Ухвала суду № 95063519, 18.02.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1056/19

провадження № 1-кс/691/6/21

УХВАЛА

18 лютого 2021 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю прокурора Биченка М.О.

сторони кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_1

захисник ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12019250110000259 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

встановив :

в провадженні судді Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_2 перебуває на розгляді кримінальне провадження №12019250110000259 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

08 лютого 2021 року захисником обвинуваченого ОСОБА_3. на адресу Городищенського районного суду Черкаської області електронною поштою направлено заяву про відвід головуючому судді у судовому засіданні з розгляду кримінального провадження ОСОБА_2 ..

Згідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2021 року заява про відвід судді передана до провадження судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М..

Опрацювавши заяву про відвід судді з додатками документів, прийнято рішення в порядку ст.81 КПК України про судовий розгляд з викликом учасників справи та повідомлення судді ОСОБА_2 про можливість бути вислуханим, якщо бажає дати пояснення.

Обгрунтовуючи заяву про відвід судді, захисник посилається на обставини про те, що суддя ОСОБА_2 не зможе розглянути дане кримінальне провадження об`єктивно і неупереджено, так як 29 грудня 2020 року ним винесено дві ухвали про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_1 та про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про притягнення його, як адвоката, до дисциплінарної відповідальності. Приймаючи рішення про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, суддя ОСОБА_2 не взяв до уваги, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про належне повідомлення захисника про дату та час судового засідання. Так, 24 березня 2020 року судове засідання про яке були повідомлені усі учасники під розпис, не відбулось, у зв`язку з хворобою судді ОСОБА_2, хоча сторони кримінального провадження прибули на визначений час. Про те, що 28 травня 2020 року призначався судовий розгляд справи йому, як захиснику відомо не було, оскільки, повістку не отримував і в матеріалах справи з якими він ознайомився 26 січня 2021 року, взагалі відсутня повістка на вказану дату, як і відсутня наявність документів, які свідчать про вручення такої повістки. Про розгляд справи 16 липня 2020 року, 27 жовтня 2020 року та 29 грудня 2020 року, також не був повідомлений належним чином, оскільки, повідомлення не одержував і в матеріалах справи відсутні дані про їх отримання. В ухвалі суду від 29 грудня 2020 року, суддя не зазначає, про те, що адвокат ОСОБА_3. був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань. 26 січня 2021 року, звернувся з клопотанням до судді ОСОБА_2 про надання документів, які підтверджують одержання повідомлень про дату та час судових засідань, однак станом на 05 лютого 2021 року такої відповіді не отримав. 02 лютого 2021 року, перебуваючи в судовому засіданні у справі про обвинувачення ОСОБА_1 , звернувся до секретаря судді ОСОБА_2, яка повідомила, що їй нічого не відомо про результати розгляду його листа. 03 лютого 2021 року з мобільного телефону НОМЕР_1 о 09 годині 37 хвилин перетелефонувала секретар судді ОСОБА_2 яка повідомила, що відповідь за його зверненням направлена на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, а йому відповідь направлятись найближчим часом не буде, у зв`язку з відсутністю поштових марок. Запитавши про зміст відповіді, секретар йому повідомила, що направлені поштові реєстри, журнали судових засідань та довідки про відкладення засідань. 03 лютого 2021 року звернувся з клопотанням, яке направив електронною поштою, про направлення йому відповіді на клопотання на електронну поштову адресу, однак, відповідь станом на 13:00 годину 05 лютого 2021 року не надійшла. Також, на початку засідання, яке відбулось 02 лютого 2021 року, незважаючи, що він як адвокат вперше приймав участь у судовому засіданні за участі прокурора Биченка М.О., суддя ОСОБА_2 у зв`язку зі зміною прокурора не роз`яснив право на відвід прокурора, коли він, як захисник, звернувся з заявою, що в нього є відводи складу суду, суддя ОСОБА_2 його перебив і повідомив, що на даний час не стадія розгляду заяв та клопотань і продовжив допит обвинуваченого ОСОБА_1 про причини неявки його в судові засідання. Таким чином, вважає, що винесення ухвали від 29 грудня 2020 року з грубим порушенням вимог КПК України суддею ОСОБА_2 та порушення права сторони на заявлення відводу складу суду, вчинено з особистих мотивів за наявної у нього інформації, отриманої від обвинуваченого. Так, ОСОБА_1 , повідомив йому, як захиснику, що до нього приїжджав брат судді ОСОБА_2 який займається адвокатською діяльністю, та раніше здійснював його захист в іншому кримінальному провадженні, і пропонував надання послуг з позитивним вирішенням кримінального провадження за відповідну оплату. Проте, через відсутність коштів, ОСОБА_1 , змушений був відмовитися від послуг і після цього почала відбуватися зміна у поведінці головуючого судді до нього аж до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосування приводу. Крім того, слід звернути увагу, що 29 грудня 2020 року суддя ОСОБА_2 проводив судове засідання за участі прокурора Биченка М.О., який, як зазначено у журналі судових засідань від 29 грудня 2020 року не надав постанови про групу прокурорів, тобто не мав повноважень процесуального прокурора у даному провадженні. Незважаючи на це, судове засідання проводилось і на ньому були прийняті рішення про привід обвинуваченого ОСОБА_1 та про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області щодо притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності. Також, обставини, що свідчать про упередженість судді у даному кримінальному провадженні є винесення ухвали суду від 29 грудня 2020 року про примусовий привід ОСОБА_1 на 02 лютого 2021 року. Вважає, що поважність причин неприбуття ОСОБА_1 в судові засідання, підтверджується відповідними медичними документами (довідками), які маються в матеріалах кримінального провадження і якщо суд, вважає, що ці захворювання не перешкоджають обвинуваченому приймати участь у засіданнях, то це повинно бути підтверджено відповідними медичними висновками, а інакше на припущеннях спростовуватися не можуть.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_3. в судовому засіданні заяву про відвід підтримали та просили її задовольнити. Захисник ОСОБА_3. подав письмово додаткові пояснення та просив їх приєднати до судового провадження, послався на обставини про те, що 02 лютого 2021 року відбулось судове засідання у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 на якому він пояснив суді ОСОБА_2 що не одержував від суду будь-яких повідомлень про дату та час судових засідань і що суд повинен діяти в рамках закону, а не виносити незаконні ухвали про вирішення питання щодо притягнення захисника до дисциплінарної відповідальності. Суддя став перевіряти достовірність його пояснень та встановивши, що по одній з дат, такі повідомлення йому дійсно не надсилалися і відсутні дані про отримання ним, як захисником, таких повідомлень, не став перевіряти вручення повідомлень на інші дати, а тільки запитав у секретаря чи направлялись такі повідомлення адвокату ОСОБА_3., на що секретар відповіла, що надсилалися. Перед судовим засіданням 02 лютого 2021 року він звернувся до секретаря судді ОСОБА_2 з проханням надати йому відповідь на його запит від 26 січня 2021 року, оскільки, завтра об 11 годині 03 лютого 2021 року відбудеться засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області по ухвалі суду від 29 грудня 2020 року щодо нього і йому необхідно надати членам комісії відповідну інформацію, однак, відповідь йому не надали зазначивши, що вона ще не готова. Зрозумівши, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області може не притягнути адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за неявку в судове засідання без надання підтверджуючих документів про належне повідомлення захисника щодо дати та часу судових засідань, суддя ОСОБА_2 03 лютого 2021 року в 09 годині 13 хвилин, мабуть щоб встигнути до засідання комісії, що призначене на 11 годину, направив на електронну поштову адресу комісії, хоча такого запиту до нього від Комісії не було, додатки до копії ухвали від 29 грудня 2020 року, а саме списки з Городищенського відділення поштового зв`язку, які нібито повинні підтверджувати отримання ним повідомлень про дату та час судових засідань у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 .. Так, суддя ОСОБА_2 маючи, на його думку, особисті неприязні відносини, для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, з метою введення в оману членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, шляхом надання вказаних роздруківок намагався довести, що він, як захисник ОСОБА_1 отримав повідомлення про судові засідання, що зазначені в ухвалі суду від 29 грудня 2020 року. Так, суддею ОСОБА_2 надано список рекомендованих відправлень Р-22- 01.06.2020/258 відповідно до якого, як вважає суддя ОСОБА_2 повідомлення від 01.06.2020 року про судове засідання у справі ОСОБА_1 на 16 липня 2020 року відправлене 01.06.2020 року, однак, йому за цим номером було відправлено повідомлення від 29.05.2020 року про судове засідання як захиснику обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 289 КК України в іншому кримінальному провадженні іншим суддею, оскільки, в той день направлялись (згідно представленого судом списку) повідомлення іншим учасникам цієї справи, а саме: обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , захиснику Шишка Р.І. та в Канівський відділ прокуратури. Дані обставини підтверджуються повідомленням від 20.05.2020 року про дату та час слухання справи за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та роздруківками, які надані судом. На підтвердження відправки повідомлення від 16.07.2020 року про судове засідання у справі ОСОБА_1 на 27 жовтня 2020 року суддею ОСОБА_2 надана роздруківка поштових відправлень за 17.07.2020 року. З цієї роздруківки не можливо встановити, що 17.07.2020 року відправлено саме повідомлення у справі ОСОБА_1 .. У найближчий до дати відправки час, він отримував листи повідомлення з Городищенського районного суду від 09.07.2020 року від 17.07.2020 року. На підтвердження відправки повідомлення від 28.10.2020 року про судове засідання у справі ОСОБА_1 на 29 грудня 2020 року суддею ОСОБА_2 надана роздруківка поштових відправлень за 28.10.2020 року. З цієї роздруківки не можливо встановити, що 28.10.2020 року відправлено саме повідомлення у справі ОСОБА_1 .. У найближчий до дати відправки час, отримував лист повідомлення з Городишевського районного суду від 23.10.2020 року. Ознайомившись з вказаними роздруківками повідомляє, що як адвокат приймає участь більш ніж у 10 справах, які розглядаються Городищенським районним судом Черкаської області, а тому одержує відповідні повідомлення про дату та час судових засідань, копії рішень суду, які зазвичай направляються поштовим зв`язком з повідомленням про вручення. З представлених роздруківок неможливо встановити, що отримав повідомлення про дату та час судового засідання саме у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 , однак суддя ОСОБА_2 вважає, що це доказ його належного повідомлення про дату та час судових засідань у справі ОСОБА_1 .. Також просить взяти до уваги, що прокурор Биченко М.О. повідомив йому, що за вказівкою судді ОСОБА_2 буде ініціювати клопотання про взяття під варту обвинуваченого ОСОБА_1 .. При вирішенні заяви про відвід, захисник просив суд, керуватися судовою практикою Європейського Суду з прав людини і взяти до уваги, що в пунктах 49 - 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявив суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 р., пп. 27, 28 і 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996 р., п. 38). Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43). Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обгрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), п. 44 та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії"(Fernatelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996 р., п, 58). З огляду на це навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26.10.1984 р., п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві ("рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28.10.1998 р., п. 45). Також, у відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Суддя ОСОБА_2 про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений, в судове засідання не з`явився. У повідомленні від 09 лютого 2021 року вказав про розгляд заяви у його відсутність.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що вважає заявлений відвід судді невмотивованим та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, враховуючи належне повідомлення судді ОСОБА_2 про судовий розгляд та надану можливість надати пояснення, вивчивши зміст заяви про відвід, матеріали додані до заяви, приходить до наступного висновку.

Статтею 80 КПК України, визначено, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.

Положенням ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 у справі " Білуга проти України", від 28.10.98 у справі "Ветштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. Згідно п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної Ради європейських суддів про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися, як такі, що впливають на спроможність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від любого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Як встановлено, у судовому засіданні, з пояснень учасників процесу та змісту наданих матеріалів, підставами для відводу судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2ст.307 КК України, зі сторони захисту, стали обставини пов`язані із винесенням 29 грудня 2020 року ухвали суду про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області з питання притягнення захисника до дисциплінарної відповідальності. Захисник не погоджується із прийнятим рішенням, остільки, доводить відсутність правових підстав у судді постановляти ухвалу про його відповідальність через неявку у судові засідання, тому що повідомлень про виклик до суду, він не отримував та відповідно підтверджень про вручення йому поштової кореспонденції у розпорядженні суду не має.

Приймаючи рішення по суті заявленого відводу, суд, бере до уваги, що повідомлені захисником обставини у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження можуть мати місце, але їх не слід пов`язувати із неможливістю судді забезпечити справедливий та належний розгляд кримінального провадження з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, остільки згідно до ст.321 КПК України, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Не згода із прийнятими судовими рішеннями судді може мати наслідком апеляційне чи касаційне оскарження, як то визначено ст.ст.393,425 КПК України. Поведінка судді у процесі при розгляді кримінального провадження, якщо вона викликає зауваження у сторін кримінального провадження, це предмет звернень до інших незалежних конституційних органів державної влади та суддівського врядування, які діють в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Виходячи із положень ч.1 ст.94 КПК України, якою визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що доводи захисника на обґрунтування заявленого відводу судді ОСОБА_2 не містять підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені п.4ч.1ст.75 КПК України, а також доказів, що вказують на необ`єктивність чи упередженість судді під час розгляду кримінального провадження, тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75,76,81,372 КПК України, суд,-

ухвалив :

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12019250110000259 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - відмовити.

Про результати розгляду заяви про відвід повідомити суддю Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_2..

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлено 22 лютого 2021 року.

Суддя О. М. Савенко