Рішення № 95088356, 22.02.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5618/20

Провадження №2/944/761/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Білецької М.О.

з участю секретаря Хархаліс Л.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , з участю органу опіки та піклування Яворівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у їх вихованні,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2020 позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 за участю Яворівська районна державна адміністрація Львівської області, як орган опіки і піклування, в якому просив: зобов`язати ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_3 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із їхніми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визначити спосіб його участі у вихованні дітей шляхом встановлення графіку побачень: у перший тиждень місяця з 19:00 год. п`ятниці до 16:00 год. неділі з можливістю відвідування дітьми місця проживання позивача, його батьків (бабусі та дідуся) за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності їх матері, визначивши місце передачі дітей – адресу проживання відповідачки: с.Віжомля Яворівського району Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.05.2009 між позивачем та відповідачкою було зареєстровано шлюб, й якому народилось двоє дітей, дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 17.09.2012 шлюб між сторонами розірвано. В подальшому рішенням Яворівського районного суду Львівської області з позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі ј частки із всіх видів заробітку, починаючи з 10.02.2011 і до її повноліття. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04.10.2011, зміненого рішенням Апеляційного суду Львівської області від 22.03.2012 з позивача стягнуто аліменти на утримання сина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 400 грн., щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

З моменту розлучення у позивача з відповідачкою почались непорозуміння щодо його участі у вихованні дітей та побачень з ними. Всі спроби позивача мирним шляхом врегулювати даний спір призводить лише до конфліктів, оскільки відповідачка перешкоджає йому бачитись з дітьми, не бажає його присутності та штучно створює такі обставини, через які позивач не може нормально зустрічатись з дітьми. Просить позовом задовольнити.

Ухвалою від 23.12.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого судового розгляду.

13.01.2021 відповідач ОСОБА_4 скерувала до суду відзив на позовну заяву в якому вказує, що твердження позивача щодо вчинення з її сторони перешкод у спілкуванні з дітьми є повністю надуманими позивачем. Після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_3 вперше приїхав до сина через три роки після його народження. Після цього позивач час від часу приїжджав на побачення з дітьми: на їхні дні народження та на свято Миколая і то не завжди. Останній раз ОСОБА_3 бачився з дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 18 грудня 2018 року. Під час останнього побачення, як і в попередні рази, жодних сварок, конфліктів чи будь-яких інших непорозумінь не було. Також нею не створювалось і створюється жодних перешкод в побачені, спілкуванні та вихованні батьком ОСОБА_3 своїх дітей. Навпаки, вона створювала відповідні та належні умови під час таких рідкісних побачень батька з дітьми, залишила їх наодинці, як і її батьки не втручались в процес їх спілкування. Також вона не створювала жодних перешкод у спілкуванні з дітьми батькам позивача ОСОБА_3 у спілкуванні з своїми онуками. Відтак просить в задоволенні позову відмовити.

22.01.2021 представник позивача – адвокат Сибаль О.Б. скерував до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що протягом усього періоду проживання позивача окремо від дітей, відповідачкою постійно чиняться перешкоди у побаченні, спілкуванні та вихованні позивачем своїх дітей. Коли позивач намагається зв`язатись із відповідачкою, остання нерідко взагалі не піднімає від нього слухавки. Коли все ж таки вдається зв`язатись по телефону, відповідачка зазвичай розпочинає сварку, не бажає домовитись про побачення позивача з дітьми та кидає слухавку. Просить позов задовольнити.

05.02.2021 представник позивача – адвокат Сибаль О.Б. скерував до суду заяву, в якій просить уточнити позовні вимоги, а саме: зобов`язати ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_3 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із їхніми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначити спосіб його участі у вихованні дітей шляхом встановлення графіку побачень: протягом першого місяця по 4 (чотири) години у першу, третю суботи місяця та другу, четверту неділі місяця з 12:00 год. до 16:00 год., а надалі по 6 (шість) годин у першу, третю суботи місяця та другу, четверту неділі місяця з 12:00 год. до 18:00 год. з можливістю відвідування дітьми місця проживання позивача, його батьків (баби та діда дітей) за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності їх матері, ОСОБА_4 , визначивши місцем передачі дітей – адресу проживання відповідачки: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 11.02.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явився, однак його представник – адвокат Сибаль О.В. уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явилася, однак її представник – адвокат Варениця В.С. позовні вимоги визнав частково та просив встановити графік побачення ОСОБА_3 відповідно до уточнених позовних вимог. Проти зобов`язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 заперечує в повному обсязі, оскільки відповідачка жодного разу не перешкоджала позивачу в спілкуванні з дітьми. Крім цього звертають увагу на те, що в матеріалах справи немає жодних доказів того, що відповідачка ОСОБА_4 чинить перешкоди у спілкуванні позивача з дітьми.

Представник третьої особи - Яворівської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, при ухваленні рішення просить врахувати їх висновок «Про способи участі ОСОБА_3 у вихованні його малолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, що сторони не оспорюють.

Від спільного подружнього життя з відповідачкою у них народилося двоє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 17.09.2012 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 10.03.2011 вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 10 лютого 2011 року.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04.10.2011 вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 400 гривень, але не менше як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 вересня 2011 року і до повноліття дитини.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 22.03.2012 вирішено апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2011 року в частині вказівки про стягнення аліментів не менше 30% прожиткового мінімуму скасувати, в решті рішення суду залишено без змін.

З 2012 року і по теперішній час діти проживають разом з матір`ю, що сторони не оспорюють.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Логічним підтвердження цієї статті Конституції є ст.141 СК України, якою визначені рівні права та обов`язки батьків щодо дитини. Статтею 242 ЦК України зазначено, що батько і мати є законними представниками дитини, а тому усі права дитини здійснюються опосередковано через батьків та за їх участю. Рівність батьків дозволяє в повній мірі гармонійно врахувати інтереси дитини та задовольнити усі її потреби.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку Яворівської районної державної адміністрації Львівської області №199/15 від 02.02.2021 «Про способи участі ОСОБА_3 у вихованні його малолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » орган опіки та піклування вважає за доцільне встановити наступний порядок побачень та спільного проведення часу та спілкування ОСОБА_3 з його малолітніми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : протягом першого місяця після прийняття рішення органу опіки та піклування по 4 години за домовленістю сторін для налагодження взаємного контакту батька з дітьми, а надалі по 6 год. у першу, третю суботи місяця та другу, четверту неділі місяця з 12:00 год. до 18:00 год. без присутності матері дітей - ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Суд на підставі даних про особу батька, який бажає брати активну участь у вихованні дитини, вважає, що побачення мають носити систематичний характер,

Згідно частин 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтресами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANTv. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Таким чином суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 в частині визначення способу участі у вихованні дітей є підставними та підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про усунення перешкод позивачу у спілкуванні з дітьми то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особи у здійсненні нею свого права.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Як вбачається із відповідей ОСОБА_3 у заяві свідка від 20.01.2021, останній зазначає, що востаннє бачився із дітьми ще у 2018 році, оскільки відповідачка після цього не дозволяла бачити дітей, коли він телефонує, вона не піднімає слухавку, коли приїжджає особисто, то остання не впускає навіть на подвір`я, обмежує час у їх спілкуванні, забороняє гуляти за межами подвір`я, сідати дітям в його авто та їхати в м.Новояворівськ для спільних прогулянок містом.

Однак, як встановлено судом в судовому засіданні, окрім відповідей в заяві свідка, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми.

Будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідачка ОСОБА_4 створює перешкоди ОСОБА_3 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із їх дітьми, матеріали позовногї заяви не містять.

Натомість як вбачається із відповіді Яворівської РДА у Львівській області №6 від 11.01.2021 на адвокатський запит представника відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , не звертався до органу опіки та піклування Яворівської РДА із заявою з приводу вчинення зі сторони його дружини ОСОБА_4 перешкод у виконанні ним своїх батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , 2009 року народження та ОСОБА_6 , 2011 року народження.

З відповіді Яворівського ВП ГУНП у Львівській області Адв-2/03/53 від 13.01.2021 на адвокатський запит представника відповідача ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , з заявами (зверненнями, повідомленнями, тощо) з приводу вчинення будь-яких протиправних дій з боку колишньої дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_2 в період часу з 01 грудня 2017 року по даний час не звертався.

Таким чином суд приходить до висновку, що заявлена вимога позивача ОСОБА_3 про зобов`язання ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_3 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із їх дітьми: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до задоволення не підлягає, оскільки висловлені відповідачкою заперечення проти запропонованого позивачем способу участі у вихованні дітей, у тому числі і у відзиві на позовну заяву, не мають ознак протиправності з боку матері дитини, а є причиною спору, що виник між батьками щодо участі у вихованні дитини та спілкуванні, який вирішується судом.

Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у поставної від 11.11.2020 в справі 753/18670/15-ц.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України із відповідача підлягають стягненню в користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Оскільки позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, то понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати (судовий збір) підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 420 гривень 40 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Встановити спосіб участі батька дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні дітей шляхом встановлення графіку побачень, а саме: протягом першого місяця по 4 (чотири) години у першу, третю суботи місяця та другу, четверту неділі місяця з 12:00 год. до 16:00 год., а надалі по 6 (шість) годин у першу, третю суботи місяця та другу, четверту неділі місяця з 12:00 год. до 18:00 год. з можливістю відвідування дітьми місця проживання позивача, його батьків (баби та діда дітей) за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності їх матері, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначивши місцем передачі дітей – адресу проживання відповідачки: АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок сплаченого позивачем судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.02.2021.

Позивач: ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

житель

АДРЕСА_1 .

ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

жителька

АДРЕСА_2 .

РНОКПП НОМЕР_2 .

За участю: органу опіки та піклування -

Яворівської районної державної адміністрації,

юридична адреса: м.Яворів Львівської області,

вул.І.Франка, 8.

ЄДРПОУ 04055883.

Суддя Білецька М.О.