Рішення № 95106335, 17.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3673/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.;

за участю:

секретар судового засідання Новак Л.М.

від позивача Калиновський В.В.,

від відповідача Гавриляк Р.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Інвест» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір-Інвест» (далі – позивач, ТОВ «Явір-Інвест») з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі – відповідач, податковий орган), у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0038755204 від 13.04.2020 та №0038735204 від 13.04.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами камеральної перевірки, яка проведена поза межами передбаченого законодавством строку. Підстав для її проведення не було. Вимогу відповідача вказувати у податкових повідомленнях-рішеннях оплату згідно з актом перевірки вважає протиправною. Також, незаконним є накладення відповідачем штрафу за несвоєчасну сплату суми самостійно задекларованого податкового зобов`язання у розмірі 17439,61 грн., оскільки така оплата проведена вчасно, в межах встановленого законодавством 10-денного строку. Крім того, протиправним та неконституційним вважає притягнення позивача двічі до відповідальності у виді штрафу за одне й те саме правопорушення.

Ухвалою суду від 20.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін /Т.І, арк.спр.1-3/.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві /арк.спр.34-37/. Твердження позивача про те, що камеральна перевірка відбулася поза межами встановлених законодавством строків вважає помилковими, як і помилковою є позиція позивача з приводу посилання у податковому повідомленні рішенні на акт камеральної перевірки. Штраф за несвоєчасну сплату самостійно задекларованого податкового зобов`язання на суму 17439,61 грн. є обґрунтованим, оскільки сплата відбулася поза межами встановленого законодавством 10-денного строку. Граничні терміни сплати податків і зборів не переносяться на перший робочий день, якщо закінчення строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день. З приводу покликань позивача на притягнення до відповідальності у формі штрафу двічі за одне й те ж правопорушення зазначив, що з огляду на несплату узгодженої суми податкового зобов`язання протягом строків визначених Податковим кодексом України, ГУ ДПС у Львівській області правомірно притягнуло до відповідальності позивача на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. Факти порушень різні, а тому порушення Конституції України не відбулося.

Позивач подав відповідь на відзив /арк.спр.50-51/ у якій наголосив, що перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи подані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Крім того, граничним строком подання податкової декларації ТОВ «Явір-Інвест» з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2019 року є 9 листопада 2019 року (субота), а тому останнім днем строку вважається наступний робочий день – 11 листопада 2019 року. Таким чином, останній 10 день сплати узгодженого податкового зобов`язання припадає на 21 листопада 2019 року.

Аналогічні за змістом пояснення позивача надійшли до суду 17.09.2020 за вх. №46872 /арк.спр.62-63/.

У додаткових поясненнях /арк.спр.82-83/ позивач зазначив, що у Європейській конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказано, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, останній день строку переноситься на перший робочий день, який настає після неробочого (вихідного) дня.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позові, відповіді на відзив, додаткових поясненнях; просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи, та, -

в с т а н о в и в :

ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Явір-Інвест» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств по документах: податкове повідомлення-рішення від 27.12.2019 №0005180502 форма «Р», податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0077795204 форма «Ш», податкова декларація з податку на прибуток від 11.11.2019 №92664680663, чим порушено п.п.57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України /арк.спр.7-9/.

На підставі акта перевірки від 13.04.2020 №626/52-04/38380596 ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0038755204 від 13.04.2020 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу на суму 38467,11 грн. та податкове повідомлення-рішення №0038735204 від 13.04.2020 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу на суму 14909,73 грн. за платежем «податок на прибуток приватних підприємств /арк.спр.11, 13/.

Позивач не погодився з такими рішеннями контролюючого органу прийнятими за результатами перевірки та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Розглядаючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010(далі – ПК України, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), яким, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (п. 76.1).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (п. 76.3).

Відповідно до п. 102.1 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд звертає увагу позивача на те, що податковий орган проводив камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка може бути проведена виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу. Термін такої перевірки визначається з врахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПК України. Відтак позивач помилково ототожнив строк такої перевірки з перевіркою податкової декларації або уточнюючого розрахунку, яка може бути проведена протягом 30 календарних днів. Тому суд не бере до уваги такі покликання позивача.

З приводу тверджень позивача про те, що у оскаржених податкових повідомленнях-рішеннях відповідач вимагає вказувати оплату згідно з актом перевірки від 13.04.2020 №626/52-04/38380596 суд керується таким.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок №666).

Затверджена форма податкового повідомлення рішення форми «Ш» передбачає заповнення графи «код виду сплати». У зазначеному випадку кодом виду сплати є *;130, якому відповідно до Додатку до Порядку №666 відповідає призначення платежу – сплата грошового зобов`язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів податків і зборів з юридичних осіб.

Тому, слід погодитися з відповідачем, що у зв`язку з цим у податкових повідомленнях-рішеннях №0038755204 та №0038735204 призначення платежу вказано сплата грошового зобов`язання по акту перевірки від 13.04.2020 №626/52-04/38380596.

З приводу тверджень позивача про притягнення його до відповідальності двічі за одне й те ж правопорушення суд керується таким.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень від 13.04.2020 №0038755204 та №0038735204 /арк.спр.12, 14/ позивач прострочив більше ніж на 30 днів сплату грошового зобов`язання, яке в свою чергу складалося з несплати податкового повідомлення рішення від 27.12.2019 №0005180502, податкового повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0077795204 та податкової декларації з податку на прибуток від 11.11.2019 №9264680663.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 116.1 ст. 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Поняття «узгоджена сума грошового зобов`язання» (п. 126.1 ст. 126 ПК України) не ототожнюється з поняттям податкове зобов`язання (п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Таким чином, штрафна санкція нараховується не лише на податкове зобов`язання, але й на штрафну санкцію, яка була узгоджена платником, та своєчасно до бюджету не сплачена. Тому суд не бере до уваги покликання позивача на подвійне притягнення до відповідальності за одне й те ж правопорушення.

Водночас з приводу штрафу за несвоєчасну сплату суми самостійно задекларованого податкового зобов`язання у розмірі 17439,61 грн. суд керується наступним.

З акту перевірки та розрахунку штрафної санкції /арк.спр.7-9, 12/ судом встановлено, що штраф в сумі 17439,61 грн. визначено податковим органом за прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства /арк.спр.73-74/.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що дана податкова декларація подана 11.11.2019 /арк.спр.12/, а відтак самостійно визначено податкове зобов`язання саме 11.11.2019.

Фактичну оплату позивачем здійснено 20.11.2019, що підтверджено платіжним дорученням №2236 від 20.11.2019.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 137.4 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому, податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПК України).

В абзаці 1 п. 49.20 ст. 49 ПК України встановлено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

З системного тлумачення норм податкового законодавства випливає, що оскільки 9 та 10 листопада 2019 року припадало на вихідні дні – суботу та неділю, останнім днем строку подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства є 11 листопада 2019 року – операційний банківський день, що настав за вихідними днями.

Таким чином, 20 листопада 2019 року позивач вчасно, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання, як це передбачено п. 57.1 ст. 57 ПК України.

При цьому, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що граничні терміни сплати податків і зборів не переносяться у зв`язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій, оскільки податковим законодавством чітко встановлено граничний строк подання податкових декларацій, а не перенесення їх подання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задовольнити частково; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.04.2020 №0038755204 на суму 17439,61 грн., що нарахована за невчасну сплату самостійно задекларованого зобов`язання згідно з декларацією з податку на прибуток підприємства від 11.11.2019 №926468-663. У задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги у цьому майновому спорі задоволено на суму 17439,61 грн., що становить 32,67% від загальної суми майнового спору 53376,84 грн. Позивачем сплачено за подання цього позову судовий збір в сумі 2102,00 грн. /арк.спр.27/. Отже, на користь позивача з відповідача слід стягнути (2102 грн. / 32,67%) 686,70 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 13.04.2020 №0038755204 в частині нарахування штрафу на суму 17439,61 грн.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Інвест» (81064, Львівська область, Яворівський район, с. Бердихів, вул. Промислова, 8; ЄДРПОУ 38380596) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 43143039) судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 686,70 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2021.

Суддя Кравців О.Р.