Ухвала суду № 95050312, 22.02.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/513/21

Провадження № 2/496/1190/21

У Х В А Л А

22 лютого 2021 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Біляївська районна державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів дарування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та третіх осіб про визнання недійсними договорів дарування.

19 лютого 2021 р. позивач надав до суду заяву про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0648 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ; накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 326,8 кв.м., житловою площею 132,10 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_2 ; заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження майнових прав на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0648 га., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1989294851210, кадастровий номер: 5121081400:02:003:0163, номер запису про право власності/довірчої власності:34684091, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ; заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження майнових прав на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1977882851210, номер запису про право власності/довірчої власності: 34683580, опис літ. «А» - житловий будинок загальною площею 326,8 кв.м., житловою площею 132,10 кв.м., літ. «Б» - літня кухня, літ «В» -гараж, №1-6 – огорожа, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи вказану заяву про забезпечення позову позивач посилається на те, що 17 грудня 2019 року між його батьком та ОСОБА_2 було укладено договір дарування житлового будинку, серія та номер: 2-2019, виданий 17 грудня 2019 року, видавник: Біляївська районна державна нотаріальна контора Одеської області. Право власності зареєстроване державним реєстратором Грабовенко-Ворсуляк Д.М., Біляївська державна нотаріальна контора, Біляївський районний нотаріальний округ, Одеської області. Підстава внесення запису: державна реєстрація прав та їх обтяжень, індексний номер: 50263386, від 17 грудня 2019 року 11:14:58, ОСОБА_7 , Біляївська районна державна нотаріально контора, Біляївський районний нотаріальний округ, Одеська область. Одночасно, 17 грудня 2019 року між його батьком та ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки, серія 2-2020, від 17 грудня 2019 року, видавник: Біляївська районна державна нотаріальна контора Одеської області. Запис про право власності було внесено на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриття розділу), індексний номер: 50263901 від 17 грудня 2019 року 11:23:42, Грабовенко-Ворсуляк Д.М., Біляївська районна державна нотаріальна контора, Біляївський районний нотаріальний округ, Одеська область. Однак, позивач вважає, що такі договори його батьком було укладено під впливом тяжких життєвих обставин і на вкрай невигідних умовах, зазначені договори мають ознаки фіктивних договорів, батько страждає рядом важких хвороб, житловий будинок є єдиним житлом, де він зареєстрований та проживає і в той же час оплачує комунальні послуги. Спірні договори на думку позивача були укладені тільки з єдиною метою, а саме позбавити ОСОБА_8 його та рідних братів, сестер, внуків в майбутньому права на спадок батька. Батько позивача, більше семи років важко хворіє (в тому числі захворювання судин головного мозку), перебував неодноразово в лікарнях на стаціонарному лікуванні, приймає сильнодіючі препарати під дією яких не завжди правильно може усвідомлювати свої дії або керувати ними, а тим більше - для укладення такого роду договорів. Скориставшись безпорадним станом батька та тим, що він важко хворіє, постійно потребує сторонньої допомоги, ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса з метою укладення відповідних договорів дарування. Як стало відомо позивачу від батька 06 лютого 2021 року спірне майно ОСОБА_2 хоче продати чим швидше з невідомих йому на те причин. Як пояснює батько, що вона хоче за рахунок отриманих коштів начебто купити батькові квартиру, в якій він в подальшому буде проживати. У зв`язку з своїм безпорадним станом та тим, що право власності на спірне майно уже зареєстроване за ОСОБА_8 , батько вже нічого з цим не може робити та будь-яким чином впливати на зазначену громадянку. Тобто, на даний час відповідач, як власник майна, активно здійснює пошук покупців даного нерухомого майна, може розпорядитися спірним майном, що істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду. Крім того з метою позбавлення права позивача на користування спірним майном відповідачка звернулася з позовом до суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною заявою.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд вважає, що в заяві про забезпечення позову слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно до ст. 151 ЦПК України: заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вищевказані вимоги закону заявником не виконані, зокрема, не вказано відомостей щодо внесення пропозицій заявником з приводу зустрічного забезпечення.

Згідно із ч.ч. 1-5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Позивач не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою повивача.

Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним заяву про забезпечення позову повернути ОСОБА_5 оскільки її подано з порушенням норм ст. 151 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.150-153, 187, 274, ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Біляївська районна державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів дарування – повернути заявнику.

Повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою заявою після усунення умов, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Повний текст ухвали складено 22 лютого 2021 року.

Суддя О.П. Галич