Ухвала суду № 95089054, 23.02.2021, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/301/21

Провадження № 2-з/486/7/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Волкової О.І.

при секретарі - Тодоренко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області без повідомлення сторін заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алант", третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського натаріального округу Горай Олег Станіславович про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

23.02.2021 року до суду надійшла позовна заява від позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алант", третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського натаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з позовною заявою позивачем було надано заяву про забезпечення позову, яку обгрунтовано тим, що 14 лютого 2021 року йому надійшла постанова "Про відкриття виконавчого провадження" від 14.01.2021 року та постанова "Про стягнення з боржника основної винагороди" від 14.01.2021 року, винесена приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Мельниковим Юрієм Анатолійовичем на підставі виконавчого напису №61059 від 05.10.2020 року виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, згідно якого з позивача підлягає до стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алант" заборгованості в розмірі 116053,56 грн.

Не погоджуючись із законністю виконавчого напису позивач звернувся до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Однак нещодавно, за допомогою єдиного реєстру виконавчих проваджень (оригінал постанови не було направлено позивачу), позивачу стало відомо, що 29.01.2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Мельников Юрій Анатолійович виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

ОСОБА_1 , мотивує свою заяву, тим, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням норм законодавства з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису однак відповідачем на сьогоднішній день вже здійснюється стягнення із заробітньої плати.

Передчасне примусоме стягнення із заробітньої плати (звернення стягнення на яке здійснено на підставі згаданого виконавчого напису) до закінчення розгляду зазначеного позову та невжиття таких заходів як забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких особа звернулася до суду.

Матеріали заяви про забезпенчення позову та позовну заяву суддя отримала 23.02.2021 року, що підтверджується реєстром передачі справ від 17.02.21 року.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконаннячи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову визначеністаттею 150 ЦПК України.

Пунктом 6 частини 1статті 150 ЦПК Українивизначено, що позов забезпечується шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як вбачається із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Так, із наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений представником позивача захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе зупинити стягнення за виконавчим написом №61059 від 05.10.2020 року виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149,150,153 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом №61059 від 05.10.2020 року виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, згідно якого з ОСОБА_1 підлягає до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алант" заборгованість в розмірі 116053,56 грн. та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій виконання виконавчого напису нотаріуса №61059, вчиненого 05.10.2020 року.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Відповідно до частини третьої Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, строки, визначені статтею 354 цього Кодексу, щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину (Розділ XII доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Волкова