Ухвала суду № 95063518, 16.02.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/698/20

провадження № 1-кп/691/205/21

УХВАЛА

16 лютого 2021 рокум. Городище

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області у складі головуючої судді Синиці Л.П., суддів Черненка В.О., Савенко О.М., за участю секретаря судових засідань Йосипенко І.М., прокурора Биченка М.О., захисника (адвоката) Кучеренко Н.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання щодо дії запобіжного заходу, у кримінальному провадженні № 12020250110000174, внесене 22.04.2020 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

в провадженні суду, на розгляді, перебуває обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

12.02.2021 року, на адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , строком на 60 діб. Вказує, що ОСОБА_1 попередньо був неодноразово судимим за вчинення умисного правопорушення та відносно якого 31 жовтня 2018 року обвинувальний акт направлено до суду за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на шлях виправлення не став та скоїв умисний злочин. Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так після вчинення кримінального правопорушення, яким є особливо тяжким злочином та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, з метою уникнення покарання, може переховуватися від суду, крім того після вбивства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, не повідомив працівників поліції та швидку про вказану подію, натомість умисно, замотав труп ОСОБА_2 у клейонку та покривала, маючи намір приховати трупний запах (1), незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме на жителів будинку в якому він проживає (2), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення (3). Так, як відповідно до вимоги про судимість, ОСОБА_1 попередньо був неодноразово судимим за вчинення умисного правопорушення та відносно якого 31 жовтня 2018 року обвинувальний акт направлено до суду за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, на шлях виправлення не став та скоїв умисний злочин. При продовженні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , необхідно враховувати наступне: наявність обґрунтованої підозри та доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України; ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочини, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років; ОСОБА_1 являється особою молодого віку, не одружений, в ході досудового розслідування не здобуто будь - яких даних, які вказували б на наявність в останнього будь - якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього запобіжного заходу; ОСОБА_1 ніде офіційно не працює, джерела його прибутків не відомі, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи, що обставини по справі з часу обрання та продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не змінились, а ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого заходу забезпечення кримінального провадження, аналізуючи дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він є не одруженим, не працюючим, неповнолітніх дітей не має, що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків. Крім того, є раніше не судимою особою, однак щодо нього 31 жовтня 2018 року обвинувальний акт направлено до суду за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тобто на шлях виправлення не став, що дає підстави вважати, що останній, може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які у ході судового розгляду кримінального провадження ще не допитувалися і свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. В зв`язку з викладеним, вважаю, що на даний час відсутні належні гарантії, які б переважали наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому доцільно вирішити питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, відповідності особі обвинуваченого та запобіганню можливості перешкодити інтересам правосуддя, а тому на даний час відсутні підстави для обрання обвинуваченому іншого більш м`якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою. Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор Биченко М.О. підтримав внесене клопотання, з наведених в ньому підстав, та просив задовольнити, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , на 60 діб, заперечив щодо пом`якшення на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 , відмовився надавати пояснення та висловлювати свою думку щодо заявленого прокурором клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Кучеренко Н.В. заперечила щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає його необґрунтованим, просить відмовити в його задоволенні та змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, так як допитані в судовому засіданні свідки охарактеризували обвинуваченого з позитивної сторони, що забезпечить дотримання його процесуальних обов`язків як обвинуваченого, має постійне місце проживання, реєстрації, та житло на праві власності, ризики переховування відсутні.

Вирішуючи подане клопотання, про продовження (зміну) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вислухавши доводи сторін, колегія суддів, виходить з того, що право на свободу та особисту недоторканість є одним із значущих прав людини, та враховуючи положення статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, та те, що запобіжний захід може бути змінений, якщо суттєво змінилися обставини, які були взяті до уваги при обранні запобіжного заходу, або ж виникли нові обставини після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу про які не було відомо на час прийняття рішення, а також, що продовження строку тримання під вартою можливе тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, рішення ЄСПЛ у справах "Белевитський проти Росії" від 01 березня 2007 року, "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, та враховує дані про особу обвинуваченого, обставини у справі, в тому числі характер протиправного діяння, яке інкримінується обвинуваченому, серйозність звинувачень, відповідності особі обвинуваченого та запобіганню можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, вплив на свідків, та приходить до такого.

Суд, за нормами ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку, зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Кожна заарештована або затримана особа, за п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

За нормами ч.1 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Тримання під вартою, як запобіжний захід, що продовжений обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно ухвали колегії суддів від 22.12.2020 року, закінчує свою дію -19.02.2021 року. Судовий розгляд у кримінальному провадженні, триває, залишаються недопитані в суді свідки, які є жителями одного багатоквартирного будинку, де і проживав до затримання обвинувачений, та в разі прийняття рішення щодо пом`якшення запобіжного заходу, планує проживати в подальшому. Ризики, які існували та передбачені ст.177 КПК України на час обрання (продовження) дії запобіжного заходу, на даний час, не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, судове провадження не завершено до спливу строку тримання під вартою та визначенні ст.177 КПК України ризики і зазначені в ухвалі колегії суддів від 22.12.2020 року на час розгляду кримінального провадження не відпали.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам, та продовження до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обставин цієї справи, серйозності висунутої проти нього підозри (обвинувачення), з урахуванням встановлених ризиків, не буде надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,тому клопотання прокурора слід задовольнити, як доведене в суді, та продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою до 60 днів.

Оскільки, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину який спричинив загибель людини, згідно з п.2 ч.4 ст.183 КПК України, колегія суддів, при постановленні даної ухвали не визначає розмір застави.

Керуючись ст. ст. 331, 350, 181, 183, 197, 199, 201, 369-372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити, обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою, на 60 діб, по 16.04.2021 року, з утриманням в Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор".

Повідомити родичів ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , та іншим учасникам судового (кримінального) провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Головуючий суддя Л. П. Синиця Судді В.О. Черненко О.М. Савенко