Вирок № 95070641, 23.02.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/932/217/20

Справа № 200/15078/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Татарчук Л.О.

при секретарі судового засідання - Колонтаєнка Д.В.

за участю:

прокурора - Шпака О.О.

захисника - Миронова В.Є.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12016040030000945, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2016 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_2 , знаходячись поблизу будинку №16 по вул.Паршина в м.Дніпро, під час демонтажу тимчасових споруд, розташованих поблизу будинку №16 по вул.Паршина в м.Дніпро, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень руками заломив потерпілому ОСОБА_1 його ліку та праву руку назад, тим самим спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілому, що мають незначені скороминущі наслідки, у вигляді саден на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на задній поверхні правого плеча у нижній третині, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу та на задній поверхні лівого плеча у нижній третині.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_2 , які виразились в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами потерпілого ОСОБА_1 , який у суді пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_2 до подій 22.07.2016 року не знав, ніяких стосунків з ним не підтримував, а тому немає підстав його обмовляти.

Приблизно на протязі п`яти років він є членом організації «Самозахист підприємців».

22.07.2016 року десь в період з 14.00 год. до 15.00 год. він, його дружина ОСОБА_4 та інші члени організації прибули до будинку АДРЕСА_3 з метою захисту члена їх організації, кіоск якого намагались демонтувати працівники благоустрою разом з працівниками муніципальної гвардії. Всього з їх організації було приблизно двадцять чоловік, з муніципальної гвардії десь чоловік сорок.

Він та інші члени організації намагалися зупинити незаконний, на їх думку, демонтаж кіоску, який спочатку намагались прибрати за допомогою крану, а потім підключили генератор та стали за допомогою болгарки проводити демонтаж кіоску. Він та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , направилися в напрямку генератора, який подавав електроенергію на болгарку, з метою її відключення та збереження майна. Однак, їм стали перешкоджати співробітники муніципальної гвардії, відносно нього та вказаних осіб було застосовано сльозоточивий газ. Але, він зміг вихопити у співробітника з рук балончик зі сльозоточивим газом, побіг з ним та викинув по дорозі. За ним побігли декілька осіб з муніципальної гвардії та благоустрою міста, серед яких був і ОСОБА_2 . Біля рогу будинку його з ніг збив робітник благоустрою міста, він впав, лежав лицем вниз, і в цей час невідомі особи спричинили йому 3-4 удари по спині. Після чого до нього підійшов ОСОБА_2 , сів зверху на нього, заламав йому руки, прижав коліном, надавив на лопатку, від чого йому стало боляче. При цьому ОСОБА_2 кричав, щоб він ( ОСОБА_1 ) лежав на землі. Він намагався здійснити опір, але ОСОБА_2 надавив на нього сильніше, він вже не зміг чинити опору ОСОБА_2 та вирватися, так як він ( ОСОБА_2 ) тримав його та сидів на ньому. Потім його підняли співробітники муніципальної гвардії та відвели від будинку до дерева, де відпустили.

Після вказаних подій, в цей же день, тобто 22.07.2016 року, він звернувся до лікарні з приводу отриманих тілесних ушкоджень. Ствердив, що виявлені у нього тілесні ушкодження в області ліктьових суглобів та плеча, спричинені саме ОСОБА_2 . До подій 22.07.2016 року будь-яких тілесних ушкоджень у нього не було.

Показами свідка ОСОБА_6 , яка в суді пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_2 вона знає як інспектора КП «Благоустрій міста», особистих стосунків не підтримувала. Потерпілого ОСОБА_1 також знає, останній є членом організації «Самозахист підприємців», стосунки дружні. Немає підстав обмовляти обвинуваченого та потерпілого.

З 2010 року вона є членом організації «Самозахист підприємців». 22.07.2016 року після 12.00 год. їй подзвонив ОСОБА_5 та повідомив, що поблизу будинку №16 по вул.Паршина в м.Дніпро, демонтують кіоск, а на власника - члена їх організації ОСОБА_8 одягли наручники. Прибув на місце, вона побачила там дуже багато членів їх організації, а також ОСОБА_2 - інспектора КП «Благоустрій міста», а також представників «Муніципальної гвардії». Вони показали їм документ, відповідно до якого було дозволено проводити демонтаж кіоску. Однак, вони наполягали на тому, що для цього потрібне рішення суду.

Далі вона бачила, як представники КП «Благоустрій міста» та працівники муніципальної гвардії, принесли болгарку, яку підключили до генератора електроенергії для пошкодження кіоску. Представники їх організації «Самозахист підприємців» намагалися відключити генератор. Однак, ОСОБА_2 та інші працівники КП «Благоустрій міста» не пускали членів їх організації до генератора. Що відбувалося далі, вона не бачила, але чула крики та побачила як біг ОСОБА_7 , потім ОСОБА_1 , за яким бігли ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , які кричали ОСОБА_1 зупинитися. Після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_2 повалили на землю ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_2 сів зверху на ОСОБА_1 . В цей час, ОСОБА_9 наступив їй на ногу та розпилив в обличчя сльозоточивий газ, а тому вона не бачила як ОСОБА_1 заламували руки.

Вказала, що у неї та інших членів організації «Самозахист підприємців» не було балонів зі сльозоточивим газом чи яких-небудь палиць.

Показами свідка ОСОБА_10 , який у судовому засіданні пояснив про те, що з обвинуваченим ОСОБА_2 знайомий по роботі в КП «Муніципальна гвардія», відносини службові. З потерпілим ОСОБА_1 не знайомий.

22.07.2016 року він, як співробітник КП «Муніципальна гвардія», здійснював охорону громадського порядку під час демонтажу кіосків. На місці було дуже багато людей зі сторони тих, хто не підтримував демонтаж кіосків, а також представників батальйону «Дніпро-1» та поліцейські.

Під час цих подій, хтось з протестувальників, хто саме конкретно не знає, використовували балончики зі сльозоточивим газом в бік його колег.

Обставин спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, він не бачив.

Показами свідка ОСОБА_5 , який у суді пояснив, що з потерпілим ОСОБА_11 він знайомий, стосунки між ними дружні. Обвинуваченого ОСОБА_2 особисто не знає. Немає підстав обмовляти потерпілого та обвинуваченого.

Він є одним з керівників організації «Самозахист підприємців».

22.07.2016 року ОСОБА_7 повідомив йому про те, що на вул.Паршина, біля будинку №16 в м.Дніпро відбувається захват приватної власності, а саме кіоску. Приблизно о 12.00 год. він прибув на вул.Паршина, де побачив працівників муніципальної гвардії, осіб в камуфляжній формі, а також ОСОБА_2 . Вони стали з`ясовувати причину демонтажу кіоску, але відповідей їм ніхто не надавав, а тому вони викликали працівників поліції. При цьому, співробітники КП «Благоустрій міста» та муніципальної гвардії оточили кіоск, підключили до генератора електроенергії болгарку, якою стали розрізати кіоск. Але власнику ОСОБА_12 вдалося вимкнути генератор й після цього сталася бійка. В напрямку ОСОБА_8 побігли працівники муніципальної варти та люди в камуфляжній формі, він також став бігти в бік ОСОБА_13 . Потім побачив, як біжить ОСОБА_1 , за ним - люди в камуфляжному одязі, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_14 . Він побачив, як ОСОБА_14 збив з ніг потерпілого, потерпілий впав, і він вдарив його по корпусу. Також бачив, що потерпілого били і особи в камуфляжному одязі. Підбігши до потерпілого, побачив біля нього ОСОБА_2 та людей в камуфляжній формі одягу, а його ( ОСОБА_5 ) хтось вдарив та бризнув балончиком з газом в обличчя.

Потім він бачив, що в той час, як потерпілий ОСОБА_1 лежав за землі обличчям вниз, ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 ногою по корпусу, а потім сів на потерпілого зверху та заламав ОСОБА_1 руки за спину. Далі, ОСОБА_2 підняв потерпілого та передав його особам в камуфляжній формі одягу, які донесли його до дерева та залишити там.

Не бачив, щоб проти ОСОБА_2 застосовували сльозоточивий газ.

Показами свідка ОСОБА_15 , який у суді пояснив про те, що з потерпілим ОСОБА_11 він знайомий, стосунки товариські. Обвинуваченого ОСОБА_2 знав лише як працівника КП «Благоустрій міста». Немає підстав обмовляти потерпілого та обвинуваченого.

22.07.2016 року він та інші підприємці перебували біля будинку №16 по вул.Паршина, буд.16, де працівники КП «Благоустрій міста» разом з муніципальною гвардією, намагалися незаконно, без відповідного на то рішення суду, демонтувати кіоск. Вони стали на захист майна підприємця. В той час, коли кіоск стали намагатися демонтувати за допомогою болгарки, сталася сутичка та штовханина між ними та працівниками благоустрою та гвардією. В процесі цього бачив, як біг ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , за яким бігли особи в камуфляжному одязі, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

Він бачив, як ОСОБА_16 збив з ніг потерпілого ОСОБА_1 , від чого останній впав обличчя вниз і люди, що були одягнені в камуфляжний одяг, стали бити потерпілого по корпусу. Потім до потерпілого підбіг ОСОБА_2 , який також спричинив потерпілому декілька ударів ногою, а потім сів зверху, заламав останньому руки за спину, після чого передав цим чоловікам, які були одягнені в камуфляжний одяг.

Він ( ОСОБА_15 ) підбіг до потерпілого та намагався зупинити цих осіб, але поліцейський його відштовхнув та не дав змоги допомогти потерпілому. Дані події відбувалися на відстані п`яти метрів від нього.

Показами свідка ОСОБА_4 , яка в суді пояснила про те, що потерпілий ОСОБА_1 - її чоловік, обвинуваченого ОСОБА_2 вона раніше не знала. Немає підстав обмовляти обвинуваченого.

22.07.2016 року їй та чоловіку ОСОБА_1 повідомили, що на вул.Паршина, 16 в м.Дніпро, незаконно демонтують кіоск члена їх організації «Самозахист підприємців». Прибув на місце для захисту прав власника даного кіоску - ОСОБА_8 вона бачила, що на місці перебували працівники КП «Благоустрій міста» та муніципальної гвардії. Коли дані особи увімкнули генератор та стали різати болгаркою кіоск, вони з чоловіком почули крик ОСОБА_8 , а тому чоловік одразу побіг до ОСОБА_8 , вона побігла за чоловіком. Після чого вона побачила, що її чоловік біжить від місця, де була сутичка, а за ним бігло багато людей. Коли вона знайшла ОСОБА_1 , то побачила, як він лежав обличчям вниз до землі, а на ньому зверху сидів ОСОБА_2 та заламав йому руки.

Вказала, що до вказаних подій у ОСОБА_1 не було тілесних ушкоджень.

Показами свідка ОСОБА_17 , яка в суді пояснила, що потерпілого ОСОБА_11 вона знає, стосунки дружні. Обвинуваченого ОСОБА_2 до подій 22.07.2016 року не знала. Немає підстав обмовляти потерпілого та обвинуваченого.

22.07.2016 року вона приїхала за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно намагалися демонтувати кіоск члена їх організації. На місці був і потерпілий ОСОБА_1 , багато інших членів їх організації «Самозахист підприємців», а також осіб у військовій формі, котрі не давали їм можливості винести товар з кіоску. Вони намагалися знайти спільну мову з цими особами з приводу демонтажу кіосків. Однак, коли увімкнули генератор для розрізки кіоску, виникла сутичка між ними та особами, які намагались це зробити. ОСОБА_1 вдалося вимкнути генератор, після чого за ним побігло багато людей, в тому числі і ОСОБА_2 . Вона зрозуміла, що потрібно рятувати ОСОБА_1 , а тому разом з ОСОБА_18 побігла за потерпілим. По дорозі бачила, як хтось збив з ніг потерпілого, і він впав. Коли вона підбігла до ОСОБА_1 , то побачила, що останній лежить боком на землі обличчям донизу, поруч був ОСОБА_2 , який бив потерпілого ногами, а потім прижав коліном потерпілого до землі, заламав йому руки за спину. Куди саме наносив тілесні ушкодженню потерпілому обвинувачений, вона сказати не може.

Показами свідка ОСОБА_19 , який у суді пояснив, що потерпілого ОСОБА_11 він знає, а обвинуваченого він знає як працівника КП «Благоустрій». Немає підстав обмовляти потерпілого та обвинуваченого.

22.07.2016 року за викликом він прибув до будинку АДРЕСА_3 , де були підприємці, а також представники КП «Благоустрій міста», серед яких був ОСОБА_2 а також особи у військовій формі. Бачив, як працівники благоустрою стали намагатися різати болгаркою кіоск їх підприємця, а тому вони відключили генератор, до якого була підключена болгарка. Після цього відбулися сутички, в них стали бризкати газом. Він побачив, як ОСОБА_1 та ОСОБА_7 стали тікати. При цьому він побачив, що за ОСОБА_1 побіг ОСОБА_2 та ще хлопці у військові формі. З яких причин ці особи бігли за ОСОБА_1 , йому невідомо. Коли він підійшов до потерпілого, то побачив, що останній лежить обличчям вниз на землі, при цьому ОСОБА_2 заламав руки потерпілому за спину. Після чого підійшли співробітники поліції, взяли потерпілого за руки і ноги, одягли наручники та віднесли до кіоску.

Вказав, що не бачив, щоб ОСОБА_20 бив когось чи застосовував сльозоточивий газ.

Показами свідка ОСОБА_21 , який у суді пояснив, що потерпілого ОСОБА_1 він знає, відносини дружні. Обвинуваченого ОСОБА_2 знає по роботі, ніяких стосунків не підтримує.

22.07.2016 року до нього вранці зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що до кіоску, розташованого біля будинку №16 по вул.Паршина в м.Дніпро, прибули представники КП «Благоустрій міста» та муніципальної гвардії, щоб незаконно, без рішення суду, демонтувати даний кіоск. Вони оповістили всіх членів організації підприємців. Прибув на місце демонтажу, побачив, що кіоск оточений, а власник намагається домовитись самостійно забрати товар з кіоску. Також, вони викликали поліцейських для підтримки, однак вони їм не допомогли, а тому вони вирішили самостійно вимкнути генератор подачі електроенергії до болгарки, якою хотіли демонтувати кіоск. Після того як він вимкнув генератор, між ними та працівниками благоустрою та муніципальною гвардією сталися сутички, їм в обличчя стали бризкати сльозоточивим газом. Далі він побачив, як побіг ОСОБА_1 , а за ним ОСОБА_2 та ОСОБА_14 . Він побіг за ними. Коли наздогнав, побачив потерпілого ОСОБА_1 , який лежав на землі обличчя вниз, а ОСОБА_2 заламує йому руки за спину. Він намагався підійти до потерпілого, але співробітники поліції його відштовхнули. Після чого потерпілого підняли, взяв за руки та ноги, віднесли.

Вказав, що не бачив, щоб потерпілий застосовував сльозоточивий газ та нецензурно лаявся в бік працівників КП «Благоустрій міста».

Показами свідка ОСОБА_22 , який у суді пояснив, що потерпілого ОСОБА_1 особисто не знає, з обвинуваченим ОСОБА_2 працював раніше в КП «Благоустрій міста».

22.07.2016 року як працівник КП «Муніципальна гвардія», вдень перебував на вул.Паршина в м.Дніпро під час демонтажу кіоску для охорони техніки. Під час демонтажу була група людей з громадської організації, які перешкоджала демонтажу та застосовували газові суміші. ОСОБА_2 також перебував на вул.Паршина під час демонтажу кіоску, але не звертав уваги на дії ОСОБА_2 , не пам`ятає як останній затримував людей. Не знає, чи перебував на місці потерпілий, не звертав уваги чим займався потерпілий, оскільки на місці було багато людей.

В його присутності нікому з колег не спричиняли тілесних ушкоджень. Особисто він не спричиняв нікому тілесних ушкоджень, його також ніхто не бив.

Показами свідка ОСОБА_23 , який у суді пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_2 знайомий по роботі, потерпілого ОСОБА_1 особисто не знає, ніяких стосунків не підтримував.

22.07.2016 року будучи працівником КП «Муніципальна поліція» (наразі КП «Муніципальна гвардія»), вдень, знаходився на вул.Паршина в м.Дніпро, під час демонтажу кіоску. На місце прибули за усним розпорядженням керівництва, попередньо зібравшись в міській раді. З ними також були представники КП «Благоустрій міста».

Вони забезпечували безпеку діяльності працівників при демонтажі кіоску. Потім на місці зібрались люди, а також власник цього кіоску. Коли працівники стали працювати над демонтажем кіоску, вони відійшли, стояли спиною до працівників, а обличчям до людей, що зібралися. При цьому, в руках він не мав будь-яких спеціальних предметів. Він лише відповідав на запитання цих людей, які були обурені демонтажем. Люди штовхали, бились, намагались пройти до кіоску, але вони їх не пускали. Далі побачив, як ОСОБА_1 вибіг з натовпу людей та бризнув йому в лице газовим балончиком. Він не зрозумів, що сталося, присів, закрив обличчя, після чого вже не бачив, що відбувалося.

Не бачив, щоб обвинувачений спричиняв потерпілому тілесні ушкодження. Не бачив, де в цьому натовпі людей знаходився ОСОБА_2 .

Тілесних ушкоджень потерпілому не спричиняв.

Показами свідка ОСОБА_24 , який у суді пояснив, що 22.07.2016 року вдень, за розпорядженням мерії міста, де було зазначено про охорону техніки та комунальників, будучи працівником КП «Муніципальна гвардія» - охоронцем, знаходився на вул.Паршина в м.Дніпро з іншими співробітниками, забезпечуючи безпеку здійснення демонтажу кіоску. Спочатку на місці було спокійно, але коли стали демонтувати кіоск, люди стали обурюватися цьому та штовхатися, казали, що захищають дане майно, але вони їх не пускали, через що з людьми виник конфлікт. Тілесних ушкоджень нікому не спричиняв та не був свідком даних обставин. Вказав, що з місця, де він та інші працівники охороняли місце зносу ларька, люди не прорвалися. Яким чином потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, йому не відомо.

Показами судового експерта ОСОБА_25 , яка в суді підтримали висновки проведених досліджень.

Вказала, що у потерпілого ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден, в тому числі на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на задній поверхні правого плеча у нижній третині, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на задній поверхні лівого плеча у нижній третині, які за своїм характером, як і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, які не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені.

Тілесні ушкодження у вигляді саден на задній поверхні лівого та правого плеча у нижній третині, на задній поверхні лівого та правого ліктьового суглобу, також спричинені від прямої механічної дії в дані області, при цьому викручування, заламування рук - це також пряма механічна дія, при якій відбувається тертя чи стиснення. За таким механізмом можуть бути спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден.

З приводу механізму отримання тілесних ушкоджень було проведено слідчий експеримент з потерпілим, на якому він продемонстрував обставини отримання ушкоджень. За висновком встановлено, що виявлені у потерпілого ОСОБА_1 тілесні ушкодження не суперечать механізму та локалізації, на які він вказував в ході слідчого експерименту, в тому числі в області ліктьового суглобу.

А також дослідженими письмовими доказами у справі:

Протоколом огляду від 22.07.2016 року, відповідно до якого оглянуто ділянка місцевості, розташована біля супермаркету «АТБ» по вул.Паршина, буд.16 в м.Дніпро, справа від якого розташовані торгівельні павільйони, один з яких має вивіску «Кондитерські вироби», на якому на момент огляду ведуться демонтажні роботи за допомогою електричного станку з кругом для різки, який підключено до генератора. На момент огляду група людей в цивільному одязі заважають демонтажу ( том 1 а.с.9).

Протоколом огляду від 22.07.2016 року, згідно якого оглянуто генератор біля торгівельного павільйону «Кондитерські вироби» за адресою: м.Дніпро, вул.Паршина, буд.16 ( том 1 а.с.10).

Висновком спеціаліста №2888 від 26.07.2016 року, відповідно до якого, на основі судово-медичного обстеження ОСОБА_1 , з урахуванням відомих обставин справи та даних медичної документації, у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден на грудній клітині праворуч та обох верхніх кінцівках, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), можливо і в термін на який вказує обстежений.

Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки ( том 1 а.с.108-110).

Копією медичної документації стосовно ОСОБА_1 , що були надані судмедексперту ( том 1 а.с.110 -112).

Даними судово-медичної експертизи №1392е від 16.05.2018 року, відповідно до висновку якої, за даними медичної документації та при огляді 26.07.2016 року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: семи саден на грудній клітині праворуч по середньо-пахвовій лінії в проекції 8-го міжребір`я, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на задній поверхні правого плеча у нижній третині, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу та на задій поверхні лівого плеча у нижній третині.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (садна під буро-коричневими коринками, вище рівня оточуючої шкіри, з відшаруванням по периферії), дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного звернення за медичною допомогою у 6 МКЛ, тобто і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження (як кожне окремо) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді саден не відображають на собі характерологічні особливості та розмір травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область грудної клітини та обох верхніх кінцівок, а садна в області ліктьових суглобів і при ударі об такий (такі) ( том 1 а.с.114-115).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.03.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_4 на фотознімку впізнала саме ОСОБА_2 , котрий 22.07.2016 року спричинив її чоловіку ОСОБА_1 тілесні ушкодження ( том 1 а.с.140-142, 143-145).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.03.2018 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 на фотознімку під №2 впізнав саме ОСОБА_2 , котрий 22.07.2016 року спричинив йому тілесні ушкодження ( том 1 а.с.146-148).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 26.04.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 на фотознімку під №1 вказав на ОСОБА_2 як особу, котрий 22.07.2016 року спричинив тілесні ушкодження (том 1 а.с.149-151).

Протоколом слідчого експерименту від 10.07.2018 року, під час якого потерпілий ОСОБА_1 продемонстрував механізм спричинення йому тілесних ушкоджень (том 1 а.с.153-154).

Висновком експерта №2073е від 12.07.2018 року, відповідно до якого, локалізація та характер виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказує ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту за його участю ( том 1 а.с.155-156).

Протоколом огляду від 06.09.2018 року з фотознімками, згідно з яким, переглянуто відеозапис, на якому відображено як ОСОБА_2 заломив потерпілому ОСОБА_1 ліву та праву руку назад, після чого ОСОБА_1 відвели в сторону ( том 1 а.с. 171-175). Даний відеозапис відтворено в ході судового розгляду.

Суд вважає вину ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищевказані докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Будучи допитаним в суді обвинувачений ОСОБА_2 провину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що до подій 22.07.2016 року потерпілого ОСОБА_1 він не знав, а тому немає підстав його обмовляти.

22.07.2016 року за наказом міської ради та за внутрішнім наказом КП «Благоустрій міста», він як інспектор КП «Благоустрій міста» з іншими працівниками комунального підприємства прибули до будинку, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_3 , з метою проведення нагляду за демонтажем шести об`єктів - кіосків. Так як він повністю керував демонтажем, то мав при собі відповідний пакет документів щодо демонтажу - рішення міської ради та КП «Благоустрій міста», фото припису, яке направлялось підприємцям щодо демонтажу їх кіосків, договір з муніципальної гвардією та МНС. Також, з ними прибули представники «Муніципальної гвардії» для охорони.

Однак, на місце стали приїжджати громадські активісти, які заважали їм проводити роботи. Демонтажна бригада підключила до генератора електроенергії болгарку, якої стали різати кіоск, однак люди стали перешкоджати цьому. На місце прибули співробітники поліції, представники «Дніпро-1» та «Муніципальної гвардії».

Коли потерпілий ОСОБА_1 з іншими людьми вирішили відключити генератор, виникла сутичка. В цей час ОСОБА_1 застосовував сльозоточивий газ в напрямку нього та працівника поліції. Для чого потерпілий це зробив, останній не пояснював. Після чого поліцейський крикнув, щоб ОСОБА_1 зупинили, і він ( ОСОБА_2 ) побачив, що за потерпілим побігло багато людей, які по дорозі збили його з ніг та стали бити. Він підбіг та крикнув «Стоп», розштовхав людей від потерпілого. В цей час представники муніципальної гвардії вже намагались заламати руки ОСОБА_1 , так як був напад на співробітника поліції. Після чого він, за власною ініціативою, максимально обережно, заламав руки ОСОБА_1 та передав його співробітниками муніципальної гвардії. При цьому, він потерпілого не бив та не сидів на ньому, коли заламував руки.

Своїми діями, він намагався зупинити людей, які били потерпілого та допоміг в тому, щоб його не продовжили бити.

Вважає, що виявлені у потерпілого ОСОБА_1 тілесні ушкодження виникли від удару ногами або тоді, коли його збили з ніг.

Зазначив, що перед демонтажем об`єктів, власникам надсилається припис демонтувати кіоск на протязі семи днів, у разі невиконання якого, такий демонтаж проводився КП «Благоустрій міста». Такий припис вручається і продавцям кіосків.

Дійсно, він, як інспектор КП «Благоустрій міста» здійснює свою роботу на території Соборного району м.Дніпро, але інспектори іноді можуть замінювати одне одного. Рішення про коло співробітників, які приймають участь у демонтажі об`єктів, приймає ОСОБА_26 .

Вищевказані ствердження обвинуваченого ОСОБА_2 щодо невизнання провини, суд не може прийняти як доказ його не винуватості, розцінює їх критично, бо вони спростовуються дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами щодо встановлених судом обставин скоєного кримінального правопорушення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що саме обвинувачений ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження.

Це об`єктивно підтверджено показаннями потерпілого ОСОБА_1 , котрий зазначив, що 22.07.2016 року саме обвинувачений ОСОБА_2 під час виниклого конфлікту, в той час коли його збили з ніг та він лежав на землі, саме ОСОБА_2 сів зверху, заламав йому руки, прижав коліном та тримав його, сидячи на ньому, внаслідок чого він ( ОСОБА_1 ) відчував біль.

Під час слідчого експерименту потерпілий не тільки повідомив про вказані події, що відбувались 22.07.2016 року, а й в присутності експерта ОСОБА_25 продемонстрував механізм спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим.

Дані покази потерпілого ОСОБА_1 узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи щодо локалізації виявлених у нього тілесних ушкоджень, а саме в області задньої поверхні правого ліктьового суглобу, задній поверхні правого плеча у нижній третині, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу та на задній поверхні лівого плеча у нижній третині, і саме в цих частинах у потерпілого встановлена наявність саден.

За своїм характером усі ці ушкодження, як і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, що спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область обох верхніх кінцівок, а садна в області ліктьових суглобів і при ударі об такий (такі), які спричинені незадовго до первинного звернення за медичною допомогою до 6 МКЛ (відповідно до медичної довідки 22.07.2016 р.), тобто і в термін на який вказував ОСОБА_1 .

Більш того, висновком судово-медичної експертизи підтверджений факт того що, локалізація та характер виявлених у потерпілого ОСОБА_1 ушкоджень не суперечить механізму їх спричинення, на який вказує потерпілий в ході проведення слідчого експерименту, тобто при заламуванні лівої руки та триманні в зігнутій позиції.

Вказане підтвердила і допитана під час судового розгляду судовий експерт ОСОБА_25 , яка ствердила, що тілесні ушкодження у вигляді саден на задній поверхні правого та лівого плеча у нижній третині, на задній поверхні правого та лівого ліктьового суглобу, спричинені від прямої механічної дії в дану область, в тому числі під час викручування (заламування) рук, що є прямою механічною дією, так як пов`язано із стисненням та тертям.

Крім того, покази потерпілого відповідають та узгоджуються з показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , які безпосередньо були присутніми під час зазначених подій та особисто бачили як обвинувачений ОСОБА_2 сидів зверху на потерпілому та заламав йому руки за спину.

Дані свідчення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 не викликають сумнівів в їх достовірності, оскільки вони є послідовними, логічними, переконливими, такими, що узгоджуються між собою та з іншими доказами у кримінальному провадженні, при цьому будь-які підстави для оговору обвинуваченого, упередженого ставлення, у свідків в ході судового розгляду не встановлено, а тому суд не знаходить підстав ставити їх під сумнів.

Також, це підтверджується відеозаписом подій 22.07.2016 року, відтвореного під час судового розгляду 04.03.2019 року ( том 1 а.с.176), на якому зафіксовано, як ОСОБА_2 заломив потерпілому ОСОБА_1 ліву та праву руку назад, після чого потерпілого підняли та відвели в сторону особи в камуфляжному одязі.

Таким чином, вищенаведені обставини спростовують доводи обвинуваченого щодо не причетності до скоєного кримінального правопорушення та механізму отримання тілесних ушкоджень потерпілим при інших обставинах, а саме при ударах ногами, внаслідок падіння.

Крім того, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 були спрямовані саме на умисне заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, в результаті раптово виниклих неприязних стосунків, оскільки як встановлено під час судового розгляду, між обвинуваченим та потерпілим був наявний конфлікт з приводу демонтажу споруд, під час якого потерпілий разом з іншими членами організації намагався припинити дії з демонтажу кіоску, в той час як обвинувачений отримав в обличчя сльозогінний газ.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи реальну можливість закінчити інцидент, продовжив здійснювати дії, спрямовані на продовження конфлікту, побіг за потерпілим ОСОБА_1 , і побачивши, що той лежить на землі лицем вниз, із достатньою силою, навмисно заломив руки потерпілому назад, завдав тим самим потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Доводи обвинуваченого про те, що він взагалі не спричиняв потерпілому тілесних ушкоджень, а навпаки намагався допомогти, щоб його не продовжили бити, судом не приймаються, оскільки спростовується вищенаведеним, а також висновком судово-медичної експертизи, показаннями судового експерта ОСОБА_25 , яка вказувала про те, що викручування (заламування) рук є прямою механічною дією, і при такому механізмі можуть бути спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден. При цьому, за результатами слідчого експерименту, висновком експертизи встановлено, що виявлені тілесні ушкоджені, в тому числі в області правого та лівого ліктьових суглобів, на задній поверхні правого та лівого плеча , не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказував потерпілий ОСОБА_1 .

Також дані доводи спростовуються висновком судово-медичного експерта, яким встановлений і термін отримання потерпілим ОСОБА_1 виявлених тілесних ушкоджень на підставі їх характеру, локалізації, ознак їх загоєння, й становить незадовго до первинного звернення за медичною допомогою до лікарні, тобто і в термін на який вказував обстежений та слідчий у постанові, а саме 22.07.2016 року.

Крім того, судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 не представляв для обвинуваченого ОСОБА_2 будь-якої небезпеки, або щоб з боку потерпілого ОСОБА_1 по відношенню до обвинуваченого було вчинено суспільно-небезпечне посягання, яке б загрожувало здоров`ю обвинуваченого.

Потерпілий будь - яким чином не утримував обвинуваченого, тілесних ушкоджень нікому, в тому числі і ОСОБА_2 , не спричиняв, будь-яких предметів, якими б могла бути заподіяна така шкода, в руках не тримав. Також потерпілий ОСОБА_1 будь-якої фізичної переваги перед обвинуваченим не мав.

Таким чином, характер, послідовність і динамічність дій обвинуваченого, його поведінка, локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого, їх кількість та механізм їх спричинення, свідчать про їх спричинення зі значною силою, що підтверджує наявність умислу обвинуваченого ОСОБА_2 саме на спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , й тим самим спростовує доводи сторони захисту про відсутність умислу у обвинуваченого ОСОБА_2 на скоєння даного кримінального правопорушення.

Також, суд вважає, що їх утворення не могло бути викликано станом сильного душевного хвилювання внаслідок поведінки потерпілого, або ймовірної образи, чи безпричинно, оскільки як вказали потерпілий, сам обвинувачений, а також допитані свідки, під час виниклого конфлікту, потерпілий обвинуваченого не ображав та не висловлювався на його адресу образливо.

Також судом не приймаються доводи сторони захисту щодо наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_2 стану крайньої необхідності, що за ст. 39 КК України виключає злочинність діяння, оскільки на момент даних подій не існувало будь-якої реальної небезпеки потерпілому, його правам. Обставини спричинення тілесних ушкоджень є наслідком саме дій обвинуваченого. Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 разом з іншими особами переслідував потерпілого, й коли той впав, то саме обвинувачений заламав руки потерпілому, спричиняючи тілесні ушкодження, хоча будь-якої необхідності в цьому не було. Про ці обставини повідомив як потерпілий, та к і свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 .

Судом не приймаються доводи сторони захисту про визнання недопустимими доказів по даному кримінальному провадженню через істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства внаслідок відсутності заяви потерпілого у кримінальному провадженні за ч.1 ст.125 КК України, що здійснюється у формі приватного обвинувачення.

Так, відповідно до постанови від 11.07.2018 року було внесено зміни в ЄРДР щодо кваліфікації кримінального правопорушення з ч.2 ст.296 на ч.1 ст. 125 КК України ( том 1 а.с.157)

При цьому, в наданих до суду матеріалах міститься заява ОСОБА_27 від 31.01.2018 року про залучення його до провадження як потерпілого за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень 22.07.2016 року. ( том 1 а.с.104)

Дана заява свідчить про його рішення захистити власні інтереси шляхом здійснення кримінального провадження.

При цьому, відповідно до п.38 Постанови Великої палати по справі №288/1158/16-к від 03 липня 2019 року, потерпілий не зобов"язаний юридично оцінювати вчинені щодо нього протиправні дії, то подану ним до правоохоронних органів заяву про злочин без визначення кримінально-правової кваліфікації або з неправильною кваліфікацією варто вважати підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, в тому числі в разі зміни правової оцінки діяння за результатами судового розгляду.

Встановлення обставин кримінального правопорушення та його кваліфікації є винятково компетенцією органів досудового розслідування, державного обвинувачення та суду ( п.27 Постанови).

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 підтримував свою позицію, не відмовлявся від обвинувачення, а навпаки наполягав про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 заходів кримінальної репресії.

Таким чином, твердження сторони захисту щодо відсутності заяви потерпілого як підстави проведення провадження у формі приватного обвинувачення є неспроможними, а відтак докази зібрані в даному кримінальному провадженні отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_2 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися в умисному легкому тілесному ушкодженні, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке на даний час є проступком, обставини його вчинення, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є учасником бойових дій, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому - судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені обставини, характер та ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, його майнового стану, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання за ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу, передбаченому санкцією статті кримінального закону, що буде в даному випадку законним та справедливим, відповідатиме загальним засадам призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, вчинене ОСОБА_2 22 липня 2016 року, і на даний час у відповідності до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 2 роки - у разі вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років .

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_2 21.06.2017 року пред`явлено підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.369-2, ч.5 ст.27, ч.3 ст.206 КК України, і вказане кримінальне провадження на цей час перебуває на розгляді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.

Тобто переривається перебіг давності і обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.

Разом з цим встановлено, що навіть з урахуванням строку переривання перебігу давності, минуло більше двох років, тобто сплинув дворічний строк давності за вчинений 22.07.2016 року кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти закриття кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності та наполягав на його виправданні.

А тому суд вважає, що при ухваленні вироку, від покарання обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно звільнити, керуючись нормативними положеннями ст.49, ч.5 ст.74 КК України.

Таким чином, враховуючи те, що на момент постановлення вироку сплив строк давності вчиненого ОСОБА_2 кримінального проступку за ч.1 ст.125 КК України, але зважаючи на те, що обвинувачений заперечує проти закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального проступку, призначити покарання, а потім звільнити від призначеного покарання за цим вироком, у зв`язку із закінченням строків давності.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.49,74 КК України, ст.ст.368, 370-371, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Призначити ОСОБА_28 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі п.1 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Речові докази- диск із відеозаписом (том 1 а.с.176) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук