Ухвала суду № 95073389, 23.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6318/20

УХВАЛА

23 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, мотивоване тим, що справа потребує з`ясування всіх обставин, надання пояснень та обґрунтувань стосовно доводів відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про те, що вони не належать до перерахованих категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Положеннями частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справ за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 кодексу. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відтак, обов`язок суду здійснити всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення ( не проведення) судового засідання.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ( ч. 2 статті 76 КАС України) Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У зв`язку з цим, суд звертає також увагу на висновки Європейського суду з прав людини в аспекті доводів заявника, де у рішеннях по справах Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) та Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) суд зазначив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, які не несуть певної складності.

Позивач у клопотанні зазначає, що необхідність проведення підготовчого засідання ( загального позовного провадження) пов`язується з необхідністю з`ясувати ряд питань, які неможливо вирішити при спрощеному позовному провадженні. Також ним буде подано ряд клопотань та докази, які підтверджують доводи, викладені у позові, та спростовують доводи відповідача.

Разом з тим, позивач ніяк не обґрунтовує, які саме питання неможливо вирішити під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Також позивач не покликається на конкретні докази, які підтверджують, що з`ясування відповідних обставин є неможливим саме через те, що розгляд справи відбувається у порядку спрощеного провадження.

Судом також не встановлені обставини або питання, які неможливо вирішити при спрощеному позовному провадженні без проведення підготовчого засідання.

Покликання позивача на необхідність дослідження відеозапису та одного з письмових доказів в присутності позивача суд відхиляє, оскільки дані докази оцінюються у сукупності з усіма іншими, позаяк жоден з доказів не має для суду наперед встановленої сили або переваги над іншими. Разом з тим, суд бере до уваги позицію позивача стосовно цих доказів, викладену у поданій заяві, відтак надасть їй оцінку поряд з іншими доводами і запереченнями сторін по суті спору.

Стосовно наміру позивача подавати додаткові докази і клопотання саме у підготовчому засіданні, суд виходить з того, що починаючи з дати відкриття провадження у справі, позивач не був позбавлений можливості і не був обмежений судом у праві подавати зазначені додаткові докази та пояснення, заявляти інші клопотання та спростовувати позицію іншої сторони.

У зв`язку з цим, судом не встановлено, що протягом вказаного строку позивач не міг реалізовувати свої процесуальні права через те, що розгляд справи відбувався у порядку спрощеного провадження.

Таким чином, судом не встановлені обставини, які дають підстави вважати, що повне та всебічне з`ясування обставин у цій справі і перевірка їх доказами дійсно потребують проведення підготовчого засідання в межах загального позовного провадження.

Зважаючи на це, у клопотанні позивача слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя І.С. Козачок