Ухвала суду № 95105779, 24.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2021 року м. Київ 320/1855/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2167 про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

19 лютого 2021 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Військової частини А2167 про визнання протиправним та скасування наказу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2167 від 9 червня 2020 р. № 1620 "Про результати службового розслідування за фактом розукомплектування ТРМ-А-80 № 899, ТРМ-А-80 № 784 мотопіхотного батальйону" в частині покладення збитків на майора ОСОБА_1 та притягнення його до повної матеріальної відповідальності (пункт 4 Наказу).

При цьому, як зазначає сам ОСОБА_1 в позовній заяві, не погоджуючись з рішенням про притягнення до матеріальної відповідальності позивач в порядку, визначеному ст. 114 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, з метою оскарження рішення командира, врегулювання спору, через свого представника 5 серпня 2020 р. звернувся до Військової прокуратури Білоцерківського гарнізону з адвокатським запитом з проханням повідомити, чи зверталося командування військової частини А2167 до органів військової прокуратури з повідомленнями з приводу розкомплектування військової техніки ТРМ-А-80 №899, ТРМ-А-80-1 №784 мотопіхотного батальйону.

Надана до позову копія спірного наказу не містить даних про ознайомлення заявника ОСОБА_1 із цим наказом від 9 червня 2020 р., проте відповідно до відомчих нормативних документів МО України таке ознайомлення повинно бути здійснено. Разом з тим, заявником не надано підтверджуючого документа про дату ознайомлення його з цим наказом.

Окрім того, наслідком такого наказу є здійснення стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 , про що також повинно бути відомо заявнику. Разом з тим, заявником не надано документів про розмір отримуваного грошового забезпечення та початок здійснюваного відрахування з нього коштів на виконання спірного наказу.

Отже, з 9 червня 2020 р. (чи з 5 серпня 2020 р.) ОСОБА_1 було відомо (чи повинно бути відомо) про порушення свої прав.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до позовної заяви подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Вказана заява обґрунтована тим, що несвоєчасна подача позову обумовлена епідеміологічною ситуацією в країні. Дослідивши вказане клопотання суд зазначає наступне.

Суд враховує, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на момент постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху), чинного з 2 квітня 2020 р., під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

17 липня 2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-ІХ від 18 червня 2020 р., згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 закінчилися 6 серпня 2020 р. (17 липня 2020 року + 20 календарних днів).

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує наказ командира військової частини А2167 від 9 червня 2020 р. № 1620 "Про результати службового розслідування за фактом розукомплектування ТРМ-А-80 № 899, ТРМ-А-80 № 784 мотопіхотного батальйону" в частині покладення збитків на майора ОСОБА_1 та притягнення його до повної матеріальної відповідальності (пункт 4 Наказу).

З урахування епідеміологічної ситуації в Україні та змін, які були внесені до законодавчих актів, ОСОБА_1 було автоматично продовжено строки на оскарження спірного наказу до 6 серпня 2020 р., тобто у цей строк ОСОБА_1 мав подати позовну заяву. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 було з 9 червня 2020 р. (з моменту винесення оскаржуваного наказу) або з 5 серпня 2020 р. (з моменту оскарження наказу до військових органів) стало відомо про оскаржуваний наказ. А тому, ОСОБА_1 повинен був у місячний строк із 6 серпня 2020 р., тобто до 7 вересня 2020 р., подати позов до суду.

Разом з тим, суд зазначає, що оскарження спірного наказу до військового командування вищого рівня чи звернення до органів прокуратури та ДБР не є підставою для поновлення строку для звернення до суду.

Із цією позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду 19 лютого 2021 р., тобто з порушенням визначеного ст. 122 КАС України місячного строку звернення до адміністративного суду з позовом.

У зв`язку з чим суддя зазначає, що ОСОБА_1 було пропущено місячний строк звернення до суду, а подане клопотання про поновлення цього строку суд не задовольняє із наведених вище підстав.

Зазначена вище обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- додаткових пояснень щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження викладених обставин (зокрема, надавши дані про ознайомлення заявника ОСОБА_1 із спірним наказом від 9 червня 2020 р., відомості про початок здійснення стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 , документи про нараховані йому суми грошового забезпечення та інші документи, які свідчать про дату, коли заявнику стало відомо чи повинно було стати відомо про порушення його прав).

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2167 про визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без руху.

Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Журавель В.О.