Рішення № 95064121, 23.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2144/21

Справа № 760/17984/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., за участю: секретаря судового засідання - Кушніра Р.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (адреса: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позов та його мотиви

18.08.2020 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , укладений 15.03.2013 у відділі реєстрації актів громадянського стану Солом`янського районного управління юстиції міста Києва (актовий запис № 351 від 15.03.2013);

- неповнолітню дочку: ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з позивачем.

Позовна заява мотивована, зокрема, тим, що протягом останніх 5 років сімейне життя між подружжям поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Позивач зазначає, що примирення між подружжям неможливе, а подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дитини.

Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2020 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Жовноватюк В.С.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31.08.2020 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).

Розпорядженням в.о. керівника апарату Солом`янського районного суду міста Києва № 215 від 05.02.2021 у зв`язку з перебуванням судді Жовноватюк В.С. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.02.2021 дану справу прийнято до розгляду суддею Зуєвич Л.Л.

Процесуальні заяви у справі

27.01.2021 по даній справі надійшло клопотання позивача ( ОСОБА_1 ) про пришвидшення розгляду справи у зв`язку з виїздом позивача закордон. Зміст вказаної заяви свідчить про те, що позивач не втратила інтересу до позову та не вбачає примирення за можливе. Розгляд справи просить здійснювати без присутності сторін.

Від відповідача відзив на позов не надійшов. Матеріали справи містять докази повідомлення відповідача про розгляду справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.03.2013 між сторонами у справі укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, про що 15.03.2013 складено відповідний актовий запис № 351 (а.с. 8).

Від спільного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - свідоцтво про народження від 25.03.2014 серії НОМЕР_1 , актовий запис № 922 (а.с. 7).

Позивач стверджує, що за час спільного сімейного життя взаємовідносини між подружжям погіршились, між сторонами зникло взаєморозуміння, подружжя має протилежні погляди на шлюб та сім`ю, сімейні стосунки не підтримуються. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».

Мотиви суду

Статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За змістом ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Згідно з положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) викладена правова позиція відповідно до якої:

«Згідно із статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За положеннями частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За положеннями статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Одночасно згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.

Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України.

Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Беручи до уваги те, що ні у заяві про перегляд заочного рішення, ні в апеляційній скарзі на рішення місцевого суду ОСОБА_2 не обґрунтовувалась необхідність надання строку на примирення подружжя, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 не бажає зберігати подружні відносини із заявником доводи відповідача про порушення його права на призначення подружжю строк для примирення є безпідставними.

Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Водночас місцевим судом під час розгляду цієї справи не вирішувалось питання про визначення місця проживання дитини.

За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини».

Матеріали справи не містять доказів про наявність між сторонами спору про те, з ким із батьків буде проживати спільна неповнолітня дитина (дочка - ОСОБА_3 ).

Відповідач ( ОСОБА_2 ) не подавав до суду своїх заперечень щодо проживання спільної дитини разом із матір`ю.

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до висновку про те, що подальше подружнє життя суперечитиме інтересам позивачки, збереження сім`ї є неможливим. З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Після розірвання шлюбу неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач ( ОСОБА_1 ) не просить суд відновити дошлюбне прізвище і бажає залишити прізвище « ОСОБА_1 ».

В порядку положення ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 840,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 142, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, про що 15.03.2013 складено відповідний актовий запис № 351.

Після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище ОСОБА_1 не відновлювати.

Після розірвання шлюбу неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати із матір`ю - ОСОБА_1 .

Роз`яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. Л. Зуєвич