Рішення № 95054281, 22.02.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/5005/20 провадження №2/489/581/21

РІШЕННЯ

Іменем України

22 лютого 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі - ТОВ «ФК «Аланд»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30.03.2020 за №11141, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про звернення стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за кредитним договором №R53113190610В від 30.01.2012 в розмірі 15226,27 грн.

Як на підставу заявлених вимог вказав, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, так як подані банком приватному нотаріусу документи не підтверджували безспірність заборгованості позивача. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не врахував, що на дату звернення ТОВ «ФК «Аланд» вже не існувало безспірної заборгованості, так як термін порушеного права Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» вже перевищував загальний трирічний термін позовної давності і складав більш ніж п`ять років. За такого, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.10.2020 заяву позивача про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення за виконавчим написом №11141, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 13.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за кредитним договором № R53113190610В від 30.01.2012 в сумі 15226,57 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.11.2020 копію ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви повторно направлено ТОВ «ФК «Аланд», розгляд справи продовжено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін з урахуванням строку, необхідного для надання відповідачем відзиву.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідачі відзиву та третя особа пояснення на позовну заяву до суду не подали, про розгляд справи по суті повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що 30.01.2012 між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та позивачем укладено кредитний договір №R53113190610В за яким позивач отримав грошові кошти у сумі 12000,00 грн. з датою повернення кредиту 30.01.2015.

З наданих на запит суду, копій матеріалів на підставі яких вчинявся спірний виконавчий напис вбачається, що 09.07.2013 між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №090713нв, відповідно до умов якого Банком було відступлено право вимоги за кредитними договорами. Проте, в зазначеному договорі не зазначено про відступлення прав вимоги саме за кредитним договором №R53113190610В від 30.01.2012, додатка до такого договору надані приватним виконавцем документи не містять.

Також, в наданих приватним нотаріусом матеріалах, міститься Витяг з договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-КА від 02.10.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» та ТОВ «ФК «Аланд», в якому зазначені дані кредитного договору права за яким перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на підставі Договору про відступлення права вимоги №090713нв від 09.07.2013. Проте, ні приватним нотаріусом, ні ТОВ «ФК «Аланд» копію договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-КА від 02.10.2019 надано не було.

13.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №11141, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд», заборгованість за кредитним договором № R53113190610В від 30.01.2012 за період з 16.07.2018 по 23.10.2019 у сумі 14926,27 грн. з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11305,16 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 3621,41 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. від 24.06.2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання спірного виконавчого напису.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, насамперед, встановлюються Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, (далі - Порядок) та іншими нормативними актами.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік), для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні вимоги передбачено пунктом 3.1 глави 16 Порядку.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню правове значення має не лише перевірка додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком, а й перевірка доводів боржника в повному обсязі та встановлення обставин, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 та Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18), 12.12.2018 у справі № 205/6301/16-ц (провадження 61-30321св18).

Пунктом 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №2 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

На підтвердження безспірності заборгованості позивача, відповідачем надано виписку з рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №R53113190610В від 30.01.2012 станом на 11.03.2020, із зазначенням лише суми заборгованості.

Наявні у справі документи, в тому числі й ті, що подавалися відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором боржника перед стягувачем.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

За таких обставин та враховуючи, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», так як вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною, суд вважає позовні вимоги до ТОВ «ФК «Аланд» стосовно визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Тобто приватний нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема, позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом в постанові 14.08.2019 у справі № 519/77/18, провадження № 61-10311св19.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «ФК «Аланд» на користь позивача підлягають стягненню 840,80 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 13.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за №11141, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість, яка виникла за Кредитним договором №R53113190610В від 30.01.2012 за період з 16.07.2018 по 23.10.2019 в загальній сумі 14926,57 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

В частині вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 14, оф. 301; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місце знаходження: АДРЕСА_2 ;

третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 22.02.2021.

Суддя І.В.Коваленко