Ухвала суду № 95103388, 24.02.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

24 лютого 2021 року Справа № 915/219/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши в нарадчій кімнаті заяву про самовідвід у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОК АГРО» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 2; адреса для листування: 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 23, кв. 15-А; ідентифікаційний код 37385970),

до відповідача: Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 19-21а; ідентифікаційний код 25394566) в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 25, кв. 24; ідентифікаційний код 37192434),

про: стягнення коштів,

встановив:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2020 у справі №915/348/20 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОК АГРО» 7 521 015,64 грн заборгованості за договором поставки № 60154842 та за договором поставки № 60155386, а також 112 815,23 грн судового збору.

22.02.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСТОК АГРО» подано до Господарського суду Миколаївської області позов про стягнення з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» заборгованості, яка витікає з тих самих договорів, які були предметом судового розгляду у справі №915/348/20.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2021 головуючим у справі №915/519/21 визначено суддю Ржепецького В.О.

24.02.2021 головуючим суддею Ржепецьким В.О. з посиланням на положення п. 1, 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України заявлено про самовідвід у цій справі.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 62 ГПК України, встановлено, що учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є зокрема, секретар судового засідання.

Обов`язки секретаря судового засідання в справі №915/348/20 виконувала дружина судді Ржепецького В.О. - Ржепецька К.М.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом

забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий

режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (пункт 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України).

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах «DomboBeheer B.V. v. theNetherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38.

Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях визначено наступний підхід до оцінки безсторонності суду, що розглядає справу.

Зокрема в п. 66 рішення у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02) від 10 грудня 2009 року, судом відзначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див.згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Кастільо Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Наявність зазначених вище обставин, навіть за відсутності тих чи інших об`єктивних чинників, може бути підставою для виникнення у сторін та інших учасників справи почуття упередженості судді в цій справі, створити перешкоди для вирішення справи у відповідності до засад господарського судочинства, в тому числі у зв`язку з вірогідними зловживаннями сторонами процесуальними правами, та зашкодити законності прийнятих рішень, за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов`язаних із згадуваними обставинами.

Отже, враховуючи положення п. 1, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та наведені вище міркування в їх сукупності, господарський суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про самовідвід.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 12, 13, 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Визнати заяву головуючого судді Ржепецького В.О. про самовідвід обґрунтованою.

2.Задовольнити заяву головуючого судді Ржепецького В.О. про самовідвід.

3.Справу №915/219/21 передати для визначення головуючого судді в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

4.Ухвалу надіслати учасникам справи.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О.Ржепецький