Вирок № 9508813, 18.05.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-117/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Сопяненко Н.В., адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шостка Сумської області, українця, громадянина України, з середньо-спецальною освітою, водія ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат», одруженого, невійськовозобовязаного, мешкаючого АДРЕСА_1, не судимого.

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 вч инив злочин за слідуючих обставин.

26.12.2009 близько 10 год. 00 хв. він, керуючи на підставі шляхового листа автомобілем МАЗ -54329, д.н. 50-65 СІА з причепом АЦПТ 11 (бочка), д.н. 034-88 СВ (власник ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат»), рухався по вул.. Першотравнева в с. Кровне Сумського району в напрямку смт. Хотінь. В районі будинку № 5 при здійсненні обїзду припаркованого біля правого краю проїжджої частини автомобіля ВАЗ 21093, д.н. НОМЕР_1, зневажив безпекою дорожнього руху, відволікся від керування транспортним засобом, не витримав безпечного бокового інтервалу, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, який в порушення пункту 4.14. г ПДР України затримався і зупинився на проїзній частині біля водійських дверей свого автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді „Закритий перелом середньої третини правого стегна зі зміщенням. Забій, садни лівого колінного суглобу. Забійна рана лобної ділянки голови, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 120 від 19.02.2010 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Керуючи автомобілем МАЗ - 54329, державний номер 50-65 СІА, з причепом АЦПТ 11 (бочка), д.н. 034-88 СВ, ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України (затверджених постановою КМ України від 10.10.01р. № 1306, введених в дію з 01.01.02р.), передбачених пунктами:

п. 2.3.б Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

13.1. Водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

п. 13.3 Під час обгону, випередження, обїзду перешкоди чи зустрічного розїзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

п.1.3 "Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, також бути взаємно ввічливими;

п. 1.5 "Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків"

Допущені ОСОБА_4 порушення пунктів 13.1, 13.3, 1.3, 1.5 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не визнав повністю та суду пояснив, що 26.12.2009 року приблизно о 10-00 годині, він, керуючи службовим автомобілем МАЗ 54329, д.н. 50-65 СІА з причепом АЦПТ 11 (бочка), д.н. 034-88 СВ, згідно шляхового листа рухався по маршруту «Шостка ГМК Кіндратівка». Рухався по вул.. Першотравнева в с. Кровне Сумського району. Проїзна частина знаходилася в опадах туману, середньої інтенсивності. Проїзна частина була вкрита прикатаним снігом. На його автомобілі були ввімкнені габаритні вогні та ближнє світло фар. Швидкість руху автомобіля складала приблизно 30-35 км/год. Попереду його автомобіля на відстані приблизно 70-80 метрів рухався автомобіль ВАЗ-2109, швидкість якого була приблизно такою ж. Потім він побачив, що вказаний автомобіль ВАЗ зупинився біля правого краю використовуваної(накатаної) проїзної частини. Під час зупинки водій ВАЗа ніяких сигналів не подавав. Він зменшив швидкість руху приблизно до 7 км/год і почав подавати звукові та світлові сигнали водію автомобіля ВАЗ, з метою попередження вказаного водія, що буде здійснювати об'їзд його автомобіля зліва. В цей час відстань до автомобіля ВАЗ складала близько 45 метрів і потроху зменшувалася, він продовжував рухатися з тією ж швидкістю. Коли відстань до даного автомобіля становила близько 30 метрів, з нього вийшов пасажир з переднього пасажирського місця та водій. Пасажир пішов не оглядаючись, а водій також пішов в тому ж напрямку, обійшовши автомобіль попереду, вийшов на праве узбіччя трохи далі правого зрізу автомобіля. В цей час відстань між автомобілями становила близько 4-5 метрів. В цей час водій ВАЗа подивився в його бік, і повернувшись до передньої частини свого автомобіля почав щось кивати руками, розводячи їх та піднімаючи догори. Він у відповідь кивнув йому, що зможе безпечно об'їхати його автомобіль не переміщуючи його з місця. Він бачив, що водій ВАЗа залишився стояти перед передньою частиною автомобіля ВАЗ. Проїзна частина в даному місці досить вузька. Він зорієнтувався та вирішив, що зможе безпечно об'їхати даний автомобіль і почав маневр. При цьому швидкість руху автомобіля складала близько 5 км/год. Боковий інтервал між кабіною тягача та передньою частиною автомобіля ВАЗ складав близько 1.5 метрів, а далі інтервал під час проїзду зменшувався. Проїжджаючи передньою частиною рівень передньої частини автомобіля ВАЗ та пішохода, він бачив через лобове скло та дверне, що останній стояв нерухомо. Він стверджує, що був впевнений, що пішохід буде стояти доки він не закінчить маневр об'їзду. Коли кабіна проминула рівень вказаного пішохода, він втратив пішохода з виду, оскільки дивився вперед автомобіля через лобове скло, а не в праве зовнішнє бокове дзеркало так як в цей час лівою частиною автомобіля він рухався по засніженому узбіччі. Потім він почав вивертати кермо вправо і в цей час, подивившись в зовнішнє праве дзеркало заднього виду помітив, що вищезазначений пішохід перебуває в районі ведійських дверей автомобіля ВАЗ і в районі переднього мосту напівпричепа. Як він там опинився він не бачив. Пішохід стояв спиною до нього і трохи нахилився вперед. Він застосував міри екстреного гальмування та зупинив автомобіль, вийшов з автомобіля і підійшов до даного пішохода. В цей момент пішохід на лівому боці лежав на проїзній частині навпроти водійських дверей його автомобіля. З його голови йшла кров. Він взяв автомобільну аптечку і надав постраждалому медичну допомогу. Не дивлячись на невизнання вини самим підсудним його вина в інкримінованому йому злочині доведена добутими і вивченими в судовому засіданні доказами. Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 26.12.2009 приблизно о 10.00 год. він керуючи автомобілем ВАЗ-2109, д.н. ВМ НОМЕР_1, рухався по с. Кровне, Сумського р-ну по вул. Першотравневій. Потім він зупинився біля будинку № 5 на вказаній вулиці, біля правого краю використовуваної (накатаної) проїзної частини. В цей час позаду нього рухався автомобіль МАЗ (молоковоз), з напівпричепом. Пасажир ОСОБА_5 вийшов з автомобіля і пішов до вказаного будинку. Він вийшов з свого автомобіля і став біля водійських дверей. В цей час автомобіль МАЗ вже почав маневр об'їзду і рухався на дуже малій відстані від автомобіля ВАЗ. Він відійти не встиг і прижався лівим боком до свого автомобіля. Раптом відчув удар в праву частину голови, від якого впав під колеса автомобіля МАЗ. Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 26.12.2009 року приблизно в 10.00 год. він знаходився в якості пасажира в автомобілі ВАЗ- 21093, яким керував ОСОБА_2 Приїхали вони на вул.. Першотравневу, с. Кровне, Сумського р-ну та зупинилися біля правого краю проїзної частини біля будинку № 5. Далі він вийшов з автомобіля і попрямував до вищевказаного будинку. При виході з автомобіля він побачив, що позаду від їхнього автомобіля рухається автомобіль МАЗ. Далі рух автомобіля МАЗ він не спостерігав, а лише чув, як при приближенні даний автомобіль перемкнув КПП на нижчу передачу і не зупиняючись почав маневр об'їзду автомобіля ВАЗ. В цей час він знаходився спиною до проїзної частини і почув звук удару. Обернувшись він ОСОБА_2 не бачив, а побачив, що МАЗ зупинився. Обійшовши автомобіль ВАЗ він побачив, що ОСОБА_2 лежав на проїзній частині в районі водійських дверей автомобіля ВАЗ, а ліві задні двері автомобіля були пошкоджені. Крім того вина підсудного стверджується:

- протоколом огляду місця події та схемою до нього, в якому зафіксована слідова обстановка місця ДТП, розміщення автомобілів, траєкторія руху автомобіля МАЗ, розміщення пятна бурого кольору (а.с. 5-10);

- протоколом огляду автомобіля ВАЗ 2109, д.н. ВМ НОМЕР_1, відповідно якого в результаті ДТП на ньому утворилися пошкодження, у вигляді деформації задньої лівої двері автомобіля (а. с. 11);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю водія ОСОБА_4, в якому зазначено маршрут та траєкторію руху автомобіля, його швидкість, механізм зближення пішохода та автомобіля (а. с. 42-46);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого ОСОБА_2, в якому зазначено маршрут та траєкторію руху автомобіля, місце зупинки, механізм зближення пішохода та автомобіля, місце наїзду (а.с. 31-33);

- висновком судово-медичної-криміналістичної експертизи № 70 від 23.02.2010, відповідно до якого на курточці потерпілого виявлено сліди з накладенням грунту, які могли виникнути при обертанні колеса автомобіля при ДТП (а.с. 60-68);

- висновком судово-медичної експертизи № 120 від 19.02.2010, відповідно до якого ступінь тяжкості отриманих потерпілим ОСОБА_2 при ДТП пошкоджень кваліфікується, як тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с. 71-75);

- висновком судово-автотехнічної експертизи № 25 від 10.03.2010 р., відповідно якого в діях водія автомобіля МАЗ-54329, д.н. 50-65 СІА ОСОБА_4 є невідповідність вимогам пунктів 13.1, 13.3 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП (а.с. 81-93).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Невизнання вини підсудним суд розцінює, як обраний ним спосіб захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності за допущені ним порушення правил дорожнього руху.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує: за ст. 286 ч. 1 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_2

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, позитивні характеристики на нього з місця роботи та проживання, те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше.

Помякшуючих та обтяжуючих обставин суд не вбачає.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства шляхом призначення виправних робіт за місцем роботи, без додаткової міри покарання, оскільки в даному випадку не було грубого порушення правил дорожнього руху. До того ж поведінка потерпілого в даній ситуації сприяла настанню таких наслідків.

Прокурором заявлений цивільний позов на суму 1493,82 грн. про стягнення з підсудного витрат за лікування потерпілого ОСОБА_2 в умовах стаціонару. Суд вважає, що позов прокурора підлягає повному задоволенню, оскільки в суді доведено, що внаслідок злочинних дій підсудного потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні і лікувальна установа понесла на його лікування витрати в загальній сумі 1493,82 грн., які підтверджені наданим розрахунком.

Крім того, потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування з підсудного та ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» матеріальних витрат в розмірі 3633,56 грн. моральної шкоди в розмірі 15000 гривень та витрат понесених ним на надання юридичної допомоги в розмірі 1000 грн.

При вирішенні питання цивільного позову суд приймає до уваги ту обставину, що між ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» та ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 05.02.2009 року був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і ця страхова компанія була залучена судом в якості цивільного співвідповідача по даній справі. Також суд бере до уваги і ту обставину, що підсудний вчинив злочин при виконанні службових обовязків, а тому відповідальність повинен нести власник джерела підвищеної небезпеки, тобто ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат».

Суд вважає, що відповідно до ст. 1166 ЦК України цивільний позов в частині матеріальних витрат підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки в суді доведено, що внаслідок ДТП з вини підсудного потерпілому заподіяні матеріальні збитки в зазначеному ним розмірі, що підтверджуються наданими ним доказами. Тому у відшкодування шкоди, на підставі зазначеної вище норми цивільного кодексу та ст.. 22, 23 Закону України «про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на користь потерпілого необхідно стягнути 3123 гривні 56 копійок з страхової компанії та 510 гривень з ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» у відшкодування матеріальної шкоди.

Суд вважає, що внаслідок ДТП потерпілому заподіяна і моральна шкода, він отримав травму, переніс фізичний біль, втратив заробіток, в звязку з чим змушений пристосовуватися до нових умов життя, а тому він дійсно переносив моральні страждання. Разом з тим, зважаючи на те, що вчинений неумисний злочин, приймаючи до уваги, що отриманню травми сприяла і необережність самого потерпілого, виходячи із вимог розумності і справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 12000 грн. і ця сума повинна бути стягнута на підставі ст.. 23 ЦК України та ст.. 22, 23 Закону України «про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Тому на підставі цих норм закону, у відшкодування моральної шкоди, зі страхової компанії слід стягнути 2550,00 гривень, а з ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» - 9450,00 гривень.

Також з нього слід стягнути і витрати потерпілого на юридичні послуги 1000,00 гривень.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст.. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи терміном на 2 (два) роки з утриманням з його заробітної плати в доход держави по 20% щомісячно.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Сумського міського фінансового управління витрати понесені лікувальним закладом «Сумська міська клінічна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1493,82 грн. із зарахуванням на рахунок: р/р 31417544600002, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 23636315.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення авто технічної експертизи № 25 від 10.03.2010 року у розмірі 1407 гривні 60 копійок, з зарахування на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Стягнути з ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» на користь ОСОБА_2 510,00 гривень у відшкодування матеріальних витрат, 9450,00 гривень у відшкодування моральної шкоди та 1000 гривень у відшкодування витрат, повязаних з наданням юридичної допомоги, і всього на суму 10960,00 гривень.

Стягнути з ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»на користь ОСОБА_2 3123 гривні 56 копійок у відшкодування матеріальних витрат та 2550 гривень у відшкодування моральної шкоди, і всього на суму 5673 гривень 56 копійок.

Речові докази: одяг та взуття потерпілого ОСОБА_2, що знаходяться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_2 залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Б.М. Клочко