Вирок № 9511944, 18.05.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1- 179

2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого-судді Ясельського А.М., при секретарях Поліщук О.В., Годинській К.Л.,

з участю прокурора Амельченка В.В.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілих ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Василькова Київської

області, українця, громадянина України, освіта

неповна середня, не одруженого, не працюючого,

зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, згідно ст. 89

КК України раніше не засудженого, -

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.3, 357 ч.1, 358 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в 2007 році, через оголошення в газеті, дізнався про те, що громадянин ОСОБА_4, має намір надати в оренду сідельний тягач «RENAULT R 385» та напівпричеп «KRONE SDP 24». Тоді ж ОСОБА_3 вирішив незаконно заволодіти належним громадянину ОСОБА_4 транспортним засобом та причепом, і з метою реалізації свого злочинного умислу, під приводом орендатора, не маючи на меті виконувати зобовязання покладені на нього, відповідно до домовленостей, згідно договору оренди № 1 від 22.04.2007 року «На оренду сідельного тягача і напівпричепа» та акту прийому - передачі транспортного засобу і напівпричепа від 22.04.2007 року, ОСОБА_3 отримав від громадянина ОСОБА_4 сідельний тягач «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію на нього НОМЕР_2 від 15.08.2006 року та напівпричіп KRONE SDP 24, д.н. НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію на нього НОМЕР_4 від 15.08.2006 року.

Після цього, ОСОБА_3 переслідуючи мету обернення на свою користь транспортного засобу з напівпричепом, належних громадянину ОСОБА_4 та особистого збагачення за рахунок останнього, використовуючи підроблені довіреності, сідельний тягач «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1 та напівпричеп «KRONE SDP 24» д.н. НОМЕР_3, які належать громадянину ОСОБА_4 реалізував третім особам в частково розукомплектованому стані.

В результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_3 незаконно заволодів транспортним засобом сідельним тягачем «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1, вартістю 90 900 гривень та напівпричепом «KRONE SDP 24» д.н. НОМЕР_3, вартістю 60600 гривень, на загальну суму 151500 гривень, які належать громадянину ОСОБА_4, вартість яких у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.

30. 30.04.2009 року, викрадений ОСОБА_3 напівпричеп «KRONE SDP 24» д.н. НОМЕР_3 був виявлений і вилучений працівниками міліції в частково розукомплектованому стані.

Крім цього, ОСОБА_3 в лютому 2008 року, через спільних знайомих з громадянином ОСОБА_5, дізнався про те, що останній, має намір надати в оренду сідельний тягач «RENAULT MAGNUM» та напівпричеп «FRUEHAUF». Тоді ж ОСОБА_3 вирішив незаконно заволодіти належними громадянинуну ОСОБА_5 транспортним засобом та напівпричепом-рефрижератором, і з метою реалізації свого злочинного умислу, під приводом орендатора, не маючи на меті виконувати зобовязання покладені на нього відповідно домовленості про оренду, згідно довіреностей на право користування, від 11.02.2008 року отримав від громадянина ОСОБА_5 сідельний тягач «RENAULT MAGNUM» д.н. НОМЕР_5, напівпричеп-рефрижератор «FRUEHAUF» д.н. НОМЕР_6 та реєстраційні документи на них.

Після скасування 14.11.2008 року громадянином ОСОБА_5 довіреностей на користування ОСОБА_3 зазначеним транспортним засобом та напівпричепом, внаслідок невиконання ОСОБА_3 своїх зобовязань, останній переслідуючи мету обернення на свою користь транспортного засобу та напівпричепу, належних громадянину ОСОБА_5 та особистого збагачення за рахунок останнього, сідельний тягач «RENAULT MAGNUM» д.н. НОМЕР_5 та напівпричеп-рефрижератор «FRUEHAUF» д.н. НОМЕР_6, які належать громадянину ОСОБА_5 останньому не повернув, якими розпорядився на свій розсуд.

В результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_3, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом сідельним тягачем «RENAULT MAGNUM» д.н. НОМЕР_5, вартістю 286103 гривень та напівпричепом-рефрижератором «FRUEHAUF» д.н. НОМЕР_6, вартістю 57952 гривень, на загальну суму 344055 гривень, які належать громадянину ОСОБА_5, вартість яких у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.

Крім того, ОСОБА_3, через оголошення в газеті, будучи обізнаним про те, що громадянка ОСОБА_6 має намір продати чи надати в оренду транспортний засіб та причеп, реалізуючи свої злочинні наміри, 06.12.2008 року уклав з останньою договір оренди її транспортного засобу, а саме сідлового-тягача «RENAULT PREMIUM 385» д.н. НОМЕР_7 та напівпричепу «SCHMITZ» д.н. НОМЕР_8, посвідчений лише печаткою ПП «ОСОБА_7», за оренду яких ОСОБА_8, зобовязаний був сплатити громадянці ОСОБА_6 до 13.12.2008р. суму еквівалентну 12000 євро, не маючи на меті виконувати умови даного договору.

Продовжуючи свої злочинні дії, направленні на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3, під час укладання договору оренди, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_7 за його діями не спостерігає, непомітно для останньої, таємно викрав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - сідлового-тягача «RENAULT PREMIUM 385» д.н. НОМЕР_7 та напівпричепу «SCHMITZ» д.н. НОМЕР_8 для подальшого безперешкодного їхнього розпорядження.

Після чого ОСОБА_3, транспортував тягач «RENAULT PREMIUM 385» д.н. НОМЕР_7 та напівпричеп «SCHMITZ» д.н. НОМЕР_8, які почав фактично використовувати в особистих цілях з метою особистого збагачення.

До 13.12.2008 року, ОСОБА_3 своїх зобовязань, зазначених в договорі оренди, не виконав, після чого потерпіла ОСОБА_7 в ході неодноразових телефонних розмов з ОСОБА_3, почала вимагати від останнього виконання умов договору, а саме сплатити вказану в договорі суму, а в разі не сплати, повернути належний їй транспортний засіб та причеп.

Однак ОСОБА_3, ігноруючи вимоги потерпілої ОСОБА_7, почав уникати зустрічей та телефонних розмов з нею, повторно, незаконно заволодівши, таким чином її транспортним засобом - тягачем RENAULT PREMIUM 385» д.н. НОМЕР_7, вартістю 128782,25 гривень та напівпричепом «SCHMITZ» д.н. НОМЕР_8, вартістю 48000 гривень, на загальну суму 168782,25 гривень, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду, а тягачем RENAULT PREMIUM 385» та напівпричепом «SCHMITZ» розпорядився на власний розсуд.

Окрім цього, ОСОБА_3, після незаконного заволодіння транспортним засобом, сідельним тягачем «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1 та напівпричепом «KRONE SDP 24» д.н. НОМЕР_3, які належать громадянину ОСОБА_4, маючи на меті продаж вказаного транспортного засобу та отримання прибутку, перебуваючи в попередній злочинній змові з невстановленою слідством особою, діючи згідно розподілених ролей, надав невстановленій слідством особі анкетні дані довірителя та повірених, тим самим підробили підпис в довіреності серії ВЕР № 858993 від 09.07.2007 року від імені громадянина ОСОБА_4, посвідченої приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Вержиковським О.М., на право розпорядження напівпричепом «KRONE SDP 24» д.н. НОМЕР_3 громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Продовжуючи далі свої злочинні дії, зазначену довіреність в липні 2007 року, знаходячись на території Святошинського району м. Києва ОСОБА_3 передав громадянину ОСОБА_9, якому не було достовірно відомо про злочинні наміри та дії ОСОБА_3, від якого останній отримав грошові кошти за напівпричеп «KRONE SDP 24» д.н. НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію до нього, тим самим ОСОБА_3 використав завідомо підробний документ.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 235 від 18.05.2009 року підпис від імені ОСОБА_4 в довіреності від 09.07.2007 року виконано не громадянином ОСОБА_4, а іншою особою.

Крім цього, ОСОБА_3, після незаконного заволодіння транспортним засобом, сідельним тягачем «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1 та напівпричепом «KRONE SDP 24» д.н. НОМЕР_3, які належать громадянину ОСОБА_4, маючи на меті продаж вказаного транспортного засобу та напівпричепа, і отримання прибутку, перебуваючи в попередній злочинній змові з невстановленою слідством особою, діючи згідно розподілених ролей, надав невстановленій слідством особі анкетні дані довірителя та повірених, тим самим за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, підробили підпис в довіреності серії ВЕТ № 881028 від 31.07.2007 року від імені громадянина ОСОБА_4, посвідченої приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Вержиковським О.М., на право розпорядження сідельним тягачем «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1, громадянином ОСОБА_9

Продовжуючи далі свої злочинні дії, зазначену довіреність в серпні 2007 року, знаходячись на території Святошинського району м. Києва ОСОБА_3 передав громадянину ОСОБА_9, якому не було достовірно відомо про злочинні наміри та дії ОСОБА_3, від якого останній отримав грошові кошти за сідельний тягач «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1, який знаходився в розукомплектованому вигляді та свідоцтво про реєстрацію до нього, тим самим ОСОБА_3 використав завідомо підробний документ.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 546 від 11.11.2009 року підпис від імені ОСОБА_4 в довіреності від 31.07.2007 року виконано не громадянином ОСОБА_4, а іншою особою.

Крім цього, 06.12.2008 року, по вул. Луначарського, 3 в м. Київ, під час укладання з ОСОБА_7 договору оренди її транспортного засобу - сідельного тягача «RENAULT PREMIUM 385» д.н. НОМЕР_7 та напівпричепу «SCHMITZ» д.н. НОМЕР_8, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на викрадення у ОСОБА_7 офіційних документів, а саме свідоцтв про реєстрацію зазначеного транспортного засобу, з метою подальшого їх використання у своїх злочинних цілях.

Реалізуючи свій злочинних умисел, ОСОБА_3, під виглядом огляду та перевірки технічних характеристик транспортного засобу тягача «RENAULT PREMIUM 385», скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з папки, що належить ОСОБА_7, яка знаходилась в кабіні зазначеного тягача, свідоцтво НОМЕР_9 про реєстрацію транспортного засобу ««RENAULT PREMIUM 385» д.н. НОМЕР_7 та свідоцтво НОМЕР_10 про реєстрацію напівпричепу «SCHMITZ» д.н. НОМЕР_8, що є офіційними документами та став використовувати їх в подальшому у своїх корисних цілях.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст. 289 ч.3, 357 ч.1, 358 ч.1 КК України не визнав та суду показав, що в березні 2007 року дав оголошення в газету «Авізо» про те, що візьме в оренду вантажний автопоїзд з великою місткістю. У квітні 2007 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 і запропонував свій вантажний автомобіль «Рено R-385» та напівпричіп «Кrohe SDP24».

Наступного дня зустрівся з останнім та домовився наступного дня поїхати подивитися автомобіль. Оглянувши автомобіль та напівпричіп, погодився взяти їх в оренду. 22.04.2007 року приїхав до ОСОБА_4 на роботу на ринок «Відрадний» в м. Києві і привіз з собою договір оренди автомобіля та напівпричепа та акт їх прийому-передачі, які складав сам. Після підписання документів забрав автомобіль, напівпричіп та документи на них з Пущі Водиці та поставив на стоянку по вул. С.Сосніних в м. Києві. Пізніше в газеті «Авізо-Київ» знайшов оголошення про роботу. Зателефонувавши за вказаним в обяві номером, познайомився з ОСОБА_9 з Вінниці. Вони зустрілися, домовилися про умови та почали співпрацювати. Перевозив вантажі останньому і отримував 10% від суми фрахту. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_9 та сказав розчепити автомобіль та напівпричіп, та пригнати до Вінниці. Там ОСОБА_9 показав йому довіреність на своє імя, видані від імені ОСОБА_4 Автомобіль та усі документи залишив в машині на стоянці в ОСОБА_9, передавши по акту прийому-передачі. З вересня 2007 року по лютий 2008 року працював водієм у приватного підприємця ОСОБА_12, а ОСОБА_5 був кумом останнього.В лютому 2008 року ОСОБА_5 запропонував йому взяти в нього в оренду з викупом на 5 років автомобіль «Рено Магнум» д. н. НОМЕР_5 з напівпричепом-рефрижератором «Frehau» д. н. НОМЕР_6 за суму 45 тис. доларів США. Зазначений автомобіль був в аварійному стані, а тому він витратив багато коштів на його ремонт. За період до кінця 2008 року виплатив ОСОБА_5 приблизно 15 тис. доларів США, а враховуючи аварійний стан автомобіля та величезні витрати на ремонт, це була його справжня вартість. В кінці 2008 року ОСОБА_5 сказав, що передумав давати йому автомобіль на викуп. Відповів, що поверне машину у разі, якщо ОСОБА_5 поверне йому гроші за ремонт автомобіля та частину вартості автомобіля, яку він на той час виплатив. ОСОБА_5 відмовився.

У грудні 2008 року в газеті «Авізо» побачив оголошення про оренду з викупом вантажного автомобіля «Рено-Преміум 385» д.н. НОМЕР_7 з напівпричепом «Шміц» д.н. НОМЕР_8. 06.12.2008 року зустрівся із власницею автомобіля на вул. Луначарського в м. Києві, яка приїхала зі своїм сином та водієм. Оглянувши машину, запропонував власниці орендну плату в сумі 16 тис. грн. на місяць. ОСОБА_7 попросила передплату в сумі 12 тис. євро, оскільки машина і напівпричіп були під кредитною заставою в різних банках, а оформити довіреність можна було, лише знявши заборону на відчуження майна. В результаті вони підписали попередній договір оренди з викупом, і в договорі власноручно написав, що зобовязується до 13.12.2008 року перерахувати на банківську картку «Приватбанку» 12 тис. євро. Вони домовилися, що автомобіль та напівпричіп поставить на стоянку, що по вул. Панельній в м. Києві. Перерахувавши ОСОБА_7 15 тис. грн., зрозумів, що вона не збирається виконувати свої обіцянки і оформляти на нього довіреність. ОСОБА_7 вимагала усієї суми, але не було можливості їй виплатити все одразу. На даному автомобілі в подальшому перевозив пошту, одяг тощо на підставі договору оренди, і власниця про це знала. Через місяць ОСОБА_7 почала вимагати у нього повернути їй автомобіль, тому поставив автомобіль та напівпричіп на стоянку «Тиса», що по вул. Велика Кільцева дорога в м. Києві. Зі стоянки більше машину не забирав.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_8 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, його вина в повному обсязі підтверджується:

-показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка під час судового слідства суду показала, що є приватним підприємцем і надає послуги з вантажоперевезень. Наприкінці 2008 року дала оголошення про продаж своєї машини «Рено» з напівпричепом. Через деякий час по даному оголошенню їй зателефонував ОСОБА_3 та сказав, що хотів би купити у неї машину або взяти в оренду. Потім вона з ним зустрілась і уклала договір оренди, згідно якого останній повинен був сплатити їй за оренду машини 12000 євро. Потім підсудний взяв у неї машину та поїхав. Ніяких документів на машину вона йому не давала. Через деякий час вона не знайшла документів на свою машину, тоді вона зателефонувала ОСОБА_3 і він їй повідомив, що взяв документи, а машину поставив на стоянку. Пізніше машина із стоянки зникла. Обіцяних грошей вона від підсудного не отримала, лише одного разу він сплатив їй 15000 гривень. Потім останній взагалі зник, не відповідав на її телефоні дзвінки. А коли вона звернулась із заявою до міліції щодо зникнення своєї машини, їй зателефонував ОСОБА_3 та почав погрожувати. Через деякий в м. Біла Церква Київської області було знайдено розібраний причеп від її машини «Рено»;

-показаннями потерпілого ОСОБА_4, який під час судового слідства суду показав, що в квітні 2007 року в «Авізо» знайшов обяву, що ОСОБА_3 шукає такий автомобіль і напівпричіп як у нього, для того щоб взяти в оренду. Зустрівся з останнім, який оглянув його машину, вона ОСОБА_3 сподобалась. Після чого вони уклали договір оренди, і він передав ОСОБА_3 ключі від своєї машини. Після цього з останнім більше не бачився. Через деякий час йому стало відомо, що в м. Одеса було знайдено частину його напівпричепу. Також пізніше дізнався, що ОСОБА_3 передав його машину ОСОБА_9, а останній вже розпоряджався нею на свій розсуд;

-показаннями потерпілого ОСОБА_5, який під час судового слідства суду показав, що в його власності знаходився автомобіль «Рено» з напівпричепом, на якому в нього працював водій, однак останній звільнився. Восени 2008 року познайомився із ОСОБА_3, останній виявив бажання працювати у нього водієм. Після чого він зробив на ОСОБА_3 довіреність на свою машину. Певний час останній працював у нього, а потім ОСОБА_3 зник. Він увесь час телефонував останньому, однак він не відповідав на його дзвінки. Після чого звернувся в міліцію із заявою про зникнення своєї машини. Пізніше йому стало відомо, що його машину бачили у ОСОБА_9, який її продав;

-показаннями свідка ОСОБА_9, який під час судового слідства суду показав, що працює приватним підприємцем. У 2006 році познайомився із ОСОБА_3, останній зателефонував йому за обявою, яку він розмістив у журналі «Автобазар». ОСОБА_3 запропонував йому придбати раму від автомобіля «Рено», на що він погодився. Пізніше ОСОБА_3 запропонував придбати йому напівпричіп до автомобіля «Рено». Він придбав у останнього даний напівпричіп. ОСОБА_3 зробив на нього доручення. Із вказаної рами та напівпричепу він зібрав у себе і Вінниці автомобіль «Рено», який в подальшому продав. Приблизно через три роки у нього виникли проблеми із документами, які оформив і передав йому ОСОБА_3;

- показаннями свідка ОСОБА_12, який під час судового слідства суду показав, що працює приватним підприємцем. У 2007 він розмістив оголошення у газету, про те що йому потрібен на роботу водій. На дане оголошення відгукнувся ОСОБА_3. Останнього офіційно оформив працювати водієм на свій автомобіль, та зробив на ОСОБА_3 довіреність на керування автомобілем «Рено Магнум». Під час роботи в нього ОСОБА_3 познайомився з ОСОБА_5. Останній запропонував ОСОБА_3 перейти до нього працювати водієм на його машину, оскільки машина, яка йому належала, зламалась. Після чого ОСОБА_3 почав працювати в ОСОБА_5 водієм;

-показаннями свідка ОСОБА_13, який під час судового слідства суду показав, що займається автоперевезенням. З ОСОБА_3 познайомився у вересні 2008 року. Останній попросив його відбуксирувати до м. Вінниці напівпричіп-рефрежератор «Фрехау», на що він погодився. Даний напівпричіп пригнав до м. Вінниці і передав ОСОБА_9. Крім того ОСОБА_3 попросив його зняти державні номерні знаки із напівпричепа, що він і зробив. Однак в подальшому ОСОБА_3 не забрав у нього зняті державні номерні знаки із напівпричепа;

-показаннями свідка ОСОБА_14, який під час судового слідства суду показав, що з ОСОБА_3 особисто не знайомий. Влітку 2007 року шукав собі автомобіль-тягач. За оголошенням в газеті познайомився з ОСОБА_9 з м.Вінниці, який продавав автомобіль «Рено R-385». Після знайомства останній розповів, що займається продажем вантажних автомобілів, тому він попросив ОСОБА_9 підшукати та продати йому автомобіль «МАН». Через декілька місяців ОСОБА_9 запропонував йому придбати автомобіль «Рено R-385». Він придбав автомобіль у ОСОБА_9 за 12 000 доларів США, однак через півроку він повернув куплений автомобіль ОСОБА_9, оскільки автомобіль був несправним. Замість того, придбав у останнього автомобіль «Рено Преміум», який зареєстрував у м. Конотоп;

-показаннями свідка ОСОБА_15, який під час судового слідства суду показав, що у 2005 році його матір ОСОБА_7 купила в кредит автомобіль «Рено-Преміум 385» д.н. НОМЕР_7 з напівпричепом «Шміц» д.н. НОМЕР_8. До 2008 року на цьому автомобілі здійснював перевезення. В кінці 2008 року його мати вирішила продати автомобіль і дала оголошення в журналі «Автобазар». На обяву відгукнувся ОСОБА_3, з яким в подальшому з мамою зустрівся на вул. Луначарського в м. Києві. Там ОСОБА_3 оглянув їх автомобіль і вони домовившись про умови продажу. ОСОБА_3 забрав автомобіль і сказав, що гроші перерахує на банківську картку, а машину поставить на стоянку, що по вул. Панельній в м. Києві. 26.12.2008 року ОСОБА_3 перерахував на банківську картку його матері гроші в сумі лише 15 000 гривень, а не 12 000 євро, як вони домовлялися, сказавши, що решту перерахує пізніше. Однак в подальшому ОСОБА_3 не перерахував обіцяної ним суму грошей за автомобіль та почав від них переховуватись, не відповідав на телефонні дзвінки. Втративши надію на добровільне повернення ОСОБА_3 автомобіля, його матір звернулася із заявою до міліції. Однак до теперішнього часу автомобіль ніхто їм не повернув, а його вартість ніхто не відшкодовував;

-показаннями свідка ОСОБА_16, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні, про те, що він працює директором ТОВ «Тиса ДДК», однією з послуг якого є надання стояночних місць вантажним автомобілям на автостоянці «Тиса», що розташована по вул. В. Кільцевій, 4-Б в м.Києві. При прийнятті автомобіля на стоянку, дані автомобіля та власника вносяться в електронну компютерну базу. Згідно їхніх обліків в період часу з 01.01.2008 року до 23.09.2009 року, автомобіль марки «Рено» д.н. НОМЕР_7 на зазначеній автостоянці не перебував;

-показаннями свідка ОСОБА_10, які згідно ст. 306 КПК України були оголошенні в судовому засіданні про те, що він являється приватним підприємцем і займається вантажними перевезеннями на території України. У своєму користуванні він має автомобіль «Рено Магнум», д.н. НОМЕР_11, яким управляє на підставі техпаспорту на його імя. Для вказаного автомобіля йому потрібен був напівпричіп, для того щоб здійснювати перевезення. Приблизно в 2005 році він познайомився з ОСОБА_9, який проживає в м. Вінниця і, який займається розборкою автомобілів та їх продажем, продажем запчастин до автомобілів та продажем напівпричепів. В червні 2007 року звернувся до ОСОБА_9 з проханням допомогти йому придбати напівпричіп до його автомобіля, на що ОСОБА_9 погодився і сказав, що у нього є напівпричіп, який знаходиться на стоянці «Тісса», на Кільцевій дорозі в м. Києві. Після цього він поїхав до м. Києва, для того щоб подивитись вказаний напівпричіп. Коли приїхав на вказане місце, то побачив напівпричіп KRONE SDP 24 д.н. НОМЕР_3, який був в повному зборі, а саме з бортами і тентом фіолетового кольору, на ходу. Коли оглянув напівпричіп, то погодився його придбати. ОСОБА_9 сказав йому, що хоче 5000 доларів США, але він відповів, що це дорого. Після цього ОСОБА_9 запропонував йому знизити ціну, але при цьому ОСОБА_9 сказав, що він продасть напівпричіп без тенту, бортів, дуг, досок, що між бортами, без передніх і задніх бортів. Тоді він купив у ОСОБА_9 голу платформу на колесах і заплатив ОСОБА_9 за напівпричіп 4000 доларів США. Про купівлю вони домовились заздалегідь і тому він надав ОСОБА_9 свої паспортні дані і дані свого водія ОСОБА_11 09.07.2009 року він приїхав разом зі своїм водієм ОСОБА_11 в м.Вінниця. ОСОБА_9 передав гроші в сумі 4000 гривень за напівпричіп. При передачі коштів був присутній ОСОБА_11 Після отримання коштів, ОСОБА_9 ніяких розписок не писав, з приводу отримання коштів, договір купівлі продажу вони не оформляли. ОСОБА_9 дав йому тільки довіреність .Також ОСОБА_9 дав йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на напівпричіп, на підставі яких в ВРЕР УДАІ м.Одеса він отримав тимчасовий талон на право керування вказаним автомобілем та напівпричепом, який в подальшому разом з напівпричепом у нього були вилучені працівниками міліції. Після того, як купив собі напівпричіп, який був довжиною 13.6 м, то в подальшому укоротив його до 12 метрів, а також приварив чотири швелера під перевезення «40» і «20» контейнерів. Де і у кого ОСОБА_9 придбав напівпричіп йому не відомо. Запчастини від напівпричепа ОСОБА_9 залишив у себе;

-показаннями свідка ОСОБА_17, який під час судового слідства показав, що з ОСОБА_3 познайомився в 2006 році. В кінці 2008 року йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що хоче взяти під викуп автомобіль «Рено Магнум».Також просив поїхати разом із ним і оглянути даний автомобіль. Пізніше разом із ОСОБА_3 їздив у декілька рейсів на зазначеному автомобілі, автомобіль був в поганому технічному стані. Останній раз бачив ОСОБА_3 в січні 2009 року, де зараз знаходиться вказаний автомобіль йому не відомо;

-показаннями свідка ОСОБА_18, який під час судового слідства суду показав, що з ОСОБА_3 познайомився приблизно 5 років тому назад. Через деякий час ОСОБА_3 запропонував йому працювати водієм на автомобілі «Рено Магнум», який він взяв під викуп, на що він погодився. На початку березня 2008 року відправився на даній машині у рейс до Криму, однак машина була майже у несправному стані. Тому по приїзду із зазначеного рейсу відмовився працювати на ОСОБА_3 Де на сьогоднішній день знаходиться автомобіль «Рено Магнум» йому не відомо;

-протоколом очної ставки, проведеної між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, від 09.09.2009 року, в ході якої потерпілий ОСОБА_4 підтвердив раніше дані ним покази, викриваючи ОСОБА_3 в скоєному ним злочині (а.с. 126-129, т.1);

-протоколом очної ставки, проведеної між свідком ОСОБА_9 та ОСОБА_3 від 23.09.2009 року, в ході якої свідок ОСОБА_9 підтвердив раніше дані ним покази, викриваючи ОСОБА_3 в скоєному ним злочині (а.с. 1-6, т.2.);

-протоколом очної ставки, проведеної між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_3, від 13.09.2009 року, в ході якої потерпілий ОСОБА_5 підтвердив раніше дані ним покази, викриваючи ОСОБА_3 в скоєному ним злочині (а.с. 202-205, т.3);

-протоколом очної ставки, проведеної між свідком ОСОБА_13 та ОСОБА_3 від 13.09.2009 року, в ході якої свідок ОСОБА_13 підтвердив раніше дані ним покази, викриваючи ОСОБА_3 в скоєному ним злочині (а.с. 200-201, т.3);

-протоколом очної ставки, проведеної між потерпілою ОСОБА_7 та ОСОБА_3, від 22.09.2009 року, в ході якої потерпіла ОСОБА_7 підтвердила раніше дані нею покази, викриваючи ОСОБА_3 в скоєних ним злочинах (а.с. 106-110, т. 4);

-висновком судово-почеркознавчої експертизи № 235 від 18.05.2009 року, згідно якої підпис від імені гр. ОСОБА_4 в графі «Підпис ОСОБА_4.» в довіреності від 09.07.2007 року, виконано не гр. ОСОБА_4, а іншою особою (а.с. 47-49, т.2);

-висновком почеркознавчої експертизи № 546 від 11.11.2009 року, згідно якої підпис від імені гр. ОСОБА_4 в графі «Підпис ОСОБА_4.» в довіреності від 31.07.2007 року, посвідчена Вержиковським О.М., приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області, серії ВЕТ № 881028, виконано не гр. ОСОБА_4, а іншою особою (а.с. 73-78, т.2);

-протоколом виїмки від 29.04.2009 року, згідно якого в ВРЕР м. Конотоп УДАІ УМВС України в Сумській області було вилучено документи , на підставі яких гр-ну ОСОБА_19 було видано тимчасовий реєстраційний талон на автомобіль RENAULT R 385, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 204, т.1);

-протоколом виїмки від 29.04.2009 року, згідно якого в ВРЕР м. Одеса УДАІ УМВС України в Одеській області було вилучено документи, на підставі яких гр-ну ОСОБА_10 було видано тимчасовий реєстраційний талон на напівпричеп KRONE SDP 24, державний номер НОМЕР_3 (а.с. 167, т.1);

-протоколом виїмки від 15.05.2009 року, згідно якого у приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу Юрченко С.В. було вилучено копію довіреності та витягу з реєстру нотарільних дій, видану гр-м ОСОБА_9 на ОСОБА_19 на право керування автомобіль RENAULT R 385, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 222, т.1);

-протоколом виїмки від 16.10.2009 року, згідно якого у гр-на ОСОБА_9 було вилучено довіреність серії ВЕТ № 881028 від 31.07.2007 року на право управління та розпорядження транспортним засобом - сідловим тягачем марки «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1,видану на нього від імені ОСОБА_4, посвідчену приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Вержиковським О.М., - довіреність серії ВЕХ № 041249 від 17.08.2007 року на право управління транспортним засобом-сідловим тягачем марки «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1, видану ОСОБА_9- ОСОБА_14, від імені ОСОБА_4, посвідчену приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Юрченко С.В., -витяг з реєстру нотаріальних дій;- свідоцтво про реєстрацію сідлового тягача марки «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1; - державні номерні знаки НОМЕР_1 (а.с. 8, т.2);

-постановами про визнання та прилучення до матеріалів кримінальної справи речових доказів а.с. 190, 191, 208, т.1; а.с. 14, т.2);

-протоколом огляду місця події від 14.11.2008 року, згідно якого було оглянуто ділянку місцевості по вул.Пухівській, 2 в м.Києві, звідки сталося незаконне заволодіння транспортним засобом гр-на ОСОБА_5 (а.с. 23, т.3);

протоколом виїмки від 24.09.2009 року, згідно якого у гр-на ОСОБА_13 було вилучено державний номерний знак НОМЕР_6 з причепа гр-на ОСОБА_5 (а.с. 176, т.3);

постановами про визнання та прилучення до матеріалів кримінальної справи речових доказів (а.с. 96, т.2; а.с. 177, т.3);

-протоколом огляду та вилучення від 23.04.2009 року, згідно якого у гр-ки ОСОБА_7 було вилучено ліцензійну картку, документи на придбання автомобіля «Рено-Преміум 385», д.н.з. НОМЕР_7. та напівпричепу «Шміц», д.н.з. НОМЕР_8, а також договір надання в оренду зазначених транспортних засобів ОСОБА_3 (а.с. 62, т.4);

постановою про визнання та прилучення до матеріалів кримінальної справи речових доказів (а.с. 72, т.4).

Покази потерпілих, дані в ході судового слідства i в ході досудового слідства, свідків не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянъ підсудним, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Покази підсудного, дані в ході судового слідства, що автомобілів не викрадав, документів не підроблював, а брав автомобілі тільки в аренду, на думку суду, не відповідають дійсності, поскільки спростовуються показами всіх потерпілих, свідків, які суд відносить до достовірних,показами самого підсудного про те, що йому не відомо, де знаходяться автомобілі потерпілих, сукупністю досліджених доказів по справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ст.ст. 289 ч.3, 357 ч.1, 358 ч. 2 КК України вірна, оскільки він повторно, незаконно заволодів транспортними засобами, що завдало великої матеріальної шкоди потерпілим, та за попередньою змовою групою осіб, повторно, підробив документи, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою чи організацією та надають права, з метою подальшого використання та використав їх, а також, з корисливих мотивів, таємно викрав офіційні документи.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особу підсудного, що характеризується посередньо, згідно ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вчинений ним злочин за ч.1 ст. 357 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, а вчинений ним злочин за ч.2 ст. 358 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а за ч.3 ст. 289 КК України - відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Згідно ст.ст. 66,67 КК України, обставин, що помякшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено. На підставі чого суд вважає, що йому слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Стягнути з підсудного ОСОБА_3 вартість проведення судово-почеркознавчих експертиз в сумі 4381 гривня.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_4 на загальну суму 211 500 гривень задовольнити повністю, оскільки злочинними діями підсудного ОСОБА_3 останньому було завдано значної матеріальної шкоди.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_5 на загальну суму 344 055 гривень задовольнити повністю, оскільки злочинними діями підсудного ОСОБА_3 останньому було завдано значної матеріальної шкоди.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_7 на загальну суму 168785 гривень 25 копійок задовольнити повністю, оскільки злочинними діями підсудного ОСОБА_3 останній було завдано значної матеріальної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.3, 357ч.1, 358 ч.2 КК України і призначити покарання:

- за ст. 289 ч.3 КК України у виді 9 (девяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

- за ст. 357 ч.1 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ст. 358 ч.2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання засудженому ОСОБА_3 у виді 9 (девяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 09.09.2009 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 вартість проведення судово-почеркознавчих експертиз, що становить 4 381 (чотири тисячі триста вісімдесят одна) гривня на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (код: 25575285, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, р/р 31253272210699, призначення платежу: за експертні послуги).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити, стягнувши із засудженого ОСОБА_3 311 500 гривень матеріальної шкоди на користь останнього.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити, стягнувши із засудженого ОСОБА_3 344 055 гривень матеріальної шкоди на користь останнього.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити, стягнувши із засудженого ОСОБА_3 168 782 гривні 25 копійок матеріальної шкоди на користь останньої.

Речові докази: оригінал довіреності від 09.07.2007 року, посвідчену приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Вержиковським О.М., а також документи, які згідно постанови слідчого від 30.04.2009 року були приєднанні до матеріалів справи, довіреності в кількості 2шт., виданні приватними нотаріусами Вержиковським О.М. та Юрченко С.В., витяг з Єдиного реєстру довіреностей; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «RENAULT MAGNUM» д.н. НОМЕР_5, яке зареєстроване на імя ОСОБА_5, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу напівпричепа-рефрижератора «FRUEHAUF» д.н. НОМЕР_6, яке зареєстроване на імя ОСОБА_5, заказ-наряд № 460 від 28.05.2008 року на сідловий тягач «RENAULT MAGNUM» д.н. НОМЕР_5, оригінал ліцензійної картки НОМЕР_12, виданої на імя ОСОБА_7 на транспортний засіб «Рено-Преміум» д.н.з. НОМЕР_7, оригінал договору купівлі-продажу № 001 на причеп «Шміц», оригінал рахунку № 72 на купівлю причепу «Шміц», оригінал акту вибору автомобіля від 12.07.2006р., оригінал договору оренди транспортного засобу № 12 від 06.12.2008р. залишити при матеріалах кримінальної справи; напівпричеп «KRONE SDP 24» д.н. НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію на зазначений причеп, які були переданні на зберігання громадянину ОСОБА_10 залишити в останнього; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС477269 від 15.08.2006 року на автомобіль «RENAULT R 385» д.н. НОМЕР_1, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві повернути його власнику потерпілому ОСОБА_4; державний номерний знак НОМЕР_6, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві повернути його власнику ОСОБА_5;напіпричеп KOGEL реєстраційний номер НОМЕР_13, що знаходиться в гр. ОСОБА_20, повернути ОСОБА_7.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: