Рішення № 95038835, 19.02.2021, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/486/21

381/2776/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відповідних компенсацій,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відповідних компенсацій в розмірі 98239,11 грн., а саме: заборгованість по заробітній платі у розмірі 23397,52 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 5147,43 грн., заборгованість за роботу в зоні Чорнобильської АЕС в зоні іонізуючого випромінювання у розмірі 6125,00 грн., заборгованість по компенсації за харчування при роботі в зоні Чорнобильської АЕС в зоні іонізуючого випромінювання у розмірі 1800,00 грн., заборгованість по середній заробітній платі складає 61 769,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що у період з 24.22.2017 по 15.04.2020 позивач працював на посаді майстра будівельних та монтажних робіт у ПрАТ «Укренергомонтаж». При звільненні з ним не було проведено повного розрахунку і оплати заборгованості по заробітній платі, іншим виплатам передбачених за роботу в зоні Чорнобильської АЕС та зоні іонізуючого випромінювання, не виплачена компенсація за невикористану відпустку та харчування. Тому позивач змушений звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Рязанов С.П. уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на користь позивача 23 397,52 грн. - заборгованості по заробітній платі та 61 769,16 грн. - заборгованості по середній заробітній платі. Від решти позовних вимог відмовився. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача - адвоката Рязанова С.П., дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням позиції щодо їх зменшення, виходячи з наступного.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов"язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював у Приватному акціонерному товаристві «Укренергомонтаж» на посаді майстра будівельних та монтажних робіт з 24 листопада 2017 року по 15 квітня 2020 року (а.с.4-6).

15 квітня 2020 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, згідно Наказу №66-К від 15.04.2020 (а.с.11).

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

З дослідженої судом довідки про доходи виданої Приватним акціонерним товариством «Укренергомонтаж» №07-47/20 18.09.2020 виданої ОСОБА_1 , йому була нарахована але не виплачена заробітна плата за період 01.02.2020 по 31.03.2020 у розмірі 18250,09 грн. та заробітна плата за період з 01.04.2020 по 15.04.2020 у розмірі 5 147,43 грн. (вказана сума взята із розрахунку середньомісячної заробітної плати). Розрахунок середньомісячної заробітної плати зроблено згідно довідки про доходи з 01.11.2019 року по 31.03.2020. Всього не виплачена заробітна плата за період з 01.02.2020 по 15.04.2020 становить 23397,52 грн.(а.с.7).

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Відповідно до частини 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Приписами статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 23397,52 гривень є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Судом встановлено, що за період з 15.04.2020 по 15.10.2020 заборгованість по середній заробітній платі складає 61 769,16 грн. (10294,86х6=61769,16).

Наданий позивачем розрахунок відповідачем спростований не був, а тому він приймається судом, як достовірний.

Оскільки відповідачем не було вжито жодних заходів щодо усунення порушень вимог чинного трудового законодавства в частині обов`язку виплати заробітної плати, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по середній заробітній платі знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням частини першої статті 280 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.47,115,116,117 КЗпП України, суд,-

У х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відповідних компенсацій - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» (ЄДРПОУ: 16403289, місцезнаходження: 02166, м. Київ, проспект Лісовий, 39) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 23 397,52 (двадцять три тисячі триста дев`яносто сім грн. 52 коп.) та заборгованість по середній заробітній платі у розмірі 61 769,16 (шістдесят одна тисяча сімсот шістдесят дев`ять грн. 16 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» (ЄДРПОУ: 16403289, місцезнаходження: 02166, м. Київ, проспект Лісовий, 39) судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М.Ковалевська