Рішення № 95061818, 25.01.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.01.2021 Єдиний унікальний номер 205/4591/20

Єдиний унікальний номер судової справи:205/4591/2020

Номер провадження: 2/205/549/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчана Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.10.2019 року між ТОВ «ДЖІ ТІ» та ОСОБА_1 (далі – Відповідач) було укладено в електронній формі, Договір № 60200057538 про отримання товарів в системі «Плати Пізніше». Згідно умов такого Договору відповідач (клієнт) отримує товари (послуги) від постачальника на умовах Договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів клієнту. В момент підписання договору всі існуючи та майбутні права постачальник за договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп»). Згідно умов договору відповідачу передано в оренду на умовах лізингу «Телефон мобільний «Apple iPhone 11 Pro Max 64 Gb Space Gray», встановленою вартістю 53 070 (п`ятдесят три тисячі сімдесят) грн. 67 коп. Адресою експлуатації Товару визначена у Договорі: АДРЕСА_1 .

Однак відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару. Зокрема станом на 19.06.2020 року відповідач має заборгованість в сумі 58 375 (п`ятдесят вісім тисяч триста сімдесят п`ять) грн. 03 коп., яка складається з: 38 070 (тридцять вісім тисяч сімдесят) грн. 67 коп. - суми заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару; 20 304 (двадцять тисяч триста чотири) грн. 36 коп. - суми штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2 -12.3 договору.

У зв`язку з чим, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за Договором № 60200057538 від 25.10.2019 року у загальному розмірі 58 375 (п`ятдесят вісім тисяч триста сімдесят п`ять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача разом з позовною заявою подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить судова повістка, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 25.10.2019 року між ТОВ «ДЖІ ТІ» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі, відповідно до п. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», Договір № 60200057538 про отримання товарів в системі «Плати Пізніше».

Згідно п. 8.1 умов договору клієнт отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно обраного клієнтом Пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп»).

Відповідно до п. 8.2. Договору порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 року, що є невід`ємною частиною Договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua., а також з порядком укладання договору за допомогою електронного підпису, що визначено в Розділі 5 Правил.

Відповідно до п.1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є договором приєднання у розумінні ст.. 634 ЦК України. Підписанням договору клієнт приєднується до Правил. Правила є невід`ємною частиною кожного договору з моменту його укладання.

Згідно п. 9.1 договору якщо за умовами пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання договору клієнтом та постачальником. Підпис клієнта на договорі свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.

Договором визначено, що якщо умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання договору клієнтом та постачальником. Підпис клієнта на договорі свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору відповідачу було передано в оренду на умовах лізингу ««Телефон мобільний «Apple iPhone 11 Pro Max 64 Gb Space Gray», встановленою вартістю 53 070 (п`ятдесят три тисячі сімдесят) грн. 67 коп. (а.с.6).

У свою чергу умовами пакету фінансування встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору.

Умови пакету фінансування: платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів) становить 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.; кількість місячних платежів (крім першого) - 9; розмір місячних платежів - щомісяця рівними частинами – 4 230 (чотири тисячі двісті тридцять) грн. 08 коп.; вид договору - прямий лізинг; перехід права власності до клієнта - виплата всіх зобов`язань за договором.

Згідно п.1.1, п.1.3 Договору про участь постачальника в системі «Плати Пізніше» № 2019073003 від 30.07.2019 року всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов Договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання Договору – 25.10.2019 року. Про відступлення прав вимоги за Договором відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1 Договору.

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, Відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, ОСОБА_1 , станом на 19.06.2020 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 58 375 (п`ятдесят вісім тисяч триста сімдесят п`ять) грн. 03 коп., яка складається з: 38 070 (тридцять вісім тисяч сімдесят) грн. 67 коп. - суми заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару; 20 304 (двадцять тисяч триста чотири) грн. 36 коп. - суми штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2 -12.3 договору.

Із матеріалів справи вбачається, що 29.01.2020 року було позивачем направлено відповідачу Претензії за вих. № 26446 від 28.01.2020 року та № 26447 від 28.01.2020 року з вимогою повністю погасити грошові зобов`язання за Договором у строк до 08.02.2020 року, однак відповіді на претензії позивачем не отримано, суму претензій не сплачено.

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Щодо стягнення суми заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до принципу свободи договору, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6 ЦК України).

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.12 ст.11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, оскільки вказаний договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тому відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» він вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі)

Частиною другою зазначеної вище статті визначено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 807 ЦК України визначено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об`єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що відповідач в повному обсязі не виконав прийнятих на себе відповідно до умов договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару.

Таким чином, за відсутності заперечення відповідача обставин підписання договору та отримання товару, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за основним зобов`язанням за вказаним договором лізингу є доведеними та такими, що грунтуються на законі. Внаслідок чого суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за Договором № 60200057538 від 25.10.2019 року у розмірі 38 070 (тридцять вісім тисяч сімдесят) грн. 67 коп., яка уявляє собою суму заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого відповідачем товару.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Щодо стягнення штрафних санкцій суд зазначає про наступне.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Як зазначалось вище, суду надано договір між ТОВ «ДЖІ ТІ» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі, який сформовано на аркуші паперу із одностороннім текстом, який в тому числі містить положення про неустойку.

Зокрема, згідно пункту 12.1 вказаного договору сторони несуть відповідальність, встановлену цим договором, правилами та чинним законодавством України.

Відповідно до п.12.2 договору у разі прострочення сплати платежів на строк 10 календарних днів клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення спати платежів на строк більше 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 10 відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Таким чином, суд доходить висновку, що сторони погодили у договірному порядку розмір та порядок сплати штрафних санкцій з боку відповідача за порушення останнім відповідних договірних зобов`язань.

Оцінюючи поданий позивачем розрахунок штрафних санкцій з точки зору допустимості, достатності та належності, суд враховує, що такий розрахунок належним чином обґрунтований та мотивований.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань по Договорам лізингу, допустив відповідне прострочення сплати чергових платежів, то з такого учасника справи слід стягнути суму штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2 -12.3 договору, у розмірі 20 304 грн 36 коп.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 102 грн. 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 806, 807 ЦК України, ст.11 Закону «Про електронну комерцію» , ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141,258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (місце знаходження: 04073, м. Київ, пр.. Степана Бандери, буд. 21, корпус В, код ЄДРПОУ 38922870) заборгованість за Договором № 60200057538 від 25.10.2019 року у загальному розмірі 58 375 (п`ятдесят вісім тисяч триста сімдесят п`ять) грн. 03 коп., яка складається із: 38 070 (тридцять вісім тисяч сімдесят) грн. 67 коп. - суми заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару, та суми штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2 -12.3 договору, у розмірі - 20 304 грн. 36 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (місце знаходження: 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, буд. 21, корпус В, код ЄДРПОУ 38922870) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.