Рішення № 95124050, 18.02.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3379/20

Провадження № 2/459/253/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Новосад М.Д.

з участю секретаря судових засідань Канюки В.Р.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Червонограді цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

25.11.2020 представник позивача звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 34164,20 грн. заборгованості за кредитним договором та 2 102 грн. судового збору. В обґрунтування позову послався на те, що відповідно до заяви № б/н від 17.10.2008 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг. З підписанням заяви фактично був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема умови договору банківського рахунку. Відповідачу було встановлено розмір кредитного ліміту 26000 грн.. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач своїх зобов`язань щодо повернення витраченої частини кредитного ліміту відповідно до умов Договору. Однак відповідач умов Договору не виконав. У зв`язку з цим утворилася заборгованість, яка станом на 22.09.2020 становить 34164 грн., з яких 26589,28 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 7574,92 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою від 14.12.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 18.02.2021 з повідомленням сторін.

22.12.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву.

Представник позивача подав разом із позовною заявою письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву. Вказав, що борг не визнає. Зазначив, що у нього був кредитний ліміт 1000 грн. В подальшому договору з банком не укладав, його не повідомляли про збільшення кредитного ліміту. Просив відмовити в позові.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Відповідач звернувся до банку із заявою № б/н від 17.10.2008 з метою отримання банківських послуг.

З підписанням заяви фактично був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема умови договору банківського рахунку. Відповідачу було встановлено розмір кредитного ліміту 26000 грн..

У вказаній вище заяві зазначено, що відповідач ознайомився і згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, і що вони разом із заявою становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг.

До кредитного договору позивач додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг (на російській мові). При цьому, позивач стверджує, що вони є невід`ємними частинами спірного договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 22.09.2020 становить 34164 грн., з яких 26589,28 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 7574,92 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

У заяві зазначено, що базова процентна ставка по кредиту становить 3% в місяць на залишок заборгованості

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «Приватбанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Разом з цим, роздруківка Умов та правил надання банківських послуг (на російській мові) належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що також розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Тобто відповідач міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому, згідно із ст.81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Вище викладені висновки й міркування відповідають позиції Великої Палат Верховного Суду, що викладена у постанові від 03.07.2019 р. по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

У даній справі відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримав вимог законодавства про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами й договір у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення заборгованості за тілом кредиту.

За таких обставин та міркувань суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту, а саме заборгованість за тілом кредиту 26589,28 грн..

Поряд з цим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті банку у заяві, тому що витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умов та правил надання банківських послуг не можуть вважатися складовою частиною спірного договору.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 2 102,00 грн. (сплачений позивачем судовий збір) ? 26589,28 грн. (розмір задоволених вимог) / 34164,20 грн. (заявлений розмір вимог) = 1635,94 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.10.2008 - заборгованість за тілом кредиту 26589,28 грн..

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1635,94 грн. судового збору.

У решті вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.02.2021.

Суддя: М. Д. Новосад