Вирок № 95088408, 11.02.2021, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1265/20

1-кп/467/45/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретарів судового засідання Романенко Т.І., Старовойтова В.С.

прокурора - Шаповалової В.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисників - Гринишак М.М., Данилова О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінальне провадження №62020150000001061, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 жовтня 2020 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Северобайкальськ, Республіка Бурятія, Російська Федерація, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Суд визнав доведеним, що 28 жовтня 2020 року, напередодні чергової зміни за місцем несення служби, ОСОБА_1 , реалізуючи виниклий у нього умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого вживання шляхом паління, незаконно придбав у невстановленому в ході досудового розслідування місці у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою у висушеному стані 10,687 грам, який зберігав у полімерному згортку для власного вживання, без мети збуту, разом з предметом циліндричної форми у вигляді ковпачка (наперстка) в дерев`яному корпусі з металевою серцевиною з отворами із слідами нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу масою у висушеному стані 0,264 грами.

Продовжуючи реалізацію свого умислу, 29 жовтня 2020 року приблизно о 08 год.00 хв., ОСОБА_1 , зберігаючи при собі у форменому одязі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою у висушеному стані 10,687 грам з ковпачком (наперстком) з нашаруванням екстракту канабісу масою у висушеному стані 0,264 грами, незаконно перевіз їх без мети збуту на громадському транспорті до громадської зупинки, розташованої по вул. Маяковського в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, звідки, переніс до місця своєї роботи - Державної установи «Арбузинська виправна колонія №83», що розташована по вул. Володимирській, 1 в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, заступивши на чергову зміну згідно наказу виконуючого обов`язки начальника виправної колонії від 28 жовтня 2020 року №304 «Про забезпечення нагляду на добу», де у правій зовнішній кишені кітеля форменого одягу незаконно зберігав без мети збуту, для особистого вживання шляхом куріння, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою у висушеному стані 10,687 грам з ковпачком (наперстком) з нашаруванням екстракту канабісу масою у висушеному стані 0,264 грами до 08 год. 50 хв. 29 жовтня 2020 року, тобто, до виявлення та вилучення в ході проведення особистого огляду працівниками оперативного відділу виправної колонії, яким мав місце у приміщенні кімнати тривалих побачень №2 на контрольно - пропускному пункті №1 Державної установи «Арбузинська виправна колонія №83».

Таких висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, з урахуванням показань обвинуваченого, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, ураховуючи положення ст. 84 КПК України і оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості й достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Зокрема, допитаний у порядку ст. 351 КПК України обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення у цілому, окрім обставин щодо місця і способу придбання наркотичного засобу, визнав та показав, що 28 жовтня 2020 року він приїхав до своєї тещі ОСОБА_2 , яка проживає в смт. Арбузинка Миколаївської області, з метою допомогти по господарству.

Цього ж дня, близько 11-12 години по обіді, він, знаходячись біля домоволодіння ОСОБА_2 , зустрів свого знайомого на ім`я ОСОБА_3 , прізвища якого не знає. Останній пригостив його коноплею, яка була завернута в паперовий згорток. Бажаючи вжити коноплю шляхом куріння, він взяв її, а повернувшись до будинку тещі, де ночував тієї ночі, поклав паперовий згорток в пакет, обмотав скетчем та помістив у чохол від ключів, який, у свою чергу, поклав до кишеню кітеля.

Наступного дня 29 жовтня 2020 року, одягнувши формений одяг, в кишені якого був згорток із коноплею, пішов на автобус, яким доїхав із смт. Арбузинка до зупинки громадського транспорту, що на вулиці Маяковського в смт. Костянтинівка, звідки пішов на роботу до виправної колоні, яка знаходиться на вул. Володимирській, 1.

Перед зміню у колонії, прийшов інструктаж та разом з іншими працівниками колонії зайшов в кімнату тривалих побачень, де двоє оперативних співробітника оглядали всю зміну співробітників.

Оперативний співробітник на прізвище ОСОБА_4 сказав йому зняти кітель, запитавши, що в кишенях.

Але він самостійно дістав чохол з пактом, де був згорток з коноплею, і віддав йому. Тоді викликали керівництво колонії, а дещо пізніше - прибули поліцейські та слідчий ДБР.

Обвинувачений, крім цього, пояснив, що він особисто вживає канабіс близько п`яти років, мети збуту наркотичного засобу не мав, так як планував вжити його після закінчення зміни.

Раніше до виправної колонії наркотичні засоби не приносив, але того дня просто не мав часу відвезти їх додому. Наперсток він виготовив сам і завжди носив його при собі.

Обвинувачений при цьому, заперечив версію сторони обвинувачення стосовно того, що придбав канабіс в м. Южноукраїнську Миколаївської у спосіб, що установлений слідством і відображений в обвинувальному акті, як то, через мережу Інтернет.

Ці показання обвинуваченого отримані у передбачений законом спосіб і сприймались судом безпосередньо, а тому є допустимими, а так само і належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають для нього значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів сторони обвинувачення.

Крім цього, суд, у порядку ст. 358 КПК України, досліджував надані стороною обвинувачення документи у їх розумінні згідно ст. 84, 99 КПК України, розцінюючи як фактичні дані, отримані у передбаченому указаним Кодексом порядку, на підставі яких суду належить установити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження і підлягають доказуванню у ньому.

Зокрема, суд установив, що з 25 березня 2013 року ОСОБА_1 працював молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Арбузинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області №83, що підтверджується наказом начальника управління по особовому складу №15о/с від 25 березня 2013 року (Посадова інструкція молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки, затвердженою начальником ДУ «Арбузинська виправна колонія №83» 07 вересня 2017 року).

Наказом в.о. обов`язки начальника державної установи «Арбузинська виправна колонія №83» від 29 жовтня 2020 року №319 /АТ «Про призначення проведення службового розслідування» розпочато службове розслідування за фактом надзвичайної події, яка мала місце 29 жовтня 2020 року близько 08 год. 50 хв. та виявлена в результаті огляду співробітниками оперативного відділу молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 .

Водночас, листом від 29 жовтня 2020 року №2.2/3195 / Ярн в.о. обов`язки начальника установи виконання покарань повідомив територіальне управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві про виявлення та вилучення у правій кишені кітеля форменого одягу ОСОБА_1 шкіряного чохла з поліетиленовим згортком із вмістом, зі слів останнього, коноплі.

Із згаданого листа слідує, що 29 жовтня 2020 року близько 08 год. 50 хв. на КПП №1 в приміщенні кімнати тривалих побачень №2 при проведенні догляду молодших інспекторів, які згідно наказу начальника установи заступали на добове чергування з 29 жовтня 2020 року по 30 жовтня 2020 року, оперуповноваженим оперативного відділу Казанніковим К. при проведенні неповного особистого догляду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ОСОБА_1 було виявлено та вилучено речовину рослинного походження сіро - зеленого кольору.

Згідно протоколу огляду від 29 жовтня 2020 року із додатком - фототаблицею (зображення №1- №20 та флеш - накопичувачем із відеозаписом слідчої дії), що складений слідчим Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Поповичем С.М. в присутності понятих, з участю спеціаліста, двох співробітників оперативного відділу ДУ «Арбузинська ВК №83» та безпосередньо ОСОБА_1 , оглянуто приміщення кімнати довготривалих побачень №2 ДУ «Арбузинська виправна колонія№83», що розташована за адресою:вул. Володимирська, 1 в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області.

В ході огляду виявлено та вилучено мобільний телефон чорно - синього кольору марки «Redmi» Xiaomi», предмет циліндричної форми у вигляді ковпачка (наперстка) в дерев`яному корпусі з металевою серцевиною з отвором та слідами нагару та згорток з полімерного матеріалу циліндричної форми діаметром 2,5 см, довжиною 6,5 см., у якому при розгортанні виявлено суху речовину зеленого кольору з характерним запахом коноплі, а також ряд документів, які проаналізовано судом вище.

Виявлені та вилучені речі упаковані та опечатані.

Протокол підписаний учасниками без зауважень.

Згідно висновку експерта №2153 від 06 листопада 2020 року із додатком- ілюстрованою таблицею надана на експертизу речовина рослинного походження у згортку з полімерного матеріалу є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, маса якого у висушеному стані становить 10,687 г.

На внутрішній поверхні наданого на експертизу предметі циліндричної форми у вигляді ковпачка (наперстка) в дерев`яному корпусі виявлено нашарування екстракту канабісу, який відноситься до особливо небезпечним наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Маса екстракту канабісу у висушеному стані становить 0,264 г.

При дослідженні цього висновку порушень ст. 101 КПК України судом виявлено не було, він відповідає вимогами ст. 102 того ж Кодексу щодо свого змісту, у той час як будь - яких відомостей, що стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта сторони, з метою спростування достовірності його висновків, суду не надавали.

Експертне дослідження проведено за наявності правової підстави - постанови уповноваженої особи - слідчого від 02 листопада 2020 року про призначення судової експертизи за експертної спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».

Тож, усі ці досліджені судом докази у їх сукупності, з урахуванням показань обвинуваченого, які за своєю суттю кореспондуються із ними, підтверджують обставини, що регламентовані ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення (часу, місця, способу й обставин його вчинення), винуватості обвинуваченого, форми його вини, мотивів і мети.

При цьому, усі процесуальні джерела доказів, як то, протоколи слідчих дій та висновок експерта, а так само й описані вище документи, зібрані у цілому із застосуванням належної правової процедури, позаяк, відповідні фактичні дані були одержані із належних процесуальних джерел, уповноваженим суб`єктом і у належному процесуальному порядку за наявності на те правових підстав.

Зокрема, досліджуючи надані стороною обвинувачення процесуальні документи, як то, постанова про призначення групи прокурорів від 30 жовтня 2020 року, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, клопотання про проведення огляду від 30 жовтня 2020 року, ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 листопада 2020 року, то суд виходив із того, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів учиненого правопорушення, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх ( рішення ЄСПЛ від 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії»).

Відповідно, вказані процесуальні документи свідчать про приводи і підстави початку досудового розслідування, визначають уповноважених на його здійснення суб`єктів в паралельно вказують на дотримання визначеного кримінальним процесуальним законом порядку провадження досудового слідства.

Постанови ж слідчого від 29 жовтня 2020 року, від 26 листопада 2020 року про визнання і долучення до кримінального провадження виявлених та вилучених під час огляду місця події доказів, його клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 30 жовтня 2020 року та відповідна ухвала слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 листопада 2020 року, а так само і квитанції про отримання на зберігання речових доказів вказують на набуття останніми відповідного статусу у цьому кримінальному провадженні і одночасно визначають правовий режим поводження із ними.

А будь - якого істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, під час здійснення досудового розслідування, а також доказів, що здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не виявлено і сторонами не доведено.

Стосовно версії сторони обвинувачення щодо придбання ОСОБА_1 наркотичного засобу через мережу Інтернет в м. Южноукраїнську, то суд вважає її такою, що не підтвердилась шляхом надання достатнього обсягу належних, допустимих і достовірних доказів.

Зокрема, згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24 листопада 2020 року із додатком - фототаблицею (зображення №1-№62 та відеозаписом слідчої дії, що міститься на флеш - накопичувачі), складеному слідчим Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві Попович С.М. з участю ОСОБА_1 , його захисника Гринишак М.М. та спеціаліста ОСОБА_7 , зафіксовано здійснення ряду фінансових операцій, у тому числі й зарахуванням коштів у сумі 2 300,00 грн. на банківську картку ОСОБА_1 , ряд текстових повідомлень з інших номерів телефону та скрін - шоти, зроблені на іншому мобільному телефоні і отримані через додаток «Viber», які містяться у належному ОСОБА_1 мобільному телефоні «Redmi», модель «М1901F7G».

Протоколом огляду речей і документів від 24 листопада 2020 року, що складений слідчим Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Попович С.М. з участю ОСОБА_1 , його захисника Гринишак М.М. та спеціаліста ОСОБА_7 , зафіксовано слідчу дію, як то, огляд належного ОСОБА_1 мобільного телефону «Redmi», модель «М1901F7G», вилучений в ході огляду місця події 29 жовтня 2020 року в приміщенні ДУ «Арбузинська виправна колонія №83», в ході якої установлено відомості про об`єкт огляду, ряд текстових повідомлень, що надійшли з номерів телефонів, відомості щодо зарахування коштів у розмірі 2 300,00 грн. на банківську картку ОСОБА_1 , з`єднання з абонентами, текстові повідомлення в додатках «WhatsApp», «Viber», фотозображення, зокрема, зробленими на іншому мобільному телефоні і містять зображення місцевості вулиць населеного пункту з позначенням стрілок на конкретні місця, які знаходяться в м. Южноукраїнську Миколаївської області, а також наявність доступу до банківської картки ОСОБА_1 через додаток «Privat24».

Проте, ці докази (протоколи слідчих дій) ані самі по собі, ані в сукупності не дають повного уявлення щодо перебігу подій та конкретного місця придбання обвинуваченим наркотичних засобів на території м. Южноукраїнська Миколаївської області і взагалі, що він придбавав саме той наркотичний засіб, що фігурує у цьому кримінальному провадженні.

Ці документи самі по собі і в сукупності фіксують лише факти наявності текстових повідомлень, фотозображень і здійснення фінансових операцій, однак, достовірно і безсумнівно не вказують на те, що обвинувачений через мережу Інтернет придбав наркотичний засіб - канабіс.

А висновок слідчого про те, що зараховані на банківську картку ОСОБА_1 кошти в сумі 2 300,00 грн. відповідають вартості придбаного ним же наркотичного засобу не ґрунтуються на доказовій базі, а тому є його власним припущенням.

При цьому, суд відмічає, що обвинувачений висунув свою версію щодо обставин придбання ним канабісу, як то, придбав його безоплатно у знайомого на ім`я ОСОБА_3 в смт. Арбузинка Миколаївської області.

Ця версія підтримувалась обвинуваченим як на стадії досудового розслідування, що випливає із протоколів слідчих дій, як то, огляду місця події та тимчасового доступу до речей і документів, так і на стадії судового розгляду.

Разом із цим, вона не спростована стороною обвинувачення шляхом застосування визначених КПК України засобів доказування і, більш того, не була перевірена слідством на стадії досудового розслідування.

Тож, питання щодо способу і місця придбання наркотичного засобу обвинуваченим має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Однак, сторона обвинувачення надала недостатню кількість доказів на підтвердження способу та місця придбання обвинуваченим наркотичного засобу, а сторона захисту, висунувши відмінну версію, взагалі їх не надала.

А для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Інакше кажучи, суд вважає, що версія обвинувачення не є доведеною згідно вказаного вище стандарту доказування, у той час, як версія захисту має право існування, але вона не перевірялась досудовим слідством із достатньою ретельністю і не спростована достовірно в суді.

Між тим, суд не може відкидати сам факт безоплатного придбання обвинуваченим наркотичного засобу, оскільки він визнається останнім, а сам факт зберігання і перевезення, апріорі, вказує на факт придбання, хоча й у версії, відмінній від версії сторони обвинувачення.

Тому суд, в силу ст. 26 КПК України, не будучи повноважним здійснювати розслідування тих чи інших обставин учинення кримінального правопорушення, вважає, що у цій справі є доведеним безоплатне придбання обвинуваченим наркотичного засобу у невстановленому в ході досудового розслідування місці та у невстановленої особи.

Тому за наслідками дослідження і аналізу ряду доказів у їх сукупності, що перебували у розпорядженні суду, як то, показань обвинуваченого, протоколів слідчих дій і висновку експерта, належить зробити висновок стосовно перебігу подій, як то, що 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 безоплатно придбав у невстановленому місці у невстановленої досудовим слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою у висушеному стані 10,687 г., без мети збуту, для особистого вживання, який, зберігаючи при собі у кишені форменого одягу разом з предметом циліндричної форми у вигляді ковпачка (наперстка) в дерев`яному корпусі з нашаруванням екстракту канабісу, 29 жовтня 2020 року, використовуючи громадський транспорт привіз до смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, без мети збуту, для особистого вживання, звідки, продовжуючи зберігати при собі, приніс за місцем своєї роботи - до ДУ «Арбузинська виправна колонія №83», не маючи мети збуту, для власного вживання, до виявлення співробітниками установи виконання покарань при особистому догляді перед зміною на добове чергування.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, сформованим у порядку ст. 94 КПК України, шляхом оцінки наданих у його розпорядження доказів, як кожного окремо, так і їх сукупності, у тому числі, їх обсягу, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за обставин, доведених стороною обвинувачення перед судом із дотриманням стандарту «beyond reasonable doubt», тобто, із таким ступенем достовірності доказів, за якого тягар доведення зі сторони обвинувачення суд визнає знятим, а установлені судом фактичні обставин, які дають повне уявлення щодо усіх ознак складу правопорушення, - доведеними.

Тому у світлі установлених фактичних обставин справи шляхом зіставлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню у цьому випадку, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України, так як він незаконно придбав, зберігав та перевозив наркотичні засоби без мети збуту.

Перевіряючи правильність кваліфікації кримінального правопорушення, суд, зокрема, ураховував, що незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних

речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю,

обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану

роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу,

привласнення знайденого.

Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні

дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних

засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у

володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у

будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці).

Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів,

психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно

від його тривалості.

Незаконне перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів полягає в умисному переміщенні

їх будь-яким видом транспорту в межах території України з

порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством.

Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх

аналогів чи прекурсорів слід відрізняти їх перенесення з одного

місця в інше, під час якого транспорт не використовується. Такі

дії мають розглядатись як зберігання цих засобів і речовин (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»).

Водночас, відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» канабіс та екстракт канабісу відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання, суд, відповідно до ч.1 ст. 65 КК України, враховує, у тому числі, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

В аспекті ступеня тяжкості учиненого кримінального правопорушення, суд ураховує, що воно відноситься до кримінальних проступків (ч.2 ст. 12 КК України), особливості й обставини його скоєння у даному, конкретному випадку, тобто форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, зокрема, що обвинувачений є співробітником установи виконання покарань, на території якої при собі зберігав наркотичний засіб.

В той час як обвинувачений раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, тривалий час проходив службу в установі виконання покарань, посередньо характеризується за місцем проживання і роботи, на час ухвалення цього вироку звільнений з ДУ «Арбузинська виправна колонія №83», має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, на обліках у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, на утримання неповнолітніх та непрацездатних осіб не має.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке, у свою чергу, виявляється у його відношенні до скоєного, як то, обвинувачений не перешкоджав слідству, давав показання, не намагався приховати предмети правопорушення, засудив свій вчинок.

Втім суд не погоджується із стороною обвинувачення про наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину, позаяк, це не знайшло свого підтвердження доказами в ході судового розгляду.

Зокрема, як вказав ВС ККС (постанова від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17), за наявності щирого каяття особи не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК.

Тобто передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

А із роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12, слідує, що активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Сам же по собі факт того, що ОСОБА_1 добровільно видав предмети правопорушення і давав показання не може свідчити саме про його активне сприяння розкриттю правопорушення, у той час, як особа, яка збула йому наркотичний засіб наразі невідома, а спосіб і місце його придбання достовірно не установлені.

Разом із цим обставин, які б обтяжували покарання, згідно ст. 67 КК України, суд також не установив.

Тож, покарання обвинуваченому належить призначити у межах санкції ч.1 ст. 309 КК України, з урахуванням положень ч.2 ст. 53 указаного Кодексу, як то, залежно від ступеня тяжкості учиненого правопорушення (зберігання на території установи виконання покарань особливо небезпечного наркотичного засобу, незначна тривалість правопорушення, відсутність будь - яких вагомих/незворотніх наслідків) та майнового його стану (обвинувачений на цей час не працевлаштований, на обліках в органах зайнятості населення не перебуває), за відсутності передумов застосуванням положень ст. 69, 69-1 КК України, у виді штрафу у його мінімальному розмірі, установленому санкцією ч.1 ст. 309 КК України.

При цьому суд виходив із наявних у нього дискреційних повноважень щодо призначення покарання і прийшов до висновку, що визначена його міра (вид і розмір) є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, як ним самим, так і іншими особами.

Як наслідок, визначене судом покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи,- воно має бути законним (несвавільним) і пропорційним, таким, щоб не становити надмірного тягаря для особи.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Та водночас про можливість належної соціалізації і допустиму репутацію обвинуваченого, з урахуванням його особи, свідчить характер вчиненого кримінального правопорушення, його поведінка до, під час та після учинення правопорушення та відсутність будь-яких непомірних наслідків для інтересів суспільства, які б безумовно превалювали над принципом поваги до свободи особистості і дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення більш суворого покарання у цьому випадку.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлений.

Арешт, накладений на речові докази у цьому провадженні на підставі ухвали слідчого судді, належить скасувати згідно ч.4 ст. 174 КПК України, одночасно вирішивши долю речових доказів згідно ст. 100 цього ж Кодексу.

При цьому, мобільний телефон слід повернути законному володільцю - ОСОБА_1 , так як у цій справі з мотивів, які окреслені вище, не доведено, що цей речовий доказ є засобом вчинення інкримінованого правопорушення.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі й запобіжні заходи, не застосовувались і підстав для їх застосування за цим вироком суд не установив.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення екстра, так як останні є документально підтвердженими у цій справі.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 100, 124, 126, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу, який належить стягнути на користь держави у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Запобіжний захід - не обирати.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп.

Арешт, накладений слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 листопада 2020 року на мобільний телефон фірми - виробника «Redmi» Xiaomi» моделі «M1901F7G»; IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із сім - картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , в корпусі чорно - синього кольору, в полімерному чохлі чорно - синього кольору, в якому міститься полімерна карта для сім- картки; предмет циліндричної форми у вигляді ковпака (наперстка) в дерев`яному корпусі з металевою серцевиною з отворами із слідами нагару та фрагменти полімерного прозорого сейф - пакету; згорток з полімерного матеріалу циліндричної форми діаметром приблизно 2,5 см, довжиною приблизно 6,5 см з подрібленою сухою речовиною рослинного походження зеленого кольору; копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , виданого 06.03.2010 року Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області з копією картки фізичної особи- платинка податків ОСОБА_1 на 1 арк.; копію довідки ВГІРФО УМВС України в Миколаївській області про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_1 від 29.01.2010 року на 1 арк. ; копію витягу з наказу ДУ «Арбузинська ВК№83» від 25.03.2013 року №15 о/с про призначення ОСОБА_1 на 1 арк.; копія посадової інструкції молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Арбузинська ВК №83» від 07 вересня 2017 року на 4 арк. - скасувати.

Речовий доказ - мобільний телефон фірми - виробника «Redmi» Xiaomi» моделі «M1901F7G»; IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із сім - картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , в корпусі чорно - синього кольору, в полімерному чохлі чорно - синього кольору, в якому міститься полімерна карта для сім - картки - повернути ОСОБА_1 .

Речові докази - предмет циліндричної форми у вигляді ковпака (наперстка) в дерев`яному корпусі з металевою серцевиною з отворами із слідами нагару та фрагменти полімерного прозорого сейф - пакету та згорток з полімерного матеріалу циліндричної форми діаметром приблизно 2,5 см, довжиною приблизно 6,5 см з подрібленою сухою речовиною рослинного походження зеленого кольору (канабіс) - знищити.

Речові докази - копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , виданого 06.03.2010 року Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області з копією картки фізичної особи- платинка податків ОСОБА_1 на 1 арк.; копія довідки ВГІРФО УМВС України в Миколаївській області про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_1 від 29.01.2010 року на 1 арк. ; копія витягу з наказу ДУ «Арбузинська ВК№83» від 25.03.2013 року №15 о/с про призначення ОСОБА_1 на 1 арк.; копія посадової інструкції молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Арбузинська ВК №83» від 07 вересня 2017 року на 4 арк. - залишити в матеріалах цієї справи.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч.2 ст. 126 КПК України сторони кримінального провадження та експерт мають право оскаржити вирок в частині визначення розміру процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.В. Явіца