Рішення № 95069490, 22.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15428/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: не з`явився

від відповідача: Ярошенко Г.Ю.- за Випискою

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування наказу №15-17976/13-20- СГ від 17.12.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 31 грудня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати Наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській Області від 17.12.2020 року №15-17976/13-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Ухвалою від 05 січня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовною заявою.

Позовна заява обґрунтована тим, що 13.11.2020 року ОСОБА_1 було подано до ГУ Держгеокадастру клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу, додавши до заяви згоду землекористувача на розроблення позивачем документації із землеустрою стосовно земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність.

Однак, листом від 17.12.2020 року позивачу надано Наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській Області від 17.12.2020 року №15-17976/13-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_1 «У наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність».

Позивач вважає, зазначений наказ протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки на законодавчому рівні не закріплено підстави такої відмови. Стосовно посилання відповідача на підставу відмови «бажана земельна ділянка передана у комунальну власність», позивач зазначив, що лише з дати державної реєстрації право власності переходить, але відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка станом на 13.11.2020 року перебувала у державній власності та відповідач її передав до комунальної власності 17.12.2020 року, тобто у день видання наказу.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав та права відмовити позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Окрім того, оскаржуваний наказ було прийнято з порушенням законодавчо встановлених строків розгляду відповідного клопотання.

Також у позові позивач просить зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.

До суду 19 січня 2021 року (вхід. № 2800/21) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що за результатами розгляду клопотання позивача від 13.11.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:002:0099 (загальна площа 9,7917 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту) відповідно до наказу від 17.12.2020 за № 15-17976/13-20-СГ Позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, що бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність.

Також, відповідач зазначив, що на виконання Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин і Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» відбулась передача земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, із державної власності у комунальну та відповідно до пункту 2 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2020 № 1113 Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечено передати з 17 листопада 2020 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 ЗК України.

Таким чином, відповідач зазначив, що 10.12.2020 року прийнято наказ № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року передало Великодолинівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 356,8540 га та земельна ділянка а з кадастровим номером 5123782000:р1:002Ю099 відповідно до Акту приймання-передачі від 10.12.2020 передана у комунальну власність.

Таким чином, відповідач вважає, що бажана щодо відведення земельна ділянка передана у комунальну власність Великодолинівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, а тому Головне управління позбавлене правом щодо розпорядження спірної земельної ділянки.

Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив (вхід. №ЕП/2195/21 від 27.01.2021 року), відповідно до якого позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що відповідно до приписів ч. 9 ст. 79-1, ст. 125 ЗК України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Отже, до моменту державної реєстрації оспорюваної земельної ділянки у комунальну власність її розпорядником є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Відповідач не надав суду заперечення на відповідь на відзив.

Позивач на відкрите судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце призначення судового засідання, про що свідчить звіт про надсилання судової повістки електронною поштою. До позовної заяви подано клопотання про розгляд справи без виклику сторін.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Доповівши зміст позовної заяви, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника відповідача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.16).

Матеріалами справи підтверджено, що 15 липня 2020 року ФОП ОСОБА_2 надано нотаріально посвідчену згоду ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою стосовно земельної ділянки площею 2га кадастровий номер:5123782000:01:001:0099 з метою подальшої передачі безоплатно у власність яка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 відповідно до Договору оренди №37 від 02.06.2020 року, укладеного з ГУ Держгеокадастру в Одеській області, про що свідчить заява від 15.07.2020 року (а.с.17).

На судовому засіданні представник відповідача підтвердила факт наявності Договору оренди №37 від 02.06.2020 року, укладеного з ГУ Держгеокадастру в Одеській області, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 17-18).

Також, матеріалами справи підтверджено, що 13.11.2020 року ОСОБА_1 було подано до ГУ Держгеокадастру в Одеській області клопотання, в якому відповідно до вимог ст.ст.3, 8, 14, 68 Конституції України, ст.ст.79-1 ч.5, 84 ч.1, 118, 121, 122 ч.4 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про землеустрій», просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

До вказаного клопотання додано: копія паспорта та ІПН, нотаріально посвідчена згода землекористувача на розроблення позивачем документації із землеустрою стосовно земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність, витяг з Державного реєстару речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень; графічний матеріал на бажану земельну ділянку (а.с.19, зворотній бік).

Суд встановив, що 14.12.2020 року ОСОБА_1 було направлено до ГУ Держгеокадастру в Одеській області запит про доступ до публічної інформації стосовно результатів розгляду клопотання від 13.11.2020 року.

Листом від 17.12.2020 року вих. № ПІ-822/0-853/2-63-20 ГУ Держгеокадастру в Одеській області повідомило позивача про те, що за результатами розгляду даного клопотання 17.12.2020 року прийнято наказ №15-17976/13-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким було відмовлено гр.

ОСОБА_1 «у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодовідведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність» (а.с.21).

З поданих відповідачем документів вбачається, що клопотання позивача від 13.11.2020 року зареєстровано в ГУ Держгеокадастру в Одеській області 18.11.2020 року № К-20244/0/36-20.

Також судом досліджено копію наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 року № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким наказано передати Великодолинській селищній раді Овідіопольського району Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 356, 8540 га, які розташовані на території Одеського (Овідіопольського) району згідно з актом прийому-передачі. Також судом досліджено акт прийому передачі від 10.12.2020 року з додатком та Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо внесення запису: переходу прав власності 18.12.2020 року.

Відповідач пояснив, що на виконання Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин і Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» відбулась передача земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, із державної власності у комунальну та відповідно до пункту 2 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2020 № 1113 Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечено передати з 17 листопада 2020 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 ЗК України.

Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати даний наказ та зобов`язати надати дозвіл.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо видання наказу № 15-17976/13-20 СГ від 17.12.2020 року про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою відповідно, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Так, суд встановив, що відповідачем відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), у зв`язку з тим, що бажана земельна ділянка передана у комунальну власність.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 4 Земельного кодексу України визначено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно з пункту «а» частини другої статті 22 Земельного кодексу України, до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до п. «а» частини третьої статті 22 Земельного кодексу, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка площею 2га кадастровий номер:5123782000:01:001:0099 перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 відповідно до Договору оренди №37 від 02.06.2020 року, укладеного з ГУ Держгеокадастру в Одеській області, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 17-18).

Суд встановив, що ФОП ОСОБА_2 надано нотаріально посвідчену згоду ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою стосовно земельної ділянки площею 2га кадастровий номер:5123782000:01:001:0099 з метою подальшої передачі безоплатно у власність яка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 відповідно до Договору оренди №37 від 02.06.2020 року, укладеного з ГУ Держгеокадастру в Одеській області, про що свідчить заява від 15.07.2020 року (а.с.17), що стало підставою для звернення позивач з відповідним клопотанням.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються згідно із ч. 6, 7 ст. 79-1 Земельного кодексу України за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Так, згідно з частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Приписи підпункту 31 пункту 4 Положення №15 визначають, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308, у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53, Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Одеської області.

Таким чином, з наведеного аналізу норм права, суд доходить висновку, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належить питання надання дозволу з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки поза межами населеного пункту, які віднесені до державної власності, до їх повноважень не належить видання дозволів на земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності.

Суд встановив, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу саме з підстав того, що бажана земельна ділянка передана у комунальну власність.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки на день подання клопотання від 13.11.2020 року бажана земельна ділянка ще перебувала у державній власності, перехід до комунальної власності вказаної земельної ділянки зареєстрований 18.12.2020 року, тобто після прийняття оскаржуваного наказу.

Оцінюючи надані сторонами докази, що стосуються спірних правовідносин, суд виходить із застосування таких норм права.

Частиною 1 ст. 117 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється з рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексам. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Так, суд встановив, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області 10.12.2020 прийнято наказ № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», відповідно до якого передано Великодолинській селищній раді Овідідопольського району Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 356,8540 га, які розташовані на території Одеського (Овідіопольського) району Одеської області згідно з актом приймання-передачі.

Суд встановив, що відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року ГУ Держгеокадастру в Одеській області передало Великодолинівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 356,8540 га та земельна ділянка з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 відповідно до зазначеного акту передана у комунальну власність.

Таким чином, на дату розгляду клопотання позивача, вказана земельна ділянка була передана до комунальної власності, що підтверджено наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області № 61-ОТГ від 10.12.2020 року.

Позивач посилається на ст. 125 ЗК України, відповідно до якої право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а державна реєстрація переходу права власності здійснена 18.12.2020 року, тому у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні вказаного дозволу з таких підстав.

Оцінюючи такі доводи позивача, суд виходить з такого.

Так, відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Проте, суд зазначає, що з аналізу ст. 117 ЗК України вбачається, що рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.

Тобто державній реєстрації обовязково передує прийняття рішення про передачу об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, аналізуючи вказані положення закону та враховуючи конкретні обставини у цій справі, суд доходить висновку, що відповідач не мав належних повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою (зміни його правового становища) після підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, оскільки факт передачі майна іншому власнику вже відбувся.

Також судом відхиляються доводи позивача щодо пропуску строку розгляду клопотання, оскільки матеріалами справи підтверджено, що клопотання позивача зареєстровано в ГУ Держгеокадастру в Одеській області 18.11.2020 року № К-20244/0/36-20, а отже відповідачем розглянуто клопотання вчасно.

Таким чином, враховуючи те, що бажана щодо відведення земельна ділянка передана у комунальну власність Великодолинівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, тому суд вважає, що Головне управління позбавлене правом щодо розпорядження спірної земельної ділянки, в зв`язку з чим відповідачем правомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно наказу №15-17976/13-20-СГ від 17.12.2020 року, в зв`язку з чим позовні вимоги не належать задоволенню повністю.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що позивач не позбавлений права звернутися до Великодолинівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за наданою нотаріально посвідченої згоди ФОП ОСОБА_2 наданої ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою стосовно земельної ділянки площею 2га кадастровий номер:5123782000:01:001:0099 з метою подальшої передачі безоплатно у власність яка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 відповідно до Договору оренди №37 від 02.06.2020 року, укладеного з ГУ Держгеокадастру в Одеській області, про що свідчить заява від 15.07.2020 року (а.с.17).

Враховуючи те, що у задоволенні позовних відмовлено, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, судовий збір та судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

З огляду на те, що рішення не на користь позивача, керуючись приписами ч. 1 ст. 382 КАС України клопотання позивача про зобов`язання надати звіт про виконання рішення по справі, не належить задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування наказу №15-17976/13-20-СГ від 17.12.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 22» лютого 2021 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.