Ухвала суду № 95111553, 15.02.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6685/20

№ провадження 1-в/208/73/21

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Луценко Л.О., за участю прокурора Брілова М.О., представника установи Сахарової Я.І.,

засудженої ОСОБА_1 , захисника Серебрякова Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з Кам`янської ВК-34, справу за поданням адміністрації зазначеної установи про умовно-дострокове звільнення від покарання відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянки України, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Центрально-Міського районного суду Донецької області від 16.04.2013 року ОСОБА_3 засуджена за ст. 115 ч.2 п.4 КК України до 12 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04.07.2013 року вирок змінено в частині пом`якшення міри покарання та до відбуття призначено 11 років позбавлення волі. Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.04.2016 року зараховано в строк попереднього ув`язнення з 15.10.2012 року по 04.07.2013 року в перерахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Засуджена відбуває покарання в Державної установи «Кам`янська ВК-34» Початок строку відбуття покарання 15.10.2012 року. Кінець строку відбуття покарання 26.01.2023 року.

Відповідно до подання установи відбуття покарання, засуджена ОСОБА_3 власною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення та заслуговує умовно-дострокове звільнення.

В судовому засіданні представник установи просила подання задовольнити. Засуджена має декілька заохочень за зразкову поведінку та ставлення до праці. Порушень вимог правил техніки безпеки не допускає. Вину у скоєному злочині визнає, щиро кається у скоєному. У свідомості засудженої відбулись позитивні зміни та вона готова до самокерованої соціально-правової поведінки у суспільстві.

Захисник підтримав клопотання установи по відбуттю покарання. Вважав, що існують всі законодавчо визначені умови для його задоволення.

Засуджена просила клопотання задовольнити. Вину у скоєному злочині вона визнає повністю, щиро кається у скоєному, осуджує себе за вчинене. Вона переосмислила свою колишню поведінку. Прагне стати гідним членом суспільства, працевлаштуватись, створити сім`ю, стати матір`ю.

Прокурор заперечував проти задоволення подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 , в обґрунтування своєї позиції зазначивши про недоведеність в судовому засіданні всіх підстав для застосування до засудженої ст. 81 КК України. На його думку засуджена відбуваючи покарання в установі з 2016 року, отримала заохочення тільки у 2020 році, а раніше, на його думку, її ставлення до праці було посереднім. Окрім цього засуджена схильна до членоушкодження.

Суд розглянувши матеріали справи, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.

Застосування умовно-дострокового звільнення підтверджує принцип кримінального права, згідно з яким покарання не є самоціллю, а призначається для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів. Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликані тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні нею покарання.

Підставами застосування умовно-дострокового звільнення є матеріальна підстава як доведеність виправлення засудженого, формалізована підстави як фактичне відбуття засудженим відповідної частини встановленого вироком суду строку покарання. Засуджений може бути достроково звільнений судом тільки у разі, якщо він довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді позбавлення волі. Під сумлінним ставленням до праці звичайно розуміють чесне та повне виконання своїх трудових обов`язків, підвищення ділової кваліфікації, опанування новими професіями, суворе додержання правил техніки безпеки тощо.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002

року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання…» звернуто увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто саме для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Оскільки судовий розгляд такої справи справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до ст. 107 КК України, до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття:

- не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Відповідно до вивчених матеріалів справи, неповнолітня ОСОБА_3 засуджена вироком суду до покарання у вигляді 11 років позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину. Дві третини призначеного судом покарання становить 7 років 4 місяці позбавлення волі. На час судового розгляду, з призначеного покарання ОСОБА_3 відбула 9 років 19 днів позбавлення волі, тобто більш ніж його 2/3. Невідбутий строк покарання на час розгляду справи становить 1 рік 11 місяців 11днів.

Згідно протоколу засідання спостережної комісії та комісії ДУ «Кам`янська ВК-34», на підставі вивчених документів та пояснень її учасників встановлено, що ОСОБА_3 своєю поведінкою та ставленням до праці довела свої виправлення, заслуговує на застосування ст. 107 КК України і матеріали відносно неї вирішено передати на розгляд суду.

Опитувальний лист щодо можливості застосування до засудженої ОСОБА_3 ст. 81 КК України містить з цього приводу одностайну позитивну думку всіх керівників 9-ти служб ДУ «Кам`янська ВК-34»

При вивченні наданих суду матеріалів встановлено, що за час відбуття покарання в Павлоградській виправній колонії № 142, ОСОБА_3 має два заохочення за сумлінне ставлення до праці за вересень 2015 та лютий 2016 років.

З 15.02.2016 року ОСОБА_3 відбуває покарання в Кам`янській ВК-34, працевлаштована на швейному виробництві. Має лідерські якості, користується авторитетом, є ведучою швачкою у бригаді, постійно підвищує свій кваліфікаційний рівень, допомагає новоприбулим засудженим у здобутті нових трудових навичок. Має високий рівень коефіцієнту трудової участі (1.5), який не знижується. Засуджена викладається повністю.

Вимоги режиму відбуття покарання та розпорядку дня дотримується свідомо, проявляє соціально-корисну ініціативу шляхом участі у самодіяльних організаціях засуджених, активно проявляє себе під час підготовки культурно-масових заходів. Виконуючи роботу по благоустрою установи проявляє власну позитивну ініціативу. По відношенню до працівників установи ввічлива, тактовна. В колективі засуджених правильно будує стосунки та має лідерські якості позитивної спрямованості.

Має два заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці у 2020 році, є взірцем для інших засуджених.

ОСОБА_3 залучена до програм диференційного виховного впливу. Відвідуючи їх бере також участь і у підготовці таких заходів.

В свідомості засудженої відбулись позитивні зміни як підготовка до її самокерованої правової поведінки у суспільстві.

Вину у скоєному злочині ОСОБА_3 визнає, щиро кається у скоєному, стягнень не має, будує правильні соціально-правові наміри на подальше майбутнє. Питання побутового влаштування засудженої вирішено позитивно.

Посилання прокурора про не встановлення в судовому засіданні всіх підстав для застосування до засудженої умовно-дострокового звільнення, суд вважає помилковим, так як сумлінне ставлення до праці ОСОБА_3 проявляла під час відбуття покарання у Павлоградській виправній колонії у 2015-2016 роках, проявляє його і дотепер.

Саме по собі залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці передбачено ст. 118 КВК України де визначається, що засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.

Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов`язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.

Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов`язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 не має заборгованості за виконавчими документами, працює добровільно та за власним бажанням. Дійсно працювала бракувальником, потім бригадиром як особа з лідерськими якостями, надалі підсобником робітником. Знайшла себе у роботі швачки, де стала ведучою за цим фахом у бригаді та пошиває основні процеси продукції, викладається у повному обсязі, має стабільно високий КТУ, за що і має відповідні заохочення. Стягнень засуджена не має.

ОСОБА_3 дійсно перебуває на профілактичному обліку установи відбуття покарання з схильністю до членоушкодження, так як це зазначалось документами особової справи за попередніми місцями відбуття покарання. При ретельному вивченні цього питання, під час судового розгляду, судом з ВК-34 витребувана психологічна характеристики ОСОБА_3 , відповідно до якої остання характеризується позитивно, з сильним типом нервової системи, з адекватною, не завищеною самооцінкою. Проявляє зацікавленість у саморозвитку. Протягом всього часу перебування в колонії поведінка засудженої є стабільною, рівень ауотоагресії низький.

На думку суду, під час судового розгляду справи встановлена як формалізована так і матеріальна підстави застосування до засудженої ст. 81 КК України, які належним чином підтверджені, засуджена ОСОБА_3 своєю поведінкою та вставленням до праці довела своє виправлення та заслуговує умовно-дострокове звільнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України та ст. ст. 342-368, 537-539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування частини покарання у вигляді позбавлення волі, яка залишилася і призначена вироком Центрально-Міського районного суду Донецької області від 16.04.2013 року, Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04.07.2013 року, звільнити умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 11 днів.

Ухвала може бути оскаржена в Дніпровський апеляційний суд, через районний суд, протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Савранський Т. А.