Рішення № 95102379, 24.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6931/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Павлоградський завод мостових металоконструкцій", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки № 0307/18 від 12.07.2018 року у загальному розмірі 462 148,44 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Павлоградський завод мостових металоконструкцій" заборгованість за договором поставки № 0307/18 від 12.07.2018 року у загальному розмірі 462 148,44 грн., яка складається з: основний борг у розмірі 333 120,08 грн.; пеня у розмірі 59 797,34 грн.; інфляційні втрати у розмірі 46 670,12 грн.; 3% річних у розмірі 22560,90 грн.

Дослідивши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 25.01.2021 року - відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 15.01.2021 року - відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвали суду від 28.12.2020 року не виконав. Повідомлений судом про розгляд справи належним чином, за місцем реєстрації. Ухвала суду повернулась без виконання з приміткою пошти “адресат відсутній.

Судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі – Правила).

Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем знаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За таких обставин, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором договором поставки № 0307/18 від 12.07.2018 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару товару.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору, встановлення факту постачання товару, встановлення факту невиконання відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару та правомірності вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2018 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Павлоградський завод мостових металоконструкцій" (надалі – покупець, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі" (далі – постачальник, позивач) було укладено договір поставки № 0307/18 (далі – договір), відповідно до умов п.п. 1.1. якого позивач зобов`язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити металоконструкції огорожі (надалі – товар), найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, щоє невідємною частиною договору.

Ціна (вартість) товару, що поставляється за цим договором, визначається в гривнях та зазначена у специфікаціях до цього договору. Сума договору складається із сум всіх виконаних за договором специфікацій. Ціна товару, визначена у специфікаціях до цього договору, є фіксована і не підлягає зміні, якщо інше не зазначено у специфікації (п.п. 2.1., 2.3. договору).

За умовами п.п. 3.1., 3.3., 3.4. договору товар за цим договором поставляється на умовах, вказаних в специфікаціях до цього договору, згідно ІНКОТЕРМС редакції 2010 року. Постачальник сповіщає покупця про готовність товару до відвантаження телефоном, факсом або телеграфом, одночасно направляючи письмове повідомлення. Разом з товаром постачальник передає покупцеві наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактури.

Відповідно до п. 3.6. договору датою поставки товару і датою переходу права власності на товар вважати дату, зазначену представником покупця в товаро-транспортній накладній в момент отримання товару і засвідченням його підписом та/або датою підписання сторонами видаткової накладної.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на поточний рахунок постачальника. Умови оплати партії товару вказані у специфікаціях до цього договору. При оплаті з відстрочкою платежу оплата здійснюється покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

Згідно п. 4.4. договору датою виконання зобов`язання по оплаті, вважається день списання грошових коштів (суми платежу) з поточного рахунку покупця.

Сторони визначили в п. 10.1., що цей договір набуває чинності з дати підписання його повноважними представниками сторін і діє дл 01.08.2018 року, а в частині не виконання зобов`язань за договором – до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії цього договору не заявив про своє бажання розірвати договір, то він вважається пролонгований на той же строк, на тих же умовах.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без жодних застережень та зауважень.

Позивач 19.07.2018 року здійснив поставку металоконструкцій огорожі на загальну суму 665 056,08 грн. з ПДВ. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № 144 від 19.07.2020 року та товарно-транспортною накладною № Р144 від 19.07.2018 року, що були підписані сторонами.

Відповідно до умов Договору № 0307/18 від 12.07.2018 року та Додатка № 1 до нього -Специфікація № 1 від 12.07.2018 року - умови оплати: передоплата в розмірі 50% від вартості Товару протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання Договору. Остаточний розрахунок 50 % вартості протягом 2 (двох) місяців з моменту отримання передоплати.

12.07.2018 року відповідачем платіжним дорученням №279 здійснено передплату за товар у розмірі 331 936,00 гривень з ПДВ

Відповідно до умов п. 4 Специфікації № 1 - Додатка № 1 до Договору № 0307/18 від 12.07.2018 року - Остаточний розрахунок 50 % вартості повинен був бути здійснений відповідачем протягом 2 (двох) місяців з моменту отримання передоплати, тобто зобов`язання по оплаті поставленого товару має бути виконано до 12.09.2018 року.

Проте, остаточний розрахунок за поставлений Товар протягом 2 місяців з моменту передоплати відповідачем здійснено не було.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, - "Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, - Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарррозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як встановлено вище, строк оплати поставленого товару настав 12.09.2018 року.

В порушення вимог чинного законодавства та умов договору, відповідач не виконав прийнятих зобов`язань та не здійснив остаточну оплату за поставлений товар.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку з оплати поставленого товару позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.12.2020 року, якою вимагав не доводячи справи до суду, перерахувати 333 120,08 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Однак, відповіді на дане звернення позивач не отримав, грошові кошти, за товар сплачені не були, що і стало причиною звернення з даним позовом до суду та нарахування штрафних санкцій.

На час винесення рішення доказів оплати вартості поставленого товару, в повному обсязі або частково, сторонами суду не надано.

З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 333 120,08 грн.

Щодо суми пені

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 13.09.2018 року по 13.03.2019 року. Сума пені, заявлена до стягнення складає у розмірі 59 797,34 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.4. договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного здійснення розрахунків за поставлений за цим Договором товар Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивач вимагає стягнути пеню за період з 13.09.2018 року по 13.03.2019 в сумі 59 797,34 грн.

Перевіривши розрахунки пені за загальний року судом встановлено, що розрахунок суми пені є аріфметично вірним, відповідає умовам договора.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 59 797,34 грн. – пені.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 22 560,90 грн. за період з 13.09.2018 року по 14.12.2020 року та інфляційних втрат у розмірі 46 670,12 грн. за період з вересня 2018 року по листопад 2020 року.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 22 560,90 грн. та інфляційних втрат у розмірі 46 670,12 грн. підлягають задоволенню.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач заперечень проти заявленого позову не висунув, доказів у спростування обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Павлоградський завод мостових металоконструкцій" (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 124, кв. 122, код ЄДРПОУ 41465124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі" (49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд. 3, код ЄДРПОУ 38676831) основний борг у розмірі 333 120,08 грн., пеню у розмірі 59 797,34 грн., 3% річних у розмірі 22 560,90 грн., інфляційні втрати у розмірі 46 670,12 грн. та 6 932,23 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 24.02.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік