Ухвала суду № 95069217, 22.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8115/20

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 лютого 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув у письмовому провадженні заяву позивача за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області стягнення заборгованості з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго".

В с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" суму 645304,31 грн.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалами суду від 16 листопада 2020 року відмовлено в розгляді справи за правилами загального позовного провадження та витребувано докази.

Ухвалою суду від 18 листопада 2020 року повернуто зустрічний позов.

Ухвалою суду від 07 грудня 2020 року призначено судове засідання.

11 грудня 2020 року матеріали справи надіслано до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на ухвалу від 18 листопада 2020 року.

05.01.2021 представник позивача через канцелярію суду подав заяву вх.№659 про відмову від позову внаслідок повної сплати заборгованості відповідача та просить суд вирішити питання щодо понесених судових витрат.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 повернуто апеляційну скаргу скаржнику.

19.02.2021 матеріали справи № 380/8115/20 повернулися до Львівського окружного адміністративного суду.

Судом встановлено, що на підтвердження сплати заборгованості позивач подав суду виписки банку по рахунку акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 28.12.2020.

Суд розглянув заяву представника позивача та матеріали справи, та вважає, що така заява підлягає задоволенню.

За приписами частини 1 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частини 2, 3 ст. 189 КАС України, до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Судом встановлено, що позивач відмовляється від позовних вимог з тих підстав, що відповідачем сплачено заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.

З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі згідно з п.2 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Суд роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч.2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 КАС України), а також повернення судового збору (стаття 142 КАС України).

За приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Водночас, відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що частина перша статті 142 КАС України стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв`язку із відмовою позивача від позову. Ця норма не пов`язана зі статтями 139, 140 КАС України, оскільки не регулює питання стягнення з однієї сторони на користь іншої судового збору в порядку розподілу судових витрат.

Варто зауважити, що питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов`язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному. Зокрема, частина перша статті 142 КАС України може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов`язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно частини першої статті 140 КАС України не здійснюється.

Разом з тим, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №260/1378/18, та у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №200/6826/20-а.

Судовий збір, сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення № 2949 від 29.09.2020 в сумі 15690,28 грн за позовну вимогу майнового характеру на суму 1046018,13 грн.

17.11.2020 позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог шляхом зменшення позовних вимог, та просив суд стягнути з відповідача 645304, 31 грн.

Згідно із частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, за звернення до суду з позовом майнового характеру в розмірі 645304,31 грн належало сплатити судовий збір в сумі 9679,56 грн (1,5 відсотка ціни позову).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що слід стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на користь Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області сплачений судовий збір в сумі 9679,56 грн, на підставі статті 140 КАС України.

ОСОБА_1 суми судового збору сплачена позивачем, яка залишилася внаслідок зменшення позовних вимог, може бути повернута у подальшому за клопотанням позивача згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», оскільки на час розгляду питання про закриття провадження у справі такого клопотання не надходило.

Керуючись ст. 189, 140, 238, 239, 248, 256, 293-295 КАС України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, суд -

постановив:

1. Заяву позивача про закриття провадження у справі - задовольнити.

2. Провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення заборгованості з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" - закрити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (код ЄДРПОУ 23269555, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) сплачений судовий збір в сумі 9679,56 грн (дев`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень, 56 копійок).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 22.02.2021.

Суддя Коморний О.І.