Рішення № 95120441, 23.02.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3134/20

ЄУН 226/3134/20

Провадження № 2/226/167/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.

за участю секретаря Григор О.І.,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство комерційний Банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив, що 12.02.2018 відповідач звернувся до нього з метою отримання банківських послуг та підписав заяву б/н від 12.02.2018. При підписанні анкети-заяви відповідач своїм підписом підтвердив згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, і йому було відкрито кредитний рахунок та надано кредитну картку. При укладенні договору відповідач погодився з прийняттям будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку, а також зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів за борговими зобов`язаннями. Разом з тим, відповідач порушив умови взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого станом на 26.10.2020 року за ним утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 14752,28 грн, з яких: 10344,80 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита, 4407,48 грн. – заборгованість за простроченими відсотками. Оскільки відповідачем ніяких заходів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитним договором, не вживається, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судовий збір, сплачений ним при подачі позову до суду, в розмірі 2102 грн.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, відзиву на позов не надав, своєї позиції з приводу заявлених до нього вимог суду не повідомив. Приймаючи до уваги наведене, суд ввважає за можливе зі згоди позивача розглянути справу в заочному судовому засіданні на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що 12.02.2018 року між сторонами укладено кредитний договір (без номера), за яким відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з правом позивача зміни умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Уклавши договір, відповідач відповідно до п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг взяв на себе зобов`язання погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування на умовах, передбачених Договором, і надав свою згоду встановлення кредитного ліміту за рішенням банку, який в любий момент може змінити кредитний ліміт шляхом його зменшення, збільшення або анулювання (а.с.15-59). Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

З письмового розрахунку Банку вбачається, що, користуючись кредитом, прийняті на себе зобов`язання, як того вимагають умови договору, відповідач належним чином не виконував. Останній платіж в сумі 1000 грн. здійснено відповідачем 23.05.2020 року. Станом на 26.10.2020 року за ним утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 14752,28 грн, з яких: 10344,80 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита, 4407,48 грн. – заборгованість за відсотками, нарахвними за прострчений кредит згідно ст.625 ЦК України (а.с.6-8).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Порядок повернення кредиту, процентна ставка у межах пільгового періоду, відсотків річних та процентна ставка за межами пільгового періоду, відсотків річних, тип процентної ставки, а також процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, погоджена сторонами у паспорті споживчого кредиту, про що свідчать їх підписи (а.с.12-13). Підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов`язання, що відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у справі № 284/157/20-ц.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Згідно ч.1,ч.3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як слідує з наданого суду розрахунку заборгованості, відповідач, використовуючи кредитні кошти, взяті на себе зобов`язання порушував, що призвело до виникнення заборгованості та надало Банку право відповідно до п.п.2.1.1.12.10. Договору вимагати від відповідача дострокового виконання боргових зобов`язань згідно з визначеними Договором умовами.

Таким чином, з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 10344,80 грн., а також заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 4407,48 грн., а всього на суму 14752,28 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати в порядку ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне у відповідності до частини першої зазначеної статті стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2102 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 625, ч.2 ст.1050, ч.1ст.1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 141, 259, 263-265,352,354,355,430 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, місце знаходження: м.Київ, вул.Грушевського, б.1Д, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, місце знаходження: м.Київ, вул.Грушевського, б.1Д заборгованість за кредитним договором (без номера) від 12.02.2018 року в сумі 14752 (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн. 28 коп., а також судові витрати в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Л.І.Клепка