Рішення № 95130138, 24.02.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/432/21

Провадження № 2/210/789/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"24" лютого 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 26.01.2021 року звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві - 200000,00 гривень без урахування податків з доходів фізичних осіб та обов`язкових платежів.

В обґрунтування позову, посилався на те, що працював з 01.10.1982 року по 27.09.1996 року підземним гірником, підземним бурильником шпурів та підземним прохідником на шахті «Сєвєрна» РУ ім. Кірова. Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини 22.01.2009 року йому встановлено профзахворювання: хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ стадії (пиловий бронхіт І-ІІ стадії, емфізема легень І-ІІ стадії) ЛН І-ІІ ступеня. Даний факт підтверджується Актом розслідування професійного захворювання від 11.03.2009 року. Після проходження курсу лікування рішенням МСЕК від 28.04.2009 року йому встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково. 10.12.2020 року висновком МСЕК йому встановлено 65% втрати професійної працездатності (45% - ХОЗЛ та 20% - вібраційна хвороба), визнано інвалідом третьої групи. У зв`язку із профзахворюванням він змушений перебувати на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, йому заборонено працювати за своїми професіями та в шкідливих умовах праці. Також, його турбує погане самопочуття. Він часто задихається, не залежно від фізичних навантажень, пори року або доби. Задуха виникає спонтанно та може турбувати його 4-5 разів на добу. Також його часто турбує кашель то сухий то з мокротинням. Після кашлю починає боліти в грудях та між лопатковій ділянці, що потім переходе в загальну слабкість, швидку втому та навіть запаморочення. Після таких приступів посилюється серцебиття та піднімається тиск. Турбують стійкі болі у шийному та попереково-крижовому відділах хребта, що обмежує рухи. Крім того, болять всі суглоби та постійно мерзнуть пальці. Такий фізичний стан дуже його пригнічує, він часто не може через біль спати вночі, його охоплюють страхи за своє життя, за майбутнє та майбутнє родини, і ці душевні болі іноді бувають сильніші ніж фізичні.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У клопотанні представника відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» надав відзив на позов, в якому заперечував проти позову, зазначив, що позивач звернувся до суду у зв`язку з відшкодуванням моральної шкоди, яка завдана професійним захворюванням, яке отримано у період роботи на шахті «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізорудком» з 13.02.1997 року по 14.06.2002 року (5 років 4 місяці) підземним прохідником, з 14.06.2002 року по 25.11.2008 року (6 років 5 місяців) підземним електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування; на шахті «Сєвєрна» РУ ім. Кірова з 01.10.1982 року по 01.04.1983 року (6 місяців) підземним гірником, з 01.04.1983 року по 01.11.1987 року (4 роки 7 місяців) підземним бурильником шурупів, з 01.11.1987 року по 27.09.1996 року (8 років 10 місяців) підземним прохідником, де він виконував роботи які характеризуються запиленістю повітря. Довідкою МСЕК від 28.04.2009 року повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково, наступним переоглядом 10.12.2020 року встановлено - 65% втрати професійної працездатності безстроково, однак довідку про первинний огляд, який відбувся у 2002 році позивачем не надано. Також, позивачем приховано той факт, що у 2010 році він отримав компенсацію моральної шкоди, повторне відшкодування моральної шкоди законодавством не передбачено. Крім того, відповідачем у справі зазначено ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як правонаступника РУ ім. Кірова, що не підтверджено належними та допустимими доказами. Просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності докази, подані в обґрунтування позову, суд дійшов висновку про відмову у позові з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на шахті «Сєвєрна» РУ ім. Кірова з 01.10.1982 року по 01.04.1983 року підземним гірником, з 01.04.1983 року по 01.11.1987 року підземним бурильником шурупів, з 01.11.1987 року по 27.09.1996 року підземним прохідником; на шахті «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізорудком» з 13.02.1997 року по 14.06.2002 року підземним прохідником, з 14.06.2002 року по 25.11.2008 року підземним електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування. Звільнений 25.11.2008 року за власним бажанням (а.с.7-10).

Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини 22.01.2009 року йому встановлено профзахворювання: хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ стадії (пиловий бронхіт І-ІІ стадії, емфізема легень І-ІІ стадії) ЛН І-ІІ ступеня (а.с.12).

У зв`язку з зазначеним вище рішенням складено Акт №26 розслідування хронічного професійного захворювання від 11.03.2009 року, в п.16 якого визначено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи на шахті «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізрудком» з 13.02.1997р. по 14.06.2002р. (5р. 4міс.) підземним прохідником, з 14.06.2002р. по 25.11.2008р. (6р. 5 міс.) підземним електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування, ОСОБА_1 , згідно з професійними обов`язками, виконував роботи у підземних умовах шахти, у зоні діючих машин і устаткування, де з-за того, що були випадки порушення нормативного провітрювання гірничих виробок та несистематичного використання комплексу пилеподавлення, запиленість повітря робочої зони на робочих місцях перевищувала ГДК. Згідно з санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці, підготовленою Сакасаганською райСЕС за №2/2-571 від 12.03.2008р. працюючи на шахті «Сєвєрна» РУ ім. Кірова: з 01.10.1982р. по 01.04.1983р. (6 міс.) підземним гірником, з 01.04.1983р. по 01.11.1987р. (4р. 7міс.) підземним бурильником шпурів та з 01.11.1987р. по 27.09.1996р. (8р. 10 міс.) підземним прохідником, ОСОБА_1 , виконував роботи, які також характеризувалися запиленістю повітря робочої зоні, яка перевищувала ГДК (а.с.11-13).

Висновком МСЕК від 28.04.2009 року ОСОБА_1 повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності (20% - ХОЗЛ та 20% - вібраційна хвороба) безстроково, інвалідності не встановлено (а.с.15).

Висновком МСЕК від 10.12.2020 року встановлено 65% втрати професійної працездатності (45% - ХОЗЛ та 20% - вібраційна хвороба) безстроково з 07.12.2020 року, встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с.14).

Разом із цим, з матеріалів цивільної справи №2-1237/10/0408 за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди, вбачається, що первинно ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності 08.04.2002 року в розмірі 25% (справа №2-1237/10/0408, а.с.60).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.04.2010 року позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди - задоволено частково: стягнуто з відповідача на його користь 24000,00грн. (справа №2-1237/10/0408, а.с.68, 69).

Рішення суду оскаржено, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.06.2010 року (справа №2-1237/10/0408, а.с.88, 89), виконано в повному обсязі (справа №2-1237/10/0408, а.с.100, 101).

Вирішуючи даний спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (частина перша статті 1168 ЦК України).

Статтею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідачем у справі зазначено ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» як правонаступника РУ ім. Кірова, оскільки позивач протягом тривалого часу працював на шахті «Північна» РУ ім. Кірова.

Так, наказом Державного комітету промислової політики України №20 від 22 січня 2001 року та Статутом №613-139 визначено, що Державне підприємство «Рудоуправління ім. Кірова» є правонаступником всіх майнових та немайнових прав і обов`язків Дочірнього підприємства «Державне рудоуправління ім. Кірова» та згідно з п.п.1.1-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України №165 від 19.04.2001р. «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», зокрема, шахта ім. Артема, на якій позивач працював, було передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

01.07.1975 року промислове об`єднання «Кривбасруда» (згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 18.04.1975 року за №194 та наказом по Мінчормету СРСР від 12.06.1975 року за №430) реорганізовано у Виробниче об`єднання, до складу якого увійшли всі Рудоуправління на правах виробничих структурних одиниць.

Станом на 01.01.1978 року до складу ВО «Кривбасруда» входило 10 Рудоуправлінь. Рудоуправління «Інгулець» наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01.09.1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

01.01.1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16.11.1987 року за №1015 і ГПО «Южруда» від 13.10.1987 року за №2 на базі Рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз`їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три Виробничі одиниці: РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз`їзду, РУ ім. Дзержинського.

Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою - Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.

Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.

28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне Рудоуправління імені Кірова.

30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.

Згідно з п.п.1.1-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України №165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01.04.2001 року.

П.п.3.1-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Відповідно до Додатку №1 до Наказу №165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта «Північна», на якій працював позивач на момент отримання ним професійного захворювання, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Згідно ст.37 ЦК України, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов`язки) переходять до останньої.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону СРСР «Про державне підприємство (об`єднання)» (в редакції, що діяла станом на 09.01.1990 року) об`єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.

Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої. Відтак, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником РУ ім. Кірова.

Разом із цим, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаття 4 Закону України від 14 січня 1998 року №16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), правове регулювання якого здійснювалося, зокрема, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон).

Спори щодо відшкодування шкоди на підставі Закону повинні вирішуватися на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на її відшкодування. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому стійкої втрати професійної працездатності.

Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає у потерпілого з дня встановлення стійкої втрати професійної працездатності, в даному випадку з 08.04.2002 року.

Частинами 1, 3 ст.28 Закону у редакції, чинній на час встановлення позивачу висновком МСЕК від 08.04.2002 року стійкої втрати професійної працездатності, визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно зі статтею 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Відповідно до ст.13 зазначеного Закону страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Відповідно до абз.4 ст.1, підпункту «е» п.1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.34 у зазначеній редакції завданнями страхування від нещасного випадку є, зокрема, відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. У разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку.

Пунктом 27 ст.77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та п.22 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію абз.4 ст.1, підпункту «е» п.1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якими обов`язок відшкодування моральної шкоди було покладено на Фонд.

Крім того, Законом України від 23 лютого 2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що набрав чинності з 20 березня 2007 року, виключено частину третю статті 34 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральної шкоди.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 08 жовтня 2008 року у справі №1-32/2008 зазначені зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) з огляду на те, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Законом України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» викладено у новій редакції Закон, в тому числі змінено його назву на Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» набрав чинності з 01 січня 2015 року.

Відповідно до ч.8 ст.36 Закону відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень ЦК України та КЗпП України.

Проте акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (стаття 5 ЦК України).

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.

Зокрема, у рішеннях від 13 травня 1997 року №1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012 Конституційний Суду України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, застраховані громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мали право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду з моменту набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», тобто з 01 квітня 2001 року до 01 січня 2006 року.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №210/2104/16-ц (провадження № 14-597цс18).

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, чинній на час заподіяння позивачу моральної шкоди у зв`язку з настанням страхового випадку, яка передбачала, що обов`язок відшкодувати таку шкоду покладається на Фонд соціального страхування від нещасних випадків (на теперішній час - Фонд соціального страхування в особі управління виконавчої дирекції ФСС України в Дніпропетровській області) , а не на роботодавця, в даному випадку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Таким чином, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є належним відповідачем у цій справі.

Доречи, правом звернення до належного відповідача позивач ОСОБА_1 скористався, звернувшись до суду з позовом про відшкодування шкоди у 2010 році. Правова позиція щодо подвійного стягнення моральної шкоди викладена в Постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі №392/584/16ц.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №552/6381/17.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві - задоволенню не підлягають, оскільки заявлені до неналежного відповідача.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, судові витрати в сумі 908,00 гривень слід віднести на рахунок держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.23, 1168 ЦК України, ст.ст.10, 11, 27, 60, 88, 137, 213- 215 ЦПК України, ст.ст.173, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві - відмовити.

Судові витрати в сумі 908,00грн. віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», (ЄДРПОУ 24432974), юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1.

Суддя: Н. Ю. Вікторович