Ухвала суду № 95113947, 24.02.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1868/21

Провадження № 201/1667/2021

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

24 лютого 2021р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 (третя особа – Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИЛА:

19.02.2021р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 (третя особа – Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 186 ЦПК України, судця відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ПІК України (статті 1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.10.2019р. у справі № 346/79/17 висловила позицію, що юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

За правилами адміністративного судочинства мали оскаржуватися рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що на примусовому виконанні в Соборному ВДВС у м. Дніпрі ПСМУМЮ (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 49261883 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 5114 від 23.09.2015р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у загальному розмірі 2 406 712грн. 32коп.

В процесі проведення виконавчий дій державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.11.2015р., якою накладений арешт на земельну ділянку, площею 0,0444га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Звертаючись до суду, представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що накладений постановою державного виконавця арешт на земельну ділянку, площею 0,0444га порушує права банка, як іпотекодержателя нерухомого майна, у зв`язку з чим, між сторонами виник приватно-правовий спір.

В п. 2 Постанови Пленуму ВССУ від 03.06.2016р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018р. у справі № 213/2012/16 (провадження № 14-13цс18) зроблений висновок, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто не за рішенням, ухваленим судом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, що передбачено як із частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», так і частиною першою статті 181 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що позивач у даній цивільній справі є стороною виконавчого провадження (стягувачем) № 49261883 під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 5114 від 23.09.2015р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у загальному розмірі 2 406 712грн. 32коп., то оскарження дій державного виконавця щодо накладення арешту на нерухоме майно має відбуватися не в порядку цивільного судочинства, а в порядку адміністративного судочинства, шляхом подачі відповідного позову.

Таким чином, у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 (третя особа – Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна слід відмовити.

Роз`яснити АТ КБ «ПриватБанк», що він має право звернутися з даним позовом до відповідного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства, за правилами підсудності, встановленими ст. 20, 25, 26, 27 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 186, ст. ст. 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 (третя особа – Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна- відмовити.

Роз`яснити Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», що він має право звернутися з даним позовом до відповідного адміністративного суду в порядку КАС України, за правилами підсудності, встановленими ст.ст. 20, 25,26, 27 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.