
Справа № 420/348/21
У Х В А Л А
23 лютого 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08592268) про стягнення матеріальної допомоги, зобов`язання нарахувати та сплатити індексацію та грошову компенсацію за невикористану відпустку, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08592268), в якому позивач просить:
стягнути з ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2001 рік в сумі 302,50 грн.;
стягнути з ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2000 рік в сумі 80,66 грн.;
зобов`язати ГУМВС України в Одеській області нарахувати та сплатити індексацію втрати частини доходів на користь ОСОБА_1 у 2000 році за вересень, жовтень, грудень, в 2001 році-за січень, квітень, грудень, у 2002 році за січень;
зобов`язати ГУМВС України в Одеській області нарахувати та сплатити грошову компенсацію за невикористану у 2001 році чергову відпустку на користь ОСОБА_1 ;
зобов`язати ГУМВС України в Одеській області нарахувати та сплатити грошову компенсацію за невикористану у 2002 році чергову відпустку на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 14.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду.
У клопотання зазначено, що станом на вересень 2003 року ОСОБА_1 знав про усі здійсненні з ним розрахунки при звільненні, а позов про порушення своїх прав він подав до суду лише у січні 2021 року.
Посилання позивача на частину 2 статті 233 КЗпП України про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної без обмеження будь-яким строком, не може враховуватися як доказ та обґрунтування позову, оскільки грошові складові, які просить стягнути ОСОБА_1 на його користь - не є видом грошового забезпечення, а тому для звернення до суду з позовними вимогами, викладеними Позивачем є певний строк, передбачений законодавством.
Більше двадцяти років ОСОБА_1 не було діла до стягнення матеріальної допомоги, індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористану відпустку, а коли почали масово звертатися пенсіонери ГУМВС України до суду з позовними заявами про порушення їх прав та інтересів, вирішив також безпідставно стягнути з ГУМВС України в Одеській області грошові кошти.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому під заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Крім того у Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8- рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком. У пункті 2.1 мотивувальної частини вказаного Рішення, Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у частині другої статті 233 КЗпП України, строк звернення до суду, з якими не обмежується будь яким строком. Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другої статті 233 Кодексу, належною працівнику необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Отже, аналіз наведених норм чинного законодавства з урахуванням положень Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дає підстави для висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, а тому відсутні підстави для залишення без розгляду позовної заяви.
Керуючись ст.ст.122, 123 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08592268) про стягнення матеріальної допомоги, зобов`язання нарахувати та сплатити індексацію та грошову компенсацію за невикористану відпустку – відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Радчук А.А.
Судове рішення № 95106783, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 23.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/348/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: