Рішення № 95087540, 23.02.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6728/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 18.11.2010 року у розмірі 11128,25 грн., з яких 11078,25 грн. заборгованість за тілом кредиту; 50,00 грн. нарахована пеня, а також судові витрати по сплаті судового збору. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредиту, що є предметом позовних вимог.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.11.2020 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У зв`язку із отриманням відповідачем копії ухвали та позовної заяви з додатками лише 20.01.2021 року, ухвалою суду від 20.01.2021 р. строк розгляду справи продовжено.

У вказаний строк відповідач не подала відзив на позовну заяву, поважних причин такого суду не повідомила.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 18.11.2010 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви б/н та відкриття карткового рахунку з кредитним лімітом за платіжною карткою кредитка Універсальна з лімітом 3000,00 грн.

Крім цього, 18.11.2010 р. ОСОБА_1 також підписала довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка «Універсальна» 55 днів пільгового періоду, у якій власним підписом підтвердила, що ознайомлена із умовами кредитування, зокрема із нарахуванням процентів, комісії, пені, штрафів, а також термін внесення щомісячних платежів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому Кредитним договором.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 18.11.2010 року, станом на 20.09.2020 року така становить 11128,25 грн., з яких 11078,25 грн. заборгованість за тілом кредиту; 50,00 грн. – нарахована пеня.

Відтак, судом встановлено, що відповідачем порушено умови кредитного договору б/н від 18.11.2010 року в частині своєчасного повернення кредиту, а тому суд приходить до висновку, що Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» правомірно заявлені вимоги про стягнення із ОСОБА_1 , як боржника, заборгованості по кредитному договору б/н від 18 листопада 2010 року, що підтверджується наданими позивачем розрахунками, які долучено до матеріалів справи.

Відповідач не подала суду свого розрахунку заборгованості, а також заперечень щодо нарахованої суми боргу за тілом кредиту та за нарахованою пенею, а тому суд приймає до уваги поданий позивачем розрахунок заборгованості, правомірність якого підтверджується довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна».

Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь банку 11078,25 грн. заборгованості за тілом кредиту та 50,00 грн. – нарахована пеня.

Таким чином, позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 підлягає до задоволення та суд присуджує стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18.11.2010 року на загальну суму 11128,25 грн.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при поданні позову до суду пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. 509, 526, 549, 610, 615, 627, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., /ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 / на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» /ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО №305299/ заборгованість у розмірі 11128 /одинадцять тисяч сто двадцять вісім/ гривень 25 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , /ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 / на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» /ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО №305299/ понесені судові витрати в розмірі 2102,00 /дві тисячі сто дві/ гривні.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.

Текст рішення суду складений 23 лютого 2021 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.