Рішення № 95068841, 19.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року м. Київ Справа № 320/5852/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» 1) Офісу великих платників ДФС, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, 3) Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, 4) Головного управління ДФС у Київській областіпростягнення пені, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Овостар» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників ДФС (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-2), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - відповідач-3) про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у сумі 865700,72 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що контролюючий орган порушив граничний термін перерахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2017 року на банківський рахунок позивача, у зв`язку з чим підприємство має право на стягнення пені за період з 02.05.2018 по 22.08.2018 у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/5852/18 та призначено дату, час та місце підготовчого засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження задоволено; продовжено строк проведення підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на підставі пункту 3 частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України; встановлено учасникам справи строки для подання відповіді на відзив та заперечень; призначено дату, час та місце наступного підготовчого засідання.

Представник відповідача-1 позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за результатами проведення перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2017 року контролюючим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та прийнято податкові повідомлення – рішення від 21.11.2017 № 0000614102 та 21.11.2017 № 0000624102, якими підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний період та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції.

За поясненнями представника відповідача-1, часткове відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Овостар» сум бюджетного відшкодування за вересень та жовтень 2017 року відбулось внаслідок списання контролюючим органом податкових зобов`язань позивача, визначених у наведених вище податкових повідомленнях-рішеннях, за рахунок сум, що належали до бюджетного відшкодування.

Крім того, представник відповідача-1 звертає увагу на те, що з 01.01.2018 Офіс великих платників ДФС позбавлений можливості перегляду інформації щодо залишків переплати (невідшкодованих сум) в інтегрованій картці платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар», оскільки позивача переведено на податковий облік до Головного управління ДФС у Київській області.

Представник відповідача-2 також позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відшкодування сум податку на додану вартість проводиться територіальними органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з дотримання встановленої статтею 200 Податкового кодексу України процедури.

За наведених обставин, на думку представників відповідача-1 та відповідача-2, посадові особи Офісу великих платників ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач скористався правом на подання відповідей на відзиви, в яких зазначив, що винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень в рамках перевірки підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2017 року не повинно позбавляти позивача права на своєчасне отримання сум бюджетного відшкодування цього податку за вересень та жовтень 2017 року, достовірність яких підтверджено контролюючими заходами.

Крім того, позивач наголошує, що сума бюджетного відшкодування за жовтень 2017 року частково повернута Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві підприємству на його рахунок 21.12.2017, а саме: у розмірі 26339577,00 грн.

За наведених обставин позивач вважає, що інформація щодо повернення йому суми бюджетного відшкодування за період жовтень 2017 року у розмірі 30916415,00 грн була внесена до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а відтак відповідачем-2 протиправно не перераховано на рахунок підприємства всю заявлену ним суму.

Представник відповідача-1 подав до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, в яких в обґрунтування правомірності своїх дій зазначив доводи, аналогічні тим, що містяться у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено дату, час та місце наступного підготовчого засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДФС у Київській області; продовжено строк проведення підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на підставі пункту 2 частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено дату, час та місце наступного підготовчого засідання.

У підготовчих засіданнях, призначених на 25.04.2019, 23.05.2019, 04.07.2019, 23.07.2019, 15.08.2019, 19.11.2019, 03.12.2019 та 16.01.2020, продовжено строк проведення підготовчого провадження; підготовчі засідання відкладено судом на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено дату, час та місце наступних підготовчих засідань (протокольні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2019, 23.05.2019, 04.07.2019, 23.07.2019, 15.08.2019, 19.11.2019, 03.12.2019 та 16.01.2020).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 05.03.2020, представники сторін не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті шляхом надсилання тексту судової повістки електронною поштою у відповідності до приписів статей 124, 126 та 129 Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріали справи містять також клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.

У свою чергу причини неявки представників відповідачів у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за їх відсутності або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки від представників відповідачів до суду не надходило.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи по суті учасники справи повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2020).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Овостар» (ідентифікаційний код 32086437, місцезнаходження: Київська область, Васильківський район, с. Крушинка, вул. Колгоспна, буд. 11) зареєстроване в якості юридичної особи 31.07.2002 та є платником податку на додану вартість, починаючи з 25.08.2002, що підтверджується даними, наведеними у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 34-47) та свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100341028 (т. 1 а.с. 33).

На момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в Офісі великих платників ДФС.

20.10.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Овостар" до контролюючого органу у складі податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої позивач визначив суму бюджетного відшкодування у розмірі 8600188,00 грн.

24.10.2017 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року, в якому зазначено аналогічну суму бюджетного відшкодування.

В цей же день вказана вище податкова звітність прийнята контролюючим органом, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія квитанції № 2 (т. 1 а.с. 72).

У листопаді-грудні 2017 року на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2017 року, за результатами якої складено довідку від 19.12.2017 № 4907/28-10-41-02/32086437 (т. 1 а.с. 92-122).

20.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Овостар" до контролюючого органу у складі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої позивач визначив суму бюджетного відшкодування у розмірі 30916415,00 грн, яку прийнято контролюючим органом у цей же день, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія квитанції № 2 (т. 1 а.с. 91).

За поясненнями представника відповідача-1, у грудні 2017 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Овостар" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2017 року, за результатами якої складено довідку від 18.12.2017 № 4875/28-10-41-02/32086437.

За висновками проведених перевірок порушень при відображенні Товариством з обмеженою відповідальністю "Овостар" в податкових деклараціях з податку на додану вартість сум бюджетного відшкодування за вересень 2017 року у розмірі 8600188,00 грн та жовтень 2017 року у розмірі 30916415,00 грн не встановлено.

21.12.2017 на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" частково перераховано суму бюджетного відшкодування за жовтень 2017 року у розмірі 2633957,50 грн (т.1 а.с. 126).

За поясненнями представника позивача, решта суми бюджетного відшкодування за жовтень 2017 року - 4576838,00 грн - надійшла на рахунок підприємства 06.08.2018 (т. 1 а.с. 129).

У свою чергу сума бюджетного відшкодування за вересень 2017 року у розмірі 8600188,00 грн перерахована на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" 22.08.2018 (т. 1 а.с. 131).

Вказані обставини відповідачами не заперечуються.

Водночас представник відповідача-1 зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2017 року контролюючим органом складено акт від 31.10.2017 № 3647/28-10-41-02/32086437, на підставі якого прийнято податкові повідомлення – рішення від 21.11.2017 № 0000614102 та 21.11.2017 № 0000624102, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 10171769,00 грн та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 5086497,50 грн.

За поясненнями представника відповідача-1, сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем за вересень та жовтень 2017 року, була зменшена відповідачем-1 на суму податкового боргу, який виник на підставі наведених вище податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплені у статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Положеннями пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема, з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що невідшкодована або несвоєчасно відшкодована платнику податків сума податку на додану вартість утворює заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість та надає платнику податку право пред`явлення вимог про стягнення пені.

Такий юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором – платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.10.2018 в адміністративній справі № 820/1749/18, 27.12.2018 в адміністративній справі № 820/5471/17 та 20.06.2019 в адміністративній справі № 820/1750/18.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування за вересень та жовтень 2017 року у загальному розмірі 13177026,00 грн контролюючими органами не оспорюється.

Крім того, питання несвоєчасного відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за вересень та жовтень 2017 року досліджувалось в рамках адміністративної справи № 810/2157/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби у Київській області про стягнення пені.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 в адміністративній справі № 810/2157/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" суму пені по бюджетній заборгованості з податку на додану вартість по декларації за вересень 2017 року за період з 28.12.2017 по 01.05.2018 включно у розмірі 512476,96 грн та по декларації за жовтень 2017 року за період з 29.12.2017 по 01.05.2018 включно у розмірі 270724,89 грн на поточний рахунок у Публічному акціонерному товаристві "УкрСиббанк", у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар", суд дійшов висновку, що відповідачем-1 протиправно зменшено заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень та жовтень 2017 року на суму, визначену в податкових повідомленнях – рішеннях від 21.11.2017 № 0000614102 та 21.11.2017 № 0000624102, оскільки сума грошових зобов`язань, визначена у цих рішеннях, з 30.11.2017 була неузгодженою.

Крім того, в цьому ж судовому рішенні суд зазначив, що сума бюджетного відшкодування за вересень 2017 року у розмірі 8600188,00 грн набула статусу заборгованості 28.12.2017, а за жовтень 2017 року у розмірі 4579838,00 грн - 29.12.2017.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У свою чергу в силу приписів частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, граничний термін для повернення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2017 року у розмірі 8600188,00 грн припадає на 28.12.2017, а за жовтень 2017 року у розмірі 4579838,00 грн - на 29.12.2017.

Відтак, саме з цих дат невідшкодована відповідачем сума податку на додану вартість у загальному розмірі 13180026,00 грн є бюджетною заборгованістю, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як вже зазначалось судом вище, пеню за період з 28.12.2017 по 01.05.2018 (заборгованість з податку на додану вартість по декларації за вересень 2017 року) та з 29.12.2017 по 01.05.2018 (заборгованість з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2017 року) стягнуто з Державного бюджету України в рамках адміністративної справи № 810/2157/18.

У свою чергу предметом розгляду даної справи є пеня за період з 02.05.2018 по 22.08.2018 (дата перерахування суми бюджетного відшкодування за вересень 2017 року) та з 02.05.2018 по 06.08.2018 (дата перерахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2017 року).

Облікова ставка Національного банку України за наведений вище період була встановлена в таких розмірах: у період з 02.05.2018 по 12.07.2018 - 17 %, у період з 13.07.2018 по 22.08.2018 – 17,5 %.

Строки дії облікової ставки Національного банку України: з 02.05.2018 по 12.07.2018 – 72 дні; з 13.07.2018 по 06.08.2018 - 25 днів (по декларації за жовтень 2017 року) та з 13.07.2018 по 22.08.2018 - 41 день (по декларації за вересень 2017 року).

Відтак, загальний розмір пені, на отримання якої має право позивач за період з 02.05.2018 по 22.08.2018, становить 798959,39 грн (= (8600188,00 грн * 72/365 * (17*1,2/100%) + 8600188,00 грн * 41/365 * (17,5*1,2/100%) + (4576838,00 грн * 72/365 * (17*1,2/100%) + 4576838,00 грн * 25/365 * (17,5*1,2/100%).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12985,52 грн за платіжним дорученням від 01.11.2018 № 1844090927.

Враховуючи, що на момент виникнення бюджетної заборгованості позивач перебував на обліку в Офісі великих платників ДФС, беручи до уваги те, що за результатами розгляду адміністративної справи судом частково задоволено майнові вимоги (на суму 798959,39 грн), витрати позивача у сумі 11984,40 грн, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників ДФС.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" (ідентифікаційний код 32086437, місцезнаходження: Київська область, Васильківський район, с. Крушинка, вул. Колгоспна, буд. 11) пеню у сумі 798959 (сімсот дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 39 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників ДФС (ідентифікаційний код 39440996, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" (ідентифікаційний код 32086437, місцезнаходження: Київська область, Васильківський район, с. Крушинка, вул. Колгоспна, буд. 11) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 11984 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.