Рішення № 95112131, 22.02.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

22.02.2021

Провадження №2/389/549/20

ЄУН 389/2549/20

Рішення

іменем України

(заочне)

22 лютого 2021 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Солонько К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», місце знаходження: вул.Андріївська,4 м.Київ, 04070, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, місце знаходження: вул.Січових Стрільців,37-41 офіс 215 м.Київ, 01054, третя особа приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольга Леонідівна, місце знаходження: вул.Окіпної Раїси,4-А офіс 35-Б м.Київ, 02002, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування боргу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 11.09.2019 та зареєстрований у реєстрі №21001 щодо стягнення на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі-АТ «ПУМБ») заборгованості в розмірі 25002 грн. 67 коп.; скасувати нарахований їй АТ «ПУМБ» борг в сумі 25002 грн. 67 коп. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що у листопаді 2019 року за місцем її роботи, надійшла на виконання постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 09.10.2019 у виконавчому провадженні №60152700, по примусовому виконанню виконавчого напису №21001 від 11.09.2019, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з неї на користь АТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 25002 грн. 67 коп.

Зазначає, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, порушує її право на захист своїх законних прав та інтересів, оскільки вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів, так як нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Заперечує щодо існування заборгованості, зазначає, що ніяких договорів між нею та АТ «ПУМБ» не укладалося.

Ухвалою суду від 04.11.2020 задоволено клопотання позивача та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. матеріали, на підставі яких вчинено виконавчий напис від 11.09.2019, що зареєстрований в реєстрі за №21001, а саме витребувано копію виконавчого напису від 11.09.2019, оригінал кредитного договору та засвідчену банком виписку з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою банку про непогашення заборгованості. Зазначена ухвала приватним нотаріусом не виконана, витребувані докази суду не надані.

Ухвалою суду від 21.12.2020 у провадженні №2-з/389/36/20 (ЄУН 389/2549/20) задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви, зупинено стягнення у виконавчому провадженні №60152700, яке відкрите за оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса №21001, виданим 11.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.

Позивачка у судове засідання не з`явилась подала суду заяву, в якій підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відповідачі відзив не подав.

Згідно з ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.02.2021, розгляд справи проводиться заочно.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі, якщо відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. при примусовому виконанні виконавчого напису №21001, виданого 11.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 25002 грн. 67 коп., 09.10.2019 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню №60152700. Зазначену постанову супровідним листом направлено для виконання за місцем роботи позивачки (а.с.9,10).

Згідно з довідкою №387-02-16 від 18.12.2020, виданою управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 працює в управлінні містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради робітником з благоустрою за договорами цивільно-правового характеру та відповідно до постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2019 здійснюються щомісячно відрахування з доходу ОСОБА_1 . Станом на 18.12.2020 здійснено відрахування на загальну суму 10562 грн. 05 коп. (а.с. 42).

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі – Перелік), а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі – Порядок).

Частиною 1 статті 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п.1, 3 глави 16 розділу 2 Порядку).

Отже, на думку суду, дії нотаріуса щодо посвідчення права стягувача на стягнення з боржника грошових сум не пов`язані зі встановленням прав або обов`язків учасників правовідносин, тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також має бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 в справі №6-887цс17.

За змістом підпунктів 3.1-3.5 пункту 3 глави 16 розділу 2 Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Відповідно до п.2 Переліку, для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У пункті 10 листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу.

Згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2019, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» становить 25002 грн. 67 коп., при цьому позивачка категорично заперечує проти укладення будь-яких договорів із зазначеним товариством та існування заборгованості, а тому суд вважає, що викладені обставини свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. ухвалу суду від 04.11.2020 про витребування доказів не виконано, матеріали, на підставі яких вчинено виконавчий напис від 11.09.2019, що зареєстрований в реєстрі за №21001 до суду не надані.

Дослідивши надані сторонами докази та встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, аналізуючи та оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності, керуючись основними засадами (принципами) цивільного судочинства, виходячи з того, що матеріали на підставі яких вчинено виконавчий напис не надано, враховуючи наявність спору щодо розміру та наявності заборгованості, суд приходить до висновку про те, що нотаріус не переконався в безспірності розміру сум, що підлягають стягненню, а тому вважає позовні вимоги до АТ «ПУМБ» щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу вимоги позивачки про скасування боргу в сумі 25002 грн. 67 коп., суд зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки сама вимога про скасування виконавчого напису, наперед передбачає настання правових наслідків в частині скасування вищевказаного боргу.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування боргу саме до відповідача – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивачка заперечує наявність у неї суми заборгованості перед АТ «ПУМБ», яка вказана у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., що сплачений у провадженні №2/389/549/20 (ЄУН 389/2549/20), 420 грн. 40 коп., що сплачений у провадженні № 2-з/389/36/20 (ЄУН 389/2549/20), а всього 1261грн. 20 коп. (а.с.5, 41).

Крім того, згідно з ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 7 статті 158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За таких обставин, дійшовши до висновку про необхідність ухвалення рішення про задоволення позову, суд вважає, відповідно до ч.7 ст.158 ЦК України, що заходи забезпечення позову будуть продовжувати діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

На підставі викладеного, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст.13, 76-81, 133, 134, 141, 158, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівні, третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 11.09.2019 та зареєстрований у реєстрі за №21001, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», заборгованості в розмірі 25002 грн. 67 коп.

У задоволенні позовних вимог до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про скасування боргу в розмірі 25002 (двадцять п`ять тисяч дві) грн. 67 коп., відмовити.

У задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Хари Н.С., відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» код ЄДРПОУ: 14282829, місце знаходження: вул. Андріївська,4 м. Київ, 040070, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

Заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою суду від 21.12.2020 у провадженні №2-з/389/36/20 (ЄУН 389/2549/20), якою зупинено стягнення у виконавчому провадженні №60152700, яке відкрите за оскаржуваним виконавчим написом №21001, виданим 11.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., продовжуватимуть діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва