№ 1-493/10
ВИРОК
Іменем України
17 травня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Бойка О.В.
при секретарі - Борисейко М.О.
з участю прокурора - Попової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія, росіянина, громадянина України, не одруженого, не працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого: - вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 13.12.2000 року за ч. 3 ст. 81 ст. 46-1, ст. 44 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; - вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2003 року за ч. 3 ст. 185 до 3 років позбавлення волі; - вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.04.2004 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 22.12.2003 року і остаточно призначено 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 70 КК України до покарання призначеного за цим вироком приєднано не відбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2003 року і остаточно визначено 5 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 01.09.2007 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 18.02.2010 року приблизно о 15:00 годині перебуваючи в приміщенні магазину «Фокстрот», який розташований по пр-кту 40 річчя Жовтня, 68-А, в м. Києві вирішив вчинити крадіжку. З цією метою, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з полиці магазину викрав телевізор марки «LG 42LF2510-ZB» зі шнуром живлення загальною вартістю 8749 гривень, що належав ТОВ «Бравіс», з яким вийшов з приміщення магазину та зник.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю, щиро покаявся та підтвердив обставини викладенні у вироку.
За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших матеріалів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний ОСОБА_1 та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.
Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і приходить до висновку, що вина підсудного повністю доказана і дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, повторно.
При призначенні підсудному ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як середньої тяжкості;
- особу винного, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем відбування покарання, не одружений, не працює.
- його позицію до скоєного, а саме повне визнання вини та щире каяття.
Суд також зважує на відсутність будь яких претензій матеріального характеру.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею 2 (два) роки 5 (пять) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДПВПУ в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 відраховувати з 17 травня 2010 року зарахувавши в строк відбуття покарання строк його тримання під вартою з 20.02.2010 року по 16.05.2010 року.
Речові докази: - телевізор «LG 42LF2510-ZB» та шнур живлення до телевізора «LG 42LF2510-ZB» що знаходяться у представника ТОВ «Бравіс» ОСОБА_2 повернути ТОВ «Бравіс»;
- комп'ютерний диск ««DVD+R 16 х 2209 UK 0881+16-S128», що знаходиться при справі зберігати при справі.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України (Отримувач платежу: УДК в Київській області р/р №35226002000466 код №25575285, №821018, для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (з приміткою «Послуги експерта») гроші в сумі 547 грн. 62 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя
Судове рішення № 9511486, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 17.05.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-493/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: