Рішення № 95103587, 15.02.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.2021 Справа № 920/696/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/696/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бан Інтернешнл Україна” (вул. Драгоманова, 31, кв. 142, м. Київ, 02068),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Нива” (вул. О.Кошового, буд. 23, кв. 1, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140),

про стягнення 605144 грн 15 коп.,

за участю представників:

Від позивача – не з`явився;

Від відповідача – Кандюков Г.Г.;

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 605144 грн 15 коп. за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу № 23/05/2019 від 23.05.2019, в тому числі 14 534 грн. 36 коп. заборгованості за товар, у зв`язку з порушенням умов оплати згідно з п. 3.2.1 договору, 441 грн. 81 коп. 3% річних, 4067 грн. 58 коп. пені за прострочення оплати товару, 516 260 грн. 40 коп. заборгованості за товар, у зв`язку з порушенням умов оплати згідно з п. 3.2.2 договору, 69840 грн. збитків за порушення умов договору (витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), у зв`язку з несплатою коштів за зберігання товару, який не може бути розмитнений через невиконання відповідачем грошових зобов`язань).

Ухвалою господарського суду Сумської області 15.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/696/20; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Бан Інтернешнл Україна” про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.08.2020, 11:00; наданий відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України); наданий відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; наданий позивачу надати семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.

26.08.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №7408 від 26.08.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що на виконання пункту 3.2.1 договору, ТОВ "Нива" перерахувало позивачу 900 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1006 та № 1009. Позивач не виконав умови договору, не поставив вчасно на митну територію України до 15.08.2019 товар та не повідомив про це покупця. У пункті 3.6 договору сторони погодили, що у вартість товару включені витрати на поставку товару до складу покупця, розташованого за адресою: Сумська область, Шосткинський район, смт. Вороніж, а також всі митні і обов`язкові збори. При цьому, договір не передбачав жодних умов щодо збереження товару на митному складі та залежність розмитнення вантажу від оплати покупцем грошових коштів, передбачених п. 3.2.2 договору. Збереження товару на митному складі є односторонньою ініціативою позивача та не може оплачуватись за рахунок відповідача.

25.08.2020 позивач подав заперечення на відзив (вх. №7352 від 25.08.2020), в якому зазначає, що зміст пунктів 3.2. - 3.7. договору свідчить про те, що сума еквівалентна 19 000 доларів США повинна була бути сплачена покупцем до 15.08.2019, при умові, що товар зайде на митну територію України. Якщо сушарка не заходить на митну територію України до 15.08.2019, то сума еквівалентна 19 000 доларів США повинна була бути сплачена покупцем відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК - тобто на вимогу продавця після того, як товар зайде на митну територію України. Так як товар не зайшов на митну територію України до 15.08.2019, то користуючись цією відкладальною умовою, покупець міг не платити кошти в еквіваленті 19 000 доларів США до 15.08.2019, але як тільки товар зайшов в Україну, про що продавець повідомляв неодноразово покупця, останній зобов`язаний перерахувати кошти на вимогу продавця. Пункт 3.2.2. договору не встановлює обов`язку для позивача завезти товар в Україну до 15.08.2019. В первинній редакції п.3.4. договору передбачав, що позивач зобов`язувався передати товар “на зберігання” ТОВ “Нива” до 27.08.2019 виключно за умови, що ТОВ “Нива” оплатить еквівалент 34 500 доларів США та 19 000 доларів США. Договір взагалі не передбачав випадку, що передача товару “на зберігання” TOB “Нива” може відбутись раніше ніж оплата вказаних двох платежів. Внаслідок несплати відповідачем вказаних платежів у позивача не виникло обов`язку передавати відповідачу товар “на зберігання”. Відповідачем не подано жодного аргументованого заперечення щодо недоплати по першому платежу суми еквівалентній 534,91 доларам США. Весь цей рік покупець, по-перше, не писав претензій, що порушується строк поставки, а по-друге, після підписання додаткової угоди №1 від 30.09.2019, коли можливість передачі товару на зберігання перенесли на 01.05.2020, сам покупець засвідчив, що отримання ним товару може мати місце і до 01.05.2020 у разі виконання ним зобов`язань із оплати коштів. Укладення додаткової угоди передбачало зміну дати передачі сушарки покупцю, але не стосувалося зміни строку платежу - з моменту вимоги, який з вересня 2019 року був відповідачем прострочений. Договір передбачав чітку послідовність оплат для покупця і цілком очевидно, що другий платіж в сумі 19000 доларів США був “прив`язаний” до заходження товару на митну територію України і його розмір становить фактично розмір митних платежів. Уклавши договір на таких умовах, позивач мав право розраховувати на його виконання відповідачем, тобто розраховувати, що він сплатить відповідну суму постачальнику, який і розмитнить товар. Однак, через несплату відповідачем коштів, позивач не мав можливості оплатити митні платежі, через що забрати товар з митниці було неможливо. В такому разі єдиним можливим варіантом є зберігання товару на митному ліцензійному складі до моменту коли з`являться кошти щоб заплатити митні платежі. Витрати на зберігання сушарки на митному ліцензійному складі є вимушеними витратами позивача без понесення яких неможливе збереження товару. Забрати товар без сплати митних платежів неможливо, а коштів на такі платежі немає через те, що відповідач грубо порушуючи умови договору, їх не сплачує.

26.08.2020 відповідач подав додаткові пояснення до відзиву (вх. №7412 від 26.08.2020), де зазначає, що згідно з платіжними дорученнями №1006 та 1009 відповідач сплатив 900 000 грн. на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури № СФ-0000016 на суму 900000 грн. Інших рахунків позивач не вимагав сплатити на виконання п. 3.2.1 договору, а тому вимоги щодо недоплати 534, 91 доларів США, 3% річних та пені є необґрунтованими. Позивач не надає жодних доказів щодо знаходження на митну територію України мобільної зернової сушарки Grain Handler GH811CH в комплектності, що вказана у специфікації до договору. Відповідач надіслав на адресу позивача претензію щодо повернення 900000 грн., у зв`язку з односторонньою відмовою позивача від виконання умов договору. Щодо поважності пропуску строку на подання відзиву, представник відповідача зазначає, що він перебував на лікарняному з 23.07.2020 по 31.07.2020 (п`ятниця) включно; до роботи фактично приступив 03.08.2020 (понеділок) і відзив було подано 18.08.2020. Відповідач просить суд визнати поважними причини подання відзиву на позовну заяву не у строк, встановлений в ухвалі суду та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 26.08.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.09.2020, 11:00; встановлений відповідачу семиденний строк з дня отримання заперечення на відзив для подання своїх заперечень; відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, у позивача за клопотанням відповідача, витребувано оригінал CMR про доставку обладнання за договором на митну територію України. Відзив на позовну заяву прийнятий судом до розгляду.

10.09.2020 відповідач подав клопотання (вх. №8020 від 10.09.2020), в якому просить суд витребувати у позивача належним чином завірену копію договору поставки № 19/06/2019 від 19.06.2019 на підставі якого ТОВ "СТРІМ- КНК" закупило за кордоном та доставило в Україну 25.09.2019 для позивача мобільну сушарку Grain Handler GH811СН. Відповідач зазначає, що в матеріалах справи є довідка від ТОВ "СТРІМ-КНК" № 15/7 від 12.06.2020 про те, що між ТОВ "СТРІМ-КНК" та позивачем було укладено договір поставки № 19/06/2019 від 19.06.2019 на підставі якого ТОВ "СТРІМ-КНК" закупило за кордоном та доставило в Україну 25.09.2019 мобільну сушарку Grain Handler GH811СН. При цьому, позивач не додає договір поставки № 19/06/2019 від 19.06.2019, актів приймання-передачі товару, що позбавляє можливості ідентифікувати товар, стверджувати про те, що предметом договорів, укладених між сторонами у справі, між позивачем та ТОВ "СТРІМ-КНК" є один і той же товар. Позивач не повідомляв ТОВ "Нива" про наявність такого договору з ТОВ "СТРІМ-КНК"; умови цього договору, в тому числі щодо порядку розмитнення товару відповідачу не відомі.

10.09.2020 позивач подав заяву (вх. №8040 від 10.09.2020) про долучення до матеріалів справи копій міжнародної товарно-транспортної та морської накладних з перекладом на українську мову на підтвердження ввезення обладнання на митну територію України, специфікації від 19.06.2019 до договору, укладеного між позивачем та ТОВ “СТРІМ-КНК”, платіжного доручення № 318 від 29.07.2020 про оплату послуг зберігання.

У судовому засіданні 10.09.2020 судом оглянуто оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної, встановлено, що долучена до матеріалів справи копія є тотожною оглянутому судом оригіналу; заслухані усні пояснення директора ТОВ “Нива” про домовленості сторін щодо сплати другого платежу за договором. Судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача (вх. №8020 від 10.09.2020) про витребування доказів відповідно до ст. 81 ГПК України, оскільки відповідач не обґрунтовував, які обставини може підтвердити або аргументи, які може спростувати відповідний доказ, з урахуванням предмету спору у справі; оголошення перерви у судовому засіданні до 14.09.2020, 15:00.

14.09.2020 відповідач подав додаткові пояснення (вх. №8155 від 14.09.2020), де зазначає, що надана позивачем CMR з датою перетину кордону України 25.09.2019 не є належним доказом, так як стосується взаємовідносин між іншими юридичними особами, не має жодного відношення до правовідносин сторін за договором. Так само не є доказом у справі і морська декларація, що також стосується інших осіб. Специфікація від 19 червня 2019 року є додатком до договору між позивачем та ТОВ "СТРІМ- КНК", комплектність та технічні характеристики товару, що вказані у цій специфікації не відповідають комплектності та технічним характеристикам, вказаним у заявці на поставку техніки (додаток № 1 до договору купівлі-продажу № 23/05/2019 від 23.05.2019) та специфікації (додаток № 2 до договору купівлі-продажу № 23/05/2019 від 23.05.2019) до договору, укладеного між сторонами. Фактично позивач просить суд стягнути з ТОВ “Нива” кошти за товар, що не є власністю позивача, а є власністю щонайменше ТОВ “СТРІМ-KHK” і не може бути предметом продажу для ТОВ “Нива”. Матеріали справи не містять рахунків від позивача, виставлених відповідачу на суму 19000 дол. США в перерахунку на гривневий еквівалент по курсу НБУ, в той час, як обов`язок такого перерахунку відповідно до пункту 3.2.2 цього договору, покладено саме на продавця.

14.09.2020 відповідач подав клопотання (вх. №8156 від 14.09.2020) про долучення до матеріалів справи копії претензії щодо повернення коштів в сумі 900000 грн., які були перераховані відповідачем на рахунок позивача. Копія претензії була вручена представнику позивача у судовому засіданні 10.09.2020.

14.09.2020 позивач подав пояснення по справі (вх. №8161 від 14.09.2020), в якому зазначає, що до позову було додано вимогу позивача від 29.05.2020 до відповідача про здійснення виконання договору та проведення виплати коштів. Як тільки відповідачу стало відомо про таку вимогу і після спілкування головного бухгалтера ТОВ “Нива” із адвокатом Васильєвим В.А. відповідач у якості відповіді направив позивачу претензію від 11.09.2020 про повернення коштів в сумі 900 000 грн. При цьому, докази того, що договір від 23.05.2019 було розірвано чи він припинив свою дію іншим чином матеріали справи не містять. До пояснення позивачем додано відповідь на претензію відповідача.

14.09.2020 позивач подав клопотання (вх. №8160 від 14.09.2020), в якому просить суд витребувати у відповідача повідомлення позивачу з пропозицією розірвати договір від 23.05.2019 або інший документ, на підтвердження того, що договір було розірвано і він припинив свою дію.

У судовому засіданні 14.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів (вх. №8160 від 14.09.2020) відповідно до ст. 81 ГПК України. Судом враховано пояснення відповідача щодо відсутності у нього доказів, які просить витребувати позивач.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.09.2020 призначено розгляд справи № 920/696/20 за правилами загального позовного провадження; призначене підготовче засідання на 21.10.2020, 10:00.

Судове засідання 21.10.2020 не відбулось, у зв`язку з лікарняним судді Жерьобкіної Є.А., яка перебувала на лікарняному у період з 13.10.2020 по 04.11.2020.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.11.2020 призначене підготовче засідання з повідомленням сторін на 25.11.2020, 12:00.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.11.2020 задоволене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Бан Інтернешнл Україна” (вх. № 3465к від 16.11.2020) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 920/696/20; доручено Дарницькому районному суду міста Києва (02068, м. Київ, вул. О.Кошиця, 5-А) забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/696/20 25 листопада 2020 року о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Бан Інтернешнл Україна”.

24.11.2020 представник відповідача подав клопотання (вх. №10399 від 24.11.2020), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з неможливістю явки у судове засідання.

25.11.2020 позивач подав клопотання (вх. №10436 від 25.11.2020) про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме копій: листа ТОВ «Амако Україна» від 12.10.2020 на підтвердження того, що зернова сушарка до цього часу знаходиться на митному ліцензійному складі; пакувального листка до контейнера, в якому прийшла зернова сушарка зі змісту якого зрозуміло, що сушарка до цього часу перебуває на митному ліцензійному складі в розібраному стані і є набором складових частин, які підлягають збору та монтажу, як передбачено договором; інструкції до зернової сушарки.

У судовому засіданні 25.11.2020, за участю представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.12.2020, 14:00.

Відповідача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 25.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 25.11.2020 доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/696/20 10 грудня 2020 року о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Бан Інтернешнл Україна”.

10.12.2020 представник відповідача подав клопотання (вх. №10962 від 10.12.2020), в якому просить суд відкласти підготовче засідання на інший день, у зв`язку з неможливістю явки у судове засідання.

10.12.2020 представник відповідача подав клопотання про витребування доказів (вх. №3773к від 10.12.2020), в якому просить суд витребувати у позивача належним чином завірену копію договору поставки № 19/06/2019 від 19.06.2019 на підставі якого ТОВ "СТРІМ- КНК" закупило за кордоном та доставило в Україну 25.09.2019 для позивача мобільну сушарку Grain Handler GH811СН.

10.12.2020 представник позивача подав клопотання (вх. №10975 від 10.12.2020), в якому просить суд проводити підготовче засідання без участі представника позивача та призначити розгляд справи по суті у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у клопотаннях представника відповідача про відкладення розгляду справи та про витребування письмових доказів відмовлено; закрите підготовче провадження та призначено справу №920/696/20 до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 20.01.2021, 14:00; доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/696/20 20 січня 2021 року о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бан Інтернешнл Україна».

19.01.2021 відповідач подав додаткові пояснення до відзиву (вх. №446 від 19.01.2021), в яких зазначає, що не забезпечивши заходження обладнання на митну територію України у строк до 15 серпня 2019 року продавець унеможливив «сумлінне» виконання покупцем умов пункту 3.2.2. договору. Зміст пункту 3.2.2. договору не містить ніяких застережень щодо призначення відповідного платежу для розмитнення товару.

У судовому засіданні 20.01.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказів та додаткових пояснень відповідача; у зв`язку з виникненням технічних проблем під час судового засідання, що унеможливили участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні на стадії питань до представника позивача до 08.02.2021, 11:00. Ухвалою суду від 20.01.2021 доручено господарському суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/696/20 08 лютого 2021 року об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бан Інтернешнл Україна».

У судовому засіданні 08.02.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 15.02.2021, 15:00. Ухвалою суду від 08.02.2021 доручено Солом`янському районному суду міста Києва (м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25) забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/696/20 15 лютого 2021 року о 15 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Бан Інтернешнл Україна”.

15.02.2021 представник позивача подав заяву (вх. №1567 від 15.02.2021), в якій просить суд розглянути справу в судовому засіданні 15.02.2021 за наявними в ній доказами без участі представника позивача. Щодо заперечень відповідача про відсутність збитків та відсутність відмови митного органу в митному оформлення імпорту сушарки, представник позивача пояснює, що позивач розраховував, що якби договір виконувався відповідачем належним чином, то за рахунок другого траншу в сумі 19 000 доларів США, позивач міг би перерахувати постачальнику, а той розмитнити сушарку, сплативши податок на додану вартість. Відповідно до Митного кодексу України процедура розмитнення товар передбачає обов`язкову сплату податку на додану вартість, без оплати якого розмитнення товару не може бути проведене. Не сплативши коштів у якості ПДВ за розмитнення сушарки, ТОВ «Стрім КНК» та позивач мали лише єдину можливість уникнути зайвих витрат за простій транспорту із сушаркою на митниці (в зоні митного контролю) - розмитнити сушарку на митний ліцензійний склад на зберігання під митним контролем без сплати ПДВ, що і було зроблене. Це зменшило втрати на простій вантажівки в зоні митного контролю, однак призвело до щомісячних витрат за послуги по зберіганню сушарки на митому ліцензійному складі, які значно менші ніж втрати за простій вантажівки. Таких витрат на зберігання позивач би не поніс, якби відповідач належним чином виконав своє зобов`язання за договором щодо оплати суми, еквівалентної 19 000 доларів США. У позивача були відсутні кошти в сумі еквівалентній 19 000 доларів США, що підтверджується банківською випискою за період з 24.09.2019 по 01.10.2019.

У судовому засіданні 15.02.2021 судом прийнято до розгляду заяву позивача (вх. №1567 від 15.02.2021).

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

23 травня 2019 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 23/05/2019 за умовами якого позивач продає, а відповідач купує мобільну зернову сушарку Grain Handler GH811CH в кількості та комплектності, зазначених в специфікації (додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору, на умовах, передбачених договором.

Найменування, кількість, комплектність і ціна товару, зазначені в специфікації (додаток № 2), формуються продавцем на підставі письмової заявки покупця (додаток № 1) до цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна вартість товару становить 3 258 333 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ – 20%, що на дату, що передує даті підписання договору (22.05.2019) становить 124 800 доларів США по відношенню 1 долар США = 26,112451 грн. відповідно до курсу договору.

Для цілей цього договору під «курсом договору» розуміється курс НБУ продажу долару США, опублікований на сайті Національного банку України в розділі «Курс НБУ» і визначається за станом на останню дату, що передує даті відповідного платежу.

За умовами пункту 3.1.1. договору, з огляду на валютну складову вартості товару, який імпортується і є предметом цього договору:

3.1.1.1 Сторони домовилися, що продавець має право збільшити загальну вартість товару до моменту передачі товару (в разі збільшення ввізних митних зборів, податків, акцизів і т.п., а також при введенні нових податків і зборів), незалежно від суми передоплати (в т .ч. 100% передоплата), оплаченої покупцем. Ціна збільшується на суму таких додаткових витрат. Покупець зобов`язується протягом 3 (трьох) календарних днів, з дня отримання повідомлення від продавця про суму відповідної доплати, здійснити відповідну оплату. Продавець має право не передавати товар до моменту оплати «додаткового збору» або інших митних платежів.

3.1.1.2 У разі зміни курсу договору долару США до української гривні на момент здійснення покупцем оплати, загальна вартість товару в гривні підлягає зміні, а вартість товару у валюті залишається незмінною. При цьому, згодою на збільшення вартості товару є підписання покупцем цього договору і додаткова згода не потрібна. У разі відмови покупця від оплати загальної вартості товару з урахуванням збільшення продавець має право не передавати товар до повної оплати його вартості.

У пункті 3.2. договору сторони передбачили наступний порядок оплати відповідачем товару:

3.2.1. Суму в українській гривні, еквівалентну сумі 34 500 доларів США, 00 центів, перераховану продавцем за курсом НБУ, оплатити в термін до « 29» травня 2019 року включно, як передплату для здійснення передзамовлення обладнання на заводі виробника.

3.2.2. Суму в українській гривні, еквівалентну сумі 19 000 доларів США 00 центів, перераховану продавцем за курсом НБУ, оплатити в термін до « 15» серпня 2019 року включно, при умові заходження обладнання на митну територію України.

3.2.3. Суму в українській гривні, еквівалентну 31300 доларів США 00 центів, перераховану продавцем за курсом НБУ, оплатити після повної збірки та встановлення обладнання (товару) на території виробничої бази покупця.

3.2.4. Суму в українській гривні, еквівалентну сумі 40 000 доларів США 00 центів, перераховану продавцем за курсом НБУ, оплатити після запуску, регулювання та повної наладки.

За умовами пункту 3.3. договору, право власності на придбаний товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі та видаткової накладної, за умови сумлінного виконання покупцем п.п 3.2.1., п.п.3.2.2., п.п. 3.2.3., п.п. 3.2.4 договору, тобто 100% оплати за товар.

Відповідно до п. 3.4. договору, за умови сумлінного виконання покупцем п. 3.2.1., п. 3.2.2. договору, продавець в термін до « 27» серпня 2019 року передає товар на зберігання покупцеві. Відносини зі зберігання товару регулюються укладеним між сторонами договором зберігання (додаток № 4), який є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу. Передача товару здійснюється тільки при підписанні та завіренні печатками сторін акту прийому-передачі товару на зберігання.

Згідно з пунктами 3.6., 3.7. договору, у вартість товару включені витрати на доставку товару до складу покупця, розташованого за адресою: Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Вороніж, а також всі митні платежі і обов`язкові збори. У разі порушення покупцем терміну оплати товару згідно з п.п.3.2.1, п.п.3.2.2, пп.3.2.3 цього договору, продавець має право збільшити загальну вартість товару, а також збільшити термін поставки товару.

Відповідно до пунктів 4.1-4.5. договору, товар відпускається покупцю на умовах доставки до складу покупця, розташованого за адресою: Сумська область, Шосткинський р-н, с.м.т. Воронеж. Продавець здійснює відпуск товару покупцю по акту прийому-передачі. Прийом товару за якістю, комплектністю та кількістю здійснюється покупцем під час передачі товару на зберігання, згідно з п.3.4. цього договору, про що складається двосторонній акт приймання - передачі. Всі ризики, включаючи випадкову загибель товару, переходять від продавця до покупця з моменту виконання сторонами п. 3.4. цього договору. Продавець в 5-ти денний термін передає покупцеві документи, що підтверджують право власності на товар, за умови його повної 100% оплати.

У розділі 6 договору визначено відповідальність сторін за порушення умов договору.

Згідно з п. 6.1. договору, за порушення його умов винна сторона відшкодовує завдані збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до п. 6.3. договору, сторони на підставі ст.ст. 546, 549, 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 199, 231 Господарського кодексу України досягли угоди, що покупець у разі прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті кожного етапу платежу (п.п. 3.2.1., п.п. 3.2.2, п.п. 3.2.3., п.п. 3.2.4.) цього договору, сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, зазначеної відповідно в п.п. 3.2.1., п.п.3.2.2., п.п.3.2.3., п.п.3.2.4. договору, за кожний день затримки. Сторони домовилися, що нарахування неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань, передбачених цим поговором, припиняється через дванадцять місяців з дня прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що при розірванні цього договору, з ініціативи покупця, в т.ч, відмови покупця від виконання договірних зобов`язань або від прийняття товару, крім випадків порушення продавцем умов цього договору, покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 15 % від загальної вартості товару, згідно з п.3.1. договору.

Після передачі товару покупцю одностороннє розірвання даного договору з ініціативи покупця не допускається.

Відповідно до пункту 8.2. договору, його розірвання може мати місце: за згодою сторін, в судовому порядку, за ініціативою будь-якої сторони через порушення стороною умов цього договору, а також у випадках, передбачених договором.

У разі порушення покупцем своїх зобов`язань за цим договором, продавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення про це на адресу покупця, зазначену в цьому договорі, рекомендованим листом (або цінним листом або кур`єрською службою). Договір вважається розірваним на 10-й календарний день після відправки такого повідомлення покупцю. У цьому випадку кошти, перераховані покупцем в рахунок оплати за товар, покупцеві повертаються тільки в сумі, яка залишається після утримання продавцем: а) пені і штрафу у відповідності до п.п. 6.4., 6.5. цього договору, б) плати за використання (експлуатацію) товару у відповідності до договору зберігання, що додається до цього договору; в) вимушених витрат, пов`язаних із зміною місця зберігання товару.

За умовами пункту 11.1. договору, у разі розірвання цього договору з ініціативи покупця, незалежно від причини розірвання, в т.ч. відмови покупця від виконання договірних зобов`язань або від прийняття товару, продавець здійснює повернення коштів, отриманих в якості передоплати за товар, з урахуванням п.8.2. та п.п.6.4., 6.5. цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2019 позивачем відповідачу був виставлений рахунок № СФ-0000016 на попередню оплату товару в сумі 900 000 грн. 00 коп. (еквівалентно 33994,72 дол. США по курсу НБУ 26, 4747 станом на 27.05.201, а.с. 146, том 1.

На підставі виставленого рахунку, відповідачем згідно з платіжними дорученнями №1006 від 28.05.2019 та № 1009 від 31.05.2019 сплачено позивачу 900 000 грн. (а.с. 23, том 1).

Листом від 20.09.2019 №2/9 позивач повідомив відповідача, що в рамках укладеного між сторонами договору здійснюється поставка мобільної сушарки; очікувана дата її прибуття 25.09.2019. Позивач зазначив, що рахунок для здійснення чергового платежу буде надано по прибуттю зернової сушарки на митний пост в м. Київ для розмитнення. До листа додано CMR накладну на підтвердження факту переміщення вантажу (а.с. 39-40, том 1).

Листом від 20.09.2019 № 5/9 позивач повідомив відповідача, що здійснюється поставка мобільної зернової сушарки; обладнання перебуває на митній території України, що підтверджується CMR накладною з відміткою прикордонної служби України. Позивач просить відповідача, крім іншого, сплатити платіж, пов`язаний з митним оформленням та транспортуванням вантажу та зазначає, що рахунок-фактуру на сплату обов`язкового митного платежу та транспортного обладнання буде надано окремо. До листа додано CMR накладну з відміткою у графі 19 «під митним контролем 25.09.2019» (а.с. 49-50, том 1).

Листом від 23.09.2019 № 4/9 позивач повідомив відповідача, що в рамках укладеного договору здійснюється поставки зернотранспортного обладнання (норії, труби самопливні та інше). Позивач звернувся з проханням розвантажити обладнання та сплатити транспортні послуги за перевезення від заводу-виробника до відповідача, прийняти обладнання на склад для його монтажу та зазначив, що рахунок на оплату транспортних послуг буде наданий автотранспортним підприємством.

25.09.2019 позивачем відповідачу виставлений рахунок на суму 851079 грн. 40 коп. попередньої оплати згідно з супровідним листом – для відшкодування митних платежів, транспортних, брокерських послуг, послуг митного терміналу (а.с. 52-53, том 1).

Відповідач не здійснив оплату товару згідно з виставленим рахунком.

30.09.2019 між сторонам укладено додаткову угоду № 1 до договору № 23/05/2019, згідно з якою пункт 3.4. договору викладено в новій редакції: «за умови сумлінного виконання покупцем п. 3.2.1., п. 3.2.2. договору, продавець в термін до 01 травня 2020 року передає товар на зберігання покупцеві. Відносини зі зберігання товару регулюються укладеним між сторонами договором зберігання (додаток № 4), який є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу. Передача товару здійснюється тільки при підписанні та завіренні печатками сторін акту прийому-передачі товару на зберігання».

01.10.2019 між позивачем та ТОВ «Амако Україна» був укладений договір № 15538/354290 про надання послуг по декларуванню та зберіганню на митному складі, предметом якого є здійснення ТОВ «Амако Україна» від свого імені та за рахунок позивача операцій по декларуванню, по розміщенню та зберіганню під митним контролем вантажів позивача в митному складі ТОВ «Амако Україна», послуг по митному оформленню вантажів, виконання завантажувально-розвантажувальних робіт.

Як вказує позивач, у зв`язку з несплатою відповідачем попередньої оплати, згідно з договором № 15538/354290 позивач передав ТОВ «Амако Україна» для зберігання на митному ліцензійному складі, згідно з декларацією ІМ 74 АА UA125040/2019/220685 від 02.10.2019, обладнання для сушіння зерна, для сільського господарства в частково розібраному стані для зручності транспортування, сушарка зернова модель GH811CH, проточного типу, з прямим газовим нагрівом; всього – 1 комплект, країна виробництва: US, торгівельна марка: Grain Hander, виробник: Grain Hander,USA, Inc.

Згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № К-025489 від 04.10.2019 за договором № 15538/354290 ТОВ «Амако Україна» були надані послуги автокрана, такелажника, виконані вантажно-розвантажувальні роботи, надані послуги з оформлення митної декларації (ІМ 74), митної декларації (ІМ 40), комплекс термінальних послуг щодо приймання автомобілів загальною вартістю 20700 грн. 00 коп.; згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № К-027701 від 31.10.2019 - послуги зберігання вартістю 6552 грн. 00 коп.; згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № К-029514 від 29.11.2019 - послуги зберігання вартістю 7020 грн. 00 коп.; згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № К-030825 від 28.12.2019 - послуги зберігання вартістю 7254 грн. 00 коп.; згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № К-001428 від 31.01.2020 - послуги зберігання вартістю 7254 грн. 00 коп.; згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № К-003733 від 28.02.2020 - послуги зберігання вартістю 6786 грн. 00 коп.; згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № К-006735 від 31.03.2020 - послуги зберігання вартістю 7254 грн. 00 коп.; згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № К-009288 від 30.04.2020 - послуги зберігання вартістю 7020 грн. 00 коп. Всього позивачу надані послуги на суму 69840 грн. 00 коп.

Відповідно до листа ТОВ «Амако Україна» від 12.10.2020, станом на вказану дату зернова сушарка знаходиться під митним контролем та зберігається на митному складі.

Листами від 05.11.2019, від 12.12.2019, від 31.01.2020, від 29.02.2020 позивач повідомив відповідача, що у зв`язку з невиконанням останнім умов п. 3.2.2. договору, ТОВ «Бан Інтернешнл Україна» було змушене розвантажити мобільну сушарку на митному ліцензійному складі і несе додаткові витрати через це на зберігання товару, які відповідач має відшкодувати. На оплату додаткових витрат відповідачу виставлені рахунки № СФ-0000033 від 31.10.2019, № СФ-0000042 від 30.11.2019, № СФ-0000002 від 30.01.2020, № СФ-0000005 від 29.02.2020.

03.04.2020 позивачем відповідачу був виставлений рахунок № СФ-0000011 на оплату товару на суму 2521011 грн 05 коп.

Вказаний рахунок не оплачений відповідачем.

29.05.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату товару та відшкодування збитків (а.с. 98-99, том 1).

25.08.2020 відповідач звернувся до позивача з претензією про повернення перерахованих коштів в сумі 900000 грн. 00 коп., з посиланням на невиконання позивачем умов договору щодо поставки вчасно на митну територію України товару (а.с. 228-229, том 1).

У відповідь на претензію від 11.09.2020 позивач зазначив, що повідомлення про розірвання договору відповідачу не направляв, договір у судовому порядку не розірваний, є діючим та підлягає виконанню (а.с. 236-238, том 1).

Позивач в обґрунтування позову посилається на факт невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної сплати платежів за договором (попередньої оплати товару), у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14 534 грн. 36 коп. через порушенням умов оплати згідно з п. 3.2.1 договору (недоплата першого платежу), 516 260 грн. 40 коп. заборгованості за товар, у зв`язку з порушенням умов оплати згідно з п. 3.2.2 договору (несплата другого платежу). Відповідачу нараховані 441 грн. 81 коп. 3% річних за період з 30.05.2019 по 02.06.2020, 4067 грн. 58 коп. пені за період з 30.05.2019 по 29.05.2020 за прострочення сплати попередньої оплати товару в сумі 534, 91 доларів США (недоплата за першим платежем згідно з п. 3.2.1 договору). Також позивач зазначає, що відповідачем було завдано збитки в розмірі 69840 грн., пов`язані з витратами позивача на зберігання на митному ліцензійному складі зернової сушарки за договором з ТОВ «Амако Україна» № 15538/354290, яка не може бути розмитнена через невиконання відповідачем грошових зобов`язань.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що у договорі сторони узгодили, що оплата товару здійснюється у формі попередньої оплати, тому заявлена до стягнення у позові сума заборгованості є саме попередньою оплатою за товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Таким чином, статтями ст. ст. 693, 538 ЦК України встановлений особливий порядок (способи) захисту продавцем своїх прав, у випадку нездійснення покупцем попередньої оплати товару, а саме: зупинення виконання свого обов`язку з поставки товару, відмова від свого обов`язку з поставки товару частково або у повному обсязі; у випадку поставки продавцем товару за відсутності здійснення покупцем попередньої оплати за товар - стягнення з покупця суми попередньої оплати.

Тобто, наведені положення Цивільного кодексу України встановлюють особливий механізм захисту прав продавця у правовідносинах з поставки товару у випадку невиконання покупцем обов`язку з проведення попередньої оплати шляхом визначення альтернативних способів захисту, які продавець має право обирати на власний розсуд.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо здійснення попередньої оплати за договором, позивач має право зупинити виконання свого обов`язку з поставки товару до моменту проведення попередньої оплати, відмовитись від свого обов`язку з поставки товару частково або у повному обсязі чи стягнути з відповідача суму несплаченої попередньої оплати у випадку виконання обов`язку з поставки товару, незважаючи на невиконання зобов`язань відповідачем.

За умовами п. 3.2.1. договору суму в українській гривні, еквівалентну сумі 34 500 доларів США, 00 центів, яку відповідач повинен сплатити, перераховує за курсом НБУ продавець - позивач.

Судом встановлено, що перший платіж здійснений відповідачем відповідно до умов договору на підставі виставленого позивачем рахунку на суму 900000 грн. 00 коп. Згідно з платіжними дорученнями №1006 від 28.05.2019 та № 1009 від 31.05.2018 відповідачем сплачено позивачу 900 000 грн.

Рахунків на коригування суми здійсненого відповідачем першого платежу позивач відповідачу не виставляв, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Другий платіж відповідач був зобов`язаний здійснити в термін до 15 серпня 2019 року включно, при умові заходження обладнання на митну територію України.

Доказів заходження товару на митну територію України до 15 серпня 2019 року матеріали справи не містять, як і доказів виставлення позивачем відповідачу рахунку на сплату другого платежу до 15 серпня 2019 року.

Таким чином, відповідачем не порушено зобов`язання щодо здійснення попередньої оплати товару згідно з пунктом 3.2.2. договору.

Посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо настання строку сплати відповідачем платежу згідно з п. 3.2.2. договору після пред`явлення вимоги, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказаним пунктом договору був встановлений строк сплати платежу при умові заходженням обладнання на митну територію України. Укладаючи додаткову угоду № 1 до договору № 23/05/2019, згідно з якою пункт 3.4. договору викладено в новій редакції щодо терміну передачі товару на зберігання покупцеві, за умови сумлінного виконання покупцем п. 3.2.1., п. 3.2.2. договору, сторони не погодили іншого строку сплати відповідачем платежу згідно з п. 3.2.2. договору.

З переписки сторін вбачається, що не заходження обладнання на митну територію України до 15 серпня 2019 року, стало підставою для фактичної відмови покупця від договору. Останнім не перераховано платіж згідно з п. 3.2.2. договору, на неодноразові листи позивача, направлена останньому претензія про повернення перерахованих коштів в сумі 900000 грн. 00 коп., у зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо поставки товару на митну територію України у строк до 15 серпня 2019 року.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів поставки позивачем відповідачу товару на свій ризик без попередньої оплати, передачі товару на зберігання покупцеві, переходу (набуття) покупцем права власності на товар, тощо.

В такому випадку, за приписами статті 538 ЦК України, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 08.08.2018 у справі № 904/10083/15, від 20.05.2019 у справі № 908/523/18, від 03.09.2019 у справі № 910/2849/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19, від 25.02.2020 у справі № 922/1705/19.

За цих обставин, виходячи з предмету спору, суд не досліджує питання відповідності обладнання, яке перебуває на митному ліцензійному складі, за комплектністю обладнанню, яке є предметом укладеного між сторонами договору згідно зі специфікацією.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 14 534 грн. 36 коп. через порушенням умов оплати згідно з п. 3.2.1 договору (попередня оплата за товар, що не поставлений), 516 260 грн. 40 коп. заборгованості за товар, у зв`язку з порушенням умов оплати згідно з п. 3.2.2 договору (попередня оплата за товар, що не поставлений), а також 441 грн. 81 коп. 3% річних, 4067 грн. 58 коп. пені, враховуючи, що судом не встановлено факту прострочення виконання зобов`язання з попередньої оплати товару, зокрема здійснення платежу згідно з п. 3.2.1. договору не у повному обсязі з простроченням.

Щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 69840 грн., пов`язаних з витратами позивача на зберігання на митному ліцензійному складі зернової сушарки за договором з ТОВ «Амако Україна» № 15538/354290 про надання послуг по декларуванню та зберіганню на митному складі, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками, покладено на позивача.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

З матеріалів справи судом не встановлено порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо строків внесення платежу згідно з п. 3.2.2. договору, оскільки умова, за якої відповідач повинен був сплатити позивачу суму в українській гривні еквівалентну сумі 19 000 доларів США до 15 серпня 2019 року не настала; у договорі сторони не погодили цільового призначення вказаного платежу, зокрема для розмитнення обладнання, у зв`язку з чим судом не встановлено ні протиправної поведінки відповідача, ні причинного зв`язку між несплатою відповідачем попередньої оплати і збитками, пов`язаними з витратами позивача на зберігання на митному ліцензійному складі зернової сушарки за договором з ТОВ «Амако Україна» № 15538/354290, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 69840 грн. збитків, суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Бан Інтернешнл Україна” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Нива” , про стягнення 605144 грн 15 коп. – відмовити.

2. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено та підписано суддею 24.02.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна