Рішення № 95087037, 09.02.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/7643/18

пр. № 2/336/199/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Жупанової І.Б., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача в інтересах та від імені АТ КБ «ПриватБанк» 11.12.2018 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із зазначеним позовом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 березня 2007 року ОСОБА_2 уклав договір №ZPO0AE00000390 та отримав кредит у розмірі 30 519,13 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.03.2012р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач по справі – ОСОБА_1 .

Позивачем 25.06.2017 року була направлена претензія кредитора до П`ятої запорізької державної нотаріальної контори. 15.09.2017 року Позивачем було отримано відповідь П`ятої запорізької державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».

28.10.2017 р. до спадкоємця- ОСОБА_1 , було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але відповідачем ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті за вказаним договором заборгованість становить 10315,28 доларів США, які позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати на сплату судового збору.

Після скасування постановою Верховного суду рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанової І.Б. від 11.10.2019 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2020 року позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 13.05.2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено, а ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно автоматизованого розподілу справу передана у провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанової І.Б..

Відповідачу поштова кореспонденція була направлена на адресу зареєстрованого місця проживання, вказаного у позовній заяві. До суду повернулись конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», «адресат не проживає за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання». Заяви та клопотання до матеріалів справи від відповідача не надходили.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, суд виходить з такого.

Частина 1 ст. 223 ЦПК України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а частиною четвертою цієї статті передбачається право суду на постановлення заочного рішення (на підставі наявних у справі даних та доказів) у разі повторної неявки відповідача, повідомленого належним чином.

В зв`язку з повторною неявкою відповідача, що повідомлений належним чином про час і місце слухання справи, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних і доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений, суд постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав в повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитом не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» 07.03.2007 року було укладено кредитний договір №ZPO0AE00000390 відповідно до якого банк зобов`язується надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу банка на строк з 07 березня 2007 року по 07 березня 2012 року включно, у вигляді кредиту у розмірі 30 519,13 доларів США, з метою купівлі автомобіля.

06.07.2007 року ОСОБА_2 придбав автомобіль Mercedes –Benz, модель: SPRINTER 313CDI, рік випуску 2000, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу (номерного агрегата) реєстраційний № НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Станом на дату смерті позичальника заборгованість перед банком за кредитним договором становить 10315,28 доларів США, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного:

-10315,28 доларів США – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України представник позивача просить стягнути заборгованість із ОСОБА_2 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На виконання вимог ст.1282 ЦК України, позивачем 25.06.2017 року була направлена претензія кредитора до П`ятої запорізької державної нотаріальної контори. 15.09.2017 року Позивачем було отримано відповідь П`ятої запорізької державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».

28.10.2017 р. до спадкоємця - ОСОБА_1 , було направлено лист-претензію, згідно з яким позивач пред`явив свої вимоги, але відповідачем ніяких дій не було виконано.

До позовної заяви представником позивача було надана копія паспорту ОСОБА_2 , в якому наявна відмітка Шевченківського районного відділу Запорізького міського Управління УМВС України в Запорізькій області від 21.06.2001 року, яка свідчить про місце реєстрації померлого за адресою: АДРЕСА_1 .

Також представником позивача надано копію паспорту ОСОБА_1 ,в якому наявна відмітка Шевченківського районного відділу Запорізького міського Управління УМВС України в Запорізькій області від 21.06.2001 року про місце реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом досліджено відповідь Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, відповідно до якої за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 буд зареєстрований у період з 21.06.2001 по 12.01.2012 року, тобто на момент смерті спадкодавця ОСОБА_1 вже було знято з реєстрації за вказаною адресою.

Судом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходилась цивільна справа №0827/2-690/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу по кредиту та звернення стягнення на майно. Рішенням суду від 18.03.2011 року по справі було задоволено позов та звернуто стягнення на предмет іпотеки – будинок АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Авал» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-15/1351-35 від 12.09.2006 року загальний розмір якої складає 166 973,72 грн., за кредитним договором № 014/17-46/765-55 від 13.08.2008 року загальний розмір якої складає 359881,79 грн., а всього 526855,51 грн..

Відповідно до Інформаційної довідки №221193784 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 21.08.2020 року житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, 25.10.2011 року.

Тобто, після смерті ОСОБА_2 житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 не входив до спадкового майна, адже належав на праві приватної власності ОСОБА_3 , про що внесено запис від 28.10.2011 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 06.12.2019 року було задоволено клопотання представника АТ КБ «ПриватБанк» та витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» інформаційну довідку про наявність зареєстрованого нерухомого майна на ім`я ОСОБА_2 , витребувано від Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів інформаційну довідку про те чи є власником земельної ділянки ОСОБА_2 , витребувано від Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області інформаційну довідку про зареєстровані транспортні засоби на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до наданої відповіді Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області станом на 31.12.2012 року відомості щодо земельних ділянок, які зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 відсутні.

Відповідно до відповіді наданою ТОВ ЗМБТІ надати запитувану інформацію не має можливим.

Судом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходилась цивільна справа №0827/2-2475/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення. Рішенням суду від 16.11.2011 року по справі було задоволено позов та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPO0АЕ00000390 від 07.03.2007 року в сумі 11563,81 доларів США, звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль Mercedes –Benz, модель : SPRINTER 313CDI, рік випуску 2000, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова\шасі: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк».

Судом встановлено також, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходились матеріали цивільної справи №0827/2-1289/2012 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффафйзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу по кредиту, в якому 07.03.2012 року судом зроблено відповідний запит до адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС України Запорізької області, який 27.03.2012 року надав суду інформацію про те, що на теперішній час відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

На запит суду надійшла відповідь з Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, щодо місця реєстрації ОСОБА_2 , відповідно до якої останній був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

А також, відповідно до відповіді Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 30.09.2020 року щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , останній дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично не проживає за вказаною адресою.

Представником позивача надано Інформаційну довідку №243547353 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 09.02.2021 року з якої вбачається, що житловий будинок що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на праві приватної власності належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, 1591 від 29.12.2011 року, про що зроблено відповідний запис 17.01.2012 року. Після чого, 20.10.2016 року відбулась державна реєстрація права приватної власності на 1/2 частки вказаного житлового будинку, власником якої є ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 465 від 20.10.2016 року та 1/2 частка вказаного житлового будинку, власником якої є ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 464 від 20.10.2016 року.

З матеріалів спадкової справи №284 за 2017 рік, заведеною П`ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що справа була заведена на підставі претензії кредитора, оскільки ніхто зі спадкоємців померлого до нотаріуса не звертався.

Відповідно до відповіді наданої Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 02.12.2020 року, було повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 192/2761/14 (провадження 61-4724св18).

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку про те, що у разі неотримання від спадкодавця у спадщину майна, або відсутності спадкового майна особа не набуває статусу спадкоємця, і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна на день його смерті (спадкового майна), вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №320/6489/16-ц.

Встановивши зазначені фактичні обставини обставини та перевіривши їх доказами, судом не встановлено, наявність спадкового майна у спадкодавця, позивачем не доведено його наявність на день смерті боржника, а в разі його наявності, позивач мав би довести, яке саме майно прийняв у спадок відповідач та яка його вартість.

Зазначене унеможливлює стягнення з відповідача заявлених позивачем грошових коштів, оскільки суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 , будучі боржником позивача, не залишив після своєї смерті, крім боргів, будь-яке майно у спадщину, а, відтак, відсутні підстави для відповідальності за цим позовом сина померлого боржника, який не є спадкоємцем померлого в розумінні ст. 1216 ЦК України.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для стягнення боргу за кредитом спадкодавця, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.12,13,81,265,268, 280 281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1281-1282 ЦК України суд -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.Б. Жупанова