
Справа № 522/1236/21
Провадження №2/522/5273/21
У Х В А Л А
24 лютого 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації – Лончак О.А. про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації – Лончак О.А. про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 27 січня 2021 року позовна заява залишена без руху. Для усунення недоліків судом був наданий термін строком 10 днів з дня отримання копії ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28 липня 2020 року.
11 лютого 2021 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, яка отримана головуючим 22 лютого 2021 року, оскільки у період з 12 лютого 2021 року по 19 лютого 2021 року головуючий суддя Науменко А.В. перебував у щорічній відпустці.
Дослідивши матеріали вказаної заяви, суд приходить до наступних висновків.
Суд вбачає, що заява відкопійована, написана рукописним почерком, частково не розбірливо та маленькими літерами. Вказане позбавляє можливості зрозуміти структуру та загальний зміст заяви.
Так, у відповідності до ч.1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 27 січня 2021 року визначено детальний перелік недоліків при поданні позовної заяви, а також спосіб, порядок і строк їх усунення. Надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.
Суд не вбачає, що: позивачем вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України – позивача та код ЄДРПОУ та власне ім`я, по батькові відповідача; вказано ціну позову; визначено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надано розрахунок можливих судових витрат; надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; сплачено судовий збір, чи надано докази щодо наявності підстав звільнення від його сплати.
Перевіривши заяву й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що позивач, відповідно до ухвали суду від 27 січня 2021 року, у встановлений строк не виконав вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та не сплатив суму судового збору.
Згідно до п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з положеннями ч.5, ч.6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Право на звернення до суду за судовим захистом прав та охоронюваних законом інтересів є елементом одного з фундаментальних прав, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод – права на справедливий суд
Право на звернення до суду за судовим захистом – це інститут цивільного процесуального права, який регулює підстави та порядок здійснення судової діяльності із захисту прав, свобод та інтересів. Процесуальні наслідки реалізації права на звернення до суду – виникнення судової діяльності зі здійснення правосуддя з цивільної справи і ухвалення судового рішення як результат цієї діяльності.
Право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Виходячи з цього, слід проаналізувати, які елементи цього права з позиції практики Європейського суду з прав людини є обов`язковими та яке тлумачення цим елементам надає Суд. Стаття 6 Конвенції закріплює право на справедливий суд. У ч.1 цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Виходячи з конструкції ч.1 ст.6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду; Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.
При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28– 36, Series A № 18)».
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду. Йому кореспондує обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява має бути визнана неподаною, та підлягає поверненню заявнику, оскільки позивачем не усунуто недоліки в спосіб та строк визначені ухвалою про залишення заяви без руху.
Також, суд роз`яснює позивачу про те, що відповідно до ч. 7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право, відповідно до ч. 7 ст.185 ЦПК України, повторно звернутися до суду із вказаним позовом.
Керуючись ст.ст. 43, 44, 128, 131, 185, 260 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації – Лончак О.А. про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди визнати не поданою та повернути.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Науменко
24.02.2021
Судове рішення № 95099849, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 24.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/1236/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: