Рішення № 95066056, 09.02.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м.Харків Справа № 913/266/20(127/14881/19)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної зави

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

до відповідача -1 ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 )

відповідача - 2 ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 )

відповідача -3 ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 )

про стягнення 85641 грн. 05 коп.

в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство.

Секретар судового засідання - Славич В.І.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача 1: представник не прибув.

від відповідача 2: представник не прибув.

від відповідача 3: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

28.05.2019 Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій просить:

- стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011 в розмірі 85641 грн. 05 коп., в тому числі заборгованість за кредитом - 31803 грн 69 коп., заборгованість за відсотками - 23882 грн 88 коп., пеня - 13608 грн 54 коп., інфляційні нарахування - 16345 грн 84 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк" (ПАТ "УКРІНБАНК"), оформленим протоколом №3 від 22.11.2016, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком", затверджено статут в новій редакції.

Рішенням позачергових зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.

Таким чином, з 28.03.2017 ПАТ "Український інноваційний банк" у зв`язку зі зміною найменування є Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія".

27.05.2011 між ПАТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №01-0012-2011, відповідно до якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, оплатності та цільового використання кредит у розмірі 70000 грн 00 коп.

В якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були укладені договори поруки.

У зв`язку з тривалим невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011 в розмірі 85641 грн. 05 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в розмірі 31803 грн 69 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 23882 грн 88 коп., пеня за прострочення сплати основного боргу за кредитом в розмірі 11909 грн 39 коп., пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 1699 грн 24 коп., інфляційні нарахування на основну суму боргу за кредитом в розмірі 12180 грн 81 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 4165 грн 02 коп.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2019 відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи №127/14881/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2020 матеріали цивільної справи №127/14881/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Господарського суду Луганської області, в провадженні якого перебуває справа №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.07.2020 матеріали справи №913/266/20 (127/14881/19) передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 05839888); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича.

15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404).

01.06.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" надійшла апеляційна скарга №548/1В від 28.05.2020 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 по справі № 913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

03.06.2020 матеріали справи надіслано до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.07.2020 вирішено відкласти питання про прийняття позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором до повернення матеріалів справи №913/266/20 до Господарського суду Луганської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 31530 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

В той же час, Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №913/266/20 скасовано. Справу №913/266/20 направлено на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.10.2020 справу №913/266/20(127/14881/19) прийнято до провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.10.2020.

19.10.2020 на електронну адресу Господарського суду Луганської області від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" надійшла заява №б/н від 19.10.2020 про залучення третьої особи до участі у справі №913/266/20(127/14881/19) -ПАТ "Український інноваційний банк" в ліквідації державою.

У судовому засіданні 21.10.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 17.11.2020 о 12 год. 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 17.11.2020 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 09.12.2020 о 15 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 09.12.2020 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" №б/н від 19.10.2020 про залучення третьої особи до участі у справі №913/266/20(127/14881/19 з огляду на нижчевикладене.

14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління НБ України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.

Судом встановлено, що така юридична особа як ПАТ «Український інноваційний банк» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня, в свою чергу під кодом ЄДРПОУ який належав ПАТ «Укрінбанк», та є ідентифікуючою ознакою юридичної особи, зареєстроване Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", яке є позивачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про залучення в якості третьої особи, задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 09.12.2020 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.01.2021 о 16 год. 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 11.01.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 26.01.2021 о 16 год. 40 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачами не подано відзивів на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено кредитний договір №01/0012-2011, відповідно до умов якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченності, повернення, строковості, оплатності та цільового використання кредит у розмірі 70000 грн 00 коп.

За користування кредитом процентна ставка встановлюється в розмірі 25,0% від суми фактичної заборгованості за кредитом (п.1.2. договору); видача кредитних коштів проводиться на підставі письмової заяви позичальника після набрання чинності іпотечним договором, укладеним з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за цим договором, та страхування предмета іпотеки в порядку, визначеному договором іпотеки (п.1.5. договору).

Відповідно до п.2.1. договору забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за цим договором є:

- іпотека нерухомого майна: трьох кімнатна квартира загальною площею 63,6 кв.м, житловою площею 38,3 кв.м, квартира розташована на першому поверсі десятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_1 1/3 частки, ОСОБА_2 1/3 частки та ОСОБА_4 1/3 частки згідно свідоцтва про право власності на житло Серія НОМЕР_1 від 12.08.2008 (Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №22632182 від 04.05.2009, номер запису 1745/80232 в книзі 833 серія НОМЕР_5.

- порука громадянина ОСОБА_2 (ідентифікаційний номе НОМЕР_2 );

- порука громадянки ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Позичальник зобов`язується використати кредит на вказані в договорі цілі (потреби), повністю повернути його в термін до 26.05.2016, сплатити нараховані проценти та платежі, передбачені цим договором. Погашення кредиту здійснюється рівними частинами (за виключенням останнього платежу) в сумі 1166 грн 00 коп., починаючи з липня місяця 2011 року, з "01" по "10" число включно кожного місяця, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунків позичальника та/або його поручителя та/або шляхом внесення готівки до каси банку. Останній платіж по погашенню заборгованості по кредиту здійснюється позичальником в термін до 25.05.2016 в сумі 1206 грн 00 коп. Кредит повертається лише в тій валюті у якій він був наданий. У разі якщо 10 сило місяця є святковим та неробочим днем то позичальник зобов`язаний сплатити кредит в перший робочий день, який слідує за 10 числом місяця (п.3.1. договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь - який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості (п.3.2. договору).

Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту з "01" по "10" число (включно) кожного місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунків позичальника та/або його поручителя та/або шляхом внесення готівки до каси банку. У разі якщо 10 число місяця є святковим та/або неробочим днем, то позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих процентів, в перший робочий день, який слідує за 10 числом місяця (п.3.3. договору).

В день надання кредиту позичальник сплачує банку разову комісію за надання кредитних коштів в розмірі 0,5% від суми кредиту, що сплачується одноразово в національній валюті України в момент видачі кредиту (п.6.1. договору).

У разі порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежі. Пеня нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов`язання) (п.7.1. договору).

Відповідно до п.8.10 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань по ньому.

27.05.2011 між ОСОБА_2 (поручитель за договором) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено договір поруки, відповідно до умов якого підставою договору поруки виступає дійсна вимога банку до позичальника по зобов`язанням останнього, визначеним кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011, враховуючи понесені банком збитки.

Відповідно до п.2.1. договору поручитель приймає на себе зобов`язання солідарно відповідати перед банком за виконання зобов`язань по кредитному договору №01/0012-2011 від 27.05.2011, укладеному між банком та позичальником, в повному обсязі та в ті ж терміни, що і позичальник.

У випадку порушення позичальником своїх зобов`язань перед банком по сплаті відсотків, поверненню суми кредиту, сплаті пені - відповідальність поручителя настає з дня, наступного за днем платежу, передбаченого кредитним договором між банком та позичальником. (п.3.1. договору).

При порушенні позичальником своїх зобов`язань по платежам, передбаченим кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення банку в п`ятиденний термін (враховуючи день отримання письмового повідомлення) повинен погасити виниклу заборгованість позичальника по вищевказаному кредитному договору, враховуючи пеню (п.3.2. договору).

Відповідно до п.4.1. договору сторони погодили, що договір поруки набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного погашення поручителем та/або позичальником заборгованості по кредитному договору, укладеному між банком та позичальником.

При пролонгації кредитного договору автоматично продовжується і термін дії договору поруки (п.4.2. договору).

У випадку прострочення поручителем терміну виконання зобов`язань, передбаченого п.3.2. договору поруки, поручитель сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості - за кожен день прострочення (п.5.1. договору); сплата штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань по договору поруки не звільняє поручителя від погашення заборгованості позичальника по кредитному договору в порядку та обсязі, передбаченому договором поруки (п.5.2. договору).

27.05.2011 між ОСОБА_3 (поручитель за договором) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено договір поруки, відповідно до умов якого підставою договору поруки виступає дійсна вимога банку до позичальника по зобов`язанням останнього, визначеним кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011, враховуючи понесені банком збитки.

Відповідно до п.2.1. договору поручитель приймає на себе зобов`язання солідарно відповідати перед банком за виконання зобов`язань по кредитному договору №01/0012-2011 від 27.05.2011, укладеному між банком та позичальником, в повному обсязі та в ті ж терміни, що і позичальник.

У випадку порушення позичальником своїх зобов`язань перед банком по сплаті відсотків, поверненню суми кредиту, сплаті пені - відповідальність поручителя настає з дня, наступного за днем платежу, передбаченого кредитним договором між банком та позичальником. (п.3.1. договору).

При порушенні позичальником своїх зобов`язань по платежам, передбаченим кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення банку в п`ятиденний термін (враховуючи день отримання письмового повідомлення) повинен погасити виниклу заборгованість позичальника по вищевказаному кредитному договору, враховуючи пеню (п.3.2. договору).

Відповідно до п.4.1. договору сторони погодили, що договір поруки набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного погашення поручителем та/або позичальником заборгованості по кредитному договору, укладеному між банком та позичальником.

При пролонгації кредитного договору автоматично продовжується і термін дії договору поруки (п.4.2. договору).

У випадку прострочення поручителем терміну виконання зобов`язань, передбаченого п.3.2. договору поруки, поручитель сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості - за кожен день прострочення (п.5.1. договору); сплата штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань по договору поруки не звільняє поручителя від погашення заборгованості позичальника по кредитному договору в порядку та обсязі, передбаченому договором поруки (п.5.2. договору).

На виконання умов кредитного договору, на підставі особистої заяви ОСОБА_1 про видачу кредитних коштів та заявки на видачу готівки №2628370 від 08.06.2011, відповідно до меморіального ордеру №2628364 від 08.06.2011, банк перерахував позичальнику ( ОСОБА_1 ) кредитні кошти в загальному розмірі 70000 грн 00 коп., однак позичальником грошові зобов`язання за договором не виконувались, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість в загальному розмірі 85641 грн 05 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 31803 грн 69 коп., заборгованості за відсотками - 23882 грн 88 коп., пені - 13608 грн 54 коп., інфляційних нарахувань - 16345 грн 84 коп.

13.07.2016 на позачергових Загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, рішення про зміну назви товариства на Публічне акціонерне товариство "Укрінком".

28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрінком", змінено найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства "Укрінком" на "Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.

Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 05839888, тобто такий самий, як у ПАТ "Укрінбанк".

Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи.

Постановою Правління Національного Банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку" №180 від 22.03.2016 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 180 від 22.03.2016.

Станом на момент розгляду справи доказів повернення банківської ліцензії позивачу, та відновлення банківської діяльності - суду надано не було.

Отже станом на момент укладення договору у позивача існувала банківська ліцензія, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов`язків юридичної особи змінився, адже саме з цієї дати позивач втратив право здійснювати банківську діяльність.

В свою чергу зобов`язання між позивачем та відповідачами виникли на підставі укладених договорів від 27.05.2011, в той час коли позивач мав статус банківської установи. Втрата банківської ліцензії позбавляє позивача в подальшому здійснювати банківську діяльність, але не припиняє набутих прав та обов`язків. Так само втрата банківської ліцензії позивачем, не звільняє відповідачів від обов`язку належного виконання взятих не себе договірних зобов`язань.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору №01/0012-2011 від 27.05.2011 позивач перерахував відповідачу ( ОСОБА_1 ) кредитні кошти в загальному розмірі 70000 грн 00 коп. (в тому числі разова комісія за надання кредитних коштів в розмірі 350 грн), що підтверджується меморіальним ордером №2628364 від 08.06.2011, та випискою з банківського рахунку за період з 01.01.2000 по 14.07.2016, та не заперечується відповідачами.

Відповідач - ОСОБА_1 грошові зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 31803 грн 69 коп.

Крім того, у зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем - ОСОБА_1 , своїх зобов`язань за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011, позивачем нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі - 23882 грн 88 коп., пеня - 13608 грн 54 коп., інфляційні нарахування в розмірі 16345 грн 84 коп.

Станом на час розгляду даної справи, відповідачами доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011 до суду надано не було.

Відповідачі доказів спростування викладених позивачем обставин не надали та проти розміру наявної заборгованості за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011 не заперечили.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011 в розмірі 31803 грн 69 коп. є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч.3 ст.346 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак позов у цій справі подано саме у зв`язку з неправомірним користуванням відповідачами грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору або пред`явлення вимоги до позичальника і невиконання відповідачем обов`язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1238/17 від 23.05.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

А отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 20.05.2016 по 21.05.2019.

Враховуючи те, що 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов`язків позивача змінився, внаслідок чого останній втратив право на отримання відсотків за користування кредитом після 22.03.2016.

За таких обставин вимога позивача про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 20.05.2016 по 21.05.2019, не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

За таких обставин, похідна вимога про солідарне стягнення з відповідачів інфляційних нарахувань за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з квітня 2016 по квітень 2019, та похідна вимога про солідарне стягнення з відповідачів пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 20.05.2018 по 21.05.2019 є незаконною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" передбачено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок солідарного стягнення з відповідачів інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 12180 грн 81 коп. за період з квітня 2016 по квітень 2019 встановив, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки.

За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", в межах періоду заявленого позивачем, сума інфляційних нарахувань за період з квітня 2016 по квітень 2019 за несвоєчасне повернення кредиту становить 13640 грн. 23 коп., але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, сума інфляційних нарахувань за прострочення сплати кредиту яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів складає 12180 грн 81 коп.

Щодо заявленого позивачем розміру пені за прострочення сплати основного боргу за кредитом суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Приписами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 вказаного Закону).

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Умовами договору сторони погодили, що у разі порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу. Пеня нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов`язання) (п.7.1. договору).

За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", в межах періоду заявленого позивачем, сума пені по основному боргу за кредитом за період з 01.05.2018 по 21.05.2019 складає 11909 грн 39 коп., яка є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: солідарно стягнути з відповідачів:

- суму основного боргу за кредитним договором в розмірі 31803 грн 69 коп.;

- суму пені за основним боргом за кредитним договором в розмірі 11909 грн 39 коп.

- інфляційні нарахування на суму основного боргу за кредитом в розмірі - 12180 грн 81 коп. В іншій частині позову слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 85641 грн 05 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" заборгованість за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011 в сумі 55893 грн 89 коп., з яких:

- сума основного боргу за кредитним договором в розмірі 31803 грн 69 коп.;

- сума пені за основним боргом за кредитним договором в розмірі 11909 грн 39 коп.

- інфляційні нарахування на суму основного боргу за кредитом в розмірі - 12180 грн 81 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 417 грн 92 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 417 грн 92 коп.

6. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 417 грн 92 коп.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Публічне акціонерное товариство "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

Відповідач -1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )

Відповідач - 2 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Відповідач -3 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено та підписано - 23.02.2021

Суддя С.В. Масловський