Рішення № 95108617, 24.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 року м. Київ № 826/2987/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизаціїпровизнання незаконним і нечинним з моменту прийняття рішення від 08.11.2017 № 589,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 15.05.2014за реєстр. № 2-248),

представник відповідача - Сінгур Оксани Віталіївни (довіреність від 27.10.2016 № 158),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері зв`язку та інформації про визнання незаконним і нечинним з моменту прийняття рішення від 08.11.2017 № 589.

Позові вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до статті 116 Конституції України регулювання цін та тарифів віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Також позивач зазначила про те, що відповідач не є ні підрозділом Кабінету Міністрів України, ні міністерством, ні взагалі органом влади, а отже встановивши тарифи на послуги втрутився в повноваження Кабінету Міністрів України. Позивач у судове засідання не прибула, в позовній заяві просила суд розглядати справу без її участі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначила про те, що при прийняті рішення від 08.11.2017 № 589 діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

08.11.2016 Національною комісією що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації прийнято рішення №589 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 02 вересня 2015 року N 455", яким затверджено Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги.

Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 08.11.2016 № 589 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2016 за №1488/29618 та було чинним з 01.12.2016 до 01.01.2018.

Позивач, як користувач загальнодоступних телекомунікаційних послуг, не погоджуючись з рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 08.11.2016 № 589, звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації затвердженого указом Президента України від 23.11.2011, № 1067/2011 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. НКРЗІ є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв`язку. У визначеній сфері НКРЗІ здійснює повноваження органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).

Пунктом 3 вказаного Положення встановлено, що основними завданнями НКРЗІ є: забезпечення проведення єдиної державної політики з питань державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації та розвитку інформаційного суспільства, користування радіочастотним ресурсом, надання послуг поштового зв`язку; здійснення державного регулювання та нагляду у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом, надання послуг поштового зв`язку, використання інфраструктури з метою максимального задоволення попиту споживачів на послуги зв`язку та інформаційні послуги, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, збільшення обсягів послуг та підвищення їх якості, розвитку та модернізації телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних мереж з урахуванням інтересів національної безпеки; забезпечення ефективного користування радіочастотним ресурсом і функціонування ринку телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних, інформаційних послуг та послуг поштового зв`язку на основі збалансування інтересів суспільства, суб`єктів господарювання та споживачів цих послуг; сприяння розвитку конкуренції та підприємництва, забезпечення рівних умов діяльності суб`єктів господарювання всіх форм власності, вдосконалення механізму регулювання ринкових відносин у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв`язку; забезпечення системності, комплексності і узгодженості розвитку інформатизації та інформаційного суспільства в державі.

Відповідно до пунктів 2 та 7 частини першої статті 18 Закону України "Про телекомунікації" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації: видає нормативні акти з питань, що належать до компетенції національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, та контролює їх виконання; здійснює відповідно до закону тарифне регулювання у сфері телекомунікацій та встановлює порядок взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій.

Частиною другою статті 66 вказаного Закону встановлено, що державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають: тарифи на загальнодоступні послуги; тарифи на надання в користування каналів електрозв`язку операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв`язку операторів телекомунікацій.

Частиною восьмою статті 20 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, розробляє і затверджує з питань, що належать до її компетенції, нормативно-правові акти, обов`язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку телекомунікаційних послуг, їх об`єднаннями, контролює їх виконання.

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації затвердженого указом Президента України від 23.11.2011, № 1067/2011 НКРЗІ відповідно до покладених на неї завдань встановлює відповідно до закону граничні або фіксовані тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, тарифи на надання в користування каналів електрозв`язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг, розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на певному ринку пропуску трафіка або операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв`язку операторів телекомунікацій, порядок взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій, граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв`язку, а також тарифи на роботи (послуги) Українського державного центру радіочастот (УДЦР) та розміри плати за видачу документів дозвільного характеру - висновків щодо електромагнітної сумісності, дозволів на експлуатацію, на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, здійснює відповідно до законодавства інші заходи щодо тарифного регулювання у зазначеній сфері

Відповідно до підпункту 9 пункту 6 вказаного Положення НКРЗІ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право приймати з питань, що належать до компетенції НКРЗІ, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання.

Пунктом 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації затвердженого указом Президента України від 23.11.2011, № 1067/2011 визначено, що рішення НКРЗІ, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Рішення НКРЗІ, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації наділена повноваженнями щодо прийняття нормативно - правових актів з питань встановлення граничних або фіксованих тарифів на телекомунікаційні послуги.

Рішення від 08.11.2016 № 589 прийнято саме відповідно до статей 16 та 88 Закону України "Про телекомунікації" та ним затверджено Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. З огляду на зазначене у відповідача були наявні повноваження на прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того суд звертає увагу на те, що пунктом 2 рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 28.11.2017 № 606 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 08 листопада 2016 року N 589", яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2017 за № 1523/31391визнано таким, що втратило чинність, рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, від 08.11.2016 № 589 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 02 вересня 2015 року N 455", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16.11.2016 за №1488/29618.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо визнання незаконним та не чинним з моменту прийняття рішення відповідача від 08.11.2016 № 589 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання стосовно звернення до Верховного Суду з питання здійснення подання до Конституційного Суду України, щодо конституційності Законів України «Про зв`язок», «Про природні монополії», «Про телекомунікації» та Указу Президента «Про НКРЗІ» з питань їх не відповідності (неконституційності) ст. 106, 116 (та інших) Конституції України суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України подання звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання є правом судом у випадку якщо він дійшов висновку про те, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України. У даному випадку суд не вбачає наявності підстав для звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України.

Керуючись статтями 241, 24 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 37994258) про визнання незаконним і нечинним з моменту прийняття рішення від 08.11.2017 № 589 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов