Ухвала суду № 95068519, 18.02.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДД

У Х В А Л А

18 лютого 2021 рокум. Ужгород№ 260/217/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з`явився;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – представник Іваницький Михайло Миколайович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача за наслідками судового контрою (подання звіту) в справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 18 лютого 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі виготовлено протягом 22 лютого 2021 року.

28 листопада 2019 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії - задоволено.

19 грудня 2019 року додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду допущено до негайного виконання присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

18 березня 2020 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишено без задоволення, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 260/217/19 - без змін.

23 квітня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області подало звіт про виконання рішення суду по справі.

05 січня 2021 року позивачем подано до суду заяву, в якій просить надати інформацію, в тому числі, про результат судового контролю за виконанням судового рішення з врахуванням факту невиплати відповідачем по справі призначених сум та про заходи реагування з наведених підстав.

15 січня 2021 року ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду заяви позивача.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківкою із офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та зазначив, що позивачу з 01.05.2020 року зроблено перахунок пенсії на підставі рішення суду, однак не виплачено різницю у розмірі 20 958 грн., оскільки нема фінансування.

Оцінюючи повноту та належність виконання рішення Верховного суду по вказаному звіту, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 5 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України”, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України” від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України” від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia” від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слід зазначити, що 28 листопада 2019 року, рішенням суду зобов`язано відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11. 2019 р. у справі № 260/217/19.

23 квітня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області подало звіт про виконання рішення суду по справі.

У вищезазначену звіті вказано, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, виконане, що підтверджується перерахунком пенсії від 02.04.2020 року та розрахунком на доплату пенсії від 02.04.2020 року, що містяться в матеріалах пенсійної справи № 0701002734. Таким чином, розмір пенсії з 01.05.2020 року буде виплачуватися у новому розмірі 10517,50 грн. Різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за період з 18.03.2020 по 30.04.2020 склала 1826,85 грн. та буде виплачена у травні 2020 року. Різниця в пенсії за період до набрання судовим рішенням законної сили з 01.01.2018 по 17.03.2020 року у сумі 20958,03 грн. включена до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена після виділення коштів Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету в порядку, затвердженому Постановою КМУ від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду».

У судовому засіданні, представником відповідача підтверджено, що заборгованість включена до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена після виділення коштів. З моменту подачі звіту нічого не змінилося.

Кабінетом Міністрів України 22.08.2018 прийнято постанову № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок № 649).

Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Як визначено пунктом 1 Порядку №649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі № 640/5248/19, пункт 2 якого змінено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020, визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”.

Таким чином, у силу статті 265 та 325 КАС України з 22.07.2020 постанова Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 втратила чинність та не може бути застосована.

Означена обставина унеможливлює застосування пенсійним органом недіючого рішення Кабінету Міністрів України.

Крім цього, належним виконанням судового рішення буде вважатися виплата в повному обсязі недоплаченої суми пенсії.

З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, суд дійшов висновку щодо визнання поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області звіту про виконання рішення від 28 листопада 2019 року таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого відповідачем звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту.

Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Судове рішення є обов`язковим до виконання для всіх, і в тому числі для Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Як встановлено судом, рішення від 28 листопада 2019 року, виконано не в повному обсязі, а саме здійснено лише перерахунок (розрахунок) пенсії, та не здійснено її виплату, у зв`язку з цим, наявні підстави для встановлення нового строку подання звіту або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.

Враховуючи, що рішення від 28 листопада 2019 року не виконано, суд на підставі частини 2 статті 382 КАС України вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.

Керуючись статтею 243,248,256,382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Встановити новий строк для подання звіту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області про повне виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року протягом двадцяти робочих днів з дати прийняття цієї ухвали у справі 260/217/19.

2. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Скраль