Рішення № 95093510, 09.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1114/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 лютого 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді - Бенца К.К.,

при секретарі - Парова І.І.,

за участю :

представника позивача Редик В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупець - Будінвест - С"до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Крупець - Будінвест - С" звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що в липні 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крупець- Будінвест-С» та адвокатом Різак Наталією Михайлівною відбулася усна домовленість про надання правової допомоги з умовою подальшого укладання письмової угоди. Після попередньої усної домовленості відповідач повідомила про необхідність сплатити аванс в рахунок майбутніх послуг за договором який зобов`язувалася в подальшому надати в письмовій формі для підпису та повідомила номер договору: КБ-25\07.

В період з 25.07.2017 року по 10.11.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крупець-Будінвест-С» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 аванс в рахунок майбутніх послуг окремими платежами в загальному розмірі 150000,00 грн.

Однак, відповідач подальші дії з укладання письмового договору не здійснила, а свої зобов`язання з надання послуг не виконала, та отримані авансові платежі не повернула, чим завдала Позивачу значної шкоди.

Оскільки договірні зобов`язання відсутні, на думку позивача наявні всі підстави для повернення сплачених відповідачу грошових коштів, так як вони були набуті відповідачем без достатньої правової підстави, а відтак вважає, що грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як безпідставно отримані на підставі ст. 1212 ЦК України.

В зв`язку з вищенаведеним просить суд ухвалити рішення , яким : стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “Крупець-Будінвест-С” суму безпідставно набутих грошових коштів в розмірі150 000,00 гривень , суму витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 гривень та суму судового збору 2475,00 грн.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

11.03.2020 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження по справі № 308/1114/20 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

19.11.2020 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду у задоволенні клопотання представника позивача ТОВ "Крупець - Будінвест - С" – Редик В.М. про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупець - Будінвест - С"до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив суд їх задовольнити, з підстав зазначених у позові, зокрема зазначив, що договір між сторонами укладено не було. Між позивачем та відповідачем була усна домовленість про надання послуг з правової допомоги та в усній формі ( по телефону) відповідач повідомила номер договору, дату укладення та рахунок на який необхідно перевести авансовий платіж в рахунок майбутніх послуг за договором, який остання зобов`язалась надати в письмовій формі для підпису. Позивачем було проведено платежі згідно реквізитів вказаних відповідачем на загальну суму 150 000,00 грн. Однак відповідачем письмовій договір не укладався, жодні юридичні послуги не надавались і отриманий аванс не повертався.Вважає, що грошові кошти у розмірі 150 000 , 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як безпідставно отримані на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, будучи належним чином повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджується зворотнім повідомленням про вручення судового виклику № 8800025196312, № 8800025680800, № 0220605739130.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності відобставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідач повідомлена належним чином повторно не з`явилася до суду без повідомлення причин, не подала відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши вступне слово представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено судом, в липні 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крупець- Будінвест-С» та адвокатом Різак Наталією Михайлівною відбулася усна домовленість про надання правової допомоги з умовою подальшого укладання письмової угоди.

Відповідно до банківської виписки встановлено, що в період з 25.07.2017 року по 10.11.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крупець-Будінвест-С» перерахувало на рахунок само зайнятої особи ОСОБА_1 суми авансових платежів за адвокатські послуги згідно договору 25/07 від 25.07.2017 в загальному розмірі 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок) гривень, а саме були здійснені наступні платежі:

25.07.2017р. згідно платіжного доручення 462 перераховано на рахунок само зайнятої особи ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30000,00 (тридцять тисяч гривень нуль копійок) гривень;

14.08.2017р. згідно платіжного доручення 474 перераховано на рахунок само зайнятої особи ОСОБА_1 50000,00 (п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок) гривень;

31.08.2017р. згідно платіжного доручення 486 перераховано на рахунок само зайнятої особи ОСОБА_1 40 000,00 (сорок тисяч гривень нуль копійок) гривень;

10.11.2017р. згідно платіжного доручення 515 перераховано на рахунок само зайнятої особи ОСОБА_1 30000,00 (тридцять тисяч гривень нуль копійок) гривень, копії яких приєднані до матеріалів справи. ( а.с. 24-26)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відносини, що склалися з приводу стягнення безпідставно набутих коштів регулюються Цивільним кодексом України.

Частинами 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а такожіз дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За загальними правилами викладеними у ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина друга статті 631 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЗУ “ Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Як стверджує позивач , з вини відповідача сторони всупереч вимогам законодавства не уклали між собою договір в письмовій формі ні протягом трьох днів після усної домовленості, ні протягом всього наступного часу. Відповідач, крім того, не вчинила жодної дії з надання правової допомоги, як того передбачали попередні усні домовленості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майноі тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно статті 1212 ЦК України зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набу-те особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує засто-сування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тількиза наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов`язання май-на за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпід-ставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, шопередбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (стаття 1213 цього Кодексу).

Позивач заперечує обставини укладення договору з відповідачем ОСОБА_1 про надання адвокатських послуг.

Жодних доказів, на спростування доводів позивача відповідачем до суду не надано.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження існування між сторонами будь-яких договірних правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов`язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів, відповідач є особою, яка набула майно(грошові кошти) без достатньої правової підстави у розумінні ст. 1212 ЦК України, і, як наслідок, зобов`язана повернути потерпілому (позивачу) це майно (кошти).

Матеріали справи не містять доказів повернення перерахованих коштів на загальну суму 150 000 ,00 грн., а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупець - Будінвест - С" до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 150 000 ,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача,суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 2475,00 грн. сплаченого судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, cудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати із сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.133 ЦПК України, до судових витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.137 ЦПК України передбачено лише витрати, повязані з правничою допомо-гою адвоката.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотан-ня про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (Частина 6 статті 137 ЦПК України).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Позивачем не надано до суду належних доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу,останнім не було долучено до матеріалів справи детальний опис робіт , копію платіжного доручення на суму 15 000,00 грн. , яка підтверджує сплату позивачем гонорару адвокату, а відтак відсутні правові підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу .

Керуючись ст.ст. 11, 638, 1212, ЦК України , ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупець - Будінвест - С" до ОСОБА_1 про стягнення боргу – задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Крупець - Будінвест - С" (місце знаходження: 03013, м. Київ, вул Старонаводницька, 4 В, офіс 86, код ЄДРПОУ 35154219) суму безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 150 000,00 ( сто п`ятдесят тисяч гривень).

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Крупець - Будінвест - С" (місце знаходження: 03013, м. Київ, вул Старонаводницька, 4 В, офіс 86, код ЄДРПОУ 35154219) суму сплаченого судового збору 2475 грн.(дві тисячі чотиристо сімдесят п`ять гривень).

В задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п.15.5 п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крупець - Будінвест - С" (місце знаходження: 03013, м. Київ, вул Старонаводницька, 4 В, офіс 86, код ЄДРПОУ 35154219).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Дата складення повного тексту судового рішення 18.02.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца