Ухвала суду № 95130205, 16.02.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1075/21

№ провадження 2/208/1109/21

УХВАЛА

Іменем України

16 лютого 2021 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., отримавши та розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню»,-

встановив:

15 лютого 2021 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за надійшов зазначений позов, за яким позивач - ОСОБА_1 просить:

-Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 03.07.2020 року, зареєстрований в реєстрі за номером № 4692, вчинений Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Так, виконавчий напис оскаржується у судовому порядку шляхом звернення до суду з позовом до стягувачів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (Постанова ВС від 14.08.2019 у справі № 519/77/18).

За загальним правилом позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України). Проте у справах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у Позивача є право обрати альтернативну підсудність – за місцем його виконання (ч. 12 ст. 28 ЦПК України).

Поняття «місце виконання» є досить широким та включає в себе місце проживання, перебування, роботи Позивача, місцезнаходження його майна (ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, місцем проживання за виконавчим написом позивача є АДРЕСА_1 .

Факт проживання, перебування Позивача, або місцезнаходження його майна в межах територіальної підсудності Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, позивачем жодним належним доказом не підтверджено, оскільки згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 09 вересня 2009 року Заводським РВ Дніпродзержинського ГУ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було знято 18.12.2020 року з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_2 .

Однак, для вказаної категорії справ можлива альтернативна підсудність, що зокрема, вбачається з частина дванадцятої статті 28 Цивільного-процесуального кодексу України, згідно якого, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

У даному випадку спір виник з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, місце виконання відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є місце, де працює боржник ОСОБА_1 , а саме ТОВ «Логістик Юніон», код ЄДРПОУ 37090215, юридична адреса реєстрації: область Дніпропетровська, Дніпровський район, Комплекс будівель та споруд, будинок № 8 офіс № 229, що відноситься до юрисдикції Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказаний позов територіально не підсудний Заводському районному суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у зв`язку з чим цивільну справу слід передати на розгляд до Дніпропетровськогорайонного суду Дніпропетровської області за місцем виконання виконавчого напису.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 27, 35 ЦПК України, —

постановив:

Передати матеріали за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню» за підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду – подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Суддя Івченко Т. П.