Рішення № 95037724, 04.02.2021, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/619/20

провадження № 2/197/151/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Леонідової О.В., при секретарі Тирси О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Моторного (траспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач в червні 2020 року звернувся до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 12.04.2017 року з вини відповідача, який керував автомобілем Geely державний номерний знак НОМЕР_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП пасажир автомобіля Geely державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких загинув на місці ДТП. Позивач виплатив матері загиблого ОСОБА_2 розмір страхового відшкодування, таким чином у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу, у зв`язку з тим, що відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, просить стягнути з відповідача на відшкодування виплаченого страхового відшкодування суму у розмірі 34 700 грн. та судовий збір.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи(а.с.30).

Відповідач, належним чином, повідомлений повторно, за місцем реєстрації, у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, про причину своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не направив. Судова кореспонденція, яка направлялась ОСОБА_1 повернулась до суду з відміткою поштового працівника «не проживає» (а.с. 30).

Відповідно до п. 2. ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є:день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до ч.10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Отже, виклик відповідача у судові засідання, призначені на 04.02.2021 додатково здійснювалися через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 35).

Ухвалою судді від 03.09.2020 провадження позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, про що постановлено ухвалу від 04.02.2021.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

12.04.2017 о 17:05 на авто дорозі 0-042101- Широке-Шестірня-Заградівка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Geely державний номерний знак НОМЕР_1 яким керував водій ОСОБА_1 внаслідок чого пасажир автомобіля Geely державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких загинув на місці ДТП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеної ДТП підтверджується Вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 11.11.2019 року (справа №197/560/17), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.1.5, 2.1.а, 2.3.б, 2.10.а, 12.1,12.4 ПДР України. Представник потерпілої особи матері загиблого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до Наказу №9702 від 22.10.2018 року та вимог Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір регламентної виплати склав 34 700 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення №994152 від 23.10.2018 року (а.с. 6-14).

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В силу ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, діючій на дату дорожньо-транспортної пригоди, (далі - Закону №1961-IV) страховим випадком є Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про страхування» в редакції, діючій на дату дорожньо-транспортної пригоди, страховик зобов`язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

При цьому суд враховує, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 04.07.2018 року.

Відповідно до ст. 39 п. 39.1, п. 39.2 Закону №1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України є Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі ст. 41 п. 41.1 п.п. "а" Закону №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 22 Закону України №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.2 ч.1 ст.38 Закону України №1961-IV передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоду не виконав вимогу Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, не звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, відповідач доказів наявності договору суду не надав.

Встановивши наявність обставин, передбачених ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", перевіривши надані у справі докази на предмет їх достатності, достовірності, допустимості та належності, суд приходить висновку про право зворотної вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265, 273, 279, 280-281, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (місце знаходження: вул. М. Закревського, буд. 9, м. Київ, 02217, ЄДРПОУ 21647131) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України на відшкодування виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу 34 700 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України. Апеляційна скарга, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається учасниками справи до або через Широківський районний суд Дніпропетровської області.

Повне судове рішення складене 12.02.2021

Суддя О.В. Леонідова