Рішення № 95049664, 08.02.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/520/19

2/310/51/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Троценко Т. А.

при секретарі: Олійник Н. М.

за участі представника позивача адвоката Армана В. М.

представника відповідача адвокат Корнієнка М. Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи – товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Дмитренко Марини Рафаелівни, приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Градова Вероніка Григорівна про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому вказала, що на підставі нотаріального посвідченого договору купівлі – продажу від 28. 11. 2007 року їй належала двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яку вона придбавала за кредитні кошти в розмірі 485 000 грн. згідно кредитного договору від 28. 11. 2007 року, укладеним між нею та Акціонерним комерційним промислово – інвестиційним банком.

У цей же день між тими ж сторонами був укладений іпотечний договір, згідно якого вона передала в іпотеку Банку вказану квартиру і на неї була накладена заборона відчуження з державною реєстрацією такого обтяження.

В подальшому вона самочинно і з дозволу Іпотекодержателя переобладнала квартиру у нежитлове приміщення для розміщення перукарні.

Відповідно до рішення Бердянського міськрайонного суду від 24. 04. 2008 року вона стала власником цілого убудованого приміщення загальною площею 43,9 кв. м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , після чого передала Іпотекодержавтелю документи на нежитлове приміщення.

13. 05. 2009 року ухвалою апеляційного суду Запорізької області рішення Бердянського міськрайонного суду від 24. 04. 2008 року було скасовано, справа направлена на новий розгляд до Бердянського міськрайонного суду, і заочним рішенням від 25. 03. 2011 року їй було відмовлено у задоволенні позову про признання права власності на ціле убудоване приміщення.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 27. 12. 2011 року скасована реєстрація права власності за нею на ціле вбудоване приміщення загальною площею 43,9 кв. м, розташоване за адресою АДРЕСА_2 , а тому після скасування реєстрації вона фактично залишилась власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , тобто ціле убудоване приміщення як таке юридично не існує, право власності на нього за нею скасовано, а існує лише належна їй двокімнатна квартира АДРЕСА_3 за вказаною адресою.

У зв`язку з тим, що вона мала заборгованість за кредитним договором, рішенням Бердянського міськрайонного суду від 17. 10. 2012 року за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» з неї стягнуто заборгованість в розмірі 553 804 грн. та судовий збір 1820,24 грн., а всього 555 624,24 грн.

Постановою державного виконавця від 10. 09. 2013 року відкрито виконавче провадження № 39701384 по стягненню з нею вказаної суми боргу.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 24. 11. 2014 року змінено стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» на правонаступника –ТОВ «Кредитні ініціативи».

Не дивлячись на її зауваження щодо скасування за нею права власності на ціле убудоване приміщення, 10. 11. 2014 року державним виконавцем було описано та арештовано убудоване приміщення в порядку виконання рішення суду про стягнення боргу.

18. 02. 2015 року до ВДВС Бердянського МРУЮ надійшов звіт про оцінку нежитлового приміщення, яка визнана оцінювачем в розмірі 705 569,00 грн., державним виконавцем зібрані документи на реалізацію цілого вбудованого приміщення, а не квартири, та передано на реалізацію організації торгів ДП «СЕТАМ».

Призначені на 14. 12. 2015 року торги не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів, але її саму про проведення цих торгів ніхто не повідомляв.

Актом від 24. 12. 2015 року державний виконавець знизила вартість арештованого майна на 30% та визначила ціну для реалізації убудованого приміщення у розмірі 493 898 грн., про що також її не повідомила, що є грубим порушенням її прав.

Після цього державний виконавець знову направила документи з новою оцінкою убудованого приміщення на реалізацію у ДП «СЕТАМ», не повідомивши її про проведення торгів.

Згідно протоколу № 142664 від 29. 01. 2016 року належне їй ціле вбудоване приміщення загальною площею 43,9 кв. м, розташоване за адресою АДРЕСА_2 було реалізовано на електронних торгах, при цьому до торгів був допущений лише один учасник ОСОБА_2 , який придбав вказане приміщення за 493 898030 грн., що підтверджується протоколом № 142664 про проведення електронних торгів 29. 01. 2016 року лот 119866.

При цьому на підставі протоколу складено Акт, у якому зазначена підстава права власності на приміщення – рішення суду від 24. 04. 2008 року, яке було скасовано.

Про вказані обставини вона дізналася в квітні 2016 року, коли державний виконавець з`явився звільняти приміщення.

02. 08. 2016 року вона звернулася до реєстраційного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, із інформаційної довідки довідалася про те, що на підставі Акту державного виконавця Тоцької Н. А. про проведення електронних торгів від 11. 02. 2016 року, в цей же день приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Дмитренко М. Р. видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів реєстрований номер 242 на ім`я ОСОБА_2 та здійснила державну реєстрацію за ним права власності під індексним номером 28185618.

02. 03. 2016 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі – продажу від 02. 03. 2016 року продав 1/2 частку вказаного цілого убудованого приміщення ОСОБА_3 , про що приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Градовою В. Г. здійснена державна реєстрація під індексним номером 28608924.

Вважає правочин купівлі – продажу спірного приміщення на електронних торгах на електронних торгах недійсним, недійсними також протокол № 142664 про проведення електронних торгів, акт державного виконавця про проведення електронних торгів, свідоцтво про придбання ОСОБА_2 вказаного нерухомого майна, а також продаж 1/2 частини приміщення ОСОБА_3 , просить скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ст. 215 ЦК України, а саме – недодержання вимог закону в момент вчинення електронних торгів, а саме – порушення ст. ст. 655,656,658 ЦК України.

Так, на момент проведення електронних торгів не існувало предмету продажу - цілого убудованого приміщення площею 43,9 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 , оскільки рішення суду про визнання за нею право власності на перебудоване приміщення скасоване, і державна реєстрація на нього скасована рішенням суду.

Крім того, вказане приміщення вибуло з її власності поза її волею, оскільки фактично була продана належна їй квартира, вартість якої повинна складати не менше 1 000 000 грн., повинна була здійснена повторна оцінка майна, і саме цим були грубо порушені її майнові права, оскільки ціна, за якою продано приміщення, не покриває її боргових зобов`язань перед ТОВ «Кредитні ініціативи».

В судовому засіданні представник позивача адвокат Арман В. М. підтримав позовні вимоги на підставі викладених в позові обґрунтувань, та просить визнати недійсними електронні торги з реалізації цілого убудованого приміщення загальною площею 43,9 кв. м, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , проведені 29. 01. 2016 року ДП «СЕТАМ», за яким переможцем торгів став ОСОБА_2 , визнати недійсним Акт державного виконавця ВДВС Бердянського МРУЮ Тоцької Н. А. про проведення вказаних електронних торгів, визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів, видане 11. 02. 2016 року приватним нотаріусом Дмитренко М. Р., та скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частку спірного нерухомого майна за ОСОБА_2 , а також визнати недійсним договір купівлі – продажу від 02. 03. 2016 року 1/2 частки убудованого приміщення , укладеного між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Градовою В. Г., і скасувати державну реєстрацію на нерухоме майно за ОСОБА_3 .

В судове засідання представник відповідача ДП «СЕТАМ» адвокат Конепуд Д. В. не явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, просить розглядати справу за його відсутності.

Надав відповідь на позову заяву, у якій просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову і вказав на таке.

ДП «СЕТАМ» відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 02. 10. 2015 року № 1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом МЮ України від 16. 04. 2014 року № 656/5 (далі – Порядок), з 25. 10. 2015 року є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Тимчасовим порядком.

29. 01. 2016 року відбулися електронні торги за лотом № 119866 з реалізації арештованого майна, а саме - цілого убудованого приміщення загальною площею 43,9 кв. м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , переможцем яких став учасник № 1, який запропонував найвищу цінову пропозицію в розмірі 493 898,30 грн.

ОСОБА_1 посилається на те, що державний виконавець не повідомила її про зниження оцінки майна, чим грубо порушила її права, проте перевірка документів на відповідність вимогам законодавства організатором торгів не здійснюється.

Організатор розміщує інформацію в Системі на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби, при цьому діючим законодавством не передбачена відповідальність організатора торгів за перевірку законності дій державного виконавця при передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, яка міститься в наданих відповідним відділом державної виконавчої служби документах.

Дії державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Позивачка не наводить доказів того, що саме ДП «СЕТАМ» порушило її права.

Для визнання електронних торгів недійними необхідно встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна, але дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійними.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Тимчасового порядку 30. 12. 2015 року було розміщене інформаційне повідомлення про треті електронні торги, які відбулися 29. 01. 2016 року, тобто повідомлення було розміщене більше, ніж за місяць до дати завершення торгів.

За правилами п. 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги та предмет іпотеки, про день, час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Тобто обов`язок Організатора письмового повідомлення боржника про проведення електронних торгів виникає лише в разі реалізації предмета іпотеки, проте згідно інформації лоту № 119866 ціле убудоване приміщення загальною площею 43,9 кв. м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 не є предметом іпотеки, а згідно з постановою Верховного суду України від 18. 11. 2015 року по справі 6-1884цс15 сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Позивачем не доведено жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення її законних прав, тому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Відповідачі – представник Бердянського МВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області та ОСОБА_2 до суду не явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення справи не надали, і суд розглядає справи за їх відсутності на підставі наявних доказів.

Представник ВДВС – державний виконавець Іскра О. С. у заяві просить розглядати справу за її відсутності, у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Корнієнко надав відзив на позов, у якому вказав, що згідно витягу № 153448741 від 22. 01. 2019 року за ОСОБА_1 значиться зареєстрованим ціле убудоване приміщення, визнане за нею на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду від 24. 04. 2018 року, відомості про скасування цієї реєстрації відсутні, а ОСОБА_1 , достеменно знаючи про цей факт, не повідомила про нього державного виконавця на момент вчинення виконавчих дій, а крім того, на момент проведення примусової реалізації нежитлового приміщення позивачка була власницею спірного майна, що нею і не заперечувалося.

В судовому засіданні просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову на тій підставі, що у державному реєстрі саме позивачка значиться власницею нерухомого майна, яке було реалізовано на електронних торгах і в подальшому придбано ОСОБА_3 , питання про визнання електронних торгів недійсними вже вирішено в судовому порядку, а дії державного виконавця позивачкою не оскаржувалися.

Крім того, надав заяву про застосування до позовних вимог ОСОБА_1 наслідків спливу позовної давності, оскільки у справах про визнання недійсними торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена ст. 48 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою строк оскарження торгів визначається у три місяця, а ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом з пропуском вказаного строку.

Треті особи - приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Градова В. Г. до суду не явилася, у заяві просить розглядати справу за її відсутності, приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Дмитренко М. Р. до суду не явилася, про дату слухання справи повідомлена належним чином.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі – продажу від 28. 11. 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Чуєвою Т. Т., ОСОБА_1 набула право власності на двокімнатну нежитлову квартиру АДРЕСА_1 , відомості про це внесені до КПТІ Бердянської міської ради 02. 12. 2007 року, реєстраційний номер 14335627.

28. 11. 2007 року між Акціонерним комерційним промислово – інвестиційним банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, яким забезпечено вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Договору про іпотечний кредит № 183-07 від 28. 11. 2007 року, згідно з яким ОСОБА_1 – Іпотекодавець отримала кредитні кошти в розмірі 485 000 грн., що підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28. 11. 2007 року.

24 квітня 2008 року рішенням Бердянського міськрайонного суду задоволено позов ОСОБА_1 про визнання права власності на самовільно перебудоване майно, а саме – двокімнатна житлова квартира АДРЕСА_1 переобладнана у нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 загальною площею 43,9 кв. м.

Як вбачається з довідки Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради № 158 від 13. 03. 2019 року після проведення реконструкції житлової квартири у нежитлове приміщення за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на ціле убудоване приміщення загальною площею 43,9 кв. м на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду від 24. 04. 2018 року, і вказана реєстрація не скасовувалась.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів виконавчого провадження 17. 10. 2012 року Бердянським міськрайонним судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерний комерційний промислово – інвестиційним банк заборгованість за договором про іпотечний кредит № 183-07 від 28. 11. 2007 року в розмірі 553 854,24 грн. і судовий збір 1820 грн.

10. 09. 2013 року за заявою стягувача державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бердянського міскрайонного управління юстиції Єрмак С. Т. відкрито виконавче провадження ВП № 397014384 по примусовому виконанню виконавчого листа.

При цьому на запит державного виконавця КПТІ БМР було надано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно з датою його реєстрації 20. 05. 2008 року, реєстраційний номер 14335627, за яким на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду за ОСОБА_1 зареєстровано ціле убудоване приміщення загальною площею 43,9 кв. м., розташоване по АДРЕСА_2 .

В ході примусового виконання виконавчого листа державним виконавцем були вчинені дії з продажу вказаного нерухомого майна на електронних торгах, які відбулися 29. 01. 2016 року, і вказане нерухоме майно було придбано ОСОБА_2 за ціною 493 898,30 грн.

Позивачка вказує на порушення при проведенні електронних торгів, зокрема на те, що на дату їх проведення вона вже не була власником цілого убудованого приміщення на підставі ухвали апеляційного суду Запорізької області від 13. 05. 2009 року, яким скасовано рішення Бердянського міськрайонного суду від 24. 04. 2008 року, та на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду від 27. 12. 2011 року про скасування реєстрації за нею вказаного нерухомого майна, і фактичного залишилася власником двокімнатної квартири, а цілого вбудованого приміщення вже юридично не існувало.

Проте суд не може прийняти до уваги доводи позивачки, оскільки судом достовірно встановлено, і це не заперечується самою позивачкою, що вона не повідомила державні реєстраційні органи про скасування реєстрації за нею цілого убудованого приміщення.

Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, тобто власник не лише має суб`єктивні права, а й несе відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав.

Але ОСОБА_1 всупереч добросовісності користування правом власності не повідомила державні реєстраційні органи про скасування за нею права власності на вказане нежитлове приміщення, до відома державного виконавця вказану обставину не довела, внаслідок чого спірне нерухоме майно було продано з електронних торгів за борги за іпотечним договором саме як ціле убудоване приміщення загальною площею 43,9 кв. м.

При цьому порядок та процедура проведення електронних торгів вже були предметом дослідження в іншій цивільній справі, і це питання вже було вирішено Бердянським міськрайонним судом 11. 03. 2019 року.

В подальшому грошові кошти від продажу нерухомого майна надійшли стягувачу в погашення боргу ОСОБА_1 за іпотечним договором.

Судом встановлено, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні та дій щодо повідомлення про проведення торгів ОСОБА_1 не оскаржувала.

В подальшому за договором купівлі – продажу частки цілого убудованого приміщення від 02.03.2016 року власником 1/2 частки стала ОСОБА_3 , яка є добросовісним набувачем.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Підставою недійсності правочину – проведення електронних торгів з відчуження належного їй іпотечного майна нерухомого позивачка вказує порушення вимог ст. ст. 655,656,658 ЦК України, які визначають загальні правила здійснення купівлі – продажу нерухомого майна.

Проте судом не встановлено порушення прав ОСОБА_1 ані з боку ДП «СЕТАМ», ані з боку державного виконавця, грошові кошти після реалізації нерухомого майна на електронних торгах надійшли стягувачу для сплати боргу ОСОБА_1 за іпотечним договором, а тому підстав для визнання недійсними електронних торгів, а також свідоцтва про придбання нерухомого майна ОСОБА_2 та договору купівлі – продажу 1/2 його частки ОСОБА_3 немає.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Корнієнко М. О. подав заяву про застосування до позовних вимог позовної давності, посилаючись на те, що у справах про визнання недійсними торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена ст. 48 ЗУ «Про іпотеку», а саме – боржник та будь –який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Публічні електронні торги відбулися 29 січня 2016 року, проте позовна заява надійшла до суду 12. 08. 2016 року за минуванням тримісячного строку, визначеного законом на захист порушеного права.

Згідно ст. 257 ЦК України позовна даність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до ч. 1 ст. 258 цього ж Кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За правилами ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Позивачка не навела суду жодної причини, з якої вбачалося б, що вона не могла вчасно дізнатися про дату проведення електронних торгів, питання про поновлення пропущеного строку не порушувала, тому суд застосовує правила ч. 4 ст. 267 ЦК України, яка передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 203-215, 316-319, 257-261 ЦК України, ст. ст. 10,12, 258-263 ЦПК України, суд

Ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 22. 02. 2021 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області Т. А. Троценко