складає 00,04 грн. (126 476,40 грн. - 126 476,36 грн.), суд роз`яснює позивачу право на звернення до суду з відповідним клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 00,04 грн., у відповідності до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ» (49033, м. Дніпро, вул.152-ї дивізії, буд.3, оф.238, ідентифікаційний номер юридичної особи 38844819) до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; ідентифікаційний номер юридичної особи 05393043) про стягнення заборгованості за договором підряду №19-0839-02 від 11.04.2015 року, пені, інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 8 431 757,12 грн. та судового збору у розмірі 127 741,20 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; ідентифікаційний номер юридичної особи 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС КОМПАНІ" (49033, м. Дніпро, вул.152-ї дивізії, буд.3, оф.238, ідентифікаційний номер юридичної особи 38844819) суму основного боргу у розмірі 7 889 245,14 грн. (сім мільйонів вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч двісті сорок п`ять грн. 14 коп.) пеню у розмірі 71 676,87 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот сімдесят шість грн. 87 коп.), інфляційні втрати у розмірі 174 256,77 грн. (сто сімдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят шість грн. 77 коп.), 3% річних у розмірі 296 578,34 грн. (двісті дев`яносто шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім грн. 34 коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 126 476,36 грн. (сто двадцять шість тисяч чотириста сімдесят шість грн. 36 коп.).

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 264,84грн. – відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.02.2021р.

Суддя І.В. Владимиренко