Рішення № 95068860, 23.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року 320/10385/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Асоціація "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс", державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Кашніков Руслан Едуардович про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України оформлене Наказом №779/5 від 04.03.2020;

2) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (для виправлення помилок):

- від 04.03.2020, час вчинення реєстраційної дії 15:38:02, №10709980021086360, вчинену реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г. щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437);

- від 04.03.2020, час вчинення реєстраційної дії 15:39:08, №10709980022086360, вчинену реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г. щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №779/5 від 04.03.2020 прийнятий з порушенням порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Зокрема, позивач посилається на те, що скарга на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.10.2019 №10741050019000576 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №10741070020000576 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" подана ОСОБА_2 з пропуском строку на їх оскарження, що не взято до уваги відповідачем.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у його задоволенні з тих підстав, що за результатом розгляду скарги встановлено, що оскаржувані реєстраційні дії від 22.10.2019 №10741050019000576 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №10741070020000576 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" вчинені державним реєстратором ОСОБА_3 з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим та на підставі висновку Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 22.01.2020 було прийнято рішення у формі наказу №779/5 від 04.03.2020 про задоволення скарги частково.

Крім того, відповідач зауважив, що при здійсненні оскаржуваних реєстраційних дій державним реєстратором було порушено вимоги законодавства щодо отримання від заявника необхідного переліку документів.

Відповідач вказав на те, що Мін`юст, як суб`єкт владних повноважень, на якого законодавцем відповідно покладено обов`язок щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом, у даному випадку діяв на підставі, в межах та у спосіб визначених законодавством, а тому позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач вважає, що даний спір не є публічно-правовим та не повинен розглядатись адміністративним судом, оскільки він випливає з приватноправових (корпоративних) відносин і має вирішуватися судом за правилами господарського судочинства.

Третя особа - Асоціація "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що фактично Укрсоюзсервіс подав скаргу 13.11.2019, яку підписала ОСОБА_2 як виконавчий директор - керівник Укрсоюзсервіс, тобто в строк, передбачений частиною 3 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Так, на засіданні колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, яке відбулось 16.01.2020 та на якому розглядалась скарга Укрсоюзсервісу від 13.11.2019, було висловлено зауваження щодо правомірності підпису скарги виконавчим директором Укрсоюзсервісу і одночасно запропоновано ОСОБА_2 підписати ту ж саму скаргу від себе особисто як особи, права якої порушено.

Третя особа зазначила, що в той же день (16.01.2020) Петрик О.В. підписала скаргу, яка була розглянута колегією Міністерства юстиції 22.01.2020.

У зв`язку з зазначеним, третя особа вважає, що скарга ОСОБА_2 на реєстраційні дії від 22.10.2019 №10741050019000576 та №10741070020000576, які вчинені державним реєстратором Кашніковим Р.Е., подана правомірно та в межах діючого законодавства.

Третя особа - державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Кашніков Руслан Едуардович правом на подання письмових пояснень не скористався.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Асоціацію "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс"; державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Кашнікова Руслана Едуардовича.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2019 за №10741050019000576 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Кашніковим Русланом Едуардовичем було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Асоціація "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення" (Укрсоюзсервіс), а саме проведено зміну місцезнаходження.

Також, 22.10.2019 за №10741070020000576 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Кашніковим Русланом Едуардовичем було внесено зміни до відомостей про юридичну особу - Асоціація "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення" (Укрсоюзсервіс), що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме: проведено зміну керівника юридичної особи.

Відповідно до реєстраційної дії від 22.10.2019 за №10741070020000576 керівником Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення" (Укрсоюзсервіс) є ОСОБА_1 .

17 січня 2020 року до Міністерства юстиції України за вх. №П-1443 надійшла скарга ОСОБА_2 від 16.01.2020 на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.10.2019 №10741050019000576 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №10741070020000576 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Кашніковим Русланом Едуардовичем щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення" (Укрсоюзсервіс) (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437).

За результатами розгляду скарги Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 22.01.2020, відповідно до якого встановлено, що оскаржуваними реєстраційними діями змінено виконавчого директора та місцезнаходження Укрсоюзсервіс. Закон зобов`язує заявника, у разі участі представників юридичних осіб у прийнятті рішення уповноваженого органу юридичної особи, подавати державному реєстратору документи, що засвідчують повноваження таких представників. Однак, державний реєстратор Кашніков Р.Е. провів оскаржувані реєстраційні дії за відсутності таких документів.

Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції вирішено, що оскаржувані реєстраційні дії від 22.10.2019 №10741050019000576 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №10741070020000576 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" проведені державним реєстратором ОСОБА_3 протиправно, а тому вони є незаконними та підлягають скасуванню.

На підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 22.01.2020 Міністерством юстиції України видано наказ від 04.03.2020 №779/5, яким скаргу ОСОБА_2 від 16.01.2020 задоволено частково. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 22.10.2019 №10741050019000576 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №10741070020000576 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Кашніковим Русланом Едуардовичем щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437). У задоволенні інших вимог відмовлено.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 04.03.2020 №779/5 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведені такі реєстраційні дії (для виправлення помилок):

- від 04.03.2020, час вчинення реєстраційної дії 15:38:02, №10709980021086360, вчинена реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г. щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437);

- від 04.03.2020, час вчинення реєстраційної дії 15:39:08, №10709980022086360, вчинена реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г. щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437).

Не погоджуючись з наказом відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону №755-IV.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Частиною другою статті 34 Закону №755-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною п`ятою статті 34 Закону №755-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Відповідно до частини дев`ятої статті 34 вказаного Закону порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128).

Пунктом 5 Порядку №1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

За правилами частини третьої статті 34 Закону №755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону №755-IV днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

При цьому, пунктом 8 частини восьмої статті 34 Закону №755-IV встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства на Міністерство юстиції України покладається обов`язок перевірити чи не пропущено скаржником 60-денний строк на оскарження, а також з`ясувати коли такому скаржнику стало відомо про порушення його прав реєстраційними діями.

Як було встановлено судом, 17 січня 2020 року до Міністерства юстиції України за вх. №П-1443 надійшла скарга ОСОБА_2 від 16.01.2020 на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.10.2019 №10741050019000576 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №10741070020000576 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах".

Зі змісту даної скарги вбачається, що ОСОБА_2 стало відомо про оскаржувані реєстраційні дії 25 жовтня 2019 року.

Водночас, скарга на такі реєстраційні дії була подана до Міністерства юстиції України лише 17.01.2020, тобто із порушенням 60-денного строку, встановленого частиною третьою статті 34 Закону №755-IV, що є підставою для відмови у її задоволенні.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до пункту 5 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, закінчення встановленого законом строку подачі скарги.

Тобто перед тим, як вивчити обставини, викладені у скарзі, Міністерство юстиції України повинно було перевірити дотримання всіх передумов.

У розрізі спірних правовідносин суд вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.11.2020 у справі №826/18320/16, щодо повноважень Міністерства юстиції України з приводу поновлення строків оскарження реєстраційної дії.

Так, у вказаній постанові Верховий Суд зазначив, що повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у справі №826/18320/16, яка розглядалася Верховним Судом, та обставини якої щодо наслідків пропуску строку звернення із скаргою є тотожними справі №320/10385/20, повноваження Міністерства юстиції України не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов відповідач не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд. Визначальним є те, що у спірних правовідносинах згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №825/602/17 та від 22.08.2018 у справі №826/10548/17.

У пункті 6 Порядку №1128 передбачено, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

В даному випадку, аналізуючи наявні у справі докази, суд зазначає, що при поданні скарги ОСОБА_2 були наявні передбачені п. 8 ч. 8 ст. 34 Закону №755-IV та п. 5 Порядку №1128 підстави для відмови у задоволенні скарги, а саме закінчення встановленого законом строку для подачі скарги.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для розгляду скарги ОСОБА_2 по суті, оскільки остання не відповідала передбаченим чинним законодавством вимогам.

У свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не спростовано вказані обставини у відзиві на позовну заяві та не доведено правомірність розгляду скарги ОСОБА_2 у порядку та у спосіб, передбачені Законом №755-IV та Порядком №1128.

Одночасно, суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не підлягає перевірці по суті встановлених обставин, тобто результатів перевірки скарги ОСОБА_2 , оскільки встановлений судом факт наявності підстави для відмови у її задоволенні є перешкодою для розгляду такої скарги, що ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість самого рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

При цьому, суд не бере до уваги доводи третьої особи про те, що фактично Укрсоюзсервіс подав скаргу 13.11.2019, яку підписала ОСОБА_2 як виконавчий директор - керівник Укрсоюзсервіс, оскільки така скарга була залишена без розгляду за заявою Укрсоюзсервісу.

За таких обставин, проаналізувавши норми чинного законодавства, встановивши, що відповідачем протиправно розглянуто скаргу, яку було подано з порушенням строку, суд дійшов висновку про протиправність наказу Міністерства юстиції України від 04.03.2020 №779/5 та наявність підстав для його скасування.

Щодо позовних вимог про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (для виправлення помилок) від 04.03.2020, час вчинення реєстраційної дії 15:38:02, №10709980021086360, вчинену реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г. щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437) та від 04.03.2020, час вчинення реєстраційної дії 15:39:08, №10709980022086360, вчинену реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г. щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437), то суд приходить до висновку, що вказані вимоги підлягають задоволенню, оскільки вказаний спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України і є наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Що стосується доводів відповідача про те, що даний спір не є публічно-правовим та не повинен розглядатись адміністративним судом, оскільки він випливає з приватноправових (корпоративних) відносин і має вирішуватися судом за правилами господарського судочинства, суд зазначає наступне.

Процедура розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів врегульована Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, яким, серед іншого, передбачено утворення та повноваження постійно діючої комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Отже, у спірних правовідносинах Міністерство юстиції України виступає як суб`єкт владних повноважень, який законом наділений владними управлінськими функціями щодо забезпечення процедури адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

В межах розгляду даної справи адміністративний суд, відповідно до визначених законом завдань адміністративного судочинства, перевіряє дотримання процедури під час реалізації Міністерством юстиції України владних управлінських функцій щодо забезпечення адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, в тому числі його Великої Палати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №910/8424/17), справи щодо оскарження рішень Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами саме адміністративної юстиції.

Суд підкреслює, що спірним у межах цієї справи є питання наявності у Мін`юсту України права на розгляд скарги ОСОБА_2 по суті з огляду, зокрема, на пропуск останньою встановленого Законом строку її подання, у зв`язку з цим цей спір належить до юрисдикції саме адміністративного суду, що підтверджується, зокрема, й вже згаданою вище постановою Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 826/18320/16.

Таким чином, доводи відповідача про те, що даний спір не є публічно-правовим, є безпідставними та необґрунтованими.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією від 09.10.2020 №33368966-1.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №779/5 від 04.03.2020 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію (для виправлення помилок) від 04.03.2020, час вчинення реєстраційної дії 15:38:02, №10709980021086360, вчинену реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г. щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437).

Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію (для виправлення помилок) від 04.03.2020, час вчинення реєстраційної дії 15:39:08, №10709980022086360, вчинену реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г. щодо Асоціації "Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Укрсоюзсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 00017437).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.