Рішення № 95040740, 22.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Київ № 640/8594/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Печерської в місті Києві державної адміністрації провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та просить суд:

- визнати протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у встановлені статусу інваліда війни 2 групи та видачі посвідчення інваліда війни;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у нього наявні всі підстави передбачені пунктом 9 частини 2 статтею 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для отримання посвідчення інваліда війни, а відповідні документи були подані відповідачу. При цьому, на думку позивача, УПСЗН Печерської в м. Києві державної адміністрації протиправно відмовлено у встановлені статусу інваліда війни 2 групи, у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують залучення до формування ЦО. ОСОБА_1 наголошував, що брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовозобов`язаний, як член штабу Цивільної оборони.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову. УПСЗН Печерської в м. Києві державної адміністрації акцентувало увагу на тому, що надані позивачем документи не підтверджують його участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС саме у складі Цивільної оборони УПСЗН Печерської в м. Києві державної адміністрації є обов`язковою передумовою для встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив, де останній наполягав на задоволенні адміністративного позову та фактично наводив аналогічні доводи, які викладені ним у позовній заяві.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою (вх. 105/74/К-312), у якій просив встановити статус інваліда війни 2 групи та видати посвідчення встановленого зразка інваліда війни.

Листом від 14.02.2020 №105/74/К-312/18-1753 Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило позивача про направлення запиту до Департаменту соціальної політики.

Листом від 26.02.2020 №105/74/К-312/18-2215 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки надані ним документи не містять інформації про розпорядчі документи про залучення підприємства, на якому він працював до Цивільної оборони та розпорядчих документів підприємства про його залучення до складу формувань Цивільної оборони, а також відомостей про роботу, яка виконувалась під час ліквідації наслідків аварії ЧАЕС вирішити питання про встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення не має правових підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).

Статтею 1 Закону №3551-XII визначено, що він спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Згідно із статтею 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

В свою чергу, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-XII).

Згідно статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку, що умовами для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ, є:

1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки брав участь у ліквідації її наслідків, як ліквідатор ЧАЕС, працював в ДСУ 27 Київдорбуд-1 і відрядженнями був направлений до м. Чорнобиль з 25.05 по 31.05.1986 із 01.07 по 30.10.1986 для усунення наслідків аварії. Даний факт підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.10.2019, записами у трудовій книжці НОМЕР_2 від 11.03.1981, наказом №75-ОК від 14.08.1989, наказом №40-ОК від 18.05.1986, довідкою №198 від 01.03.2000, довідкою №4/02 від 26.02.2020, довідкою про заробіток у зоні відчуження та не заперечувався Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Згідно із експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 29.05.2019 №3706 захворювання позивача пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також, в матеріалах справи наявна довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААБ №426221.

Суд звертає увагу, що зазначені вище документи належним чином підтверджують статус ОСОБА_1 , як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв`язку з тим, що він брав участь у таких заходах.

Між тим, як вже було встановлено судом, причиною відмови у наданні позивачу статусу інваліда війни 2 групи стало те, що ним не було долучено до заяви жодних документів, які б підтверджували залучення його підприємства до участі формуванні Цивільної оборони при ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника Цивільної оборони СРСР від 6 червня 1975 року № 90 та Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03. 1976 року №1111, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Однак, крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно розпорядження керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Як вбачається із наданої позивачем копії трудової книжки НОМЕР_2 від 11.03.1981 він прийнятий на роботу до Київського шляхово-будівельного управління № 27 тресту Київшляхбуд-1 12.03.1981 машиністом моторного катка 4 розряду, а з 01.02.1984 присвоєний 5 розряд машиніста моторного катка.

Під час вирішення спору по суті позивачем надано рішення Печерського районного суду міста Києва від 12.11.2020 у справі №757/35057/20-а, яким заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської області державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено.

Встановлено факт залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 26.05.1986 по 30.05.1986 року та в період з 01.08.1986 року по 28.08.1986 року.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази щодо оскарження вказаного вище рішення суду, такі відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень судом також не встановлено.

Згідно із частиною 4 статті 77 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд підсумовує, що станом на час вирішення спору по суті існує судове рішення, яким встановлено факт залучення позивача до складу формувань Цивільної оборони.

Між тим, суд відмічає, що станом на час звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та надання останнім відповіді такі обставини були відсутні, з огляду на що, з урахуванням наданих позивачем первинних документів, суд вважає, що відповідачем протиправних дій щодо відмови ОСОБА_1 у встановлені статусу інваліда війни 2 групи та видачі посвідчення інваліда війни, яка оформлена листом від 26.02.2020 №105/74/К-312/18-2215 не допущено, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Водночас, згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судовим рішенням підтверджено факт залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 26.05.1986 по 30.05.1986 року та в період з 01.08.1986 року по 28.08.1986 року, суд з метою не допущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, враховуючи його стан здоров`я та з метою забезпечення завдання адміністративного судочинства вважає за необхідне зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладене суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а в матеріалах справи відсутні докази понесення судових витрат іншими особами, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат в порядку частини 5 статті 139 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 73, 77-78, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, б. 4/7, код ЄДРПОУ 37451587) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева