Рішення № 95104857, 24.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/9764/20

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 16 грудня 2019 року №84/19.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради направлено на її адресу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16 грудня 2019 року №84/19, за результатами позапланової перевірки об`єкту "Надбудова до житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, на думку позивача, перевірка проводилась з порушенням чинних норм законодавства, оскільки жодні уповноважені особи не приходили на об`єкт перевірки. Також, перевірка призначена безпідставно і без належних погоджень, а тому є очевидно протиправною.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 03.09.2020.

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради подано до суду відзив на позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову відповідач указав, що позапланова перевірка проведена відповідно до норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", а видані за результатами перевірки документи відповідають затвердженій формі, визначеній наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що представник відповідача не навів вагомих фактичних даних та не надав аргументованих заперечень, які б у своїй сукупності спростували доводи позовної заяви. Також зазначив, що доказів на підтвердження огляду об`єкту позапланової перевірки уповноваженими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради та проведення перевірки в дійсності до суду не надано.

03.09.2020 підготовче засідання відкладено до 16.09.2020, визнано явку представника відповідача обов`язковою та викликано у якості свідка ОСОБА_2 ..

16.09.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.09.2020 у зв`язку з необхідністю надання строку для подачі відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив, вирішено клопотання про виклик у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..

24.09.2020 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Розгляд справи по суті розпочато 24.09.2020. У зв`язку з неможливістю вирішення справи в судовому засіданні, оскільки необхідно надати технічний паспорт будинку, судом оголошено перерву до 07.10.2020.

07.10.2020 розгляд справи відкладено до 05.11.2020 у зв`язку з необхідністю викликати у якості свідка ОСОБА_6 ..

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечувала.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Суд, розглянувши позовну заяву та відзив, відповідь на відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

02.12.2019 В.о. Начальника Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" та на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №9 від 21.11.2016, абз. 8 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, звернення гр. ОСОБА_3 від 20.11.2019, видано направлення для проведення позапланового заходу №264/19. Вказаним направленням Головні спеціалісти сектору по проведенню перевірок управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради Харькіна Ігоря Сергійовича, ОСОБА_7 , Михальського Віталія Анатолійовича направлені для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. При цьому визначено, що направлення дійсне при пред`явлені службового посвідчення та дії з 03.12.2019 до 16.12.2019.

16 грудня 2019 року посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради складено та підписано акт № 157 за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті "Надбудова до житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1 замовника фізичної особи - ОСОБА_8 .

У акті, зокрема, здійснено опис виявлених порушень законодавства, а саме п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт".

Так, у акті зафіксовано, що в ході позапланової перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснені будівельні роботи з надбудови до житлового будинку, а саме збільшені геометричні розміри другого поверху. Згідно технічного паспорту, інвентарна справа №1067 від 25.01.2017, який надала власниця частини житлового будинку ОСОБА_1 - другий поверх має геометричні розміри, які не співпадають з тими, які виявлені посадовими особами під час проведення перевірки. Управлінням не зареєстровано дозвільних документів. Права власності на надбудову не надано. Виходячи з вищевикладеного встановлено, що частина другого поверху побудована без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта в період після 25 січня 2017 року.

Відповідно до відмітки, вказаною у акті, ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом акту телефоном. Для отримання позивач не з`явилася. Підпис про отримання примірнику акту позивачем відсутній.

16.12.2019 головним спеціалістом сектору по проведенню перевірок управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради Харькіним Ігорем Сергійовича складено припис № 84/19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У приписі, у зв`язку з порушенням ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, міститься вимога до ОСОБА_1 щодо усунення виявлених порушення, шляхом отримання дозвільної документації, або приведення об`єкту до попереднього стану.

У приписі вказано, що з ним ОСОБА_1 ознайомлено телефоном, для отримання вона не з`явилася. Підпису позивача про отримання неї примірнику припису останній не містить.

Також, за результатами позапланової перевірки та внаслідок виявлених порушень, головним спеціалістом сектору по проведенню перевірок управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради Харькіним Ігорем Сергійовича складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.12.2019.

Листом від 18.12.2019 № 3-3/1612/19 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради направлено ОСОБА_1 акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 16.12.2019 №157; припис №84/19 від 16.12.2019 та протокол про адміністративне правопорушення від 16.12.2019.

Вказаний лист з додатками вручений позивачу 13.01.2020, про що свідчить зворотнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач вважає, що відповідачем не дотримано процедуру проведення позапланового заходу, а тому припис про усунення порушення вимог законодавств у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №84/19 від 16.12.2019 є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із положеннями частини першої статті 41 Закон № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Положеннями п. 7 Порядку №553 та приписами абз. 6 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У пункті 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до підпунктів 1, 11 пункту 11 Порядку №553, які кореспондуються з положеннями пунктів 1, 10 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Згідно із п. 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

- у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

- ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;

- за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету

- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;

- розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Положеннями п. 13 Порядку №553 встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

При цьому, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 14 Порядку №553).

Згідно із п. 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

В силу п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 21 Порядку № 553 визначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника, за винятком випадків виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт.

В контексті наведеного суд наголошує, що відповідно до направлення для проведення позапланового заходу від 02.12.2019 перевірка повинна була проводитися безпосередньо за адресою: проспект Миру, 4, м. Житомир, куди працівники органів державного архітектурно-будівельного контролю мали право безперешкодного доступу для здійснення перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що про проведення позапланової перевірки об`єкту за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 4, ОСОБА_1 належним чином повідомлено не було. Про результати вказаної перевірки позивач дізналася лише з листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради.

Під час розгляду справи представника позивач наполягала на тому, що уповноважена особа Управління безпосередньо не знаходилася на об`єкті перевірки, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , жодних вимірів в натурі, для визначення збільшення геометричних розмірів не здійснювала, документи, а саме технічний паспорт №1067 від 25.01.2017, у ОСОБА_1 не витребовували.

Відсутність головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради Харькіна Ігоря Сергійовича за адресою: вул. Миру, 4, м. Житомир, для фактичного проведення перевірки та здійснення відповідних замірів підтверджується показаннями свідків, допитаних судом: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Останні вказали, що в період з 03.12.2019 до 16.12.2019 перевірка частини будинку, яка належить ОСОБА_1 не проводилася.

Судом, також, було допитано як свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що на території та всередині частини будинку по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , не був, жодних замірів не здійснював.

Водночас, суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів відмови позивача у допуску посадових осіб Управління державного архітектурно - будівельного контролю Житомирської міської ради до об`єкту перевірки та/або вчинення дій щодо перешкоди доступу посадових осіб до приміщення за вказаною вище адресою.

Поряд з наведеним, слід вказати, що в судовому засіданні як свідок була допитана ОСОБА_6 , яка оформляла технічний паспорт будинку по АДРЕСА_1 , та зазначила, що жодних змін, а саме надбудови до житлового будинку, позивач не здійснювала.

Врахувавши викладені обставини справи та покази свідків, суд не вбачає підстав для сумніву в їх правдивості, та приходить до висновку, що фактичного обстеження об`єкта перевірки, визначеного у направленні від 02.12.2019 № 264/19, за адресою: АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_1 , та візуального його огляду, з метою здійснення позапланової перевірки, посадовими особами Управління державного архітектурно - будівельного контролю Житомирської міської ради проведено не було.

Отже, зазначених вище вимог законодавства щодо порядку проведення перевірки, відповідачем під час здійснення позапланової перевірки (з виїздом на місце) дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, дотримано не було. Не вчинення відповідачем дій щодо виїзду на об`єкт перевірки свідчить, що об`єкт нерухомості ретельно обстежений на місці не був, відтак опис порушення позивачем ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, викладений в акті від 16.12.2019 № 157, носить характер припущень, особистих міркувань, тощо, посадових осіб відповідача.

Таким чином, висновок відповідача з приводу здійснення позивачем будівельних робіт з надбудови до житлового будинку, а саме збільшені геометричні розміри другого поверху, за адресою: АДРЕСА_1 , є передчасним.

Поряд з наведеним суд ураховує усталену правову позицію Верховного Суду, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 17.12.2020 у справі № 1540/4330/18, про те, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене та встановлені обставини фактичного не проведення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради позапланової перевірки об`єкту "Надбудова до житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1 , належного позивачу, відповідно до направлення від 02.12.2019 № 264/19, суд приходить до висновку щодо відсутності правових наслідків такої перевірки. Відтак, припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 16.12.2019 № 84/19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений за результатами позапланової перевірки на вказаному об`єкті без фактичного виїзду на місце, належить скасувати як протиправний.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Беручи до уваги викладене та встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а позов таким, що належить задовольнити.

У силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн (квитанція № 0.0.1750206989.1 від 26.06.2020) необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 292-293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (майдан С. П. Корольова, 6, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ: 40668809) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 16 грудня 2019 року №84/19.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 840,80 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко